Ухвала суду № 140735252, 16.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22918/26

Провадження №: 1-кп/752/2490/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки підозрюваного ОСОБА_4 (громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Саратов, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання заступника начальника четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 02.09.2026 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження № 22026000000000776, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026000000000776 щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Згідно з клопотанням, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що, обіймаючи посаду заступника директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона (далі - ІЕЗ ім. Є.О. Патона) Національної академії наук України (далі - НАН України), діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, усвідомлюючи протиправний характер дій інших співучасників та бажаючи сприяти їх вчиненню, усував перешкоди для реалізації злочинного умислу шляхом підписання та погодження наказів (розпоряджень) від 10.03.2025 № 09/10, № 10/11 і № 11/12 про оформлення відрядження працівників ІЕЗ ім. Є.О. Патона до Китайської Народної Республіки (м. Пекін), посвідчень про відрядження та інших пов`язаних із ними документів, а також надав підлеглим працівникам вказівку підготувати для передачі китайській стороні матеріали, отримані та напрацьовані під час виконання проєкту, що містили відомості, необхідні для виготовлення конструкції перетворюваного (трансформованого) об`єму аерокосмічного призначення, які, за версією сторони обвинувачення, віднесено до товарів подвійного використання, міжнародна передача яких допускається лише за наявності дозволу Державної служби експортного контролю України.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України як порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, а після вчинення інкримінованого діяння обстановка істотно змінилася, внаслідок чого він перестав бути суспільно небезпечною особою, зокрема через те, що за наказом директора ІЕЗ ім. Є.О. Патона від 31.08.2026 № 336/к/тр ОСОБА_4 з 01.09.2026 переведено з посади заступника директора з наукової роботи на посаду завідувача відділу оптимізації зварних конструкцій нової техніки. Відповідно до посадової інструкції завідувача науково-дослідного відділу оптимізації зварних конструкцій нової техніки від 01.12.2023 № 109-08-П повноваження за цією посадою не передбачають погодження та підписання наказів про службові відрядження працівників та інших документів, необхідних для їх оформлення. Отже, на думку прокурора, ОСОБА_4 позбавлений повноважень, використання яких пов`язується з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, а тому об`єктивно не може повторно вчинити аналогічні дії у спосіб, який йому інкримінується.

Крім того, прокурор послався на похилий вік підозрюваного та суттєве погіршення стану його здоров`я, зокрема на результати магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта від 10.07.2026, згідно з якими у ОСОБА_4 діагностовано гострий компресійний перелом тіла L1 хребця, перенесений компресійний перелом тіла L2 хребця, стеноз центрального каналу на рівні L3-L4 - grade I, антелістез L4 хребця.

На думку прокурора, наведені обставини в сукупності свідчать про зміну обстановки, внаслідок якої ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою.

До клопотання додано письмову згоду підозрюваного ОСОБА_4 на звільнення від кримінальної відповідальності та розписку підозрюваного і його захисника про отримання копії клопотання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити. Крім того, прокурор надав суду копії ухвал слідчих суддів про арешт майна у кримінальному провадженні та просив одночасно з вирішенням клопотання скасувати арешти, накладені цими ухвалами та вирішити питання речових доказів.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав та просив його задовольнити, зазначив, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння безпосередньо пов`язане з повноваженнями заступника директора з наукової роботи ІЕЗ ім. Є.О. Патона, яку посаду він більше не обіймає, а за новою посадою він не має повноважень щодо погодження та підписання наказів про службові відрядження працівників та інших документів, необхідних для їх оформлення. Крім того, захисник послався на похилий вік підозрюваного, наявність у нього компресійних переломів хребців та вродженої вади серця, а також на дані, що позитивно характеризують його особу, і вважав, що сукупність цих обставин свідчить про втрату ОСОБА_4 суспільної небезпечності.

