Ухвала суду № 140734358, 19.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16581/26

Провадження№2-с/522/437/26

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси 30.12.2025 року був виданий судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальностю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованість з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведенння у розмірі 19 456,9 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

17.04.2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу.

Ухвалою суду 01.05.2026 року зазначену вище заяву було повернуто без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України, внаслідок невиконання боржником вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України щодо несплати судового збору.

17.08.2026 року ОСОБА_1 повторно подала до суду заяву датовану 14.08.2026 року про скасування судового наказу.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року зазначену вище заяву було повернуто особі, яка її подала без розгляду, оскільки заява складена не державною мовою.

21.09.2026 року, тобто вже поза межами п`ятнадцятиденного строку з дня вручення копії судового наказу, ОСОБА_1 повторно подала до суду заяву про скасування судового наказу.

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Однак, до вказаної вище повторно поданої заяви про скасування судового наказу, яка була подана після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, ОСОБА_1 не надала суду клопотання про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою суду від 24.09.2026 року зазначену заяву було повернуто заявнику, у зв?язку з недотриманням ст.170 ЦПК України.

07.10.2026 року, тобто вже поза межами п`ятнадцятиденного строку з дня вручення копії судового наказу, ОСОБА_1 повторно подала до суду аналогічну заяву про скасування судового наказу.

Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про скасування наказу заявником не подано.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.

Щодо порушення вимог ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має відповідати чітким імперативним вимогам. Зокрема, заявником не зазначено в заяві найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, не додано копії заяви та доданих до неї документів для стягувача.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі неналежного оформлення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення заявнику.

Щодо повторного звернення та зловживання процесуальними правами

Судом встановлено, що ухвалами суду від 01.05.2026 року, 07.09.2026 року, 24.09.2026 року аналогічну заяву ОСОБА_1 про скасування цього ж судового наказу (текст якої є однаковим) вже було повернуто заявнику у зв`язку з недотриманням вимог ст.170 ЦПК України.

Боржник, достеменно знаючи про наявність недоліків, 07.10.2026 року повторно звернувся до суду тією самою заявою з аналогічно викладеною у попередній заяві, знову не виконавши вимоги ст. 170 ЦПК України та повністю проігнорувавши висновки суду, викладені в попередніх ухвалах.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги (заяви) на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, є нечинним або дія якого закінчилася, або подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заява завідомо безпідставна або інша дія, спрямована на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. (Постанова ВС від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Постанова ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21). Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

Судом встановлено, що судом приймались заходи щодо інформування заявниці про недоліки в її заявах від 17.04.2026р., 21.09.2026р.

Однак, заявник незважаючи на ухвалу суду від 24.09.2026 р. та на публікацію усіх судових рішень суду у відкритому реєстрі судових рішень, вимоги суду та п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до аналогічної заяви (21.09.2026р., 07.10.2026р.) про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, не виконав, чим проігнорував судові процедури та поставив суд, який повинен забезпечити принцип рівності сторін у справі, перед необхідністю повернення її заяви.

За таких умов, поведінка ОСОБА_1 не може бути розцінена як добросовісна.

Систематичне подання Боржником завідомо неналежно оформлених заяв (вдруге поспіль з тими самими порушеннями) свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку. Такі дії спрямовані на штучне затягування процесу, створення перешкод для набрання судовим наказом законної сили та його подальшого виконання, що є очевидним зловживанням процесуальними правами.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому суд також роз`яснює право заявниці у разі усунення недоліків відповідно до норм ст.170 ЦПК України право на звернення до суду з такою заявою .

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 170, 258-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати дії ОСОБА_1 щодо повторного подання заяви про скасування судового наказу із порушенням норм ст. 170 ЦПК України зловживанням процесуальними правами.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі № 522/26766/25 повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Домусчі