Рішення № 140731906, 14.10.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Дата ухвалення
14.10.2026
Номер справи
606/1252/26
Номер документу
140731906
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 606/1252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

14 жовтня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8261124 від 06.09.2024 станом на 03.06.2026 в розмірі 45160,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказав, що 16.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8261124. 21.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем була укладена додаткова угода до договору №8261124. Вказаний договір та додаткова угода підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору № 8261124 кредит надавався товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів позики в розмірі 13300,00 грн на банківський картковий рахунок позичальника строком на 360 днів із сплатою процентів. Додатковою угодою сума кредиту була збільшена до 16900,00 грн.

16.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» було укладено договір факторингу №16.05/25-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8261124.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором станом на 03.06.2026 в розмірі 45160,00 грн, яка складається з 16900,00 грн заборгованість за кредитом, 19810,00 заборгованість за нарахованими процентами, 8450,00 грн заборгованість за штрафом, яку позивач просить стягнути. Також позивач просить стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.09.2026, яке надалі було відкладено на 14.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача. Вказаною ухвалою також було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази.

Витребувані докази надійшли до суду 27.07.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом надіслання повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.09.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8261124. Зазначений договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А4034, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до умов кредитного договору № 8261124 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 13300,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 строком на 360 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день та застосовується у межах строку кредиту, визначеного п. 1.4 договору.

Згідно з п. 1.5.2 договору передбачена знижена процентна ставка у розмірі 0,90 % на день, яка застосовується за умови виконання споживачем встановлених договором вимог. Зокрема, у разі якщо споживач до 06.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, він як учасник Програми лояльності отримує від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку. У разі невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою на день на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.6 договору метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби. Згідно з п. 1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору становить: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 1,00 % на день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0,99 % на день.

Відповідно до п. 1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 61180,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 60781,00 грн.

Таким чином, за умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти й інші платежі у строки та порядку, встановлені договором і графіком платежів, який є його невід`ємною частиною.

Крім того, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, що містить основні умови кредитування.

21.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 8261124, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3600,00 грн. У зв`язку з цим загальний розмір кредиту було збільшено до 16900,00 грн.

Відповідно до умов Додаткової угоди п. 1.3 кредитного договору викладено в новій редакції, згідно з якою сума кредиту (загальний розмір) складає 16900,00 грн.

У зв`язку зі збільшенням суми кредиту Додатковою угодою також визначено нові показники вартості кредиту. Зокрема, денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 1,00 % на день, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0,99 % на день.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди надання частини кредиту в сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту, здійснюється за платіжними реквізитами, зазначеними в п. 2.1 кредитного договору.

Додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору та набирає чинності з моменту її підписання електронними підписами сторін.

Отриманими судом із АТ КБ «ПриватБанк» відомостями підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_2 , на яку 06.09.2024 було зараховано кошти у сумі 13300,00 грн та 21.09.2024 у сумі 3600,00 грн.

Встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором та коштів кредиту і процентів за користування кредитом у встановлений строк не повернув.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8261124, заборгованість ОСОБА_1 становить 45160,00 грн, яка складається з 16900,00 грн заборгованість за кредитом, 19810,00 заборгованість за нарахованими процентами, 8450,00 грн заборгованість за штрафом, проценти нараховані за період з 06.09.2024 по 03.02.2025, в межах строку дії договору. У розрахунку відображено, що відповідачем на виконання зобов`язань за кредитним договором було сплачено 5 000,00 грн.в рахунок сплати процентів за користування кредитом.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №16.05/25-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8261124 від 06.09.2024 у сумі 45160,00 грн. Дані обставини знайшли своє підтвердження договором факторингу №16.05/25-Ф від 16.05.2025, копією платіжної інструкції кредитного переказу коштів, копією реєстру боржників.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил статті 1082 ЦК України, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором суд зазначає.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір № 8261124 укладено 06.09.2024, відповідно і штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань за договором нарахована після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відтак, у частині стягнення заборгованості за штрафом в сумі 8450,00 грн слід відмовити.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості 36710,00 грн, з яких: 16900,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 19810,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано копію договору про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №144 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 21.04.2026, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144, копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 22.04.2026.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 2000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 164,26 грн (ціна позову складає 45160,00 грн, що становить 100 %, з яких задоволено вимог на суму 36710,00 грн, що становить 81,29 %, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2 164,26 грн = 2 662,40 грн * 81,29 %).

Керуючись статтями 12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8261124 від 06.09.2024 станом на 03.06.2026 у розмірі 36710 (тридцять шість тисяч сімсот десять) грн 00 коп., з яких 16900,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 19810,00 грн заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 26 коп. судового збору та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 14.10.2026.

Суддя А.В.Мельник

Часті запитання

Який тип судового документу № 140731906 ?

Документ № 140731906 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140731906 ?

Дата ухвалення - 14.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140731906 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140731906 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140731906, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Судове рішення № 140731906, Теребовлянський районний суд Тернопільської області було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140731906 відноситься до справи № 606/1252/26

Це рішення відноситься до справи № 606/1252/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140731905
Наступний документ : 140731907