Захисник також зазначив, що при звільненні від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України суд не вирішує питання про винуватість особи, і послався на практику щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє суть підозри, йому роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, передбачену ст. 48 КК України, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, а також те, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою.

Підозрюваний вимоги про звільнення від кримінальної відповідальності підтримав, проти закриття кримінального провадження з цієї підстави не заперечував, підтвердив надану ним письмову згоду.

На уточнюючі запитання суду підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив усі фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру та клопотанні прокурора, зокрема перебування на посаді, використання службових повноважень, підписання всіх документів, що перелічені у повідомленні про підозру та клопотанні, відповідають дійсності.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання із письмовою згодою підозрюваного, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 цієї статті звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

У ст. 48 КК України унормовано, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України застосовується до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 44 КК України). Тому суд, перш ніж оцінювати зміну обстановки, з`ясовує, чи мало місце діяння, яке ставиться особі за провину, чи містить воно склад кримінального правопорушення і чи вчинила його особа, щодо якої подано клопотання. Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 23.12.2005 № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" роз`яснив, що суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України, і лише після цього постановляти відповідне судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 16.10.2025 у справі № 752/13587/24 (провадження № 51-1968км25), ухваленій щодо ст. 48 КК України в чинній редакції, зазначив: "Для застосування положень статті 48 КК суду належить встановити, як факт вчинення особою кримінального правопорушення, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав". Там само вказано, що суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності. Правовідносини подібні: у тій справі, як і в цій, суд вирішував питання про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України особи, яка вчинила нетяжкий злочин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови від 23.12.2005 № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", у ст. 48 КК України передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2023 у справі № 157/1091/22 (провадження № 51-3787км22) виклав і критерії, за якими особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною: "Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь". У тій справі Верховний Суд визнав висновки судів про звільнення за ст. 48 КК України недостатньо переконливими і скасував рішення. Правовідносини подібні в частині критеріїв оцінки зміни обстановки, які застосовуються до особи, що перестала бути суспільно небезпечною.

Посилання захисника на практику щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності суд не приймає до уваги під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , оскільки правовідносини, про які йдеться, не подібні.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 554/11426/22 (провадження № 51-4973км23) вказав, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України безумовне, оскільки приводом для нього є закінчення строків, і від особи "взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій".

Стаття 48 КК України не пов`язана зі спливом строків, дозволяє, а не зобов`язує суд звільнити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, і потребує встановлення як факту вчинення діяння, так і зміни обстановки. Тому висновки щодо ст. 49 КК України на цю справу не поширюються.

При вирішенні питання про наявність передбачених законодавством підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку ст. 48 КК України з`ясуванню насамперед підлягають обставини про те, чи мало місце діяння, яке ставиться особі в провину, чи містить воно склад кримінального правопорушення і чи вчинила його особа.

У кримінальному провадженні, що надійшло, суд виходить з викладу обставин у клопотанні прокурора, захисника, переліку доказів, на які посилається прокурор та захисник, а також з того, що підозрюваний у підготовчому засіданні визнав усі фактичні дані клопотання та підозри: що обіймав посаду заступника директора з наукової роботи ІЕЗ ім. Є.О. Патона, що використовував службові повноваження, що підписував документи, названі в клопотанні й підозрі, і що усвідомлював можливі наслідки цих дій.

Підозрюваний і захисник клопотання підтримали і про відсутність події чи складу кримінального правопорушення не заявляли.

Отже, на стадії досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника директора з наукової роботи ІЕЗ ім. Є.О. Патона, був куратором проєкту, за яким Інститут виконував за договорами з ТОВ "Вітова ЛТД" для китайського замовника в межах зовнішньоекономічного контракту від 25.09.2017 № D014/17GWOY-5Y-ZKJG. Два договори він підписав особисто, а акти виконаних робіт за всіма договорами підписував він. Результатом робіт були технічна документація, креслення, розрахункові моделі та інші електронні матеріали щодо конструкції перетворюваного об`єму аерокосмічного призначення.

