Рішення № 140740509, 20.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5254/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання Сороки П. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львові питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

02.10.2026 за результатами розгляду цієї справи суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнув зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 55437,97 грн (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста тридцять сім гривень дев`яносто сім копійок), а також сплачений судовий збір у розмірі 1001,54 грн.

08.10.2026 до суду надійшла заява адвоката Лисенка А. О., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Від представниці АТ «Ідея Банк» Михашули Є. І. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких остання зазначає, що заявлена представником відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн є неспівмірною зі складністю судового спору, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та необґрунтованою, та повинна бути зменшена судом до 0 (нуля). Окрім цього, зазначає, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

У судове засідання сторони не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення не подали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 223 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши зазначені вище заяви, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з явкою до суду (частина третя статті 133 ЦПК України).

У силу ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частинах 3-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного суду від 02.12.2021 року у справі 280/5176/20 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).

До матеріалів справи долучений договір про надання правової (правничої) допомоги № 1 від 15.07.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Лисенком Андрієм Олександровичем, відповідно до якого сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи Адвоката за цим договором складає 15000 грн (п. 4.1 Договору), ордер про надання правничої допомоги, та акт виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Щодо обґрунтованості зазначених сум, суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з акту виконаних робіт, адвокат у суму 15000 гривень включив, серед іншого, гонорар за послуги з підготовки та подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Вказане узгоджується з позицією Об`єднаної палати ОП КГС ВС від 2 лютого 2024 року по справі №910/9714/22.

Врахувавши наведене, складність справи, обсяг виконаної адвокатом Лисенком А. О. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення Відповідачу розміру витрат на професійну правничу допомогу до 13000,00 грн.

Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правову ( правничу) допомогу сторонам відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову та відповідно покладення на сторони судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з Позивача на користь Відповідача 8109,40 грн витрат на професійну правничу допомогу (з розрахунку: 1) (55437,97 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 147371,40 грн (заявлені позовні вимоги) = 37,62% (процент задоволених позовних вимог); 2) суд відхилив 62,38% позовних вимог Позивача (100% - 37,62% = 62,38%), а тому 13000,00 грн (загальні судові витрати) х 62,38% (процент позовних вимог, у яких відмовлено) : 100% = 8109,40 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 461/5254/26 (провадження № 2/461/3350/26) за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 8109,40 грн (вісім тисяч сто дев`ять гривень сорок копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ПАВЛЮК