Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 700/869/26
Провадження № 2/700/751/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/869/26, провадження №2/700/751/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», представник позивача Гірчак Андрій Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А H О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.05.2024 між ТОВ «ФІНТАРГЕТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1122769 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 7700,00 грн, строк дії договору з дати його укладення сторонами і до 12.08.2024 року (включно). Умовами договору також визначено нарахування процентів за користування кредитом.
У той же час, 14.05.2024 між ТОВ «ФІНТАРГЕТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 10082539 про надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн, строк дії договору з дати його укладення сторонами і до 14.10.2024 року (включно). Умовами договору також визначено нарахування процентів за користування кредитом.
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 14.05.2024 на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Таким чином, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладених кредитних договорів. Всупереч умов кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання повернути надані йому кредити в строки, передбачені кредитними договорами, для погашення заборгованості, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНТАРГЕТ» заборгованість за договором №1122769 від 14.05.2024 у розмірі 27410,33 грн, за договором №10082539 від 14.05.2024 у розмірі 23711,09 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 28 липня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
Представник позивача просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.
Судом встановлено, що 14.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНТАРГЕТ» був укладений договір №1122769 надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування, відповідно до якого остання отримав кредитні кошти в розмірі 7700,00 грн на строк до 12.08.2024 (включно) та зобов`язався сплатити в цей же строк проценти. Кредитний договір був підписаний унікальним ідентифікатором rw8557.
Пунктами 1.5.1. та 1.5.3. Договору передбачено наступні проценти: Стандартні проценти 2,7 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту та до повного повернення кредиту, але не менше ніж 462,00 грн за перший день. Акційна процентна ставка, якщо застосовується, то дорівнює 1,5 % процента від суми Кредиту за кожний день користування кредитом та діє перші 30 днів. Після закінчення строку дії акційної ставки діють стандартні проценти.
Відповідно до п. 3.1. Договору Кредитодавець протягом трьох банківських днів з моменту укладення Договору надає Позичальнику кредит в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, вказаних Позичальником в Розділі 12 Договору.
14.05.2024 на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 7700 грн, що підтверджується довідкою АТ «Таскомбанк».
Успішне проведення вищевказаного платежу підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 27.08.2026 та випискою за договором за період 14.05.2024 по 17.05.2024.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано особову картку позичальника за договором №1122769 від 14.05.2024, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 становить 27410,33 грн, з яких:
7700,00 грн заборгованість по тілу кредиту;
15939,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом;
Також позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з 13.08.2024 з нього підлягає до стягнення інфляційні втрати за період з 13.08.2024 по 04.02.2026 у сумі 3771,33 грн.
Крім того, 14.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНТАРГЕТ» був укладений договір № 10082539 надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування, відповідно до якого остання отримав кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн на строк до 14.10.2024 (включно) та зобов`язався сплатити в цей же строк проценти. Кредитний договір був підписаний унікальним ідентифікатором dz7424.
Пунктами 1.5.1. та 1.5.3. Договору передбачено наступні проценти: Стандартні проценти 2 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту та до повного повернення кредиту, але не менше ніж 60,00 грн за перший день. Акційна процентна ставка, якщо застосовується, то дорівнює 1 % процента від суми кредиту за кожний день користування кредитом та діє перші два місяці. Після закінчення строку дії акційної ставки діють стандартні проценти.
Відповідно до п. 3.1. Договору Кредитодавець протягом трьох банківських днів з моменту укладення Договору надає Позичальнику кредит в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, вказаних Позичальником в Розділі 12 Договору.
Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 14.05.2024 на Картковий рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією про виплату № 41570-41935-54254
Успішне проведення вищевказаного платежу підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 27.08.2026 та випискою за договором за період 14.05.2024 по 17.05.2024.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано особову картку позичальника за договором №1122769 від 14.05.2024, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 становить 23711,09 грн, з яких:
6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту;
14700,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом;
180,00 грн заборгованість по комісії;
Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з 15.10.2024 з нього підлягає до стягнення інфляційні втрати за період з 15.10.2024 по 09.02.2026 у сумі 2831,09 грн.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 отримав суми кредитів, та неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту. Крім того, позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача.
Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Встановлено, що відповідач з умовами договорів був ознайомлений, підписав договір №1122769 від 14.05.2024 та договір №10082539 від 14.05.2024, однак умови договорів порушив, що не спростовано відповідачем.
Суд вважає, що позивач надав достатні та достовірні докази наявності кредитних правовідносин між кредитором та відповідачем, а також докази видачі кредиту. У матеріалах справи відсутні докази на користь того, що відповідач повернув суму кредиту.
Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу за договором №1122769 від 14.05.2024 та за договором №10082539 від 14.05.2024 підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення комісії за договором №10082539 від 14.05.2024, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідач погодився, а тому взяв на себе зобов`язання їх виконувати. Суд ураховує, що в даному випадку комісія нараховувалася одноразово в день видачі кредиту, призначення комісії - за надання кредиту, будь-яких інших супутніх послуг не визначено, отже, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 180,00 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд уважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитами суд приходить до наступного.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №1122769 від 14.05.2024 по несплаченим процентам у розмірі 15939,00 грн та за кредитним договором №10082539 від 14.05.2024 по несплаченим процентам у розмірі 14700,00 грн що нараховані відповідно до кредитних договорів.
Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом №1122769 від 14.05.2024 та за кредитним договором №10082539 від 14.05.2024, які просить стягнути позивач, з таких підстав.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідними змінами, внесеними Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Позивач, не зважаючи на набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів умови вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірах, що перевищували максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством.
З огляду на викладене, дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору розмір заборгованості за процентами підлягає зміні з урахуванням положень законодавства.
За зробленим судом розрахунком з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНТАРГЕТ» необхідно стягнути заборгованість за процентами в загальному розмірі 22605,00 грн. Такий розмір заборгованості за договором №1122769 від 14.05.2024 за процентами перераховано судом за процентною ставкою 1,5 % за період з 14.05.2024 по 12.08.2024 включно в сумі 10395,00 (7700*1,5%*90 днів); заборгованості за договором №10082539 від 14.05.2024 за процентами перераховано судом за процентною ставкою 1,5 % за період з 14.05.2024 по 20.08.2024 (включно) в сумі 8910,00 (6000*1,5%*99 днів) та за процентною ставкою 1 % в період з 21.08.2024 по 14.10.2024 (включно) в сумі 3300,00 грн (6000*1%*55 днів).
Таким чином, заборгованість по процентам за кредитними договорами №1122769 та №10082539 в загальному розмірі становить суму 22605,00 грн, а не 30639,00 грн, як заявлено позивачем.
Крім того, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат за кредитним договором №1122769 від 14.05.2024 у сумі 3771,33 та за кредитним договором №10082539 від 14.05.2024 у сумі 2831,09 грн задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 36485,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитним договором №1122769 від 14.05.2024 у розмірі 18095,00 грн та за кредитним договором №10082539 від 14.05.2024 у розмірі 18390,00 грн.
Таким чином факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 36485,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 17.06.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1900,15 грн (71,37% від 2662,40 грн.)
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання юридичних послуг № 22042026 від 22.04.2026; акт виконаних робіт від 22.04.2026 до договору про надання юридичних послуг № 22042026 від 22.04.2026 на суму 7000,00 грн, копією ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Загальна вартість наданих послуг 7000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 185 Великої Палати Верховного Суду постанови від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, пункт 141 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).
Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог на 71,37 % та відмови у задоволенні іншої частини вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 4995,90 грн в порядку відшкодування витрат на правову допомогу. Вказана сума відповідає складності справи та виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), ціні позову, а також значенню справи для сторін. Крім того, вказана сума відповідає вимогам пропорційності (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України), в той час як більша сума таких витрат не відповідає вимогам пропорційності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», представник позивача Гірчак Андрій Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 36485,00 грн (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за кредитним договором №1122769 від 14.05.2024 у розмірі 18095,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень 00 копійок) та за кредитним договором №10082539 від 14.05.2024 у розмірі 18390,00 грн (вісімнадцять тисяч триста дев`яносто гривень 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ» судовий збір в розмірі 1900,15 грн (одна тисяча дев`ятсот гривень 15 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4995,90 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 90 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ», код ЄДРПОУ: 41955906, місцезнаходження юридичної особи: вул. Франка Івана, 40б, м. Київ.
Представник позивача: Гірчак Андрій Миколайович, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_3 , місцезнаходження: вул. Франка Івана, буд. 22-24, оф. 31, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія БЕСАРАБ
Судове рішення № 140745701, Лисянський районний суд Черкаської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 700/869/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: