Рішення № 140735814, 19.10.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

19.10.2026

Справа № 696/1187/26

2-о/696/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А., за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

прокурора Ружиної М.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Кіян О.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Кам`янської міської ради Черкаської області, Кам`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про усиновлення дітей, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява мотивована тим, що з ОСОБА_2 заявник спільно проживає з 2023 року. 11 червня 2026 року вони офіційно зареєстрували шлюб.

Він забезпечує всі необхідні умови для комфортного проживання їхньої сім`ї та повноцінного, фізичного, розумового і духовного розвитку дітей, постійно дбає про стан їх здоров`я та належне виховання.

Мати дитини ОСОБА_2 надала згоду на усиновлення дітей, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою серії НКО № 590056 від 27 липня 2026 року.

Біологічний батько дітей ОСОБА_3 надав згоду на усиновлення дітей, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою серії НКО № 66596 від 14 липня 2026 року.

Заявник бажає усиновити дітей та внести зміни до актових записів про їх народження щодо прізвища, по батькові та відомостей про батька.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами окремого провадження, залучено до участі у розгляді справи прокурора.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2026 року до участі у розгляді справи в якості заінтересованих осіб залучені Міністерство оборони України та батько дітей ОСОБА_3 .

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2026 року до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи залучено військову частину НОМЕР_1 та витребувано докази.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заяві, зазначив, що з правовими наслідками усиновлення дітей та станом їх здоров`я він ознайомлений.

ОСОБА_2 , мати дітей, підтвердила бажання заявника усиновити її дітей та висловила свою згоду на це.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви в частині усиновлення хлопчика та вважала, що усиновлення відповідатиме його інтересам.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради Кіян О.В. підтримала усиновлення хлопчика, так як це відповідатиме його інтересам.

Від заінтересованої особи - начальника Кам`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юрик Н.В. надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника відділу та відсутність заперечень щодо заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Ісаков Є.К. через систему «Електронний суд» надіслав суду письмові пояснення, які просив врахувати під час ухвалення судового рішення.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 Шаган В.М. через систему «Електронний суд» надіслав суду письмові пояснення щодо справи.

ОСОБА_3 , батько дітей, надіслав суду заяву, в якій просив винести рішення про усиновлення з врахуванням вимог ст. 232 СК України та розгляд справи проводити без його участі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є бабусею дітей. Вона піклується про онуків, коли її діти перебувають на військовій службі. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у стосунках три роки. Вона дуже хоче, щоб у них була повноцінна сім`я, діти радіють, коли є тато і мама, і вони добре розуміють, що їх хочуть усиновити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є хрещеною мамою ОСОБА_5 . Зазначила, що це прекрасна новостворена сім`я. У стосунках ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають з кінця весни 2023 року, однак зареєстрували шлюб не так давно. Із дітьми вони постійно спілкуються, у них з`явився батько, якого діти потребували. Діти почали називати ОСОБА_8 татом. ОСОБА_1 не просто виконує свої обов`язки, він створив сприятливі умови для проживання дітей. ОСОБА_10 час ОСОБА_8 проводить із ОСОБА_11 , коли приїжджає додому.

У судовому засіданні було заслухано думку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що хоче бути усиновленим ОСОБА_1 , з яким у нього теплі стосунки та якого він знає з 2023 року. Коли батьки перебувають на службі, він спілкується з ними в телефонному режимі, бачиться один раз на місяць. Коли вони приїжджають додому, вони постійно разом проводять дозвілля, гуляють, їздять до рідних, дивляться разом фільми та грають в ігри. Він називає ОСОБА_1 татом.

Також у судовому засіданні було заслухано думку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ствердила, що у неї з ОСОБА_1 , якого вона знає з 2023 року, склались добрі стосунки, він приймає активну участь у її житті і вона приймає його за свого тата.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 11 червня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 укладено шлюб, про що Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено актовий запис № 70, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - « ОСОБА_13 », дружині - « ОСОБА_13 », свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Тимошівською сільською радою Кам`янського району Черкаської області 17 вересня 2008 року, актовий запис № 06, вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: батько « ОСОБА_3 », мати « ОСОБА_12 » (а.с. 10).

Водночас із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області 27 лютого 2014 року, актовий запис № 03, вбачається, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані: батько « ОСОБА_3 », мати « ОСОБА_12 » (а.с. 13).

Згідно з договором купівлі-продажу будинку від 27 серпня 2014 року ОСОБА_12 є власницею житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 25).

З акту обстеження умов проживання від 28 липня 2026 року, складеного начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради Кіян О.В., психологом Комунальної організації (установа, заклад) «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» Шовковою Л.О. та фахівцем Комунальної організації (установа, заклад) «Центр надання соціальних послуг Кам`янської міської ради Черкаської області» Дібровою Н.Г., вбачається, що за адресою: вул. Людмили Борисової, буд. 8, м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області, для дітей облаштовано кімнату, яка належним чином умебльована. Є місце для сну та навчання, для дітей в наявності є речі першочергового вжитку. Умови в будинку відповідають вимогам. В наявності необхідні побутові зручності для комфортного проживання (а.с. 24).

У відповідності до висновків про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дітей Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кам`янської міської ради від 28 та 30 липня 2026 року за даними медичного обстеження наявність або відсутність інвалідності у дітей (із зазначенням захворювання, внаслідок якого встановлено інвалідність, та документа, який це підтверджує) не виявлено. Остаточні висновки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здорові (а.с. 21-22).

За висновком про стан здоров`я заявника ОСОБА_1 , наданого Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кам`янської міської ради 27 липня 2026 року, медичних протипоказань для усиновлення дітей у нього не виявлено (а.с. 20).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 26 липня 2026 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 23).

Також до матеріалів справи додані заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я служби у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради, які написані в присутності начальника ОСОБА_14 , від 28 липня 2026 року, в яких діти не заперечують щодо їх усиновлення ОСОБА_1 (а.с. 18-19).

Окрім того, заінтересована особа ОСОБА_2 суду надала свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 , видане Шукайводською сільською радою Христинівського району Черкаської області 20 жовтня 2007 року, актовий запис № 4, з якого вбачається, що 20 жовтня 2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб та дружині присвоєно прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_16 ».

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно Кам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 16 вересня 2026 року, актовий запис № 06, вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: батько « ОСОБА_3 », мати « ОСОБА_12 ».

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2011 року, яке набрало законної сили 22 серпня 2011 року, шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розірвано.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого 19 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, актовий запис № 02, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 19 жовтня 2013 року зареєстрували шлюб та присвоєно прізвище після реєстрації шлюбу чоловікові та дружині « ОСОБА_16 ».

Разом з тим суду надано договір дарування грошей (пожертва) від 26 серпня 2014 року, згідно з яким ОСОБА_17 та ОСОБА_6 передали у власність дочці ОСОБА_12 гроші в розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2023 року, яке набрало законної сили 08 вересня 2023 року, шлюб між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано.

Із довідки про проходження військової служби (трудову діяльність), виданої начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_8 , вбачається, що ОСОБА_12 проходила військову службу з 05 липня 2022 року по 11 січня 2025 року у військовій частині НОМЕР_8 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2026 року № 1776/1/ф5/4133 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ; надано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 січня 2025 року про те, що ОСОБА_12 призначена на посаду санітарного інструктора медичного пункту ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 з 12 січня 2025 року.

Водночас суду надано довідку про проходження військової служби (трудову діяльність), видану начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_8 , про те, що ОСОБА_1 проходив військову службу під час мобілізації з 04 травня 2022 року по 14 січня 2025 року у військовій частині НОМЕР_8 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 січня 2025 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника рухомої ремонтної майстерні безпілотних систем взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтного відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 з 15 січня 2025 року.

Водночас із довідки КЗ «Кам`янський ліцей № 1» від 18 вересня 2026 року № 254/01-28 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 10 січня 2024 року вибув до Рівненського ліцею № 15 Рівенської міської ради, з 29 квітня 2024 року зарахований до КЗ «Кам`янський ліцей № 1», де навчається на очній формі навчання.

Окрім того, з довідки КЗ «Кам`янський ліцей № 1» від 18 вересня 2026 року № 253/01-28 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 січня 2024 року вибула до Рівненського ліцею № 15 Рівенської міської ради, з 29 квітня 2024 року зарахована до КЗ «Кам`янський ліцей № 1», 30 травня 2025 року випущена із закладу (а.с. 157-170).

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 179).

Разом з тим ОСОБА_2 суду надано психологічна характеристика ОСОБА_5 , яка проводилася практичним психологом ФОП ОСОБА_19 , згідно з якою стосунки ОСОБА_11 з матір`ю ОСОБА_2 та вітчимом ОСОБА_1 мають тривалий, стійкий та поступальний характер (с. 187-190).

Згідно з висновком виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дітей від 31 липня 2026 року № 1602/02-18 виконавчий комітет Кам`янської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дітей (а.с. 15).

При цьому мати дітей ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надала згоду на усиновлення своїх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заявою від 27 липня 2026 року, посвідченою приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В., яка зареєстрована в реєстрі за № 1999 (а.с. 16).

Водночас батько дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав згоду на усиновлення своєї доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заявою від 14 липня 2026 року, посвідченою приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бевзюк В.П., яка зареєстрована в реєстрі за № 936 (а.с. 17).

Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Щодо заявленої вимоги про усиновлення малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.

В Україні дитинство охороняється державою (частина 3 статті 51 Конституції України). Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини також надає особливого значення при вирішенні справ про усиновлення принципу пріоритету інтересів дитини (Рішення у справі «Піні і Бертані та Манера і Атрипальді проти Румунії» від 22 червня 2004 року).

Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

15 лютого 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)».

Вказана Конвенція підписана 27 листопада 2008 року та запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини.

Відповідно до статті 4 Європейської Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Частиною 5 статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини відповідно до закону.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів.

Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини.

Згідно з частиною 1 статті 208 СК України усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (частини 1-2 статті 211 СК України).

Відповідно до приписів статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Отже, за змістом ст. 217 СК України у випадках, коли дитина, стосовно якої розглядається питання про усиновлення, має батьків, обов`язковою умовою його позитивного вирішення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому необхідно враховувати, що до набрання рішенням суду про усиновлення законної сили кожен із батьків може відкликати свою згоду незалежно від мотивів.

Статтею 218 СК України визначено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (частина 1 статті 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (стаття 225 СК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Правові наслідки усиновлення визначені статтею 232 СК України.

Згідно з частинами 4, 5 статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до статті 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, скасовується.

Отже, в контексті положень законодавства про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз`яснено, що вирішуючи заяву про усиновлення по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона є необхідною); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1-3 статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/9639/18 (провадження № 61-1599св22).

Як зазначено у висновку Верховного Суду, зробленому у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Згідно із статтею 20 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення.

Частиною 1 статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Виходячи із наведеного, розглядаючи заяву про усиновлення, суд повинен встановити чи відповідає усиновлення інтересам дитини і якими мотивами керується усиновитель. При цьому суд зазначає, що права та інтереси дитини є завжди пріоритетними порівняно з правами та інтересами усиновлювача.

На думку суду, мотиви усиновлення не повинні бути корисливими, переслідувати будь-які інші цілі ніж ті, що пов`язані із бажанням прихистити дитину, дати їй сім`ю, сімейний затишок, можливість отримати добре виховання, навчання та утримання від усиновлювача.

Учасниками справи - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - в судовому засіданні стверджено, що вони перебувають у цивільному шлюбі з 2023 року.

Згідно із статтею 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

У постанові від 26 вересня 2018 року Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 розірвав попередній шлюб із ОСОБА_18 лише 09 вересня 2025 року, а відтак суд відхиляє доводи учасників процесу про те, що вони спільно проживали разом без реєстрації шлюбу з 2023 року, оскільки такий факт не підтверджений належними та допустимими доказами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_21 зареєстровано 11 червня 2026 року.

До суду із заявою про усиновлення заявник звернувся 10 серпня 2026 року.

Відтак суд зауважує, що за такий короткий проміжок часу між малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 не могли склалися настільки близькі відносини, які притаманні загальноприйнятим у суспільстві відносинам між батьками та дитиною, а тому заявник не навів суду переконливих мотивів, які спонукають заявника на усиновлення дитини.

Також матеріали справи не містять доказів того, що усиновлення відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, достовірно невідомо, які відносини склалися між дитиною та кандидатом в усиновлювачі (заявником), не відображено дійсні обставини усиновлення, а також добросовісність і мету такого усиновлення.

Виходячи з наведеного, суд зауважує, що звернення до суду із заявою про усиновлення є формальним, і таке усиновлення у даному випадку не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

За встановлених обставин справи саме лише волевиявлення дитини на усиновлення є недостатнім для набуття такого статусу, оскільки усиновлення - це складний процес, який вимагає відповідності певним критеріям усиновлювача та встановлення дійсної мети такого усиновлення.

Разом з тим суду не надано переконливих доказів про те, що ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні, матеріальному забезпеченні, навчанні та розвитку малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак суд вважає, що між ОСОБА_1 та дитиною не склались близькі відносини як між батьком і дитиною, які притаманні загальноприйнятим у суспільстві відносинам між батьками та дитиною.

Водночас судом встановлено, що не заперечується іншими учасниками справи, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає із бабусею ОСОБА_6 , яка здійснює за ним догляд.

Враховуючи часові рамки укладання шлюбу, надання згоди батьків дитини на усиновлення, вік дитини на момент розгляду справи про усиновлення, а також той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, у суду виникає сумнів щодо добросовісності усиновлення, оскільки такими діями заявник може намагатися створити для себе інші правові наслідки та умови, що пов`язані із усиновленням.

Усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним, не може бути підставою лише для реалізації інтересів заявника.

При цьому суд виходить з якнайкращих інтересів дитини, оцінка яких включає дотримання балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення про усиновлення. Наявність біологічного батька та спілкування з ним суд вважає доцільним для дитини як на даний час, так і в майбутньому, а наявність нормальних стосунків дитини із заявником є додатковим благом для дитини, яка фактично має як рідного батька, так і вітчима. При цьому відсутність усиновлення з боку заявника не заважає йому дбати та піклуватись про дитину як рідну.

Виключення ж рідного батька з офіційних документів про народження дитини, позбавлення його прав на дитину та розірвання юридичного зв`язку між рідним батьком та дитиною, на думку суду, не буде на даний час відповідати інтересам дитини.

За положеннями статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються із служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно із частиною 12 цієї статті під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставах, зокрема, коли один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.

Хоча заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не висловили свого бажання залишати військову службу, суд зауважує, що усиновлення може створити для них інші правові наслідки та умови, що пов`язані із несенням військової служби.

Суд вважає, що усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника або звільнення від мобілізації заявника на період воєнного стану. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним, не може бути підставою лише для реалізації інтересів заявника.

Передбачене законом право на звільнення з військової служби перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із обставинами усиновлення. Це певним чином характеризує усиновителя і ставить під сумнів безкорисливість мотивів усиновлення.

Суду не наведено переконливих мотивів, що спонукають заявника на усиновлення дитини, лише узагальнено вказано про наявність між ним та малолітнім теплих взаємин, бажання проживати разом як родина, узаконення цього на законодавчому рівні.

Згода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його усиновлення заявником не спростовує наведених вище висновків суду про недоведеність відповідності усиновлення дитини її інтересам.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей від 27 листопада 2008 року, ратифікованої Україною 15 лютого 2011 року, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань: a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину; b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину; c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення; d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою; e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану; f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Положення цієї статті не впливають на повноваження чи обов`язок компетентного органу отримувати будь-яку інформацію або докази, незалежно від того, чи охоплюються вони обсягом такого встановлення обставин, і які він розглядає як такі, що можуть бути використані (частина 4 статті 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей).

Компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини (частина 1 статті 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей).

Не встановивши обставини, що між малолітнім і заявником склалися настільки близькі відносини, які притаманні загальноприйнятим у суспільстві відносинам між батьками та дітьми, не виявивши переконливих мотивів, які спонукають заявника на усиновлення дитини, окрім вказівки на їх теплі стосунки, бажання проживати як родина, суд дійшов висновку, що фактично бажання усиновлення під час воєнного стану заявником-військовослужбовецем не є щирим щодо його дій, які будуть відповідати якнайкращим інтересам дитини задля забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Щодо заявленої вимоги про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне. Статтею 208 СК України визначено, що усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу). У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема, відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 211 СК України передбачено, що у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Різниця у віці ОСОБА_1 та повнолітньої ОСОБА_4 становить лише п`ятнадцять років чотири місяці, що не відповідає вимогам закону для усиновлення.

До того ж відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав необхідно виходити з положень Конституції України і додержуватися норм Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Законів України «Про охорону дитинства» та «Про міжнародне приватне право», Конвенції про права дитини, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах і Протоколу до неї 1997 року, інших нормативно-правових актів України з питань захисту прав дитини, усиновлення, опіки і піклування.

Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що у зв`язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати, виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішення питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини. У СК не встановлено максимального віку повнолітньої особи, яка може бути усиновлена, однак визначено мінімальну різницю у віці між нею та усиновлювачем - не менше вісімнадцяти років.

Судом встановлено, що заявник 10 серпня 2026 року ініціював питання про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому заявник навів правове обґрунтування для усиновлення неповнолітньої особи.

На момент розгляду справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, тобто їй виповнилося 18 років.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи не встановлено виняткових випадків для усиновлення ОСОБА_1 повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заявником не доведено доцільності такого усиновлення, що відповідало б інтересам ОСОБА_4 .

Не було доведено необхідності усиновлення та неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити, а проявляти турботу та надавати допомогу один одному вони можуть і без юридичного оформлення родинного зв`язку.

Окремо суд зазначає, що жодних перешкод у зміні прізвища та по батькові у повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі немає.

Відповідно до статті 295 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я, та (або) по батькові. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім`я, та (або) по батькові за згодою законних представників (як правило, батьків).

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки заявник просить усиновити неповнолітню дитину, якій на день розгляду справи виповнилося 18 років, при цьому заявником не наведені правові підстави для усиновлення повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 4 статті 314 ЦПК України судові витрати необхідно віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 211, 212, 223, 224 СК України, ст.ст. 10, 89, 264-265, 268, п. 4 ч. 2 ст. 293, ст.ст. 310, 313-314, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Кам`янської міської ради Черкаської області, Кам`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про усиновлення дітей - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець м. Дрогобич Львівської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_9 виданий Дрогобицьким МВ ГУ МВС України в Львівський області 03 грудня 2009 року; РНОКПП: НОМЕР_10 .

Заінтересована особа - 1: орган опіки та піклування Кам`янської міської ради, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, буд. 37, м. Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20801; код в ЄДРПОУ: 43896633.

Заінтересована особа - 2: Кам`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 37, м. Кам`янка, Черкаський район, Черкаська область, 20801; код в ЄДРПОУ: 04061085.

Заінтересована особа - 3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_11 від 25 червня 2026 року, орган, що видав, - 72315; РНОКПП: НОМЕР_12 .

Заінтересована особа - 4: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_13 виданий Христинівським РВ УМВС України в Черкаській області 17 березня 2004 року; РНОКПП: НОМЕР_14 .

Заінтересована особа - 5: Міністерство оборони України, юридична адреса: пр-кт Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168; код в ЄДРПОУ: 00034022.

Заінтересована особа - 6: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; код в ЄДРПОУ: НОМЕР_15 .

Суддя Н.А. Білопольська