Рішення № 140746820, 20.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 903/871/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу №903/871/26

за позовом: Комунального підприємства Луцькреклама

до відповідача: Приватна фірма СОФТ ЛАЙН

про стягнення 19 324,94грн.

Уповноважені представники сторін у судове засідання не прибули

Встановив:Комунальне підприємство Луцькреклама звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватної фірми СОФТ ЛАЙН, в якому просить:

- Стягнути з Приватної фірми СОФТ ЛАЙН (ЄДРПОУ 25092693) на користь Комунального підприємства Луцькреклама (ЄДРПОУ 32964234) кошти в сумі 19 324,94 грн. за проведений демонтаж засобів зовнішньої реклами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору користування місцем розміщення зовнішньої реклами за №01-02/82ТК від 01.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, справу призначено до розгляду в засіданні на 12.10.2026 на 10:30 год.

Судом встановлено, що надіслана відповідачу ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.09.2026, повернута з відміткою відділу поштового зв`язку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватної фірми «СОФТ ЛАЙН»: 43006, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Василя Стуса, будинок 11, отже суд направив ухвалу від 17.09.2026 року за місцем державної реєстрації останнього.

Між тим станом на день подання позову до суду, дати відкриття провадження у справі та на час проведення судового засідання (12.10.2026) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватна фірма «СОФТ ЛАЙН» з кодом ЄДРПОУ 25092693, зареєстрована за адресою: 43006, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Василя Стуса, будинок 11, в стані припинення юридичної особи чи у процесі провадження у справі про банкрутство не перебуває.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву через відділ діловодства суду від 12.10.2026 за вх. №01-75/2367/26, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач, всупереч створеним судом відповідних умов та наданих строків, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив, хоча про день на час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

Згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами № 319 від 05.10.2006 (а.с. 4) та № 403 від 20.02.2007 (а.с. 5), що були видані на підставі рішень виконавчого комітету Луцького міської ради, Приватна фірма «СОФТ ЛАЙН» розміщувала рекламні засоби на території Луцької територіальної громади за адресами: м. Луцьк, вул. Конякіна, біля АЗС WOG та на розі вул. Набережної та вул. Яровиці.

На підставі вищевказаних дозволів між Комунальним підприємством «Луцькреклама» та Приватною фірмою «СОФТ ЛАЙН» був укладений Договір № 01-02/82ТК від 01.04.2020 тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами. ( а.с. 6-8).

Згідно пункту 1.1 договору у відповідності до умов договору та порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету. Уповноважена особа передає Розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місце для розташування засобу зовнішньої реклами за адресою вказаною у додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням для розміщення ЗЗР (засоби зовнішньої реклами), здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії дозволу та/або цього договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію дозволу та/або цього договору.

Додатком №1 від 01.04.2020 року до Договору №01-02/82ТК від 01.04.2020 є адресна програма розташування усіх ЗЗР Приватної фірми «СОФТ ЛАЙН», де зазначені адреси, розміри рекламних конструкцій та вартість їх розміщення з врахуванням зональності та розмірів. (а.с. 7).

Копія Дозволу є невід`ємною частиною цього Договору. Місце надається для розміщення виключно тих засобів, що вказані у додатку до цього договору. (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору останній набуває чинності з дати прийняття рішення виконавчим комітетом міської ради про надання дозволу, його підписання сторонами, а в окремих випадках з врахуванням ч.3 ст. 631 ЦК України.

Пунктом 6.2 договору визначено, що строк дії договору визначається по кожному місцю розташування ЗЗР окремо у додатках. Строк дії договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та/або внесення змін до додатків , згідно з дозволом.

Відповідно до п.3.1. договору, плата встановлюється виконавчим комітетом Луцької міської ради та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі цього Договору та/або рахунків-фактур, наданих Уповноваженою особою.

Згідно п.3.2 договору, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний отримати рахунок на сплату коштів за тимчасове користування місцем розташування ЗЗР не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця та провести оплату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Плата визначається з врахуванням площі місця, базового, тарифу та коригуючих коефіцієнтів. Нарахування Плати, яка вказана по кожному ЗЗР у Додатку до цього Договору, проводиться у порядку, визначеному виконавчим комітетом міської ради (п.3.3 договору).

Згідно п. 2.3 договору, п.п. 2.3.14 визначено, що Розповсюджувач ЗЗР в разі закінчення строку дії анулювання дозволу , протягом десяти робочих днів зобов`язаний провести демонтаж ЗЗР та надати фотозвіт уповноваженій особі та робочому органу про результат демонтажу.

Відповідач покладені на себе обов`язки за договором не виконав, вчасно демонтаж ЗЗР не провів.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.02.2020 № 96-1 було затверджено «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади» та визначено, що функції уповноваженої особи покладаються на КП «Луцькреклама». (а.с 11-12).

Відповідно до розділу 5 «Порядоку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади»: 5.1 Процедура проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР встановлює єдині вимоги до проведення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих ЗЗР. (а.с. 13-18).

Згідно п 5.2 демонтажу згідно з цим порядком підлягають:

а) ЗЗР після закінчення строку дії договору;

б) ЗЗР після анулювання дозволу;

в) самовільно розміщені ЗЗР, власника яких встановлено;

г) самовільно розміщені ЗЗР, власника яких встановити не можливо;

д) спеціальні конструкції, що створюють загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіяння шкоди майну третіх осіб, у разі їх неналежної експлуатації;

е) ЗЗР, власник яких відмовився від права власності відповідно до ст. 347 ЦК України.

Зважаючи на вищевикладене, комунальним підприємством Луцькреклама на адресу приватної фірми СОФТ ЛАЙН було направлено дві вимоги про усунення порушень № 77 від 12.05.2023 (а.с. 9) та № 91 від 02.06.2023 (а.с. 10) та запропоновано у триденний термін демонтувати бездозвільні рекламні конструкції та повідомити КП «Луцькреклама» про результат, однак вищевказані вимоги відповідачем не було виконано в добровільному порядку.

Виконавчим комітетом Луцької міської ради були прийняті рішення № 82-1 від 15.02.2023 (а.с. 20-21) та № 326-1 від 07.06.2023 (а.с. 24-25) «Про демонтаж ЗЗР», якими:

п.1 Зобов`язано власників ЗЗР, вказаних у додатку рішень провести демонтаж рекламних конструкцій;

п.2 Комунальному підприємству «Луцькреклама»:

п.п. 2.1 У разі невиконання власниками ЗЗР пункту 1 цього рішення, провести демонтаж рекламних конструкцій;

п.п. 2.2 Витрати, пов`язані з демонтажем ЗЗР, покласти на власників рекламних конструкцій.

Копії зазначених рішень та супровідні листи №01-06/53 від 24.02.203 та №01-06/115 від 13.06.2023 були направлені відповідачу. (а.с 14, 22).

Враховуючи ігнорування вимог відповідачем, позивачем був проведений демонтаж відповідних ЗЗР, що підтверджується актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 01.03.2023 (а.с. 26) та актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 27.07.2023 (а.с. 28).

З метою проведення демонтажу між КП «Луцькреклама» та ПП «Ространс» було укладено договір № 25 від 25.04.2023 (а.с. 29-31) та № 24/02 від 24.02.2023 (а.с. 39-41).

Згідно умов договору № 25 від 25.04.2023 за проведений демонтаж ЗЗР відповідача КП «Луцькреклама» оплатило ПП «Ространс» 9 449,94 грн., що підтверджується актом надання послуг № 51 від 28.08.2023 (а.с. 35) та копією банківської виписки з рахунку позивача за 31.08.2023 (а.с. 37-38).

Відповідно до умов договору № 24/02 від 24.02.2023 за проведений демонтаж ЗЗР відповідача КП «Луцькреклама» оплатило ПП «Ространс» 9 875 грн., що підтверджується актом надання послуг № 15 від 02.03.2023 (а.с. 42) та копією банківської виписки з рахунку позивача за 07.03.2023 (а.с. 44).

Отже судом встановлено, що за послуги демонтажу ЗЗР відповідача, позивач сплатив підрядній організації, згідно вищевказаних актів 19 324,94 грн. (а.с. 46).

З метою досудового врегулювання спору, відповідачу була направлена вимога від 20.02.2026 №01-24/39. Проте, остання була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування та виконання.

Приватна фірма «СОФТ ЛАЙН» взяті на себе згідно договору № 01-02/82ТК від 01.04.2020 зобов`язання в частині своєчасного демонтажу засобів зовнішньої реклами не виконала, його вартість не оплатила у зв`язку з чим заборгувало КП "Луцькреклама" 19 324,94 грн.

Не проведення відповідачем демонтажу засобів зовнішньої реклами та заборгованість перед позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Отже відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір №01-02/82ТК від 01.04.2020 та додатки до нього підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.3 договору №01-02/82ТК від 01.04.2020 сторони погодили, що у разі проведення демонтажу ЗЗР витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, зберіганням ЗЗР, а також витрат з відновлення місця для розташування ЗЗР покладаються на Розповсюджувача ЗЗР в повному обсязі. (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що сума заборгованості за неналежне виконання умов договору №01-02/82ТК від 01.04.2020, відповідає фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена, а відтак підлягає до стягнення на користь позивача в судовому порядку.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватної фірми «СОФТ ЛАЙН» ( 43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Василя Стуса, буд. 11, код ЄДРПОУ 25092693) на користь Комунального підприємства «Луцькреклама» (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 28 код ЄДРПОУ 32964234, р/р НОМЕР_1 ) 19 324,94 грн. за проведений демонтаж засобів внутрішньої реклами, та 3 328 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення. Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя В. М. Дем`як