Рішення № 140736828, 19.10.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1767/26

Номер провадження 2/194/1539/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Брусенцова Вікторія Олександрівна до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути на свою користь з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 266 240,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що понад 26 років працював в умовах впливу шкідливих факторів на організм (в період часу з 10.08.1987 р. по 27.05.2015 року), перебуваючи в трудових відносинах з виробничим об`єднанням «Павлоградвугілля», ВАТ «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» правонаступником якого на даний час являється Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля». Під час виконання трудових обов`язків на підприємстві Відповідача, внаслідок недосконалості технології, механізмів та робочого інструменту, ОСОБА_1 підпадав під тривалий вплив на організм шкідливих факторів трудового процесу та виробничого середовища таких як фізичне перевантаження, пил, шум. Крім того, Позивач працював в умовах важкої фізичної праці. У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримано хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково крижкова (L5, S1), переважно справа на фоні спондилоартрозу з помірними статико динамічними порушеннями, больовим і м`язово тонічним синдромами; остеоартроз колінних суглобів (ПФ першого другого ст), остеоартроз ліктьових суглобів (ПФ першого другого ст.), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії.), група А. ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Умови праці характеризувались: - рівень фізичного перевантаження робоча поза вимушена «на четвереньках» впродовж 26,3 % змінного часу, з вимушеними нахилами тулубу уперед під кутом більше 30 С 75 разів за зміну, маса вантажу, що постійно підіймається і переміщується вручну 31 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м`язів рук, тулуба, ніг більше 70000, величина статичного навантаження за зміну при утримання вантажу за участю м`язів рук, тулуба, ніг становив до 44000 кг/м, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу за участю м`язів рук, тулуба та ніг до 100000, двома руками 44115, однією рукою 22112; запиленість повітря робочої зони: в концентрації 89,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3, діяв впродовж 88,9 % часу зміни; еквівалентний рівень шуму 89 дБА, при нормі 80 дБ. У зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю, 16.07.2015 року Позивачу первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60%, з яких 30% по радикулопатії, 15% по дефартрозам, 10% по ХОЗЛ, 5% по туговухості та встановлено третю групу інвалідності, визначено необхідність в медикаментозному та санітарно курортному лікування, носіння напівжорсткого корсету, нагляд та лікування у невролога, пульмонолога, ортопеда травматолога, ЛОРа, протипоказана робота в підземних умовах, важка фізична праця, вимушене положення тіла, шум. 24.07.2019 року, позивач повторно пройшов огляд МСЕК, за результатами якого йому визначено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60%, з яких 30% по радикулопатії, 15% по дефартрозам, 10% по ХОЗЛ, 5% по туговухості та встановлено третю групу інвалідності безстроково. У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб життя Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Позивача турбують постійні болі в шийному та попереково крижовому відділах хребта, сухий кашель, як в денний так і в нічний час, що порушує сон та позбавляє його можливості нормально відпочивати, задишка при підйому по східцях. ОСОБА_1 турбують також болі з Іррадіаією в праву ногу, ділянку плечового пояса і руку, з прострілами з обмеженням рухів в них, порушену ходу, посилення болю при фізичних навантаженнях, тривалій ході, тягнучий біль по задньо-боковій поверхні ніг, оніміння в руках, ногах, утруднену ходу, постійний біль в між лопатковій ділянці, біль та обмеження рухів у великих суглобах кінцівок (колінних, плечових, ліктьових), обмеження рухів в них, біль в суглобах кистей, судоми м`язів рук та ніг, заніміння кінцівок переважно лівих, мерзлякуватість і побіління пальців рук на холоді, порушення ходу, зниження слуху, гнійні виділення з правого вуха. У позивача в значній мірі проявляється скутість рухів, хронічні болі у колінах, хрускіт в суглобах та їх прогресуюча деформація. Больовий синдром виникає під час ходьби. Вказані негативні явища супроводжуються головним болем та загальною слабкістю організму, що призводить до постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги позивача в денний час, що має наслідком перебування в напруженому стані. Професійні захворювання призводять до постійного перенесення позивачем больових відчуттів, до необхідності проходження систематичних лікарських спостережень та придбання лікувальних засобів, що призводить до нераціональної втрати часу та життєвої енергії. Зокрема, тривалі переїзди в автомобільному, залізничному транспорті призводять до приступів задухи, загострення хвороби, що виключає можливість здійснення подорожей. Постійний сильний кашель призводить до болю в грудній клітині та порушує його сон в нічний час, він відчуває себе неповноцінною людиною, вказане постійно викликає у Позивача відчуття тривоги за своє здоров`я та життя, розуміння даного факту викликає у Позивача відчуття тривоги, переживання за своє майбутнє. Спричинену професійним захворюванням моральну шкоду позивач оцінює в сумі 266 240 грн. і яку просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 18.08.2026 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача ОСОБА_2 надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає наступне. З дня виникнення правовідносин 2015 р. по день звернення до суду з позовною заявою 2026 р. пройшло 11 років, проте Позивачем не було належним чином обґрунтовано причину тривалості не звернення с позовом про відшкодування моральної шкоди внаслідок втрати професійної працездатності. Позивачем не надано обґрунтування/розрахунку щодо розміру моральної шкоди.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позов просив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Проте, обґрунтування щодо недоцільності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження представником відповідача не надано.

Як передбачено частинами 4,5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, тобто справа виникає з трудових відносин і може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження згідно з пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України.

Справа про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, не належить до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження і перелік яких наведений у частині 4 статті 274 ЦПК України. Сума моральної шкоди, заявлена позивачем до стягнення (ціна позову) не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у період з 10.08.1987 року по 27.02.2015 (а.с. 33-35).

27.02.2015 року ОСОБА_1 був звільнений за станом здоров`я, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, про що зроблено запис в трудовій книжці.

11.09.2015 року затверджено акт розслідування професійного захворювання форми П-4, з якого вбачається, що позивачу встановлені діагнози: радикулопатія попереково крижкова (L5, S1), переважно справа на фоні спондилоартрозу з помірними статико динамічними порушеннями, больовим і м`язово тонічним синдромами; остеоартроз колінних суглобів (ПФ першого другого ст), остеоартроз ліктьових суглобів (ПФ першого другого ст.), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії.), група А. ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) (а.с. 13-14).

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №014173 від 16.07.2015 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи, з яких: 30% - радикулопатія; 15% - по дефартрозам, 10% по ХОЗЛ, 5% по туговухості та встановлено третю групу інвалідності, визначено необхідність в медикаментозному та санітарно курортному лікування (а.с 10).

Відповідно до довідки серії 12 ААА № 056973 від 24.07.2019 про результат визначення втрати професійної працездатності у відсотка, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги та довідки до акту огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 226915 від 24.07.2019 року встановлено безстроково 60% втрати працездатності з яких: 30% - радикулопатія; 15% - по дефартрозам, 10% по ХОЗЛ, 5% по туговухості (а.с 11 - 12).

Медичним висновком лікарсько експертної комісії спеціалізованого профілактичного лікувально - профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 26.05.2015 року, протокол № 748 встановлено , що у ОСОБА_1 наявні радикулопатія попереково крижкова (L5, S1), переважно справа на фоні спондилоартрозу з помірними статико динамічними порушеннями, больовим і м`язово тонічним синдромами; остеоартроз колінних суглобів (ПФ першого другого ст), остеоартроз ліктьових суглобів (ПФ першого другого ст.), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ст.); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії.), група А. ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) (а.с. 18-19).

На підтвердження звернення за медичною допомогою внаслідок отриманого професійного захворювання позивачем надано виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, які свідчать про перебування ОСОБА_1 на лікуванні внаслідок отриманого професійного захворювання (а.с.20-32).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктами 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 (1-рп/2004) визначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт спричинення моральної шкоди саме з вини відповідача, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначених статтею 1167 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, істотність вимушених змін в життєвих стосунках. З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн., в іншій частині відмовити.

Також слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №235/3143/24 (провадження №61-14246св24) Суд зазначив, що правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі. У статті 265 ЦПК України немає імперативної вказівки на необхідність додаткової деталізації у рішенні суду грошової компенсації моральної шкоди із розміром сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.

З урахуванням викладеного необґрунтованим буде вирішення судом у даній цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів».

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

За п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Брусенцова Вікторія Олександрівна до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: Брусенцова Вікторія Олександрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3103 від 19.07.2016 року, місцезнаходження за адресою: вул. О. Риндовської, буд. 73, м. Дніпро, 49066;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, місцезнаходження: вул. Соборна, 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400.

Представник відповідача: Єлістратов Роман Вячеславович, РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Соборна, 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400.

Суддя Ю.І. Соколова