Рішення № 140732487, 19.10.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/513/26

Провадження № 2/684/467/2026

19 жовтня 2026 рокуселище Стара СиняваСтаросинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 33568,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 933621828, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10800,00 грн, з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 12 листопада 2030 року. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору).

Дисконтний період визначений в п.3.1 договору це лише період з загального строку кредитування, під час якого позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку позичальника, договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 договору). Після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно, (п.7.4.2. договору). Таким чином, договір чітко визначає 5-річний термін своєї дії та право кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення дисконтного періоду на умовах фіксованої базової щоденної ставки в розмірі - 0,98 % та сплатою комісії за надання кредиту (п. 8.5. договору). Відповідно до умов договору відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввів у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати».

13 січня 2026 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" і ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №МВ-ТП/84, на підставі якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Представником позивача зазначено, що відповідач в супереч умов кредитного договору своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку із чим, ТОВ "Таліон Плюс" вимушене звернутись із даним позовом до суду з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Заборгованість відповідача за договором №933621828 від 13 жовтня 2025 року становить 33568,56 грн та складається із заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту) 10800,00 грн, заборгованості за сумою відсотків 22120,56 грн, заборгованість за комісією 648,00 грн.

На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 33568,56 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 24 серпня 2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено судове засідання, також за клопотанням представника позивача судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: чи є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 , чи надходили кошти в розмірі 10800,00 грн на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 в період з 13.10.2025 11:36 по 13.10.2025 11:36.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при звернені до суду з позовом надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження із постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала заявку до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» на отримання грошових коштів в кредит.

13 жовтня 2025 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 933621828, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 933621828 від 13 жовтня 2025 року, згідно умов яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати відповідачу кредит в розмірі Кредитного ліміту на суму 12900,00 грн, сума кредиту становить 10800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1 договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 13 жовтня 2025 року (п.2.3 Договору).

Згідно з п.7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата достроковоого повного повернення всієї суми Кредиту є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 12 листопада 2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно п. 7.3 Договору кінцева дата повернення кредиту 12 листопада 2030 року.

Згідно п. 8.2 договору, процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежать від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Пунктом 8.4 передбачено, що комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі першого траншу за цим договором. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу становить 648,00 грн (п. 8.5.).

Пунктом 11.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового виконання, а в частині розрахунків до повного та належного виконання.

Отже, уклавши кредитний договір, ОСОБА_1 погодилася із умовами кредитування та зобов`язався повернути кредитні кошти разом з відсотками у строк, який встановлений договором.

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13 жовтня 2025 року, номер карти НОМЕР_2 був указаний відповідачем як рахунок для отримання кредитних коштів.

Із довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 04 серпня 2026 слідує, що 13 жовтня 2025 року на карту 4149-49ХХ-ХХХХ-0240 було зараховано 10800,00 грн, отримувач ОСОБА_1 .

Перерахування вказаних кредитних коштів також встановлено з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», отримувач ОСОБА_1 , переказ кредиту за договором №933621828 в розмірі 10800,00 грн.

Як встановлено з витребуваних документів за ухвалою суду від 24 серпня 2026 року у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банком емітовано карту за номером № НОМЕР_2 та на дану карту 13 жовтня 2025 року перераховано кошти в розмірі 10800,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, який виконано первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором станом на 13 січня 2026 року становить 23410,08 грн, у розрахунку відображено, що відповідачем було здійснено платіж на погашення заборгованості у розмірі 324,00 грн, нарахування проводилося до 13 січня 2026 року.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" 13 січня 2026 року було укладено договір факторингу №МВ-ТП/84, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до договору факторингу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 933621828 від 13 жовтня 2025 року, де боржником є ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості, який виконано ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором станом на 09 червня 2026 року становить 38968,56 грн та складається із 10800,00 грн - за тілом, 22120,56 грн - проценти, 648,00 грн - комісія, 5400,00 грн-неустойка. У позовній заяві позивач вимог щодо стягнення неустойки не заявляє. Згідно даного розрахунку відповідачем оплат по кредитній заборгованості не проводилося.

13 січня 2026 року позивачем було сформовано та надіслано відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги.

10 червня 2026 року за № ТП/933621828 відповідачу було надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору, у зв`язку з наявністю більше місяця простроченої заборгованості по оплаті процентів на підставі пункту 9.1.1.7 договору.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконала ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за вказаним договором як за тілом кредиту так за процентами і іншими платежами перед позивачем ТОВ «Таліон Плюс», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, виходячи із суми позики, узгодженої процентної ставки та строку кредитування, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року розмірі 33568,56 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10800,00 грн, заборгованості за сумою відсотків 22120,56 грн, заборгованість за комісією 648,00 грн, що відповідає умовам договору.

Таким чином, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, те, що позивач на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (факторингу) набув права нового кредитора до відповідача та має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків, відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення креду в строки, визначені договором, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» підлягають до задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості за договором кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року розмірі 33568,56 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 5000 грн.

Між ТОВ "Таліон Плюс" та Адвокатським об`єднанням "Ліга юридичних технологій та інновацій", в особі керуючого партнера Колінько А.В. укладено договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року. Відповідно до умов договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надавє правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.

Згідно з додатковою угодою №3763 від 17 липня 2026 року про надання правової допомоги до договору №5 від 02 грудня 2024 року та Актом преймання-передачі послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 5000 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76-81,141,263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, (банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку отримувача 305299, п/р: НОМЕР_3 ) суму заборгованості за договором кредитної лінії №933621828 від 13 жовтня 2025 року у розмірі 33 568,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, (банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку отримувача 305299, п/р: НОМЕР_3 ) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а всього 6662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне заочне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.