Рішення № 140740032, 19.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3159/26

Єдиний унікальний № 742/4780/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року у сумі 37880 гривень.

Свої вимоги аргументує тим, що 23.12.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №23.12.2025-100002553 відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 10000 гривень зі сплатою процентів на строк 217 днів.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 37880 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В. від 27 серпня 2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 19 жовтня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач належним чином повідомлена про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явилася.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

23.12.2025 року відповідач надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 23.12.2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору №23.12.2025-100002553, надається кредит на наступних умовах: 1.Дата надання/видачі кредиту 23.12.2025; 2.Сума кредиту: 10000 грн. 00 коп.; 3.Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 27.07.2025 року;

п. 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування, строку виплати кредиту та строку договору не передбачено. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором;

п. 6. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

п. 7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

п. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (економічна сутність - плата за надання Кредиту), становить 9 % від суми Кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів;

п. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 900 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного із зазначених чергових періодів і сплачується згідно з графіком платежів. За умовами договору, економічна сутність цієї комісії полягає в оплаті послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки Позичальника, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультацій та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості;

п. 10. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір;

п. 11. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг;

п. 12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом усього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка становить 0,72 % та розраховується за формулою: (15 676,93 / 10 000) / 217 ? 100 %;

п. 13. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом (залишком Кредиту) та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді;

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-12XX-XXXX-3591.

Кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «Е 749» з телефону НОМЕР_1 (а.с.28 - а.с.31).

Відповідно до інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит щодо ідентифікації користувача, 29.11.2025 року о 17:08 отримано дані позичальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . Ідентифікацію здійснено з використанням даних документа: ID-картка № 006722733, видана 13.09.2021 року органом 7426, строк дії до 13.09.2031 року. Банком, з якого отримано інформацію, зазначено АТ КБ «ПриватБанк»(а.с.12 зворот).

04 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платежі України» підписано договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 (а.с.20-24 зворот).

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1804 від 18.04.2026 року, адресованого ТОВ «Споживчий центр», між зазначеними товариствами укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року. На виконання умов цього договору 23.12.2025 року о 21:10:13 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» успішно перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 10 000 грн, транзакція в системі iPay.ua № 958402886, із призначенням платежу: видача за договором кредиту № 23.12.2025-100002553(а.с.26).

12.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» із пропозицією про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року, на таких умовах:

п. 1.1. Сума Кредиту з дати укладення додаткового договору становить 11 500 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів, зазначених у кредитному договорі та укладених сторонами додаткових договорах;

п. 1.2. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику другий транш у розмірі 1 500 грн 00 коп. Дата надання кредиту (другого траншу) - 12.01.2026 року. Строк, на який надається другий транш, становить 197 днів із дати його надання. Надання коштів передбачено шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 5168-12XX-XXXX-3591;

п. 1.3. Комісія за надання другого траншу становить 9 % від його суми та дорівнює 135 грн 00 коп. Комісія нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно з графіком платежів;

п. 1.4. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості з дати укладення додаткового договору встановлюється в розмірі 1 035 грн 00 коп. у кожному з чергових періодів № 2-3. Різниця між комісією за обслуговування в першому черговому періоді, встановленою до та після укладення додаткового договору, становить 135 грн 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення додаткового договору і сплачується у складі відповідного чергового платежу;

п. 1.6. У зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки, яка становить 0,78 % та розраховується за формулою: (17 728,47 / 11 500) / 197 ? 100 %. РРПС становить 8 506,33 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 29 228 грн 47 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 17 728 грн 47 коп;

п. 1.7. Строк, на який надається кредит за договором, становить 217 днів із дати надання першого траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.07.2026 року;

п. 1.8. Сторони погодили умови нарахування процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України в разі прострочення виконання грошових зобов`язань. Передбачено нарахування процентів річних у розмірі 170 000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення на вимогу Кредитодавця, з установленими договором обмеженнями щодо розміру нарахувань, мінімальної суми простроченого зобов`язання та граничного розміру нарахувань за один день прострочення;

п.4. Інші умови кредитного договору, не змінені додатковим договором, залишаються чинними в попередній редакції, а сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

12.01.2026 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К698» з телефону НОМЕР_1 пропозицію про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року(а.с.33-а.с.34).

12.01.2026 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А698» паспорт споживчого кредиту, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до укладення додаткового договору від 12.01.2026 року до кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, сума кредиту з урахуванням другого траншу становить 11 500 грн, строк кредитування - 197 днів із дати надання другого траншу, загальні витрати за кредитом - 17 728 грн 47 коп., реальна річна процентна ставка - 8 506,33 %. Забезпечення виконання зобов`язань за кредитом відсутнє, додаткові та супутні послуги не надаються(а.с.32-а.с.32 зворот).

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1804 від 18.04.2026 року, адресованого ТОВ «Споживчий центр», між зазначеними товариствами укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року. На виконання умов зазначеного договору 12.01.2026 року о 10:19:13 на платіжну картку № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти в сумі 1 500 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 976200779, із призначенням платежу: видача траншу за додатковим договором № 23.12.2025-100002553-1 до кредитного договору № 23.12.2025-100002553(а.с.25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» станом на 24.08.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 37 880 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом - 11 500 гривень; заборгованість за процентами - 17 525 гривень; заборгованість за процентами відповідно до статті 625 ЦК України - 5 750 гривень; заборгованість за комісіями - 3 105 гривень(а.с.35-36).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 23.12.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферту) № 23.12.2025-100002553, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 10 000 гривень зі сплатою процентів на строк 217 днів.

12.01.2026 року між сторонами укладено додатковий договір до вказаного кредитного договору, відповідно до якого відповідачу надано додатковий транш у сумі 1 500 гривень, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 11 500 гривень.

Відтак, до 27.07.2026 року відповідач мала, зокрема, повернути позивачеві кредит та сплатити проценти за користування ним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач не виконала умови кредитного договору та додаткового договору і в установлені строки не здійснила погашення кредиту та сплату процентів за користування ним, то вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 500 гривень та процентів за користування кредитом у розмірі 17 525 гривень підлягають задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 1 035 гривень.

Як установлено судом, відповідно до пункту 8 кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 900 гривень. Зазначена комісія нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 додаткового договору від 12 січня 2026 року до зазначеного кредитного договору комісія за надання другого траншу в розмірі 1 500 гривень становить 9 % від його суми та дорівнює 135 гривень.

Таким чином, загальний розмір комісії за надання кредиту та додаткового траншу становить 1 035 гривень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас саме по собі передбачення договором комісії не є безумовною підставою для її стягнення. Суд перевіряє зміст відповідної договірної умови, її відповідність законодавству про захист прав споживачів та наявність підстав для покладення такого платежу на позичальника.

У цій справі матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000 гривень, а 12 січня 2026 року -додатковий транш у сумі 1 500 гривень. Відповідні умови щодо комісії за надання кредиту та додаткового траншу включено до кредитного договору й додаткового договору.

За таких обставин, за умови встановлення судом відповідності зазначених договірних умов вимогам законодавства, належного інформування відповідача про відповідні платежі та відсутності передбачених законом підстав для визнання таких умов нікчемними, вимога про стягнення комісії за надання кредиту та додаткового траншу в загальному розмірі 1 035 гривень може бути визнана обґрунтованою.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2 070 гривень.

Пунктом 9 кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23 грудня 2025 року передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Водночас пунктом 1.4 додаткового договору від 12 січня 2026 року розмір такої комісії з дати укладення додаткового договору встановлено в сумі 1 035 гривень у кожному з чергових періодів № 2-3. Різниця між комісією за обслуговування в першому черговому періоді, встановленою до та після укладення додаткового договору, становить 135 гривень.

За розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за комісіями становить 3 105 гривень, до якої включено комісію за надання кредиту та додаткового траншу, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право безоплатно отримувати інформацію про стан своєї заборгованості, зокрема не частіше одного разу на місяць у передбаченому законом порядку. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності цим Законом, щодо оплатності такої інформації є нікчемною у випадках, установлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено правовий висновок щодо застосування положень Закону України «Про споживче кредитування» до умов кредитного договору про оплату послуг з інформування споживача про стан його заборгованості.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, провадження № 61-15120св23, звернуто увагу на необхідність оцінки змісту умов договорів про споживчий кредит щодо комісій за управління й обслуговування кредиту, зокрема конкретизації послуг, за які передбачено відповідні платежі.

Саме лише зазначення в договорі назви платежу як «комісія за обслуговування кредитної заборгованості» не звільняє кредитодавця від обов`язку довести, які саме послуги надаються позичальнику за таку плату, у чому полягає їх зміст та чи відповідають відповідні умови договору вимогам законодавства.

Дії кредитодавця, пов`язані з веденням обліку заборгованості, розрахунком належних до сплати сум і контролем за виконанням договору, самі по собі не свідчать про надання позичальнику окремої додаткової послуги, за яку може встановлюватися самостійна плата.

У цій справі пунктом 9 кредитного договору визначено економічну сутність комісії за обслуговування кредитної заборгованості як оплату послуг з організації та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, інформування про дати сплати чергових платежів, надання консультацій та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Разом із тим наявність такого переліку в договорі сама по собі не підтверджує фактичного надання відповідних послуг. Суд має перевірити, чи надав позивач докази їх змісту, обсягу та фактичного надання відповідачу, а також чи не стосується відповідна плата дій, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти у власних інтересах або безоплатно відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, якщо матеріали справи не містять належних доказів конкретного змісту та фактичного надання відповідачу послуг, за які нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а також правових підстав для стягнення плати за такі послуги, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

За таких обставин вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості підлягає задоволенню лише за умови доведення позивачем правомірності відповідних нарахувань та їх відповідності вимогам законодавства.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року та додаткового договору від 12.01.2026 року сторони погодили умови нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 24.08.2026 року сума процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, становить 5 750 гривень.

Таким чином, зазначена сума є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахована позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

Таким чином, суд констатує, що вказана сума є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахована позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти в розмірі 5 750 гривень нараховані позивачем відповідно до статті 625 ЦК України за період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми задоволенню не підлягають.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та невиконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування ним, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 30060 гривень, яка складається з 11 500 гривень - заборгованості за основною сумою кредиту, 17 525 гривень - заборгованості за процентами за користування кредитом та 1035 гривень - заборгованості за комісією за надання кредиту.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а саме в розмірі 30 060 гривень із заявлених 37 880 гривень, що становить 79,36 % позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 112 гривень 47 копійок.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі.

На підтвердження понесених витрат позивачем долучено квитанцію № 2223864 від 26 серпня 2026 року поштової служби «Е-Пост», відповідно до якої загальна вартість відправлення становить 134 гривні 58 копійок, з яких 72 гривні - плата за пересилання відправлення, 60 гривень 48 копійок - плата за друк документів та 2 гривні 10 копійок - сервісний збір.

Таким чином, заявлений позивачем розмір витрат у сумі 150 гривень не відповідає сумі, підтвердженій письмовим доказом.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 106 гривень 79 копійок (134,58 ? 79,36 %).

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором (офертою) № 23.12.2025-100002553 від 23.12.2025 року в розмірі 30 060 (тридцять тисяч шістдесят) гривень, яка складається з 11 500 гривень - заборгованості за основною сумою кредиту, 17 525 гривень - заборгованості за процентами за користування кредитом та 1 035 гривень -заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, судовий збір у розмірі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 47 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 106 (сто шість) гривень 79 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місто Київ, вул.Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .