Рішення № 140733774, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/953/25-ц

Провадження № 2/761/1841/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представників позивача: ОСОБА_3., ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Терещенка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» про стягнення грошових коштів за договорами про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; на виконання проектно-вишукувальних робіт; про внесення змін до проекту землеустрою,

в с т а н о в и в:

У січні 2025р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Комунального підприємства (КП) «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» про стягнення грошових коштів за договорами про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; на виконання проектно-вишукувальних робіт; про внесення змін до проекту землеустрою.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2025р. матеріали цивільної справи № 757/953/25-ц передані за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2025р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2025р. позовну заяву залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення недоліків.

02 травня 2025р. на адресу суду надійшла виправлена редакція позову (а.с. 57-64 т. 1), в якій сторона позивача, в якості відповідача зазначила правонаступника КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» Комунальне підприємство (КП) «Київський інститут земельних відносин», та в якій позивач, просив суд: стягнути з відповідача Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» на користь позивача ОСОБА_1 :

- за договором про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за № 1305 від 14 липня 2008р. (далі по тексту - договір № 1), сплачені позивачем грошові кошти у сумі 3636,22 грн.; пеню в сумі 39816,61 грн.; інфляційні втрати - 17773,69 грн.; 3,0 % річних - 1757,96 грн. (далі по тексту - вимога № 1);

- за договором № 1738 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 18 жовтня 2013р. (далі по тексту - договір № 2), сплачені позивачем грошові кошти у сумі 5200,0 грн.; пеню в сумі 56940,0 грн.; інфляційні втрати - 16045,99 грн.; 3,0 % річних - 1654,5 грн. (далі по тексту - вимога № 2);

- за договором на внесення змін до проекту землеустрою за № 637 від 30 вересня 2014р. (далі по тексту - договір № 3), сплачені позивачем грошові кошти у сумі 2000,0 грн.; пеню в сумі 21900,0 грн.; інфляційні втрати - 3789,45 грн.; 3,0 % річних - 579,31 грн. (далі по тексту - вимога № 3).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 липня 2008р., 18 жовтня 2013р., 30 вересня 2014р. між позивачем ОСОБА_1 та КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» правонаступником якого є відповідач КП «Київський інститут земельних відносин» були укладені вищезазначені договори №№ 1-3, відповідно до яких (п. 1.1.) виконавець (відповідач):

- за договором № 1 зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс робіт щодо обстеження ділянки, підготовки матеріалів та оформлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , а замовник прийняти та оплатити виконані роботи;

- за договором № 2 приймає на себе обов`язки по виконанню комплексу робіт зі складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за договором № 3 зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс робіт по внесенню змін, у відповідності до діючого законодавства до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання зобов`язань за договорами №№ 1-3, позивачем, як замовником, було сплачено виконавцю грошові кошти у розмірі: 3636,22 грн. - за договором № 1; 5200,0 грн. - за договором № 2; 2000,0 грн. - за договором № 3.

Однак по теперішній час, зазначені договори №№ 1-3 виконавцем, спочатку КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», та в подальшому його правонаступником - відповідачем виконані не були.

В досудовому порядку, позивач звертався до сторони відповідача з вимогою про повернення йому сплачених на виконання договорів №№ 1-3 грошових коштів, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, та пені, розрахованої відповідно до положень (ст. 10) Закону України «Про захист прав споживачів», однак така вимога була проігнорована виконавцем.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду, з вказаним позовом для захисту свого порушеного права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 травня 2025р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

11 червня 2025р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 75-78 т. 1), в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 лютого 2019р. № 246 було утворено комісію з припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» та затверджено її склад.

У газеті «Урядовий кур?єр» 27 лютого 2019р. № 39 (6402) зроблено оголошення щодо припинення цього підприємства, та повідомлено, що вимоги про стягнення кредиторської заборгованості кредитори можуть заявити протягом двох місяців з дня публікації повідомлення шляхом надсилання листа за адресою: АДРЕСА_2 , або подання особисто. В свою чергу, позивач до комісії з припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» не звертався та ним не було заявлено жодних вимог про стягнення кредиторської заборгованості за договорами №№ 1-3.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 лютого 2022р. № 348 затверджено передавальний акт КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», за яким все майно, права та обов`язки стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами, після припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» шляхом приєднання до відповідача переходять до останнього, який не містить дебіторської заборгованості по договорах №№ 1-3, укладених з позивачем. При цьому сторона відповідача звертала увагу суду, що грошові кошти, які були сплачені позивачем за договорами №№ 1-3 не обліковуються у відповідача, оскільки не надходили, а вказані договори №№ 1-3, як невиконані зобов?язання, ніколи не передавалися відповідачу.

Сторона відповідача звертала увагу суду, що в архіві Департаменту земельних ресурсів наявна кадастрова справа А-13155, зокрема, в якій знаходиться Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , зареєстрований у Департаменті (№ ПЗВ-2802 від 04 жовтня 2018р.).

У кадастровій справі А-13155 міститься заява позивача від 25 вересня 2018р. за № ЗФ0-2676 щодо підготовки Київською міською радою рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

За результатами розгляду цієї заяви позивача, йому було повідомлено, що Проект землеустрою не містить інформації та документів про затверджений, відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території та детальний план території, тому Департамент земельних ресурсів повернеться до розгляду порушеного питання після надання підтверджуючих документів щодо наявності розроблених та затверджених, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» плану зонування або детального плану території, в межах якої розташована зазначена земельна ділянка. Також, на думку сторони відповідача, при зверненні до суду з вказаними позовними вимогами №№ 1-3, позивачем пропущені строки позовної давності, враховуючи положення ст. ст. 251, 252 ЦК України.

22 липня 2025р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 152-156 т. 1), в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що доводи сторони відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки виконавцем за договорами №№ 1-3 роботи виконані не були, що підтверджується протоколом № ПП-8000053892018 від 13 лютого 2018р. винесеного державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві. Також сторона позивача зазначала, що заява сторони відповідача, подана в порядку ст. 267 ЦК України не підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача не враховані Прикінцеві та перехідні положення ЦК України п. 12, 19, а також сторона позивача вважає, що кредиторська заборгованість виникла з дня звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, а не з дня, коли мали місце порушення виконавцем за договорами №№ 1-3 строки виконання зобов`язань.

31 липня 2025р. на адресу суду надішли заперечення відповідача на відповідь на відзив (а.с. 161-163 т. 1), які за змістом є аналогічними відзиву на позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 15 січня 2026р. позивач та його представники заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив просили суд позов задовольнити, наголошуючи, що при зверненні до суду з вказаним позовом, стороною позивача не були пропущені строки позовної давності.

В судовому засіданні 10 березня 2026р. представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання 08 жовтня 2026р. представник відповідача не з`явився, поважності причин неявки не повідомив.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторони відповідача, проти чого не заперечувала сторона позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 14 липня 2008р. між позивачем, як замовником та КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», як виконавцем було укладено договір № 1 (а.с. 9 т. 1), відповідно до п. 1.1-1.4 виконавець зобов`язується виконати з дотримання вимог законодавства комплекс робіт щодо обстеження ділянки, підготовки матеріалів та оформлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (далі - проект), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Технічні, економічні та інші вимоги до проекту викладені у завданні на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору (додаток 1).

Етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додаток 2).

Отримання внаслідок виконання цього договору проект є власністю замовника.

За змістом п. 2.1. договору № 1, загальна вартість робіт за цим договором становить 3636,22 грн., у тому числі ПДВ 606,04 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до п. 2.2. цього договору, замовник протягом 10 банківських днів з дня підписання договору зобов`язується здійснити виконавцю повну оплату робіт згідно з пунктом 2.1 договору.?

Згідно п. 3.1-4.2. договору № 1, приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт. Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі робіт одночасно з отриманням копії проекту. Термін виконання робіт: три місяці. Виконавець має право виконати роботи достроково. Оплата у цьому разі проводиться у погоджений сторонами строк.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами, передбачених ним зобов`язань. Виконання робіт по договору розпочинається з моменту подачі необхідних матеріалів та оплати робіт. Замовник зобов`язаний надати виконавцю погодження відповідних служб м. Києва по проекту та, при необхідності, згоди землекористувачів (пункти 9.1, 9.2 договору № 1).

З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2008р. позивачем було здійснено оплату вартості робіт за договором № 1 (пункт 2.1.) в розмірі 3636,22 грн. (а.с. 11 т. 1).

В судовому засіданні сторона позивача не могла пояснити суду, чи було нею виконано положення пункту 9.2 договору № 1, оскільки до позову, стороною позивача належні і допустимі докази виконання цього пункту договору № 1 надані не були. Як і не був наданий додаток № 1 до договору № 1, яким були визначені Технічні, економічні та інші вимоги до проекту викладені у завданні на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2013р. між позивачем, як замовником та КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», як виконавцем було укладено договір № 2 (а.с. 12 т. 1), відповідно до п. 1.1. замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов?язки по виконанню комплексу робіт зі складання технічної документації із землеустрою (надалі - Документація) щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою. АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.2. договору № 2 сторони визначили, що замовник зобов`язаний надати виконавцю одночасно з укладанням договору всі необхідні вихідні дані і несе повну відповідальність за достовірність наданих матеріалів згідно з чинним законодавством.

