Рішення № 140732430, 19.10.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2335/26

Провадження № 2/682/1805/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретарки судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14 січня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 469605290 на суму 6750 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 59JD3NK8.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 6750 грн.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується довідкою.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 75 від 22.04.2020 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» та TOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 05.08.2020 до Договору факторингу 2, за яким від TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу № 05/06/25-Е від ТOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20766,50 грн.

При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь TOB «ТАЛІОН ПЛЮС», TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунок позивача не надходили платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС»» на момент подання позовної заяви становить 20766,50 грн., яка складається з 6750 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12617,50 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 1399 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за договором кредиту №469605290 в розмірі 19367,50 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій до суду позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити за його відсутності, вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку, відзиву та клопотань, пов`язаних з судовим розглядом справи, не подавав.

Відповідно до ст. 280-289 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює рішення в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачка не з`явилася, належним чином повідомлена про розгляд справи.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 січня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 469605290 на суму 6750 грн. строком на 30 днів з дати отримання кредиту позичальником (п.1.2) зі сплатою процентів у розмірі 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.4).

Відповідно до п.4.4 цього Договору, сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та 4.3 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного п.1.3 цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 59JD3NK8. Інформація підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сформованою 06.09.2023 року. Саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачкою та Первісним кредитором не був би укладений.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується довідкою.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ "Приват Банк" надав інформацію про те, що Банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку у період з 14.01.2020 по 19.01.2020 року було зараховано грошові кошти в сумі 6750 грн.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 118 від 26.01.2021 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»») укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» та TOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 05.08.2020 до Договору факторингу 2, за яким від TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу № 05/06/25-Е від ТOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20766,50 грн.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустатті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, в строк визначений кредитним договором, відтак із відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6670,40 грн.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

З цих підстав суд не погоджується з розрахунками заборгованості за кредитним договором від 14.01.2020 року №469605290, зробленим первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс", відповідно до яких проценти за користування кредитом нараховані поза межами строку кредитування - 30 днів, починаючи з 14.01.2020 року, і сплив 13.02.2020 року, з цього часу проценти нараховані за понадстрокове користування кредитними коштами. Кредитний договір не передбачає умов для автоматичної прологації.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за договором кредиту №469605290 в розмірі 6770,40 грн.

Тому з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 6750 грн. та заборгованості за відсотками, нарахованими в межах строку кредитування, визначеному п.1.2 Договору №469605290 від 14.01.2020 року, у розмірі 20,40 грн.

Щодо заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 1399 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.15,18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ "Манівео фінансова допомога" (за період з 14.01.2020 року до 22.04.2020 року), а також розрахунку ТОВ "Таліон Плюс" (за період з 22.04.2020 року до 05.08.2020 року) пеня, штраф первісним кредитором, а також після відступлення права грошової вимоги ТОВ "Таліон Плюс", відповідачу не нараховувалася, відтак нарахування позивачем штрафних санкцій поза межами річного строку - 05.06.2025 року (дата набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача), а також в період дії карантину та в подальшому військового стану (період нарахування штрафних санкцій невідомий) відповідно до п.15,18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є безпідставним.

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, додаткової угоди № 25771189851 від 19.06.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року, акту прийому-передачі наданих послуг, витрати на правничу допомогу склали 7000 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 2447 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 929,17 грн.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 526-530, 610, 611,612, 1048-1054, 1077 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 469605290 від 14.01.2020 року у розмірі 6770,40 грн, судовий збір в сумі 929,17 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2447 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва