Єдиний державний реєстр судових рішень 15.10.2026 Справа № 756/10506/25
Справа № 756/10506/25
Провадження № 2/756/777/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шролик І.С.,
за участю секретаря судового засідання Дулини В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартич Євгенія Валеріївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позовних вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила: встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла у 1979 році, та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували в родинних відносинах як рідні сестри; визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що квартира АДРЕСА_1 у 1994 році була приватизована та належала в рівних частках їй, її чоловіку ОСОБА_5 , її батьку ОСОБА_6 та тітці ОСОБА_7 . Після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона успадкувала належну йому 1/4 частку квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_3 , яка заповіту не склала.
Мати позивача ОСОБА_8 , рідна сестра спадкодавця, померла у 1979 році.
На час відкриття спадщини позивач постійно проживала разом зі спадкодавцем у спірній квартирі, після її смерті фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, продовжує проживати у квартирі та сплачує комунальні послуги. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає.
У вересні 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартич Є.В. зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою нотаріуса від 08.10.2024 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що чинний на день смерті спадкодавця ЦК Української РСР не відносив племінників до спадкоємців за законом, а документи, які підтверджують родинні відносини, не надано.
Документи про народження її матері та тітки, які народилися у м. Севастополь, а також про укладення матір`ю шлюбу відсутні, отримати їх неможливо через тимчасову окупацію м. Севастополь. На підтвердження того, що мати та тітка були рідними сестрами, позивач посилалася на анкетний лист від 12.03.1945, заповнений її батьком власноруч, у якому дружину зазначено як « ОСОБА_9 », а батька дружини - « ОСОБА_10 ».
Позивач вважала, що до спадщини, яка не була прийнята ніким із спадкоємців до 01.01.2004, застосовуються правила книги шостої ЦК України, за якими вона як племінниця спадкодавця спадкує за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б її матері. Встановлення факту родинних відносин необхідне їй для захисту спадкових прав.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 справу передано на розгляд судді Шевчуку А.В.
Ухвалою судді від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 04.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Київська міська рада подала відзив на позовну заяву від 19.09.2025, у якому зазначила, що позивач має довести наявність правових підстав для задоволення позову належними та допустимими доказами; з наданих доказів не вбачається, чи були в ОСОБА_4 інші спадкоємці, а тому невідомо, чи є позивач єдиним спадкоємцем; Київська міська рада є номінальним відповідачем і прав позивача не порушувала, тому підстави для стягнення з неї судових витрат відсутні. Просила ухвалити законне та обґрунтоване рішення, судові витрати покласти на позивача, справу розглядати без участі її представника.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартич Є.В. у заявах від 04.02.2026 та від 08.04.2026 просила розглядати справу за її відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду. На запит суду нотаріус надала копію спадкової справи № 16/2023 до майна ОСОБА_4 .
Представник позивача адвокат Тарасенко Р.А. подав до суду заяву, до якої долучив відповіді Державної архівної служби України від 05.02.2026 та Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву від 09.02.2026 на запит позивача.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_11 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою судді від 08.09.2026 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 01.10.2026.
У судове засідання 15.10.2026 учасники справи не з`явилися.
Представник позивача адвокат Тарасенко Р.А. подав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у відзиві просив розглядати справу без участі представника Київської міської ради. Третя особа приватний нотаріус Мартич Є.В. просила розглядати справу за її відсутності.
Представник третьої особи Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України), рішення підписано без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Встановлені фактичні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Севастополь, її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження № 1140 від 19.08.1935.
14.01.1960 ОСОБА_14 уклала шлюб із ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_15 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим міським бюро ЗАГС м. Оренбург 14.01.1960 (актовий запис № 143).
Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 52,1 кв. м належала на праві спільної часткової власності в рівних частках ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Фондом комунального майна Мінського району м. Києва 17.02.1994 згідно з розпорядженням № 5854.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 13.09.1995 відділом РАЦС Мінського району м. Києва.
03.11.2023 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. дочці ОСОБА_6 - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири, зареєстроване в реєстрі за № 9-547.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 24.03.1997 відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району м. Києва (актовий запис № 591).
ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з 11.08.1981, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва № 133558054 від 07.07.2025.
За заявою ОСОБА_1 14.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мартич Є.В. заведено спадкову справу № 16/2023 до майна померлої ОСОБА_4 . Постановою від 08.10.2024 нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири після смерті ОСОБА_4 . У постанові зазначено, що на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , разом з нею проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , а за даними Спадкового реєстру заповіту ОСОБА_3 не складала. Підставами відмови нотаріус визначила те, що ст. 529, 530 ЦК Української РСР не відносили племінників до спадкоємців за законом, а також ненадання документів, які підтверджують родинні відносини позивача зі спадкодавцем.
Згідно з листом Державної архівної служби України від 05.02.2026 та листом Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву від 09.02.2026 в архиві відсутні документи, які містять відомості про народження ОСОБА_16 , укладення нею шлюбу з ОСОБА_6 та народження ОСОБА_17 .
Застосовані норми законодавства
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 691/1237/20 зазначив, що «факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки».
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з абз. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 524 ЦК Української РСР, чинного на час відкриття спадщини, якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно зі ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Згідно зі ст. 548, 549 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 547/23/21 (провадження № 61-18309св21), розглядаючи спір племінниці спадкодавця, спадщина після якого відкрилася до 01.01.2004, виснував: «На відміну від ЦК України, ЦК Української РСР не було передбачено інших черг спадкоємців, окрім зазначених у статтях 529 та 530 цього Кодексу, за змістом яких племінниця чи племінник спадкодавця до спадкування за законом не закликалися. Спадкування за правом представлення ЦК Української РСР також не передбачав.»
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 28.08.2019 у справі № 695/104/17 (провадження № 61-28672св18) та від 16.10.2019 у справі № 280/655/17 (провадження № 61-26520св18).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Мотиви та висновки суду
Спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України. Встановлений ст. 549 ЦК Української РСР шестимісячний строк для прийняття спадщини сплив у вересні 1997 року, тобто задовго до 01.01.2004.
За таких обставин до спірних спадкових правовідносин, зокрема щодо кола спадкоємців за законом і прийняття спадщини, підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР, а не правила книги шостої ЦК України.
Ст. 529, 530 ЦК Української РСР визначали лише дві черги спадкоємців за законом. Племінники спадкодавця до них не належали, а спадкування за правом представлення допускалося лише для онуків і правнуків спадкодавця.
Отже, навіть за умови, що мати позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, позивач як племінниця спадкодавця не мала права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . Мати позивача померла у 1979 році, тобто до відкриття спадщини, спадкоємцем ОСОБА_4 стати не могла, а тому її частка до позивача за правом представлення не перейшла.
Постійне проживання позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та подальше користування квартирою мають значення для прийняття спадщини лише тоді, коли такі дії вчиняє спадкоємець. Позивач до кола спадкоємців ОСОБА_4 не належить, а тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину.
Доводи позивача про застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд відхиляє. У системному зв`язку з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7, ця норма не поширює дію книги шостої ЦК України на спадщину, строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004. Саме такого тлумачення дотримується Верховний Суд у наведених постановах, висновки яких суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 691/1237/20 висновків суду не спростовує. У тій справі Верховний Суд виходив з того, що встановлення факту родинних відносин безпосередньо породжувало для позивача право на спадщину, тоді як у цій справі такий наслідок відсутній.
Вимогу про встановлення факту родинних відносин між матір`ю та тіткою позивач заявила виключно з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Оскільки за застосовним законодавством позивач не є спадкоємцем ОСОБА_4 незалежно від того, чи були її мати та тітка рідними сестрами, встановлення цього факту не породжує для позивача юридичних наслідків і не може бути ефективним способом захисту її прав. З цих підстав суд не надає оцінки достатності поданих позивачем доказів на підтвердження родинних відносин.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Відповідач про понесення судових витрат не заявляв.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 263-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. 524, 529, 530, 548, 549 ЦК Української РСР, п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартич Євгенія Валеріївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Ірина ШРОЛИК
Судове рішення № 140733415, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/10506/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: