Рішення № 140733665, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21464/26 2/760/18110/26Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

15 жовтня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13 368,87 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

01 липня 2023 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 та позивачем укладено договір № 02/07-23 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Починаючи з 01.07.2023 позивач надавав співвласникам та квартиронаймачам вказаного будинку послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідачу, як власнику квартири, надаються житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема утримання будинку та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем тощо.

Проте, відповідачем не сплачена вартість спожитих ним послуг, що надані позивачем, в результаті чого з листопада 2024 року по травень 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 13 368,87 грн.

З урахуванням наведеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.08.2026 року відкрито спрощене провадження у справі, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подав. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2021 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2026 №5005961718059-18427979593.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20, 21 Закону визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.

01 липня 2023 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 та позивачем укладено договір № 02/07-23 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Починаючи з 01.07.2023 позивач надавав співвласникам та квартиронаймачам вказаного будинку послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01.11.2024 року по 11.06.2026 року за відповідачем з врахуванням сплачених сум рахується заборгованість в розмірі 13 368,87 грн.

Відповідачу, як власнику квартири, надаються житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема утримання будинку та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем тощо.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідачу надавались послуги з управління будинком, проте відповідачем не сплачена вартість спожитих ним житлово-комунальних послуг, наданих позивачем за період з листопада 2024 року по травень 2026 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 13 368,87 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано належних доказів на спростовування факту надання йому позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, зокрема утримання будинку та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем тощо, а також розрахунку наявної заборгованості за несвоєчасну оплату послуг, або ж доказів на погашення заборгованості у вищевказаному розмірі, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань. Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк було надано документи на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір №27-04/26 про надання правничої допомоги від 27.04.2026, акт № 1 наданих послуг від 26.05.2026 та рахунок-фактура №1 від 26.05.2026, згідно якого гонорар адвоката становить 5000 грн.

Здійснення оплати правничої допомоги на суму 5000 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 1020 від 27.05.2026.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат суд враховує наступне.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст.141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.156, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 11, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 368 (тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні Муніципальні Технології Відрадний» (адреса: 03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 16а, прим. 174, код ЄДРПОУ 45148950);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Верещінська