Рішення № 140732074, 19.10.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1782/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом біоресурсів,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області 15759 грн. шкоди, завданої водним живим ресурсам та понесені судові витрати у розмірі 3328 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Хмельницькою окружною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог чинного законодавства щодо відшкодування збитків, завданих порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на підвідомчій території, встановлено факт невідшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 15759 гривень.

Згідно з постановою Красилівського районного суду від 16.06.2026 у справі № 677/551/26 провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрите у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, яка набрала законної сили 29.06.2026.

Згідно з вказаною постановою, 11.03.2026 близько 11 год. на річці Случ в с. Кузьмин Щиборівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 здійснював незаконний вилов водних ресурсів, з дерев`яного човна, забороненим знаряддям лову сіткою, при цьому зловив 5 шт. карася сріблястого вагою 0,8 кг, плітки звичайної 3 шт. вагою 0,32 кг, окуня звичайного 1 шт. вагою 0,12 кг.

Такими діями ОСОБА_1 наніс збитки рибному господарству на загальну суму 15759 грн та порушив вимоги ч. 1 ст. 27, абз. 4 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського рибальства.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є доведеним, провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно нього за ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином, при незаконному вилові риби спричиняються прямі збитки державі. Проте питання про стягнення з порушника вищевказаних збитків дотепер не вирішено.

У зв`язку із чим, захищаючи інтереси держави, прокурор звертається до суду із таким позовом.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками направлялась на адресу реєстрації відповідача. До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення 24.09.2026 поштового відправлення, згідно якого копія ухвали про відкриття провадження у вручена завчасно відповідачу.

Відзиву на позов, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом

11.03.2026 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «рибоохоронний патруль» Парандій А.А. складений протокол про адміністративне правопорушення №000658, з якого слідує, що 11.03.2026, близько 11 год. 00 хв., на р. Случ, в с. Кузьмин Щиборівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 здійснював незаконний вилов водних біоресурсів з дерев`яного човна, забороненим знаряддям лову сіткою 1 шт., при цьому зловив: 5 екземплярів карася сріблястого, вагою 0,8 кг; плітка звичайна 3 екземпляри, вагою 0,32 кг; окунь звичайний 1 екземпляр, вагою 0,12 кг, загальною вагою 1,240 кг. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 27, п.п. 3,4 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 року № 700 (зі змінами).

В поясненнях ОСОБА_1 підтвердив наведені обставини, вказав, що рибу ловив з належного йому човна.

Такими діями ОСОБА_1 наніс збитки рибному господарству на загальну суму 15759 грн та порушив вимоги я.1 ст.27, п.3,4 ч.2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 1 п. 1 розділу 4 Правил любительського рибальства.

До протоколу доданий розрахунок матеріальної шкоди від 11.03.2026, який проводився відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», із якого слідує, що відповідачем заподіяна шкода в розмірі 15759 грн.

Відповідно до постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.06.2026 у справі № 677/551/26, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Рішення суду набрало законної сили 29.06.2026.

На дату подання позовної заяви відповідачем відшкодування завданої шкоди не здійснювалося.

Оцінка суду

Щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Хмельницькій області.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор у позовній заяві зазначав, що Управління державного агентства рибного господарства в Хмельницькій області є уповноваженим державою органом здійснювати функції контролю за використанням та охороною рибних запасів, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби, однак відповідних заходів щодо стягнення з відповідача вказаної суми не було вжито. Листом Управління державного агентства рибного господарства в Хмельницькій області від 15.07.2026, у відповідь на запити прокуратури щодо надання інформації про пред`явлення позову про стягнення завданої шкоди, було повідомлено, що заходів для відшкодування спричиненої ОСОБА_1 шкоди у судовому порядку не вжито і такі заходи не заплановані. Отже орган державної проявив тривалу бездіяльність, не виявивши протягом тривалого часу наміру самостійно звернутися з позовом про відшкодування збитків, завданих державі.

Також прокурор у позові вказував, що несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на убезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною мовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Тобто прокурор навів підставу для представництва інтересів держави, а також обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, тобто, навів підстави позову.

За таких обставин суд встановив, що звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави, прокурор обґрунтував наявність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах, вказав у чому на його думку полягає неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачем.

Аналогічна позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 05 квітня 2022 року у справі № 389/2630/19 (провадження № 61-17044св21).

Щодо стягнення суми збитків.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 ЦК України).

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частинами першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України посилається на заподіяння шкоди рибному господарству внаслідок вчинення відповідачем правопорушення, яке передбачено частиною четвертою статті 85 КУпАП - Порушення правил рибальства.

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що посадові особи органів рибоохорони мають повноваження:

- визначати розмір збитків, завданих рибному господарств, за затвердженими таксами та методиками;

- складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

- подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Статтею 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Згідно розділу 4 п. 1 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 10 ЗУ «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані, зокрема, відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється КМУ.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 зазначеного вище Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.06.2026 року, яка набрала законної сили 29.06.2026 по справі №677/551/26, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 247 КУпАП наводить виключний перелік підстав, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

У разі відсутності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В разі наявності вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності та закінчення строків накладення адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ст. 38 КУпАП.

Така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.

Відповідно до фототаблиці огляду місця події та протоколу про адміністративне правопорушення серії ХМ № 00658 від 11.03.2026, було зафіксовано факт вилову риби у кількості 9 шт. ОСОБА_1 за допомогою дерев`яного човна та сітки. Вказаний протокол підписаний відповідачем та зауважень до протоколу від нього не надходило. Крім того, в поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 , крім підтвердження обставин, вказав: «Дерев`яний човен та риба мені залишені на зберігання, претензій немає».

Крім того, постановою Красилівського районного суду від 29.07.2026 року про роз`яснення постанови суду від 16.06.2026 по справі №677/551/26 (провадження 3/677/178/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП, ухвалено таке - сітка довжиною 20 м; висотою 1,5 м; вічко 50мм, в кількості 1 шт., яка була вилучена на місці події (що підтверджується описом знарядь та засобів добування (вилову, підписаним власноручно)) та прийнята на зберігання ОСОБА_1 (що підтверджується розпискою про прийняття на зберігання вилученого майна від 20.03.2026, підписана власноручно), визнана знаряддям вчинення адміністративного правопорушення та конфіскована, що також підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2026, описом об`єктів добування (вилову) від 11.03.2026, описом знарядь та засобів добування (вилову) від 11.03.2026, розпискою про прийняття на зберігання вилученого майна від 20.03.2026, фототаблицею, постановою суду від 29.07.2026.

Крім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито не за реабілітуючими обставинами, тобто не за обставинами, які спростовують факт наявності вини у скоєнні адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП є нереабілітуючою підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку.

Системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі № 383/846/18).

Таким чином, той факт, що відповідача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП, не є підставою для звільнення його від цивільної відповідальності, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито з не реабілітуючих підстав, а у зв`язку з пропуском строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 85 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила рибальства, із застосуванням заборонених знарядь лову.

Як наслідок, наявні підстави для відшкодування ОСОБА_1 завданих збитків внаслідок здійснення вилову риби в кількості 9 шт., загальною вагою 1,240 кг.

В частині визначення розміру збитків суд враховує, що під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 не вирішувалося.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Розмір шкоди підлягає доказуванню на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Розмір збитків обрахований у відповідності до Додатку № 1 до постанови КМУ від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, затверджено такси для обчислення розміру шкоди».

Відповідно до додатку 1 до постанови КМУ від 29.09.2023 № 1042 такса за незаконний вилов однієї особини: карась сріблястий - становить 93 неоподатковані мінімуми доходів громадян (1581 грн.) (5х1581=7905 грн.); плітка звичайна - становить 92 неоподатковані мінімуми доходів громадян (1564 грн.) (3х1564=4692 грн.); окунь звичайний - 186 неоподатковані мінімуми доходів громадян (3162 грн.) (1х3162=7905 грн.), а всього 15759 грн.

Вказана постанова чинна на момент виникнення спірних правовідносин 11.03.2026. Правильність такого розрахунку не спростована відповідачем.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету України та місцевих бюджетів, тому збитки, заподіяні відповідачем, повинні бути внесені до спеціального фонду охорони навколишнього середовища Щиборівської територіальної громади.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області 15759 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень шкоди, завданої рибному господарству України (одержувач коштів: ГУК у Хмель.обл/Щиборів. Стг, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA 628999980333169331000022677, код класифікації доходів бюджету: 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у сумі 3328 грн (за наступними реквізитами: отримувач Хмельницька обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02911102; Держказначейська служба України м. Київ; МФО 820172; розрахунковий рахунок отримувача UA188201720343120002000002814).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Хмельницька окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 0291110221, адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Бориса Антоненка-Давидовича, буд. 10,

в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих пограм у Хмельницькій області: 29021, м. Хмельницький, вул.. Кам`янецька, 257/1, код ЄДРПОУ 42086153.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026.

Суддя С. В. Васільєв