Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/742/3135/26
Єдиний унікальний № 742/4739/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
26.08.2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8904901 від 05.09.2024 року у розмірі 18850 гривень.
Свої вимоги аргументує тим, що 05.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №8904901 в електронній формі, згідно якого банк надав їй кредит у розмірі 5000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом на строк визначений у договорі.
27.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8904901 від 05.09.2024 року.
У зв"язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 18850 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 26 серпня 2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год. 00 хв. 19 жовтня 2026 року.
ІІІ.Позиції сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.
Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
05.09.2024 року відповідач звернувся до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою на кредит №8904901, сума кредиту 5000 грн., загальний строк кредитування 15 днів. Комісія за надання кредиту 25% від суми кредиту, що нараховується одноразово за ставкою 25% від суми кредиту. Процентна ставка 0.0010 відсотків річних(а.с.9 зворот).
05.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №8904901 в формі електронного документа, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 5000 гривень, загальним строком на 345 днів тобто до 16.08.2025 року.
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту становить 1 250,00 грн, а згідно з п. 1.5.2 договору, комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 15 400,00 грн.
Згідно з пп. 1.5.3, 1.5.4 договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду та решти строку кредитування нараховуються за ставкою 0,0010 % річних. При цьому в договорі зазначено, що загальна сума процентів за весь строк кредитування становить 0,00 грн.
Відповідно до п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на рахунок із використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені в договорі.
Позичальник підтверджує, що до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору)(а.с.6-а.с.8 зворот).
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» вих. № б/н від 02 червня 2026 року, у межах виконання договорів відступлення прав вимоги, укладених з новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для підписання договору про споживчий кредит № 8904901 від 05.09.2024 ТОВ «Мілоан» було надіслано одноразовий ідентифікатор у формі SMS на номер телефону НОМЕР_2 . Одноразовий ідентифікатор «881117» надіслано 05.09.2024 о 12:46 (а.с.11).
Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 05.09.2024, складеного ТОВ «Мілоан», позичальнику ОСОБА_1 запропоновано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 345 днів для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю.
Згідно з паспортом споживчого кредиту, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду та решти строку кредитування становить 0,0010 % річних, тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту становить 1 250,00 грн, комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування - 15 400,00 грн.
Загальні витрати за кредитом визначені в розмірі 16 650,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 21 650,00 грн, реальна річна процентна ставка - 3257,21 % річних.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, кредит надається в безготівковій формі на рахунок із використанням платіжної картки, а кількість, розмір та періодичність платежів визначаються графіком платежів, що додається до паспорта споживчого кредиту.
У паспорті споживчого кредиту також зазначено, що в разі прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів за графіком понад чотири дні може нараховуватися штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення. У період прострочення можуть нараховуватися проценти за порушення грошового зобов`язання за ставкою 0 % річних(а.с.10).
Згідно з платіжним дорученням № 139586568 від 05.09.2024 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок № НОМЕР_3 . Призначення платежу: «Кошти згідно договору 8904901»(а.с.11 зворот).
27.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8904901 від 05.09.2024 року(а.с.12-а.с.14 зворот).
Згідно з розрахунком заборгованості та витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114-МЛ від 27.01.2025 року, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8904901 від 05.09.2024 року становить 18 850 гривень 00 копійок, із них 5 000 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1 250 гривень 00 копійок -прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту, 6 300 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 6 300 гривень 00 копійок - заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання (а.с.17 зворот).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 8904901 від 05.09.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату, визначену у виписці, становить 18 850 гривень 00 копійок, із них 5 000 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1 250 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту, 6 300 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 6 300 гривень 00 копійок - заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання(а.с.12).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що 05.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8904901, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 139586568 від 05.09.2024 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000 грн на картковий рахунок.
27.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114-МЛ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 8904901 перейшло до позивача. Належність позивачу права вимоги за вказаним кредитним договором підтверджується договором відступлення права вимоги та витягом із реєстру боржників.
Отже, позивач набув право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором у межах переданого права вимоги.
Відповідач отримані кредитні кошти не повернув, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 ривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 1 250 гривень
Як установлено судом, відповідно до пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит № 8904901 від 05 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 250 гривень. Кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000 гривень шляхом їх перерахування на його рахунок.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
За таких обставин, якщо за результатами оцінки матеріалів справи встановлено, що умова про сплату одноразової комісії відповідає вимогам законодавства, відповідач був належним чином поінформований про відповідний платіж, а передбачені законом підстави для нікчемності цієї умови відсутні, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 250 гривень.
З огляду на встановлені обставини, умови укладеного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів та відсутність належних доказів припинення або відсутності відповідного договірного зобов`язання, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 250 гривень.
Щодо комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6 300 гривень
Пунктом 1.5.2 договору про споживчий кредит № 8904901 від 05 вересня 2024 року передбачено комісію за обслуговування кредиту. Позивач просить стягнути з відповідача за цією складовою 6 300 гривень.
Разом із тим матеріали справи не містять належного обґрунтування того, які саме додаткові та супутні послуги входять до поняття «обслуговування кредиту», у чому полягає їх зміст, які конкретні дії кредитодавець повинен вчиняти на користь позичальника та за які саме дії встановлено відповідну плату. Саме лише використання в договорі загального формулювання «комісія за обслуговування кредиту» не дає змоги встановити, за яку конкретно послугу споживач повинен сплачувати кошти.
Так само позивачем не надано належних доказів фактичного надання відповідачу окремих додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, їх обсягу та погодження споживачем відповідної плати саме за такі послуги.
Суд також ураховує, що дії кредитодавця, спрямовані на ведення власного обліку заборгованості, розрахунок належних до сплати сум, контроль за виконанням договору та здійснення інших звичайних операцій, необхідних самому кредитодавцю для виконання кредитного договору, самі по собі не свідчать про надання позичальнику окремої додаткової послуги, за яку може бути встановлена самостійна плата. Для стягнення такої комісії має бути зрозуміло, яку саме послугу отримує споживач, а її надання та правові підстави оплати повинні підтверджуватися належними доказами.
У постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, провадження № 61-15120св23, Верховний Суд, досліджуючи договори про споживчий кредит, укладені з ТОВ «Мілоан», звернув увагу на те, що договори передбачали комісії за надання кредиту та за управління й обслуговування кредиту, однак не містили належної конкретизації додаткових і супутніх послуг, за які встановлювалися відповідні платежі. Верховний Суд зазначив, що відсутність у договорі переліку таких послуг і доказів їх надання та погодження зі споживачем має правове значення для оцінки відповідних умов договору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
З огляду на наведене, суд вважає, що позивач не довів наявності правових підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в заявленому розмірі. Включення відповідної суми до розрахунку заборгованості та посилання на умови договору без підтвердження конкретного змісту й фактичного надання оплачуваних послуг не є достатніми для задоволення цієї вимоги.
Відповідно до статей 12, 13, 76-81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У цій справі саме позивач має довести обставини, з якими пов`язує виникнення права вимоги щодо кожної складової заборгованості, у тому числі правомірність нарахування комісій та наявність підстав для їх стягнення.
Отже, оскільки позивач не довів, що комісія за обслуговування кредиту відповідає конкретним додатковим послугам, фактично наданим відповідачу, та не обґрунтував належними доказами правові підстави для її стягнення, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6 300 гривень.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6 300 гривень не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення неустойки.
Відповідно до умов Договору в разі прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів за графіком понад чотири дні може нараховуватися штраф у розмірі 700,00 грн. за кожний випадок порушення.
Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 6300 гривень неустойки.
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ ., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки у сумі 6300 гривень, не підлягають задоволенню.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 6250 гривень, з яких: 5000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 1250 гривень - заборгованості за комісіями за недання кредиту.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, а саме в частині стягнення 6 250 гривень із заявлених 18 850 гривень, що становить 33,16 % позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 882 гривні 63 копійки у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору при поданні позовної заяви до суду.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича.
З п.2.3. Договору, вбачається, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000 гривень; ордер; акт №Д/31712 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 10.08.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту №Д/31712 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року(а.с.19 зворот-а.с.20 зворот).
Суд, ураховуючи складність справи, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, а також принципи розумності та справедливості, вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Водночас, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, а саме на 33,16 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 652 гривні 52 копійки.
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором № 8904901 від 05 вересня 2024 року в розмірі 6 250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень, з яких: 5 000 (п`ять тисяч) гривень - заборгованість за сумою кредиту та 1 250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 63 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 652 (дві тисячі шістсот п`ятдесят дві) гривні 52 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове рішення № 140740031, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 742/4739/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: