Рішення № 140738499, 20.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9166/26

Провадження № 2/752/9994/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги та просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за договором в сумі основного боргу 40 000,00 грн., а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України пеню за прострочення заборгованості із розрахунку 33,97 грн./день та 3% річних, починаючи з 27.10.2025р. по день фактичного виконання рішення суду, а також судовий збір.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконання відповідачем умов Договору поворотної фінансової допомоги від 26.10.2022р. щодо повернення коштів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2026р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що не заперечує щодо факту укладання Договору поворотної фінансової допомоги на суму 40 000,00 грн. та отримання вказаної суми, однак звертає увагу на те, що даний Договір, як і надані кошти, були надані під час дії трудових відносин з позивачем. При припиненні трудових відносин жодним чином позивач не наполягав на поверненні грошових коштів, оскільки між сторонами існують взаємні зобов`язання, які підлягають проведенню заліку зустрічних однорідних вимог. Щодо стягнення пені та 3% річних, то відповідачка звертає увагу на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

У відповіді на відзив позивач підтримав свою правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

26.10.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєкєта», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №2610/2022Ф, за умовами якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги в розмірі, передбаченому в п. 2.1. цього Договору, а позичальник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення.

Згідно з п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатні основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

За пунктами. 2.4. та 2.5. Договору перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до визначених цілей. Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на поточний рахунок.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення №3641 від 27.10.2022р. було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 40 000,00 грн., як безвідсоткова поворотна фінансова допомога за Договором.

Як визначено п. 2.6. Договору, поворотна фінансова допомога надавалась відповідачці на три роки, тобто до 27.10.2025р. включно.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачкою отриманих коштів.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов

договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1040 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з підпунктом 14.1.257 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Отже, оскільки відповідачка не повернула суму безвідсоткової фінансової допомоги у строк, встановлений Договором, підлягає до стягнення з неї 40 000,00 грн.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачка прострочила виконання грошового зобов`язання, то позивач просить стягнути з неї суму 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та суму пені.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань.

У відповідача існує невиконане грошове зобов`язання перед позивачем, що встановлено вище.

Окрім того, у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 5.2. Договору при порушенні позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги, передбаченого п. 2.6. цього Договору, чи невиконання п. 3.3. цього Договору позичальник повинен сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від розміру поворотної фінансової допомоги, що не неповернутою на момент отримання вимоги про повернення або на момент сплину строку, визначеного в п. 2.6. цього Договору.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевим та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена

відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, у позивача відсутні підстави для нарахування процентів згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та пені.

Також слід зазначити, що позивачем не подано розрахунку 3% річних та пені.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» 40 000,00 (сорок тисяч грн. 00 коп.) грн. заборгованості.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім грн. 30 коп.) грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєкєта» (65062, м. Одеса, бульвар Французький, буд. 66/1, офіс 303В, код ЄДРПОУ 38294827).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 20.10.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА