Рішення № 140736169, 19.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7688/26

Провадження № 2/201/4900/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів, визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, визнання протиправним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Позивачка є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . 26 березня 2026 року представниками відповідача за вказаною адресою проведено перевірку, за результатами якої складено акт про порушення № 402, у якому зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (підпункт 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем), а саме реагування лічильника на магніт. 27 квітня 2026 року комісія з розгляду актів про порушення задовольнила акт, про що складено протокол № 1605, та здійснила донарахування об`єму природного газу.

Позивачка вважає рішення комісії безпідставним, оскільки лічильник газу ВК G4Т заводський № 11221228 у 2017 році пройшов первинну повірку у виробника та додаткову перевірку у ПАТ «Дніпрогаз» перед встановленням, акт про порушення підписано не споживачем, а ОСОБА_2 . Згідно з актом про проведення експертизи № 177 від 02 квітня 2026 року цілісність заводської пломби, повітряного тавра та елементів вихідного патрубка не порушена; строк періодичної повірки лічильника сплинув ще у 2025 році, а відповідальність за її проведення несе оператор газорозподільної системи; відповідачем не доведено наявності всіх складових несанкціонованого втручання в роботу лічильника, передбачених пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, зокрема наслідку у вигляді викривлення даних обліку.

Предмет позову

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду акта про порушення № 402 від 26 березня 2026 року, оформлене протоколом № 1605 від 27 квітня 2026 року;

визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (для побутових споживачів) на суму 116 114,41 грн;

зобов`язати Дніпропетровську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» повернути сплачені грошові кошти у розмірі 4 244,16 грн за виконані роботи.

Заяви учасників процесу

15 червня 2026 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровської філії, підписана адвокатом Рудницьким Е.С., у якій товариство просило залишити позовну заяву без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків. Заява обґрунтована тим, що Дніпропетровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45261177) є відокремленим підрозділом товариства, не має статусу юридичної особи і не може бути стороною у справі. Крім того, згідно з постановою НКРЕКП № 971 від 31 травня 2023 року у місті Дніпро з 01 червня 2023 року послуги розподілу природного газу надає ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії, а відповідно до постанови НКРЕКП № 1769 від 29 вересня 2023 року Дніпропетровська філія з 01 жовтня 2023 року обслуговує територію Дніпропетровської області, крім міст Дніпро та Кривий Ріг. Звернув увагу, що позивачка сама зазначила в позові про передання функцій оператора газорозподільної системи у місті Дніпрі Дніпровській філії, а додані до позову докази свідчать про виникнення спірних відносин саме з Дніпровською філією. До заяви додано копії зазначених постанов НКРЕКП.

Рух справи

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статей 274, 279 ЦПК України. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якого учасника справи про інше.

Розглядаючи справу без проведення усного слухання, суд враховує, що право на усне слухання за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не є абсолютним, а його відсутність може бути виправдана характером питань, які підлягають вирішенню, коли справа може бути належним чином розглянута на підставі письмових матеріалів. Суд також керується принципом правової визначеності та обов`язком розглянути справу упродовж розумного строку (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року), а також тим, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати процесуальним обмеженням, які переслідують легітимну мету (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 є співвласницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та побутовим споживачем природного газу за цією адресою (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

26 березня 2026 року складено акт про порушення № 402, яким зафіксовано несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу ВК G4Т № 11221228. 02 квітня 2026 року складено акт № 177 про проведення експертизи лічильника. Рішенням комісії з розгляду актів про порушення, оформленим протоколом № 1605 від 27 квітня 2026 року, акт про порушення задоволено, складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу на суму 116 114,41 грн. Позивачкою також сплачено 4 244,16 грн згідно з рахунком на оплату послуг.

Акти складені Дніпровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Відповідачем у позовній заяві позивачка визначила Дніпропетровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45261177, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Дніпропетровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45261177) є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 1) і статусу юридичної особи не має.

З постанов НКРЕКП № 971 від 31 травня 2023 року та № 1769 від 29 вересня 2023 року вбачається, що діяльність з розподілу природного газу як оператор газорозподільної системи здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України», при цьому у місті Дніпро в особі Дніпровської філії, а на території Дніпропетровської області, крім міст Дніпро та Кривий Ріг, в особі Дніпропетровської філії. Позивачка в позовній заяві сама зазначила, що функції оператора газорозподільних мереж у місті Дніпро передані Дніпровській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Щодо процесуального статусу Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Частиною третьою цієї статті встановлено, що філії та представництва не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

За змістом статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператором газорозподільної системи є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Згідно з главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, акт про порушення складається представником Оператора ГРМ і розглядається комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, а вартість донарахованого об`єму природного газу компенсується споживачем саме Оператору ГРМ.

Отже, носієм прав та обов`язків у спірних правовідносинах щодо розподілу природного газу, складення та розгляду акта про порушення, донарахування вартості необлікованого газу і отримання коштів за виконані роботи є юридична особа оператор газорозподільної системи, тобто ТОВ «Газорозподільні мережі України», а не його відокремлений підрозділ. Рішення комісії, акт-розрахунок та інші документи, складені працівниками філії, є діями та рішеннями юридичної особи, від імені якої діє філія.

Дніпропетровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є юридичною особою, не має цивільної процесуальної правоздатності та в силу статті 48 ЦПК України не може бути стороною (відповідачем) у цивільній справі. Крім того, як встановлено судом, у місті Дніпрі, де розташоване домоволодіння позивачки, діяльність з розподілу природного газу товариство здійснює через інший відокремлений підрозділ Дніпровську філію, а не через Дніпропетровську філію, визначену позивачкою відповідачем.

На будь-якому з цих двох підстав пред`явлений позов не може бути задоволений щодо визначеного позивачкою відповідача, оскільки останній не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин і не може нести обов`язок, про покладення якого просить позивачка.

Щодо наслідків пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежним відповідачем є особа, щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Згідно з частиною першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

З наведеної норми у системному зв`язку з принципом диспозитивності (стаття 13 ЦПК України) вбачається, що визначення складу учасників справи, зокрема особи відповідача, є виключним правом позивача. Заміна неналежного відповідача належним є процесуальною дією, яка вчиняється судом лише за наявності відповідного клопотання позивача. ЦПК України не наділяє суд повноваженнями з власної ініціативи замінювати відповідача, залучати співвідповідача або самостійно визначати, до кого позивач мав би пред`явити позов. Вчинення таких дій без волевиявлення позивача означало б вихід суду за межі заявлених вимог, втручання у розпорядження позивачем своїми процесуальними правами та порушення принципів диспозитивності, змагальності й рівності сторін.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, тоді як встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує зазначені висновки.

Клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем ТОВ «Газорозподільні мережі України» чи про залучення його як співвідповідача позивачкою не подано. Натомість суд не вправі самостійно замінити визначеного позивачкою відповідача належним, а тому позов підлягає вирішенню щодо того відповідача, якого визначила позивачка.

Встановивши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Суд роз`яснює, що відмова у задоволенні позову з підстави його пред`явлення до неналежного відповідача не позбавляє позивачку права звернутися до суду з позовом до належного відповідача. Пред`явлення такого позову не буде тотожним позову у цій справі в розумінні пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки він стосуватиметься іншої сторони (відповідача).

Щодо заяви ТОВ «Газорозподільні мережі України» про залишення позовної заяви без руху, то суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі частини одинадцятої статті 187 ЦПК України. Цією нормою передбачено усунення недоліків позовної заяви, поданої без додержання формальних вимог статей 175, 177 ЦПК України. Позовна заява містить повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження особи, яку позивачка визначила відповідачем, а також зміст позовних вимог до неї. Питання про те, чи є визначена позивачкою особа належним відповідачем, не є недоліком форми позовної заяви. Воно стосується суті спірних правовідносин і обґрунтованості позову та вирішується судом під час розгляду справи по суті шляхом ухвалення рішення. Залишення позову без руху з метою спонукати позивача змінити відповідача фактично означало б визначення судом складу учасників справи всупереч статтям 13, 51 ЦПК України.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому судовий збір при поданні позову не сплачувався. Підстави для його стягнення з позивачки відсутні. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 12, 13, 46, 48, 51, 7681, 89, 141, 247, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів, визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, визнання протиправним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова