Ухвала суду № 140733416, 16.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
16.10.2026
Номер справи
756/5778/26
Номер документу
140733416
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 756/5778/26

Провадження № 2-з/756/170/26

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

16 жовтня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. розглянула заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Садівницького товариства «Дніпровське-1 ОК», треті особи Обслуговуючий кооператив «Садово-Дачне товариство «Зелений Бір», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія «Київводоканал» про зобов`язання укласти договір та визнання фактичних договірних правовідносин, -

в с т а н о в и л а:

До суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить зобов`язати Садівницьке товариство «Дніпровське-1» (далі - СТ «Дніпровське-1») невідкладно відновити електропостачання житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення всіх раніше відключених фаз електропостачання та утримуватися від будь-яких дій щодо повторного припинення або обмеження електропостачання до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування такої зазначив, що на час подання позову відповідач ухилявся від укладення у письмовій формі договорів про надання послуг з електропостачання та водопостачання і попереджав про припинення подачі електроенергії, а під час розгляду справи повністю відключив домоволодіння позивача від електропостачання.

Пояснив, що голова правління СТ «Дніпровське-1» у листі до ініціативної групи Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Зелений Бір» серед умов надання згоди на використання опор для підключення до альтернативного джерела електропостачання зазначив закриття цієї справи за добровільною згодою позивача. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову створює ризик того, що майбутнє рішення суду стане формальним і не забезпечить реального поновлення прав позивача.

Дослідивши зміст заяви та додані документи, суд дійшов такого висновку.

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває зазначена цивільна справа.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача укласти договори про надання послуг з електро- та водопостачання та встановлення факту існування між сторонами договірних правовідносин з постачання електричної енергії та водопостачання.

Крім того, до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмета позову, питання про прийняття якої на час постановлення цієї ухвали не вирішене.

У цій заяві позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до відключення її домоволодіння від електричних мереж, шляхом відновлення електропостачання, а також зобов`язати відповідача в подальшому утриматися від дій щодо самовільного відключення домоволодіння від електричних мереж.

З матеріалів заяви вбачається, що 17 березня 2026 року СТ «Дніпровське-1» попередило ОСОБА_2 про те, що з 25 квітня 2026 року товариство припиняє надання послуг з використання мереж електричної енергії та водопостачання згідно з рішенням правління № 30/12/25-1 та рекомендувало звернутися за наданням таких послуг до ОК «Садово-дачне товариство «Зелений Бір».

Згідно з актом заміни електролічильника та додаткових робіт від 29 квітня 2026 року щодо електролічильника № 21314388 представник СТ «Дніпровське-1» виконав роботу з відключення двох фаз електропостачання, при цьому залишив одну фазу до 22 травня 2026 року.

Відповідно до акта про відключення електроенергії в СТ «Дніпровське-1» 1 червня 2026 року електропостачання ділянки АДРЕСА_2 припинено.

Листом від 8 серпня 2026 року № 369 голова правління СТ «Дніпровське-1» повідомив представника ініціативної групи ОК «Садово-дачне товариство «Зелений Бір» Дяченко І.О. про умови надання дозволу на використання електроопор, балансоутримувачем яких є СТ «Дніпровське-1», для монтажу СІП-25 та подальшого підключення до електромережі ОК «Садово-дачне товариство «Зелений Бір».

Серед таких умов, зокрема, зазначено «закрити позовні заяви ОСОБА_2 у справі №756/5778/26 та ОСОБА_3 у справі № 756/5880/26».

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо обмеження, відключення або припинення електро- та водопостачання її домоволодіння.

Апеляційна скарга позивача на ухвалу суду від 24 квітня 2026 року перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді.

Разом з тим, ця заява ґрунтується на обставинах, які настали після постановлення ухвали від 24 квітня 2026 року, та містить інші заходи забезпечення позову, тому підлягає розгляду по суті.

Згідно з частиною 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 2, 3, 10 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 10 статті 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до пунктів 4, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Важливим є момент об`єктивного існування ризиків утруднення чи неможливості виконання рішення. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) виснувала, що ключовим є встановлення судом: наявності спору між сторонами; ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23).

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд не оцінює обґрунтованість позовних вимог. Це питання вирішується під час розгляду справи по суті, тоді як на цій стадії суд перевіряє наявність спору, ризик для ефективного захисту прав позивача, співмірність заходу та його відповідність видам забезпечення позову, передбаченим законом.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача невідкладно відновити електропостачання житлового будинку позивача суд зазначає таке.

За своїм змістом зобов`язання відповідача відновити електропостачання є встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Встановлення обов`язку вчинити певні дії як вид забезпечення позову процесуальний закон допускає у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини 1 статті 150 ЦПК України). Іншими заходами позов може бути забезпечений лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Спір у цій справі виник не із сімейних правовідносин, а закону, який передбачав би можливість зобов`язати відповідача відновити електропостачання в порядку забезпечення позову, заявник не навів. Отже, такий захід забезпечення позову, як зобов`язання відповідача відновити електропостачання, законом не передбачений.

Крім того, позовні вимоги, з якими позивач звернулася до суду, стосуються укладення договорів про надання послуг з електро- та водопостачання і встановлення факту існування договірних правовідносин, а не відновлення електропостачання.

Зобов`язання відповідача відновити електропостачання до вирішення спору по суті фактично забезпечило б позивачу отримання від відповідача послуги, щодо підстав надання якої між сторонами існує спір. Такий захід не відповідав би предмету заявлених позовних вимог, що не узгоджується з частиною 3 статті 150 ЦПК України та пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9.

Водночас і в разі прийняття судом заяви про зміну предмета позову, в якій позивач просить зобов`язати відповідача відновити електропостачання та утримуватися від його відключення, заявлені заходи забезпечення позову за змістом збігатимуться з цими позовними вимогами. Вжиття таких заходів у порядку забезпечення позову фактично підмінило б розгляд цих вимог по суті, що суперечить меті інституту забезпечення позову та частині 10 статті 150 ЦПК України.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача утримуватися від будь-яких дій щодо повторного припинення або обмеження електропостачання суд зазначає таке.

Заборона вчиняти певні дії є передбаченим пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України видом забезпечення позову.

Водночас як вбачається із заяви та доданого до неї акта, електропостачання домоволодіння позивача вже припинене. За таких обставин заборона повторного припинення чи обмеження електропостачання могла б мати значення лише після його відновлення, зобов`язати до якого в порядку забезпечення позову суд не може з викладених вище підстав.

Отже, такий захід не усуває ризику, на який посилається заявник, і не здатний забезпечити ефективний захист прав позивача.

Крім того, заявник не навів обставин і не надав доказів того, що без вжиття заявлених заходів поновлення прав позивача у разі задоволення позову стане неможливим або істотно ускладниться. Сама по собі відсутність електропостачання, з приводу якої виник спір, такою обставиною не є, оскільки оскільки питання щодо відновлення електропостачання підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті.

Доводи заявника щодо листа СТ «Дніпровське-1» від 8 серпня 2026 року № 369 висновку суду не змінюють. Цей лист адресований представнику ініціативної групи ОК «Садово-дачне товариство «Зелений Бір» і стосується умов надання дозволу на використання електроопор для підключення до мережі іншого кооперативу.

Такий лист не містить відомостей про вчинення відповідачем дій, які унеможливлювали б поновлення прав позивача у разі задоволення позову, а оцінка правомірності дій відповідача щодо припинення електропостачання та змісту такого листа є предметом розгляду справи по суті.

Суд також враховує, що відмова у вжитті заявлених заходів не зумовлює необхідності нових звернень позивача до суду. Вимоги про відновлення електропостачання та заборону його відключення позивач заявила у межах цієї справи у заяві про зміну предмета позову, тож у разі прийняття цієї заяви вони будуть вирішені по суті в цьому ж провадженні.

Водночас, суд звертає увагу, що відмова у забезпеченні позову не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову у разі зміни обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 149-151, 153, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА

Часті запитання

Який тип судового документу № 140733416 ?

Документ № 140733416 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140733416 ?

Дата ухвалення - 16.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140733416 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140733416 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140733416, Оболонський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140733416, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140733416 відноситься до справи № 756/5778/26

Це рішення відноситься до справи № 756/5778/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140733415
Наступний документ : 140733419