Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 588/1330/26
провадження № 3/588/384/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 27.06.2026 о 22 год. 20 хв. у м.Тростянець по вул.93 Бригади, 120 керував транспортним засобом АЗЛК «Mосквич» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» на місці зупинки чи проведення такого огляду в медичному закладі КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу на узбіччі дороги.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що він є військовим йому повідомили, що необхідно негайно їхати на позицію, тобто він керував у стані крайньої необхідності. Також він приймає знеболювальні, які містять спирт, але пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні не було. Відсторонений не був.
У судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної адвокат Хомич А.М. вважав, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Подав клопотання про закриття адміністративного провадження в якому висловив свої аргументи щодо цього. Зокрема вказав, що
жодна із зазначених ознак сп`яніння у момент зупинки транспортного засобу та під час первинного спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими не була оголошена та зафіксована. ОСОБА_1 о 22:23 год. особисто повідомив поліцейських, що його викликали негайно виїхати на позиції, а о 22:25 год., що він вживає знеболювальні препарати, які містять спирт. Тобто водій сам запропонував альтернативне пояснення можливих зовнішніх ознак (якщо такі були помічені поліцейськими), і це пояснення на відеозаписі ніяк не спростовано. Тому на думку захисника, в матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейські мали законні підстави, а саме зафіксовані ознаки сп`яніння з вичерпного переліку для направлення водія на огляд, а тому будь-яке рішення про проведення огляду без встановлення та оголошення конкретних ознак сп`яніння є незаконним.
З відеозапису приблизно о 22:30 год. поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд та провели пробний забір повітря, однак ОСОБА_1 не зміг продути прилад. Зважаючи на пояснення водія щодо вживання знеболювальних препаратів на спиртовій основі (22:25), неможливість пройти видихання може мати об`єктивний медичний або фізіологічний характер і не є тотожною відмові від огляду. Критично важливим є те, що о 22:31, після того як ОСОБА_1 не зміг продути прилад, поліцейські кваліфікували це як відмову від огляду та оголосили про складання протоколу. При цьому на відеозаписі відсутня будь-яка пропозиція ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, що є прямим порушенням пункту 6 Постанови КМУ № 1103 та пункту 6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735. Поліцейські самостійно та довільно кваліфікували технічну неспроможність продути прилад як відмову. ОСОБА_1 прямував на виконання бойового завдання або наказу командира (що підтверджується повідомленням о 22:23), факт його руху транспортним засобом є вимушеним та зумовленим обставинами, що на думку захисника виключають добровільність протиправної поведінки в розумінні статті 130 КУпАП. Також захисник посилався на те, що у відеозаписі відсутня будь-яка чітко виражена процедура відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у встановленому порядку, поліцейські не оголосили рішення про відсторонення, не склали відповідний акт та не зафіксували факт відсторонення. Крім того вважав, що поліцейським під час складання протоколу не було повідомлено ВСП, хоча ОСОБА_1 перебував у військовій формі.
В судовому засіданні підтримав письмові пояснення. Вважав, що за наявності перелічених порушень провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з вимогами пункт 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи водієм, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704775 від 27.06.2026, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області в якому зазначено обставини повідомлення на службу 102 від 27.06.2026 (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про керування транспортним засобом та відмову ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 7).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Факт керування транспортним засобом підтверджується відео з бодікамери поліцейського. О 22 год. 22 хв. під час спілкування поліцейських з іншим водієм на дорозі поряд з автомобілем поліції їз увімкненими проблисковими маячками різко загальмував автомобіль АЗЛК під керуванням ОСОБА_1 , який цим маневром створив аварійну ситуацію.
Під час спілкування з працівниками поліції водій не заперечував факт керування автомобілем повідомив, що приймає ліки і це може показати алкоголь у крові. В автомобілі була запечатана пляшка алкоголю. О 22:27 год. ОСОБА_1 поліцейські повідомили, що він створив аварійну ситуацію, запропонували пройти огляд. ОСОБА_1 вказав, що поспішає та йому потрібно забрати хлопців та відвезти на позицію. О 22:28 год. поліцейським запропоновано продути прилад на місці або проїхати в лікарню для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Повторно запропоновано пройти огляд о 22:29 год. та о 22:30 год. Водій повідомляв, що тільки вчора приїхав з бойових і завтра знову їде, проїхати йому автомобілем п`ятдесят метрів. О 22:32 год. ОСОБА_1 роз`яснені права. Під час зупинки водій поводився збуджено повідомляв, що від нього стоїть запах від вживання таблеток у нього болить спина і нога.
Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці але у газоаналізатор не дув, що було вірно кваліфіковано як відмова від проходження огляду.
Щодо аргументу захисника про дію водія у стані крайньої необхідності, суддя звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.
Так, захисник не надав до суду даних, що правопорушення вчинені в стані крайньої необхідності. З наявного в матеріалах справи відеозапису теж не можливо встановити інформації про вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності.
Поведінка ОСОБА_1 вказувала на алкогольне сп`яніння, на думку суду працівниками поліції було правомірно запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки його поведінка викликала обґрунтовані підозри щодо перебування у стані сп`яніння.
Військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, несуть відповідальність на загальних підставах.
Так, відповідно до частини 2 статті 266-1 КУпАП встановлено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як було встановлено з відеозаписів, доданих до протоколу, ОСОБА_1 27.06.2026 року, під час складання відносно нього протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, не виконував обов`язки військової служби, не перебував на території розташування військової частини, не рухався в автомобілі, який належить військовій частин. Крім того, ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів про необхідність виклику ВСП жодного разу не заявляв. Тому доводи захисника щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу не уповноваженою особою ВСП, як це передбачено статтею 266-1 КУпАП, - є помилковим.
Отже суддею не встановлено підстав для визначення неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею 130 КУпАП. Безпосереднє виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у цій справі в момент зупинки автомобіля працівниками поліції не підтверджується доказами.
За таких обставин, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З довідки, виданої поліцейським СРПП відділення поліції № 1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Романа Колєсніченка від 28.06.2026, вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_3 від 24.06.2005, протягом року за частиною 1 статті 130 КУпАП не притягувався (а.с. 5).
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному в санкції частини 1 статті 130 КУпАП розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір", статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного судом.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Реквізити для сплати штрафу (за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) сплачується за реквізитами:
Одержувач: ГУК у Сум.обл/Сумська область/21081300, код одержувача: 37970404, МФО: 899998, рахунок одержувача: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів: 21081300, у графі призначення платежу вказати - адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, П.І.П. правопорушника, № справи суду про адміністративне правопорушення.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Суддя О.В. Лебедь
Судове рішення № 140731889, Тростянецький районний суд Сумської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 588/1330/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: