Рішення № 140738505, 20.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13469/26

Провадження № 2/752/11660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та просить стягнути з відповідача на свою користь заподіяну майнову шкоду в розмірі 251 164,56 грн., а також судові витрати.

В обгрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 21.01.2026р. відбулось затоплення квартири позивача відповідачем, яка проживає у квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку. Відповідно до акту про залиття вбачається, що залиття відбувається з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 внаслідок пошкодження радіатора опалення у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно кошторисного розрахунку на ремонтно-будівельні роботи з ліквідації залиття квартири АДРЕСА_1 , складеного інженером-проектувальником ОСОБА_3., загальна вартість ремонтних робіт складає 251 164,56 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, як особи, винної в залитті його квартири.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що акт про залиття, на який посилається позивач, не відповідає акту, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005р. №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», а саме: відсутні причини залиття та висновки; відсутня колонка для підпису та ознайомлення власниці квартири АДРЕСА_2 та надання їй пояснень та заперечень щодо складеного акту. Цей акт не відображає дійсної та об`єктивної ситуації, яка сталася в м. Києві в січні 2026р. Відповідно до інформаційного порталу Київської міської державної адміністрації через пошкодження критичної інфраструктури під час обстрілів 9 та 20 січня на ранок 21 січня без теплопостачання залишалися понад 3,2

тисячі багатоповерхівок (переважно на лівому березі, а також у Печерському, Голосіївському та Солом`янському районах). Додатково відповідач повідомляє, що позивач приховав певні факти та порушив ч. ч. ст. 177 ЦПК України, оскільки не долучив акт про аварійне відкриття квартири від 21.01.2026р., хоча був учасником аварійного відкриття квартири, про що свідчить його підпис в акті. В зазначеному акті вказано, що аварійне відкриття дверей квартири АДРЕСА_2 через прорив батареї у квартирі АДРЕСА_2 та відсутністю опалення. Вказане свідчить, що пошкодження радіатора батареї сталося не з вини відповідачки, а у зв`язку з аварійною ситуацією (відсутність тепла) в м. Києві, спричиненою внаслідок ворожих обстрілів у ніч проти 20.01.2026р. У зв`язку з тим, що затоплення квартири було не внаслідок вини відповідачки, то відповідачка повинна бути звільнена від цивільної відповідальності. Окрім того, відповідачка вважає, що поданий позивачем кошторис розрахунку на ремонтно-будівельні роботи не може слугувати доказом: відсутня дата складання кошторису, підписи та печатка накладені електронно, тобто документи не підписаний фізично та не підписаний через електронний цифровий підпис. Щодо інженера-проектувальника ОСОБА_3 , то у відкритих загальнодоступних реєстрах атестованих архітекторів, інженерів-технічних наглядових та інженерів-проектувальних Міністерства розвитку громад та територій України (або в базах даних сертифікованих фахівців будівельної галузі) персональні дані чи діючий кваліфікаційний сертифікат на ім`я ОСОБА_3 відсутні. До кошторису не було долучено сертифікати ОСОБА_3 .

У відповіді на відзив позивач підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві. Зазначає, що в акті про залиття квартири зазначені всі обов`язкові реквізити, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття. Отже, акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, і є належним доказом. Як вказує позивач, що відповідач посилається на невідповідність акту, однак не зазначає, які зафіксовані в акті відомості є такими, що не відповідають дійсності. Також позивач звертає увагу на те, що до матеріалів справи не надано належних, достовірних та достатніх доказів того, що пошкодження радіатора центрального опалення у квартири АДРЕСА_2 сталося у 'в`язку з аварійною ситуацією (відсутність тепла) в м. Києві, спричиненою унаслідок ворожих обстрілів у ніч проти 20.01.2026р. Аргументи відповідача, як вказує позивач, з цього приводу носять характер припущень. Посилання на періодичне відключення опалення та можливе замороження батареї є лише припущеннями. При цьому позивач звертає увагу на те, що визначені кошторисом обсяг та номенклатура робіт з відновлювального ремонту, перелік необхідних складових та матеріалів відповідають технічним характеристиками квартири та даним про її стан після залиття, а вартість робіт та матеріалів - середнім ринковим цінам. Та обставина, що 31.08.2021р. через недбале відношення до інженерних комунікацій мешканців кв. АДРЕСА_3 відбулося затоплення квартири позивача, жодним чином не звільняє відповідача від відповідальності за фактом затоплення квартири позивача з боку відповідача 20.01.2026р.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

21.01.2026р. комісією у складі провідного інженера Мотрук В., старшого майстра ОСОБА_4 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 складено Акт про залиття квартири, який затверджений начальником структурного підрозділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Даний Акт складено про те, що комісією було проведено візуальне обстеження квартири АДРЕСА_1 , згідно заяви від 21.01.20206р. №100/43/102/С-19, в результаті якого виявлено сліди залиття:

кімната S приблизно дорівнює 13,7 кв.м.: стеля - S приблизно дорівнює - сліди залиття з відшаруванням (шпалери); стіни - S приблизно дорівнює 3,0 кв.м. - сліди залиття з відшаруванням (шпалери);

кімната S приблизно дорівнює 17,0 кв.м.: стеля - S приблизно дорівнює 17,0 кв.м., сліди залиття з відшаруванням (шпалери); стіни - S приблизно дорівнює 3,5 кв.м., сліди залиття з відшаруванням (шпалери);

кухня S приблизно дорівнює 7,00 кв.м.: стеля - S приблизно дорівнює 7,4 кв.м. сліди залиття з відшаруванням (шпалери); стіни - S приблизно дорівнює 2,1 кв.м. сліди залиття з відшаруванням (шпалери);

ванна S приблизно дорівнює 3,0 кв.м.: стеля - S приблизно дорівнює 2,6 кв.м. руді сліди (пластикова вагонка);

коридор S приблизно дорівнює 4,5 кв.м., стеля - S приблизно дорівнює 4,5 кв.м. сліди залиття з відшаруванням (шпалери), стіни - S приблизно дорівнює 2,1 кв.м., сліди залиття з відшаруванням (шпалер).

В акті зазначено також, що при візуальному обстеженні встановлено, що залиття відбувається з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 внаслідок пошкодження радіатора опалення у квартирі АДРЕСА_2 .

Також у матеріалах справи міститься акт, що складений комісією у складі майстра техдільниці Вікулкіної С.П., слюсаря-сантехніка ОСОБА_5 , за участю представників поліції та мешканців квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 . З нього вбачається, що він складений про те, що у зв`язку з аварійною ситуацією у квартирі

АДРЕСА_2 , а саме: через прорив батареї у квартирі АДРЕСА_2 і відсутністю опалення було проведено роботи по аварійному відкриттю дверей квартири АДРЕСА_2 з причини відсутності власників даної квартири. Силами обслуговуючою організації будинку було проведено роботи по ліквідації аварійної ситуації.

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Сторона відповідача вважає, що даний Акт від 21.01.2026р. не є належним доказом у справі, оскільки в ньому відсутні причини залиття та висновки, відсутня колонка для підпису та ознайомлення власниці квартири АДРЕСА_2 та надання їй пояснень та заперечень щодо складеного акту.

У відповідності до п.п. 2.3.6. п. 2.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт (додаток №4).

З Додатку №4 до Правил вбачається, що в Акті має бути, зокрема, описано, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), чітко зазначено причини аварії, висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. З актом мають бути ознайомлені мешканці квартир.

З позицією відповідача суд не може погодитись, з огляду на наступне.

Так, в Акті чітко зазначено про те, що причиною аварії у квартирі АДРЕСА_1 є пошкодження радіатора опалення у квартирі АДРЕСА_2 . До вказаного висновку комісія прийшла, в тому числі, за результатами візуального обстеження.

Стосовно відсутності в Акті про залиття від 21.01.2026р. підпису відповідачки та ознайомлення її з цим Актом, надання можливості подати пояснення та заперечення, то, як слідує з акту про аварійне відкриття дверей квартири, власниця квартири АДРЕСА_2 була відсутня на момент залиття.

Окрім того, слід зазначити, що відсутність підпису в Акті про залиття квартири відповідачки не впливає на правильність та юридичну значимість акту, про що вказав Верховний Суд у постанові від 12.11.2018р. у справі №753/20314/15 від 12.11.2018р.

Отже, із вказаних вище актів вбачається, що у квартирі АДРЕСА_2 стався прорив батареї під час відсутності опалення, в результаті чого відбулося залиття квартири позивача.

Відповідачка вказує на те, що пошкодження радіатора батареї сталося не з її вини, а у зв`язку з аварійною ситуацією (відсутність тепла) в м. Київ, спричиненою внаслідок ворожих обстрілів у ніч проти 20.01.2026р., однак, слід відмітити, що при цьому вона не надає доказів того, що прорив батареї був наслідком саме відсутності опалення у квартирі.

Оскільки при розгляді справи іншого не доведено, то суд встановлює, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є порив батареї у квартирі АДРЕСА_2 в цьому будинку.

На підтвердження розміру збитків позивачем поданий локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на загально будівельні роботи ремонтно-будівельні

роботи з ліквідації залиття квартири АДРЕСА_1 ,, що відбулось 21.01.2026р., на загальну суму витрат на ліквідацію наслідків залиття в сумі 251 164,56 грн., виготовлений інженером-проектувальником ОСОБА_3. Всеукраїнської громадської організації «Гільдія проектувальників у будівництві».

На думку відповідача, вказаний документ не може слугувати доказом, оскільки в ньому відсутня дата складання кошторису, підписи та печатка накладені електронно, а також відсутній сертифікат ОСОБА_3 . Відповідач вважає, що доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.

Такі посилання відповідача суд не приймає, з огляду на таке.

Наданий позивачем кошторис є письмовим доказом, відповідач не навів інших конкретних доводів з приводу завищення вартості робіт, чи інших доводів, які б могли свідчити про те, що такий доказ не встановлював фактів щодо вартості робіт, необхідних для відновлення попереднього стану квартири після її залиття, а тому суд вважає за можливе прийняти кошторис в якості належного письмового доказу на підтвердження вартості робіт, необхідних для відновлення залитої квартири.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 Цивільного кодексу України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про основні засади житлової політики» особи, які особи, які завдали шкоди житлу, внутрішньобудинковим системам та обладнанню, прибудинковій території, об`єктам благоустрою і зеленим насадженням на прибудинковій території, зобов`язані відшкодувати завдану шкоду та несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та іншу відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні даного спору обов`язковому з`ясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами

про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушенням принципу змагальності сторін у судовому процесі, що є неприпустимим.

Відповідачем не спростовано наявність своєї вини в завданні шкоди, як і не спростовано визначений розмір збитків.

Отже, з огляду на встановлене підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача розмір матеріальної шкоди 251 164,56 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 009,32 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 251 164,56 (двісті п`ятдесят одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 56 коп.) грн. матеріального збитку, завданого залиттям квартири.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 009,32 (дві тисячі дев`ять грн. 32 коп.) грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 20.10.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА