Рішення № 140735805, 16.10.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/439/26

Провадження № 2/550/427/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання Хоменко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідачів:

1. ОСОБА_2 ,

2.Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області,

про виділення в натурі частки майна зі спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 (далі за текстом ОСОБА_2 , перший відповідач) та Чутівської селищної ради Полтавської області (далі за текстом - другий відповідач), в якому після зміни позовних вимог, які прийняті судом, просив:

- здійснити поділ земельної ділянки під кадастровим номером 5325481200:00:004:0116, загальною площею 5,7515 га, розташованої на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області, згідно варіанту №2 плану розподілу земельної ділянки Висновку експерта №20 від 17.03.2026 року між співвласниками земельної ділянки: ОСОБА_1 , якому належить 3/4 частки, та ОСОБА_3 , якій належить 1/4 частки;

- виділити в натурі ОСОБА_1 частку, що становить 4,3136 га, згідно варіанту №2 плану розподілу земельної ділянки (позначена зеленим кольором);

- виділити в натурі ОСОБА_3 частку, що становить 1,4579 га, згідно варіанту №2 плану розподілу земельної ділянки (позначена жовтим кольором);

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку під кадастровим номером 5325481200:00:004:0116;

- судові витрати по сплаті судового збору просить не покладати на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є співвласником 3/4 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325481200:00:004:0116, загальною площею 5,7515 га, розташованої на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області. Право власності на вказану частку виникло у позивача на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 16.03.2016 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 є власником 1/4 частки цієї ж земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_5 (сестри позивача) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26.11.2021 року Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області.

Позивач зазначає, що після отримання свідоцтва про право на спадщину відповідачка жодних дій щодо подальшого оформлення документів та користування належною їй частиною земельної ділянки не вживала, втратила інтерес до цієї земельної ділянки, з позивачем не спілкується з 2022 року. Укласти договір щодо користування земельною ділянкою в нотаріальному порядку немає можливості, що унеможливлює для позивача самостійне розпорядження належною йому часткою, зокрема передачу її в оренду.

Позивач за власний рахунок замовив проведення експертного земельно-технічного дослідження. Згідно з Висновком експерта №20 від 17.03.2026 року, складеного судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем, встановлено три технічно і методологічно можливі варіанти розподілу земельної ділянки пропорційно ідеальним часткам співвласників: ОСОБА_1 (3/4); інші співвласники (1/4). Позивач просить провести поділ згідно варіанту №2.

Відповідачка ОСОБА_2 відзив на позов не надала, у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача Чутівської селищної ради Полтавської області відзив на позов не надав, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №653670 від 12.11.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №328, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,7515 га, розташована на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області належала на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с. 7-8).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 16.03.2016 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І., зареєстрованого в реєстрі за №1-253, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина складається з (трьох четвертих) частин земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гряківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,7515 га, кадастровий номер 5325481200:00:004:0116 (а.с. 9).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 26.11.2021 державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маслій А.О., зареєстрованого в реєстрі за №1-419 власницею (однієї четвертої) частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гряківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,7515 га, кадастровий номер 5325481200:00:004:0116 є ОСОБА_2 (а.с. 10)

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №55253963 від 16.03.2016 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5325481200:00:004:0116, площею 5,7515 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Полтавська обл., Чутівський р., с/рада Гряківська, на праві спільної часткової власності належить: частки ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 13716036 від 16.03.2016 року); частки ОСОБА_2 (номер запису про право власності 45307056 від 26.11.2021) (а.с. 11-12).

Відповідно до Висновку експерта №20 від 17.03.2026 року, складеного судовим експертом Федоровим Д.Ф., на вирішення експертизи було поставлено питання про можливі варіанти поділу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,7515 га, кадастровий номер 5325481200:00:004:0116, пропорційно ідеальним часткам співвласників: ОСОБА_1 (3/4); інші співвласники (1/4). Експертом наведено три технічно і методологічно можливі варіанти розподілу земельної ділянки (а.с.13-21).

Згідно Варіанту №2 розподілу земельної ділянки 5325481200:00:004:0116, який позивач просить застосувати, у висновку експерта №20 від 17.03.2026 року визначено наступний варіант поділу:

1. ОСОБА_1 : стислий опис меж: по КЛ-444,59м по незабудованій земельній ділянці, по ЛЄ по кадастровій межі з проїздом, по ЄА по кадастровій межі з 5325481200:00:004:0037, по АК 97,84м по кадастровій межі з проїздом; колір позначення в додатку №2-зелений; площа 4,3136 га;

2. Інші співвласники: стислий опис меж: по КЛ 473,52м по незабудованій земельній ділянці, по ЛЕ 38,43м по кадастровій межі з проїздом, по ЕД по кадастровій межі з 5325481200:00:004:0009, по ГВ - по кадастровій межі з 5325481200:00:004:0151, по ВБ- по кадастровій межі з 5325481200:00:004:0141, по БК 100,67м по кадастровій межі з проїздом; колір позначення в додатку №2- жовтий; площа 1,4379 га.

Суд зазначає, що поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025 у справі №357/3145/20 у п.п. 6.1-6.20 постанови сформулювала наступні висновки:

- у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України;

- поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;

- за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві;

- поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Як було встановлено судом, позивач та відповідачка є двома співвласниками земельної ділянки з кадастровим номером 5325481200:00:004:0116. Позивач бажає поділу земельної ділянки між всіма співвласниками, а відповідачка ОСОБА_2 не надала заперечень проти такого поділу. Згідно з Висновком експерта №20 від 17.03.2026 року, зазначена земельна ділянка загальною площею 5,7515 га може бути поділена на дві земельні ділянки пропорційно ідеальним часткам співвласників, зокрема згідно варіанту №2 плану розподілу, де частка позивача (3/4) становить 4,3136 га та позначена зеленим кольором, а частка відповідачки (1/4) становить 1,4579 га та позначена жовтим кольором, тобто кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Також, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 по справі №911/3135/20 вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу й на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018, 11.09.2018, 30.01.2019, 02.07.2019).

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова ВП ВС від 08.02.2022 по справі № 209/3085/20).

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова ВП ВС від 22.09.2020 по справі №910/3009/18).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з встановлених судом обставин справи, з огляду на те, що сторонами є два співвласники земельної ділянки, позивач бажає поділу земельної ділянки між всіма співвласниками, а також те, що поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим та кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності, з метою забезпечення відсутності необхідності сторонам звертатися до суду для вжиття додаткових засобів захисту, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5325481200:00:004:0116, розташованої на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області між всіма співвласниками згідно розміру належних їм часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно, що відповідатиме принципу процесуальної економії.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Чутівської селищної ради Полтавської області про виділ в натурі частки із спільної часткової власності на земельну ділянку та поділ земельної ділянки задовольнити.

Здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5325481200:00:004:0116, розташованої на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області, згідно варіанту №2 плану розподілу земельної ділянки Висновку експерта №20 від 17.03.2026 року між співвласниками земельної ділянки: ОСОБА_1 , якому належить 3/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5325481200:00:004:0116; ОСОБА_3 , якій належить 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5325481200:00:004:0116.

Виділити в натурі ОСОБА_1 частки, що становить 4,3136га в земельній ділянці загальною площею 5,7515га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5325481200:00:004:0116) на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області, відповідно до варіанту № 2 плану розподілу земельної ділянки Висновку експерта №20 від 17.03.2026р. про проведення експертного земельно-технічного дослідження щодо розподілу земельної ділянки, де частка земельної ділянка позначена зеленим кольором;

Виділити в натурі ОСОБА_3 частки, що становить 1,4579га в земельній ділянці загальною площею 5,7515га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5325481200:00:004:0116) на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищно) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області, відповідно до варіанту №2 плану розподілу земельної ділянки Висновку експерта №20 від 17.03.2026р. про проведення експертного земельно-технічного дослідження щодо розподілу земельної ділянки, де частка земельної ділянки позначена жовтим кольором.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5325481200:00:004:0116, розташовану на території Гряківської сільської (нині Чутівської селищної) ради Чутівського (нині Полтавського) району Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

перший відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

другий відповідач: Чутівська селищна рада Полтавської області, юридична адреса: Полтавська область, Полтавський район, селище Чутове, вул. Набережна, буд. 9, ЄДРПОУ 21047282.

Суддя О.І. Михайлюк