Згідно з Порядком здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86, ці матеріали належать до товарів подвійного використання, міжнародна передача яких допускається лише за наявності дозволу Державної служби експортного контролю України.

Як встановлено у ході досудового розслідування з листа цієї служби Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітова ЛТД" із зверненнями про отримання дозволів на експорт до Китайської Народної Республіки товарів подвійного використання у 2021-2025 роках не зверталося.

Також, за даними слідства, діючи за попередньою змовою з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітова ЛТД" ОСОБА_6 , з якою вони спланували виїзд працівників Інституту до Китайської Народної Республіки без отримання такого дозволу, ОСОБА_4 підписав накази (розпорядження) від 10.03.2025 № 09/10, № 10/11 і № 11/12 про відрядження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до м. Пекін, замість керівника установи підписав посвідчення про відрядження, погодив пов`язані з ними документи та надав підлеглим працівникам вказівку підготувати для передачі китайській стороні електронні матеріали, проєктно-конструкторську документацію й інші матеріали, що містили відомості, необхідні для виготовлення конструкції. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 завантажили такі матеріали на електронні носії, а 24.03.2025 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прибули до міжнародного пункту пропуску "Могилів-Подільський-Отч" для виїзду з України. Як зазначено в клопотанні, відомості у файлах, виявлених під час митного контролю, містять ознаки товарів подвійного використання, внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання.

За змістом клопотання, ці обставини підтверджуються протоколом огляду телефону ОСОБА_6 , технічним протоколом від 16-21.09.2019 щодо результатів виконання робіт за контрактом, договорами та актами виконаних робіт, наказами від 10.03.2025, протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , висновком Державного космічного агентства України, листом Державної служби експортного контролю України та висновком комплексної комісійної товарознавчої, транспортно-товарознавчої експертизи і експертизи військового майна.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що діяння, яке ставиться у провину підозрюваному, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України, тобто порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, вчинене за попередньою змовою групою осіб, і вчинив це діяння ОСОБА_4 .

Судом установлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вчинив кримінальне правопорушення вперше.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 333 КК України, за яким кваліфіковано дії підозрюваного, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, не належить до корупційних кримінальних правопорушень чи кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у розумінні примітки до ст. 45 КК України, і не є порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Отже, обмеження щодо застосування ст. 48 КК України відсутні.

Перевіряючи наявність зміни обстановки, суд ураховує таке.

Відповідно до наказу директора ІЕЗ ім. Є.О. Патона від 31.08.2026 № 336/к/тр ОСОБА_4 з 01.09.2026 переведено з посади заступника директора з наукової роботи на посаду завідувача відділу оптимізації зварних конструкцій нової техніки.

Згідно з посадовою інструкцією завідувача науково-дослідного відділу оптимізації зварних конструкцій нової техніки від 01.12.2023 № 109-08-П, завідувач відділу безпосередньо підпорядковується заступнику директора з наукової роботи (п. 1.3), а його завдання та обов`язки (розділ 2) і права (розділ 3) пов`язані з організацією наукової роботи відділу. Інструкція не передбачає повноважень щодо видання, підписання чи погодження наказів (розпоряджень) про направлення працівників Інституту у службові відрядження, у тому числі за кордон, підписання посвідчень про відрядження та інших документів, необхідних для їх оформлення, а також підписання від імені Інституту договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, містяться в Єдиному державному реєстрі.

Посадова інструкція завідувача відділу такого права не надає.

Зміна посади сама по собі не свідчить, що особа перестала бути суспільно небезпечною. Вона усуває лише можливість підписувати накази про відрядження працівників і погоджувати пов`язані з ними документи, тоді як завідувач відділу залишається працівником того самого Інституту. Тому суд оцінює цю обставину лише в сукупності з іншими й не вважає її самостійною підставою для висновку про втрату суспільної небезпечності.

Як слідує з медичної документації, зокрема результатів магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта від 10.07.2026, тобто проведеної після подій, які є предметом кримінального провадження, у ОСОБА_4 діагностовано гострий компресійний перелом тіла L1 хребця, перенесений компресійний перелом тіла L2 хребця, стеноз центрального каналу на рівні L3-L4 - grade I, антелістез L4 хребця. Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.12.2020 № 4545 відділення екстреної та невідкладної кардіохірургії, наданою стороною захисту, ОСОБА_4 також має захворювання серця, зокрема пароксизм тріпотіння передсердь та вроджену ваду серця - вторинний дефект міжпередсердної перетинки.

На час розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 86 повних років.

Суд також ураховує дані про особу підозрюваного: він є доктором технічних наук, професором, академіком НАН України, має сталі соціальні зв`язки, продовжує наукову діяльність, має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2004), нагороджений державними нагородами: орденом "За заслуги" III ступеня (10.04.1997), II ступеня (29.09.2009) і I ступеня (30.11.2013) та орденом князя ОСОБА_11 (07.12.2018), якими його нагородив Президент України, орденом "Знак пошани" (22.07.1982), премію Ради міністрів СРСР за 1981 рік і Державну премію України в галузі науки і техніки (1994). ОСОБА_4 також відзначений НАН України: відзнаками "За наукові досягнення" (17.01.2007), Президії НАН України від 23.09.2015 та пам`ятною відзнакою Президії НАН України від 17.10.2018. Крім того, має премію ім. Є.О. Патона (2004), знак пошани Київського міського голови (11.03.2003), почесний золотий знак Польського науково-технічного товариства (2014), медаль ОСОБА_12 (1997) і подяку Міністерства освіти і науки України.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою. Підставою для цього є насамперед його вік, 86 років, і стан здоров`я, що погіршився після подій, які є предметом кримінального провадження, як це підтверджено результатами магнітно-резонансної томографії від 10.07.2026. До цього додається усунення посадових повноважень, використання яких було пов`язане з діянням, що ставиться йому за провину. Така сукупність змін дає підстави вести мову про те, що підозрюваний ОСОБА_4 не вчинятиме нових кримінальних правопорушень.

Водночас підстав для висновку про те, що внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність саме інкриміноване діяння, суд не вбачає. Проте з огляду на самостійний характер кожної з підстав, передбачених ст. 48 КК України, це не перешкоджає звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що він перестав бути суспільно небезпечним.

Обставин, які б перешкоджали звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, не вбачається.

Вимоги ч. 3 ст. 285, ч. 2 ст. 286 КПК України дотримано: підозрюваному роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, і він надав згоду на таке звільнення.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню, ОСОБА_4 - звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження № 22026000000000776 від 20.08.2026 щодо нього - закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, і скасовує його, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.

За змістом ч. 9 цієї статті питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Вирішуючи питання щодо арешту майна й речових доказів, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і одним з таких заходів є арешт майна, під яким , за змістом ч. 1 ст. 170 КПК України розуміють тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Згідно з ч. 2 цієї статті документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

У ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва, постановленими у кримінальному провадженні № 22025000000000050 від 20.01.2025, з метою збереження речових доказів арештовано майно, тимчасово вилучене 24.03.2025 під час огляду приміщення міжнародного пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отч" та 13.01.2026 під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і в службових та інших приміщеннях за адресою: місто Київ, вул. Казимира Малевича, 11. Постановою прокурора від 20.08.2026 із кримінального провадження № 22025000000000050 в окреме провадження № 22026000000000776 виділено матеріали досудового розслідування, причому виділенню підлягали матеріали в копіях та оригіналах відповідно до реєстру, який є невід`ємною частиною постанови. До цього реєстру внесено частину майна й документів, арештованих зазначеними ухвалами. Постановами прокурора від 01.09.2026 з цього провадження виділено в окремі провадження № 22026000000000807 (щодо ОСОБА_6 ), № 22026000000000808 (щодо ОСОБА_8 ) і № 22026000000000809 (щодо ОСОБА_7 ) матеріали, до яких перейшли мобільні телефони, ноутбук і флеш-носії, зазначені в реєстрах до цих постанов.

Оскільки кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, потреба в подальшому застосуванні арешту щодо майна, яке в ньому перебуває, відпала. Арешт накладався на це майно як на докази кримінального правопорушення в розумінні ч. 1 ст. 170 КПК України, а мета такого арешту, збереження доказів для досудового розслідування й судового розгляду, з закриттям провадження перестала існувати. Щодо цього майна, окрім флеш-носіїв "Apaser", "Transcend" і "Kingston" та ноутбука "Dell", s/n BR6WJC2, клопотання не містить відомостей про те, що воно підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засіб чи знаряддя вчинення діяння, яке ставиться ОСОБА_4 за провину, або було його предметом чи одержане внаслідок його вчинення. Прокурор просив скасувати арешти та не клопотав про застосування спеціальної конфіскації. За таких обставин арешти майна, внесеного до реєстру виділених документів (речових доказів) цього провадження, підлягають скасуванню.

Арешти, накладені тими самими ухвалами на майно, яке до цього реєстру не внесено або яке перейшло до проваджень № 22026000000000807, № 22026000000000808 і № 22026000000000809, цим судовим рішенням не можуть бути скасовані, оскільки таке майно в цьому провадженні не перебуває.

Предмети й документи, зазначені у вищевказаних ухвалах про арешт, визнано речовими доказами постановами слідчих Головного слідчого управління Служби безпеки України від 25.03.2025, 13.01.2026 і 14.01.2026.

З урахуванням наведених вище приписів законодавства, документи, що є речовими доказами, залишатимуться в матеріалах кримінального провадження відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, предмети, які не є документами, після скасування арешту підлягають поверненню особам, у яких їх вилучено в порядку ч. 1 ст. 100 КПК України, крім флеш-носіїв "Apaser", "Transcend" і "Kingston" та ноутбука "Dell", s/n BR6WJC2, вилучених 24.03.2025 у міжнародному пункті пропуску, які не повертаються, оскільки за викладеними в клопотанні обставинами використовувалися під час вчинення діяння, що ставиться ОСОБА_4 за провину, і виділені з кримінального провадження № 22025000000000050 провадження тривають, а речові докази підлягають зберіганню за місцем їх збереження в органі досудового розслідування (Головне слідче управління СБ України), до набрання цією ухвалою законної сили.

Керуючись ст. 44, 48 КК України, ст. 98, 100, 131, 132, 169, 170, 174, 284-288, 314, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання заступника начальника четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку зі зміною обстановки задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки.

3. Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026000000000776 від 20.08.2026, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

4. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 761/12740/25 (провадження № 1-кс/761/8945/2025) на майно, вилучене 24.03.2025 під час огляду службового приміщення в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Могилів-Подільський - Отч" (Вінницька область, м. Могилів-Подільський, пл. Соборна, 7), яке внесено до реєстру виділених документів (речових доказів), доданого до постанови прокурора від 20.08.2026, а саме: службова записка на відрядження ОСОБА_9 на 1 арк. (копія); посвідчення про відрядження ОСОБА_9 від 10.03.2025 № 11/12 на 1 арк. (копія); наказ про відрядження № 11/12 від 10.03.2025 на 1 арк. (копія); лист-запрошення № MZ10026320250228600459 на 2 арк., українською та китайською мовами на 1 арк. кожний (копія); витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ "Вітова ЛТД" на 2 арк. (копія); технічне завдання ОСОБА_9 на 1 арк. (копія); програма зустрічі китайською та українською мовами на 4 арк. (копія); лист китайською мовою № 9111000100000198Н від 15.10.2021 на 1 арк. (копія); флеш-носій "Apaser" 128 GB блакитного кольору з електронними документами; флеш-носій "Transcend" 8 GB білого кольору з електронними документами; флеш-носій "Kingston" 64 GB блакитного кольору з електронними документами; ноутбук "Dell" чорного кольору, s/n BR6WJC2, із зарядним пристроєм; мобільний телефон "Motorola" чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 ; посвідчення про відрядження № К-07/25, № К-09/25 і № К-10/25 від 24.03.2025 на 1 арк. кожне (копії); лист-запрошення № MZ10026320250228600459 на 1 арк. (копія); листи китайською та англійською мовами на 4 арк. (копія); технологічний протокол англійською мовою від 16-21.09.2019 на 3 арк. (копія); лист ТОВ "Вітова ЛТД" № 9 від 26.02.2025 на 1 арк. (копія).

5. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/1497/26 (провадження № 1-кс/761/2256/2026) на майно, вилучене 13.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 , а саме: ноутбук чорного кольору марки "Dell", S/N G2FDKC2, із зарядним пристроєм; флеш-носій марки "Transcend" 128 Gb; жорсткий диск чорного кольору марки "SEAGATE", S/N NAAEJZ6B; флеш-носій чорного кольору марки "GoodRam" 8 Gb; документи, що стосуються БО "Благодійний фонд "Наука та інновації", на 6 арк.; контракт № 11UKRLNY32AITC7813 між ТОВ "Вітова Лтд" та Angun Group International Trade Corporation, без підписів, на 12 арк.; лист Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона та ТОВ "Вітова Лтд" на адресу пана Лю Бо, на 2 арк.; документи, що стосуються ТОВ "Пікасо груп", на 13 арк.; документи, що стосуються ТОВ "Павербім", на 5 арк.; печатка ТОВ "Апекс КО".

6. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/1498/26 (провадження № 1-кс/761/2257/2026) на майно, вилучене 13.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 , а саме: мобільний термінал "Infinix X6882", IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 ; ноутбук "HP Laptop" моделі 15s-fq5040ua з адаптером; ноутбук "Lenovo Ideapad 320", s/n PF167S66, з адаптером; флеш-накопичувач білого кольору з написом "Forbes Conferences".

7. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/1432/26 (провадження № 1-кс/761/2223/2026) на майно, вилучене 13.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15 , а саме: мобільний телефон "REALME UI", модель RMX 3430, s/n НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_15 ; мобільний телефон "Redmi Note 14", модель 24117RN76E, що належить ОСОБА_16 ; ноутбук "НР" у корпусі сірого кольору, модель RTL8723BE, із зарядним пристроєм, що належить ОСОБА_15 ; флеш-накопичувач з написами "The 71-st IIW..." у корпусі синього кольору, що належить ОСОБА_15 ; ноутбук "ACER Aspire 3", модель N20C5, що належить ОСОБА_16 .

8. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/1424/26 (провадження № 1-кс/761/2218/2026) на документи, вилучені 13.01.2026 під час обшуку в нежитловому приміщенні за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Патон Інновації" (кабінет № 1208, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11), а саме: копія контракту № JHX (z) 20240528-063C на надання консультаційних послуг на 8 арк.; копія контракту № SX (z) 20240911-009C на надання консультаційних послуг на 9 арк.; копія наказу № 20101 від 20.01.2023 про призначення на посаду ОСОБА_13 на 1 арк.; копія рішення № 44 учасника ТОВ "Патон Інновації" від 19.01.2023 на 1 арк.; копія довідки № 19/07/1 від 19.07.2022 стосовно статутного капіталу на 1 арк.; копія наказу № 09/07 від 09.07.2022 про призначення директором ОСОБА_6 на 1 арк.; копія рішення № 2 учасника ТОВ "Патон Інновації" від 08.07.2022 на 1 арк.; копія документа на "Директора Чжао Нин" від 03.03.2023 № 90/10 на 2 арк.; копія документа на "Директора Чжао Нин" від 03.07.2023 № 01-12-26-386 на 1 арк.; копія рішення № 1 Засновника ТОВ "Патон Інновації" від 22.02.2022 на 2 арк.

9. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/1428/26 (провадження № 1-кс/761/2220/2026) на майно, вилучене 13.01.2026 під час обшуку в нежитловому приміщенні за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вітова Лтд" (кабінет № 1605, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11), а саме на мобільний телефон "Motorola" сірого кольору, модель XT2053-1, тип M53D1, із паролем, а також на ті з документів, перелічених у резолютивній частині зазначеної ухвали слідчого судді, які внесено до реєстру виділених документів (речових доказів), доданого до постанови прокурора від 20.08.2026.

10. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.05.2026 у справі № 761/15710/26 (провадження № 1-кс/761/10516/2026) на майно, вилучене 13.01.2026 під час обшуку службових приміщень за місцем реєстрації ІЕЗ ім. Є.О. Патона (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11), а саме на НЖМД чорного кольору "Toshiba" 250 GB, s/n 28PLT0H1T; НЖМД чорного кольору "Transcend" 1T, s/n A57616-0599; моноблок "Lenovo" чорного кольору, s/n MP1VRJ09, із зарядним пристроєм; системний блок "Everest" чорного кольору, s/n SU769322, а також на ті з документів, перелічених у резолютивній частині зазначеної ухвали слідчого судді, які внесено до реєстру виділених документів (речових доказів), доданого до постанови прокурора від 20.08.2026.

11. Документи, що є речовими доказами й зазначені в пунктах 4-10 цієї ухвали, залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження № 22026000000000776 від 20.08.2026 органу досудового розслідування.

12. Предмети, які не є документами, зазначені в пунктах 4-10 резолютивної частини цієї ухвали, які зберігаються органом досудового розслідування, крім флеш-носіїв "Apaser", "Transcend" і "Kingston" та ноутбука "Dell", s/n BR6WJC2, після набрання ухвалою законної сили повернути особам, у яких їх вилучено, а саме:

12.1 ОСОБА_13 : ноутбук чорного кольору марки "Dell", S/N G2FDKC2, із зарядним пристроєм; флеш-носій марки "Transcend" 128 Gb; жорсткий диск чорного кольору марки "SEAGATE", S/N NAAEJZ6B; флеш-носій чорного кольору марки "GoodRam" 8 Gb; печатка ТОВ "Апекс КО".

12.2 ОСОБА_14 : мобільний термінал "Infinix X6882", IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 ; ноутбук "HP Laptop" моделі 15s-fq5040ua з адаптером; ноутбук "Lenovo Ideapad 320", s/n PF167S66, з адаптером; флеш-накопичувач білого кольору з написом "Forbes Conferences".

12.3 ОСОБА_15 : мобільний телефон "REALME UI", модель RMX 3430, s/n НОМЕР_6 ; ноутбук "НР" у корпусі сірого кольору, модель RTL8723BE, із зарядним пристроєм; флеш-накопичувач з написами "The 71-st IIW..." у корпусі синього кольору.

12.4 ОСОБА_16 : мобільний телефон "Redmi Note 14", модель 24117RN76E; ноутбук "ACER Aspire 3", модель N20C5.

12.5 ОСОБА_9 : мобільний телефон "Motorola" чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 .

12.6 особам, у яких їх вилучено, на їх вимогу: мобільний телефон "Motorola" сірого кольору, модель XT2053-1, тип M53D1, із паролем; НЖМД чорного кольору "Toshiba" 250 GB, s/n 28PLT0H1T; НЖМД чорного кольору "Transcend" 1T, s/n A57616-0599; моноблок "Lenovo" чорного кольору, s/n MP1VRJ09, із зарядним пристроєм; системний блок "Everest" чорного кольору, s/n SU769322.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1