Ухвала суду № 140739036, 14.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
14.10.2026
Номер справи
2-3290/11
Номер документу
140739036
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

_____________________ Справа № 2-3290/11

Провадження № 6/947/674/26

УХВАЛА

про залишення без задоволення подання приватного виконавця

14.10.2026

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі секретаря судового засідання Петрової А.М.,

представника стягувача Шидерової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича, боржник Міхова Ельвіра Сергіївна, стягувач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович звернувся через систему «Електронний суд» з поданням, в якому просив: визначити частку у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя а саме, квартиру загальною площею 45,3 м.кв., житловою площею 9,4 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881272151101, яка належить боржнику ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 у розмірі 1/2 частки; звернути стягнення на 1/2 частини нерухомого майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме квартири загальною площею 45,3 м.кв., житловою площею 9.4 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881272151101, право власності на яке не зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 у встановленому законом порядку з метою погашення боргу з виконавчим листом № 2-3290/11 від 17.02.2012, що видав Київський районний суд м. Одеси та виконавчим листом № 1512/1693/2012 від 13.05.2014 видав Київський районний суд м. Одеси.

У своєму поданні приватний виконавець посилається на те, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження 62527935 (дата об`єднання 09.07.2020) до складу якого входило 4 виконавчих провадження: ВП №62525698 з виконання виконавчого листа №1512/16393/2012 виданий 13.05.2014 видав Київський районний суд м. Одеси про стягнення судового збору у розмірі 1609,50 гривень; ВП № 62527464 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 виданий 17.02.2012 про стягнення судових витрат у розмірі 910 гривень; ВП№ 62527556 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 виданий 17.02.2012 про стягнення заборгованості у розмірі 1865214,33 гривень; ВП№ 67700075 з виконання виконавчого листа №1512/1693/2012 виданий 13.05.2014 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 705225,33 гривень. Боржником за вказаними виконавчими провадженнями є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Стягувачем за вказаними виконавчими провадженнями є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса: Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ: 09328601.

Зазначає, що майна, зареєстрованого за боржником, та коштів для погашення заборгованості станом на теперішній час не виявлено, а боржник приховує свій майновий стан не подаючи декларацію. Намагаючись виявити майно, що не зареєстровано за боржником, але належить йому згідно із вимогами чинного законодавства, приватний виконавець сформував витяг з ДРАЦС, згідно із якого стало відомо, що з 18 серпня 2016 р. року боржник перебуває у шлюбі із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та відповідно боржником змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта стало відомо, що 24.07.2019 (тобто, під час шлюбу) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 було набуто квартиру загальною площею 45,3 м.кв., житловою площею 9,4 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стверджує, що хоча частки у майні, яке належить боржнику ОСОБА_2 та її чоловіку ОСОБА_1 не визначені, однак виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя та з огляду на те, що рішення суду залишається не виконаним, і протягом тривалого часу з моменту набрання ним законної сили боржник не виконує його, та у нього відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, приватний виконавець змушений звертатися до суду із поданням про визначення належної боржнику частки у спільному майні подружжя, яким він володіє спільно з дружиною.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник стягувача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» Шидерова Наталя Сергіївна у судовому засіданні підтримала подання приватного виконавця та просила задовольнити.

Боржник ОСОБА_2 та заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Суд, заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали подання, вважає, що в його задоволенні слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 443 ЦПК України, згідно якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича перебуває зведене виконавче провадження 62527935 (дата об`єднання 09.07.2020) до складу якого входило 4 виконавчих провадження: ВП №62525698 з виконання виконавчого листа №1512/16393/2012, виданий 13.05.2014 Київським районним судом м. Одеси про стягнення судового збору у розмірі 1609,50 гривень; ВП № 62527464 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 виданий 17.02.2012 про стягнення судових витрат у розмірі 910 гривень; ВП№ 62527556 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 виданий 17.02.2012 про стягнення заборгованості у розмірі 1865214,33 гривень; ВП№ 67700075 з виконання виконавчого листа №1512/1693/2012 виданий 13.05.2014 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 705225,33 гривень. Боржником за вказаними виконавчими провадженнями є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Стягувачем за вказаними виконавчими провадженнями є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса: Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ: 09328601.

09.07.2020 року відкрито відповідною постановою ВП № 62527556.

09.07.2020 року відкрито відповідною постановою ВП №62527464.

Постановою від 09.07.2020 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження об`єднано виконавчі провадження №62527464, №62527556 у зведене виконавче провадження №62527935.

09.07.2020 року відкрито відповідною постановою ВП № 62525698.

Зазначені постанови 09.07.2020 року надіслано боржнику за адресою: АДРЕСА_3 , трекномер відправлення 0500310188541 та за адресою: 65016 Одеська обл., м. Одеса вул. Кондрашина, 9-9а, трекномер відправлення 0500310188703.

Постановою від 09.07.2020 року ВП № 62525698 приєднано до складу зведеного ВП №62527935.

29.11.2021 року відкрито відповідною постановою ВП № 67700075 та 30.11.2021 приєднано до складу зведеного виконавчого провадження. Зазначену постанову, 29.11.2021 надіслано боржнику за адресою: 65122 Одеська обл., м. Одеса, вул. Корольова академіка, 43/2, 5, трекномер відправлення 0505043073529.

В ході примусового виконання рішення суду, було накладено арешт на кошти боржника та на все рухоме та нерухоме майно боржника, про що внесено запис зокрема і до Державного Реєстру Речових Прав. Так, у 2021 та у 2023 було частково списано кошти з рахунків боржника. 29.11.2021 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№62527464 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 про стягнення судових витрат у розмірі 910 гривень, у зв`язку з повним та фактичним виконанням.

29.11.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№62525698 з виконання виконавчого листа № 1512/16393/2012 про стягнення судового збору у розмірі 1609,50 гривень, у зв`язку з повним та фактичним виконанням.

У ВП №62527556 погашено 29.11.2021 року борг у розмірі 1916,05 гривень та 25.01.2023 у розмірі 1488,10 гривень.

27.05.2025 року на адресу виконавця надійшов лист з повідомленням про те, що станом на 27 травня 2025 року заборгованість за виконавчим документом № 2-3290/11 від 17.02.2012 складає 1 289 289,86 грн. Таким чином, станом на теперішній час залишились невиконаними ВП№ 62527556 з виконання виконавчого листа № 2-3290/11 залишок боргу на користь стягувача у якому залишився у розмірі 1289289,86 гривень та основної винагороди виконавця у розмірі 128928,98 гривень та у ВП№ 67700075 з виконання виконавчого листа №1512/1693/2012 залишок боргу на користь стягувача у якому залишився у розмірі 705225,33 гривень, основної винагороди виконавця у розмірі 70522,53 гривень та 440,57 витрат виконавчого провадження.

Згідно із відповіддю МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно витягу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно довідок МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно довідок Державної податкової служби України юридичну особу або фізичну особу підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

Згідно довідок ПФУ особу знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.

Згідно довідок Державної податкової служби України Інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.

Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області земельні ділянки за боржником не зареєстровано.

Згідно Витягу з ДРАЦС боржник ОСОБА_2 , з 18 серпня 2016 року перебуває у шлюбі із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та відповідно боржником змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта стало відомо, що 24.07.2019 (тобто, під час шлюбу) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 було набуто квартиру загальною площею 45,3 м.кв., житловою площею 9,4 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).

На думку суду, застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18).

Звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути застосоване у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Перш за все, слід зазначити, що з наданих виконавцем матеріалів не вбачається, що виконавцем була перевірена інформація про наявність реєстрації права власності на нерухоме майно за боржником відповідно до даних в органах БТІ.

Разом з тим, матеріали справи не містять достеменних відомостей щодо отримання боржником постанов приватного виконавця про відкриття виконачого провадження, враховуючи, що в постановах від 09.07.2020 р. зазначена адреса: АДРЕСА_4 , в той час як з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що боржник ОСОБА_2 з 06.08.2006 року зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , а також взагалі відсутні відості щодо обізнаності боржника з судовими рішеннями, виконавчі листи по яким перебувають на виконанні.

Крім того, з судового рішення від 28.10.2013 року у справі № 1512/16393/2012 вбачається, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №2072-н, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 1 640 000, 00грн., а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,5% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

В подальшому, між позивачем та відповідачем - ОСОБА_7 було укладено договір поруки №1 до кредитного договору №2072-н від 02.11.2007року, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором №2072-н від 02.11.2007року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 05.11.2007року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору відновлювальної кредитної лінії №2072-н від 02.11.2007року, за умовами якого боржник зобов`язаний по 02 листопада 2017року повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 1 640 000, 00грн. зі сплатою 15,5% річних за користування ним згідно умов договору, та витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна, що понесені іпотекодержателем.

Однак, відомостей щодо предмету іпотеки, звернення стягнення на нього, його вартості, недосттності отриманих коштів для погашення заборгованості тощо матеріали справи не містять.

Аналіз положень ст. ст. 366, 371-372 ЦК України, ст. 443 ЦПК України дає можливість встановити, що суд не просто визначає частку майна боржника у спільному майні, а саме виділяє частину майна в натурі з метою подальшого звернення стягнення на цю частину, що відповідно до ст. 443 ЦПК України має наслідком припинення права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, посилання державного виконавця на те, що безумовною підставою для визнання майна спільною сумісною власністю та його поділу у рівних частках є його набуття під час шлюбу є передчасним, оскільки для визначення часток у спільній сумісній власності подружжя законодавець обумовлює необхідність визначення підстав набуття права власності під час шлюбу.

При цьому заперечення іншого із подружжя щодо статусу майна як спільного сумісного підлягають врахуванню та перевірці судом в установленому нормами процесуального права порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 СК України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Доводи приватного виконавця щодо наявності підстав для визначення частки боржника, не знайшли свого підтвердження при розгляді подання, оскільки не ґрунтуються на положеннях ст. ст. 366, 371 ЦК України, ч. 1 ст. 73 СК України, якими визначено підстави та порядок виділу частки у спільному майні.

Крім того, з огляду на вищезазначені обставини, беручи до уваги те, що розмір часток у праві спільної часткової власності визначається відповідно до участі кожного у придбанні цього майна, що можливо вирішити лише в позовному провадженні, тому, суд вважає, що питання щодо належності ОСОБА_2 1/2 частки у спільному майні подружжя є спірним, а тому визначення її частки може бути вирішено тільки в порядку позовного провадження.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що правових підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича, боржник ОСОБА_2 , стягувач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та звернення стягнення на нерухоме майно, немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 443 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст. 443 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича, боржник Міхова Ельвіра Сергіївна, стягувач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та звернення стягнення на нерухоме майно, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. М. Куриленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 140739036 ?

Документ № 140739036 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140739036 ?

Дата ухвалення - 14.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140739036 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140739036 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140739036, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 140739036, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 140739036 відноситься до справи № 2-3290/11

Це рішення відноситься до справи № 2-3290/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140734227
Наступний документ : 140739037