За змістом п. 2.1. - 3.2 договору № 2, за виконані проектно-вишукувальні роботи, згідно діючого договору, замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну: 4333,33 грн., ПДВ 20% - 866,67 грн.; загальна сума по договору становить: 5200,0 грн. Не пізніше десяти банківських днів з дня підписання договору замовник зобов`язаний перерахувати виконавцю повну вартість робіт.

По закінченню робіт сторони складають двосторонній акт здачі-приймання (далі - Акт).

Якщо робота виконавцем виконана у повному обсязі згідно умов договору, а замовник не підписує Акт, та не складає протокол розбіжностей, виконавець має право закрити Акт в односторонньому порядку.

Згідно п. 4.3. договору № 2 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками чи землекористувачами покладається на замовника.

У відповідності з п. 5.1. - 5.3 договору № 2 визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та здійснення замовником оплати, згідно п. 2.2., та діє до повного виконання умов договору. Виконавець залишає за собою всі права на виконану роботу, яка створюється (передається). Робота вважається, виконаною, коли документація передана замовнику для подальшого подання до управління Держземагенства для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Термін виконання робіт: шість місяців (п. 6.1 договору № 2).

Як встановлено судом, що 29 жовтня 2013р. позивачем було здійснено оплату вартості робіт за договором № 2 (пункт 2.1.) в розмірі 5200,0 грн. (а.с. 14 т. 1).

В судовому засіданні сторона позивача не могла пояснити суду, чи було нею виконано положення пунктів 1.2, 4.3 договору № 2, оскільки до позову, стороною позивача належні і допустимі докази виконання цих пунктів договору № 2 надані не були.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2014р. між позивачем, як замовником та КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», як виконавцем було укладено договір № 3 (а.с. 15 т. 1), відповідно до 1.1. - 2.2 якого, виконавець зобов`язується виконати з дотримання вимог законодавства комплекс робіт по внесенню змін, у відповідності до діючого законодавства, до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - Проект), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Технічні, економічні та інші вимоги до Проекту викладені у завданні на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору (додаток 1).

Етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додаток 2).?

Загальна вартість робіт за цим договором становить 2000,0 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн. Загальна вартість робіт визначається згідно з Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3).

Замовник протягом 10 банківських днів з дня підписання договору зобов`язується здійснити виконавцю повну сплату робіт згідно з пунктом 2.1 договору.

Згідно з п. 3.1 - 4.1 договору № 3, приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт (далі - Акт). Якщо робота виконавцем виконана у повному обсязі згідно умов договору. а замовник не підписує Акт. та не складає протокол розбіжностей, виконавець має право закрити Акт в односторонньому порядку.

Термін виконання робіт: шість місяців.

У відповідності з п. 10.1, 10.2 договору № 3, виконання робіт по договору розпочинається з моменту оплати замовником робіт, згідно 2.2. цього договору, подачі необхідних матеріалів, надання виконавцю погодження відповідних служб м. Києва по проекту та, при необхідності, згоди землекористувачів.

У разі затримки замовником оплати робіт терміни початку і закінчення робіт переносяться на кількість днів затримки без додаткового узгодження, а якщо затримки буде тривалою, терміни робіт автоматично анулюються і встановлюються нові.

Як встановлено судом, що 01 жовтня 2014р. позивачем було здійснено оплату вартості робіт за договором № 3 (пункт 2.1.) в розмірі 2000,0 грн. (а.с. 16 т. 1).

В судовому засіданні сторона позивача не могла пояснити суду, чи було нею виконано положення пункту 10.1 договору № 3, в частині надання виконавцю погодження відповідних служб м. Києва по проекту, оскільки до позову, стороною позивача належні і допустимі докази виконання цього пункту договору № 3 надані не були. Як і не були надані додаток № 1, додаток № 2 до договору № 3, яким були визначені Технічні, економічні та інші вимоги до проекту викладені у завданні на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору; етапи та строки виконання робіт.

Рішенням Київської міської ради за № 221/6272 від 29 листопада 2018р. «Про припинення діяльності комунального підприємства «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (а.с. 130 т.1), припинено КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (код ЄДРПОУ 32073242) шляхом приєднання його до КП «Київський інститут земельних відносин» (код ЄДРПОУ 32348604); встановлено, що КП «Київський інститут земельних відносин» є правонаступником майна, прав та обов?язків припиненого КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»;? зобов`язано Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення.? Утворити комісію з припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» шляхом приєднання його до КП «Київський інститут земельних відносин» протягом 1 місяця з дня прийняття цього рішення.

Затвердити в установленому порядку передавальний акт.

Встановити строк пред`явлення кредиторами своїх вимог - два місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 лютого 2019р. № 246 було утворено комісію з припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» та затверджено її склад.

У газеті «Урядовий кур?єр» 27 лютого 2019р. № 39 (6402) зроблено оголошення щодо припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», та повідомлено, що вимоги про стягнення кредиторської заборгованості кредитори можуть заявити протягом двох місяців з дня публікації повідомлення шляхом надсилання листа за адресою: АДРЕСА_2 або подання особисто (а.с. 131 т. 1).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 лютого 2022р. № 348 (а.с. 133 т. 1) затверджено передавальний акт КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», за яким все майно, права та обов`язки стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами, після припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» шляхом приєднання до відповідача переходять до останнього.

В судовому засіданні представник відповідача наголошував, що позивач до комісії з припинення КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» не звертався та ним не було заявлено жодних вимог про стягнення кредиторської заборгованості за договорами №№ 1-3, як і не були включені вимоги позивача за договорами №№ 1-3 до передавального акту КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», як зобов`язання які не виконані.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст. 873 ЦК України, зокрема, вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», договір зі споживачем може бути укладеним, якщо сторонами в належній формі погоджено ціну як істотну умову.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов`язання визначенні ст. 611 ЦК України, якою передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановленні договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Частинами 3, 4 цієї статті визначено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 598, 599 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями частинами 1 - 3 ст. 613 ЦК України, визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Звертаючись до суду з вказаними вимогами №№ 1-3, позивач зазначав, що виконавець за договорами № 1-3 не виконав свої зобов`язання, у строк визначені цими договорами, зокрема: за договором № 1 - три місяці (пункт 4.1 цього договору); за договором № 2 - шість місяців (пункт 6.1 цього договору); за договором № 3 - шість місяців (пункт 4.1 цього договору), а тому зобов`язаний сплатити позивачу сплачені ним кошти за вартість робіт по цим договорам, інфляційні втрати, три відсотки річних та пеню.

Разом з тим, як встановлено судом, протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача, як замовником, не були надані до суду належні і допустимі докази виконання стороною позивача зобов`язань за договорами № № 1-3, зокрема: пункту 9.2 договору № 1; пунктів 1.2, 4.3 договору № 2; пункту 10.1 договору № 3, що в свою чергу, на думку суду перешкоджало стороні виконавця виконувати свої зобов`язання за цими договорами.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, яка відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими та достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 6, 7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018р. у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) зробила висновок про те, що «виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону».

Аналогічні висновки Великою Палатою Верховного Суду були наведені в постанові від 29 червня 2021р. у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20) вказано, що «суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. […] позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин».

Так, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є, як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (постанова Верховного Суду від 03 грудня 2025р. у справі № 344/2910/23).

За змістом положень ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Так, суд вважає, що доводи сторони позивача, що відповідно умов договорів №№ 1-3, що ці договори діють необмежений строк, судом оцінюються критично, враховуючи положення пунктів 4.1, 9.1. договору № 1; пунктів 5.1., 6.1 договору № 2; пунктів 4.1., 10.1 договору № 3. При цьому, протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача, як замовником по зазначеним договорам не було спростовано відомості, що після спливу визначеному умовами цих договорів термінів виконання робіт, позивачу було відомо, що такі роботи, виконавцем не проведені.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено, що зобов`язання за договорами № 1-3, не були виконанні в повному обсязі, ні замовником (позивачем), ні виконавцем (КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»), при цьому враховуючи зміст Передавального акту КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 лютого 2022р. за № 348 (а.с. 133 зворот. - 139 т. 1), то у відповідача не виникли зобов`язання з виконання договорів №№ 1-3, при цьому судом враховано, що при зверненні до суду з вимогами №№ 1-3, позивачем були пропущені строки позовної давності.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог №№ 1-3, щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачених позивачем грошових коштів за договорами №№ 1-3, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 23, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 15, 16, 22, 267, 525, 526, 530, 610 - 612, 627-629, 638, 837, 846 ЦК України; ст. 4, 10, 21Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» (код ЄДРПОУ: 32348604, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А) про стягнення грошових коштів за договорами про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; на виконання проектно-вишукувальних робіт; про внесення змін до проекту землеустрою - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: