YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Закарпатська область

/

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Ухвала суду № 140740171, 19.10.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення

19.10.2026

Номер справи

298/930/25

Номер документу

140740171

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 298/930/25

Номер провадження 2/298/210/25

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Заргарян А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом поданим поданої представником позивача Тараненко Артема Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області вищевказана справа.

Представником відповідача адвокатом Калініним С.К. через систему «Електронний суд» було надіслано додаткові пояснення у справі, в яких одночасно просить витребувати у позивача ТзОВ «Юніт Капітал» оригінал електронного доказу на носії його створення (електронний файл).

В судове засідання 19.10.2026 року учасники справи не з`явилися.

Представник відповідача просить витребувати у позивача ТзОВ «Юніт Капітал» оригінал електронного доказу на носії його створення (електронний файл), а саме:

-Додатову угоду від 13.06.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 06.07.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 22.07.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 03.08.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 19.08.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 02.09.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 16.09.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 29.09.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 12.10.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 27.10.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 09.11.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 23.11.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 07.12.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 21.12.2020 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 03.01.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 18.01.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 30.01.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 15.02.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 01.03.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 15.03.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 29.03.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020;

-Додатову угоду від 12.04.2021 до договору № 107704929 від 29.04.2020.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом ч.3 ст. 100 ЦПК України.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги ч.5 ст. 100 ЦПК України.

При цьому, суд зважає на те, що відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до статей 5, 7 та 13 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Згідно ч.1, 2 ст. 13 цього Закону суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

З аналізу вищевказаного вбачається, що електронний документ є самостійним об`єктом правовідносин має юридичну силу незалежно від форми його відтворення, а копія електронного документа, виготовлена з оригіналу, має таку саму юридичну силу, як і оригінал, за умови збереження цілісності електронних даних. Суб`єкти електронного документообігу зобов`язані забезпечувати зберігання електронних документів протягом установлених законодавством строків.

Суд також враховує положення Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також нормативно-правових актів Національного банку України, якими передбачено обов`язок банків забезпечувати ведення електронного документообігу, зберігання документів щодо здійснених банківських операцій та функціонування автоматизованих інформаційних систем і забезпечення цілісності, доступності та відтворюваності електронних даних.

З огляду на зазначене, суд виходить з того, що електронні документи, створені та використовувані банком у процесі надання фінансових послуг, зберігаються в автоматизованих інформаційних системах банку на серверних носіях та існують у вигляді електронних файлів, що унеможливлює їх подання як матеріальних оригіналів без створення електронної копії.

Суд зазначає, що електронний документ не має матеріального «оригіналу» у розумінні речового доказу, оскільки оригіналом електронного документа є сам електронний файл, який зберігається в інформаційній системі відповідної установи та не може бути вилучений без створення електронної копії. Водночас копіювання електронного документа з інформаційної системи банку на інший електронний носій або його подання шляхом передачі електронного файлу не змінює змісту такого документа, не впливає на його цілісність та не позбавляє його доказового значення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи є необхідність у витребуванні у позивача електронних документів, на які посилається представник відповідача, у вигляді електронних копій, виготовлених із файлів, що зберігаються в інформаційній системі банку, разом із метаданими та технічною інформацією щодо їх створення та підписання.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.76, 81, 95, 100, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у позивача ТзОВ «Юніт Капітал» електронні копії документів на цифровому носії, а саме: