Рішення № 140731820, 19.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/5530/26

Провадження №2/466/3704/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.22 червня 2026 року представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач) - Кукса Карина Олександрівна (далі - Кукса К.О. ) подала через систему «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 серпня 2025 року №196114 у розмірі 19 783,77 грн, а також судових витрат: 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 13 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №196114 на суму 14 474,00 грн. Договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів та публічної частини, розміщеної на сайті кредитодавця. Відповідачка пройшла ідентифікацію та верифікацію, приєдналася до публічної частини і прийняла умови індивідуальної частини та графіка платежів, підписавши індивідуальну частину електронним підписом одноразовим ідентифікатором 76be0763.

3.Представниця позивача зазначила, що 13 серпня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Умовами кредитного договору передбачено, що кредитні кошти спрямовуються не лише на картковий рахунок позичальника, а й на погашення її заборгованості за раніше укладеними з кредитодавцем кредитними договорами. Оскільки адвокатський запит до банку-емітента залишився без належної відповіді, позивач заявив клопотання про витребування доказів.

4.10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу №10102025, відповідно до Реєстру прав вимог №5 від 03 лютого 2026 року та Акта приймання-передачі цього Реєстру до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки. На підтвердження оплати за відступлення права вимоги позивач надав платіжну інструкцію.

5.Відповідачка свої зобов`язання не виконала, кредит у строки, передбачені договором, не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21 883,77 грн: 11 508,70 грн - тіло кредиту, 7 575,07 грн - проценти, 700,00 грн - комісія, 2 100,00 грн - штрафні санкції. Нарахування процентів здійснював лише первісний кредитор. Вимог щодо стягнення штрафних санкцій позивач не заявляв.

6.Просила стягнути з відповідачки на користь позивача 19 783,77 грн заборгованості, з яких 11 508,70 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 575,07 грн - заборгованість за процентами, 700,00 грн - заборгованість за комісією, а також 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні рішення та позиції сторін

7.24 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

8.Також ухвалою суду від 24 червня 2026 року задоволено клопотання представниці позивача та витребувано в Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») інформацію щодо належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на її рахунок кредитних коштів.

9.30 червня 2026 року відповідачка подала відзив на позовну заяву (а.с.85-90). Заперечила проти позову в повному обсязі, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та таким, що прямо порушує норми законодавства.

10.Щодо комісій та «тіла» кредиту вказала, що первісний кредитор встановив комісію за надання кредиту в розмірі 3 473,76 грн, яку автоматично та безповоротно утримав у день підписання договору, тому реально на картковий рахунок вона отримала лише 3 232,01 грн. Крім того, позивач вимагає стягнути ще 700,00 грн комісії. Послалася на те, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та практики Великої Палати Верховного Суду (зразкова справа №202/4434/19) встановлення та стягнення комісій за послуги, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах (оформлення, видача, облік, адміністрування), є незаконним і нікчемним. Тому вимога про стягнення 700,00 грн комісії є протиправною, а суму «прихованої» комісії 3 473,76 грн слід виключити з тіла кредиту.

11.Щодо процентів зазначила, що реальна річна процентна ставка за договором становить 16 296,29 % річних, що, на її думку, свідчить про очевидну недобросовісність фінансової установи, створення штучно кабальних умов для споживача та грубе зловживання правом (статті 3, 509, частина третя статті 16 ЦК України). Стверджувала, що вже сплатила кредитору суму, яка значно перевищує реально отримані 3 232,01 грн, а подальші нарахування процентів за кабальною ставкою є неправомірними.

12.Щодо штрафних санкцій послалася на пункт 6-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого в період воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення, тому включення штрафних санкцій до розрахунків є протизаконним.

13.Витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн вважала штучно завищеними. Підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів, на її думку, свідчить про те, що на момент звернення до суду позивач не мав належних доказів виконання договору і намагається покласти на відповідачку витрати на збирання доказів, які мав додати до позову. Оцінка складання позовної заяви в 5 000 грн не відповідає вимогам частини четвертої статті 137 ЦПК України, оскільки позов є типовим (шаблонним), містить технічні помилки, а справа є малозначною.

14.Просила розглядати справу за її відсутності, відмовити в задоволенні позову та у стягненні витрат на правничу допомогу і судового збору.

15.02 липня 2026 року представниця позивача подала відповідь на відзив (а.с.96-105). Зазначила, що комісія за надання кредиту є одноразовою винагородою за підготовку, організацію та надання фінансової послуги, її розмір (24 % від суми кредиту, 3 473,76 грн) встановлено пунктом 2.5 договору, і відповідачка, підписавши договір, погодилася з нею та була належно поінформована. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту визначено пунктом 2.4 договору (знижений тариф - 1,00 грн, стандартний - 100,00 грн). Послалася на рішення місцевих судів, які дійшли аналогічних висновків. Указала, що відповідно до пункту 2.2.1 договору кредит у сумі 14 474,00 грн надано так: 7 768,23 грн - на погашення заборгованості позичальниці за договором про споживчий кредит №189453 від 26 червня 2025 року, 3 232,01 грн - на її картку, 3 473,76 грн - на погашення комісії за надання кредиту. Проценти нараховувались лише первісним кредитором за ставкою 350 % річних і не більше 126 днів строку кредитування, денна процентна ставка становить 0,8132 %. Штрафні санкції позивач не стягує з огляду на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн погоджені в протоколі погодження вартості послуг і є пропорційними виконаній роботі. Просила позов задовольнити.

16.02 липня 2026 року відповідачка подала заперечення на відповідь на відзив (а.с.110-111). Вказала, що у відповіді на відзив позивач фактично визнав, що на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» вона отримала «живими» коштами лише 3 232,01 грн, а 3 473,76 грн прихованої комісії та 7 768,23 грн внутрішнього перерахунку на старий баланс є віртуальними операціями всередині фінансової установи, цих коштів вона не отримувала і ними не розпоряджалася. Тому реальне тіло кредиту становить 3 232,01 грн, а нарахування процентів на «віртуальну» суму 14 474,00 грн і вимога стягнути 19 783,77 грн є безпідставними, кабальними та протиправними. Просила відмовити в позові.

17.06 липня 2026 року представниця позивача надала додаткові пояснення (а.с.112-114). Зазначила, що доводи відповідачки про отримання лише 3 232,01 грн ґрунтуються на неправильному тлумаченні договору: порядок надання кредиту був погоджений сторонами в пункті 2.2.1 договору; спрямування частини кредиту на погашення попереднього боргу здійснено в інтересах позичальниці та припинило її зобов`язання перед кредитодавцем; комісію за надання кредиту відповідачка погодила. На думку представниці позивача, доводи відповідачки зводяться до переоцінки погоджених умов уже після отримання кредиту з метою уникнути виконання зобов`язань (статті 13, 526, 629 ЦК України).

18.Ухвалою суду від 15 липня 2026 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

19.21 липня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ «Ощадбанк» від 10 липня 2026 року №46/12.11/95689/2026/БТ на виконання ухвали суду (а.с.127-130).

20.Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 19 жовтня 2026 року.

21.02 жовтня 2026 року відповідачка подала додаткові пояснення (а.с.136-137). Звернула увагу, що згідно з відповіддю АТ «Ощадбанк» номер телефону НОМЕР_2 не є її фінансовим номером, а її фінансовим номером є НОМЕР_3 . На думку відповідачки, одноразовий ідентифікатор є аналогом електронного підпису лише за умови його надсилання на підтверджений фінансовий номер споживача, тому факт укладення договору саме з нею на заявлених умовах не доведено. Також банк підтвердив зарахування на її рахунок лише 3 232,01 грн, інших коштів вона не отримувала, тому нарахування процентів і комісій на неотримані кошти є незаконним. Просила відмовити в позові.

22.05 жовтня 2026 року представниця позивача надала додаткові пояснення (а.с.138). Указала, що договір укладено в особистому кабінеті позичальниці на сайті кредитодавця шляхом прийняття оферти з використанням одноразового ідентифікатора 76be0763, надісланого на номер НОМЕР_7 і введеного 13 серпня 2025 року о 17:27:06, послалася на постанови Верховного Суду щодо укладення електронних договорів. Довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 09 квітня 2026 року підтверджується переказ 3 232,01 грн на картку відповідачки через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім». Відповідь АТ «Ощадбанк» підтверджує, що рахунок, на який зараховано кредитні кошти, належить саме відповідачці; доказів того, що картка їй не належала або що доступом до рахунку користувалася інша особа, відповідачка не надала. Те, що номер телефону не зазначений банком як фінансовий, не спростовує укладення договору та отримання коштів. Просила позов задовольнити.

23.Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, просила розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала.

24.Відповідачка в судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розглядати справу за її відсутності.

25.З урахуванням частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

26.Суд вважав за можливе розглядати справу на підставі поданих сторонами заяв по суті спору та доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

27.13 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала ТОВ «ФК «Кредіплюс» заяву на видачу кредиту №100911513, у якій просила видати їй кредит у розмірі 14 474,00 грн строком на 126 днів з платежем 2 869,11 грн, метою кредиту зазначила «погасити інший кредит, сплата комісії». У заяві відповідачка вказала свої персональні дані, місце роботи, доходи, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та додатковий номер НОМЕР_3. Заява підписана одноразовим ідентифікатором 4e673bef (а.с.43).

28.Того ж дня між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальницею) укладено договір про споживчий кредит №196114 (індивідуальна частина), який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 76be0763 (час 13 серпня 2025 року 17:27:06), а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом директора. У реквізитах позичальниці зазначено фінансовий номер НОМЕР_7 та рахунок/картку № НОМЕР_4 (а.с.33-36).

29.Договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів і публічної частини, розміщеної на сайті кредитодавця; позичальниця засвідчила, що до укладення договору отримала та ознайомилася з індивідуальною частиною, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит (пункти 1.1, 1.2 договору). Позивач надав Правила, затверджені наказом ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 26 червня 2024 року №25-од, та публічну частину договору в редакції, що діє з 01 липня 2024 року (а.с.37-42).

30.Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 14 474,00 грн і надається в такому порядку: 7 768,23 грн - для погашення заборгованості позичальниці за договором про споживчий кредит №189453 від 26 червня 2025 року, укладеним з кредитодавцем; 3 232,01 грн - на рахунок/картку позичальниці № НОМЕР_4 ; 3 473,76 грн - шляхом погашення заборгованості позичальниці за комісією, нарахованою згідно з пунктом 2.5 індивідуальної частини.

31.Проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 350,00 % річних протягом строку кредитування (пункт 2.3 договору). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн, стандартний (базовий) - 100,00 грн; згідно з визначенням договору ця комісія нараховується за кожний розрахунковий період, а в разі прострочення чергового платежу - за стандартним тарифом (пункт 2.4 договору). Комісія за надання кредиту становить 3 473,76 грн (24 % від загальної суми кредиту) і сплачується одноразово в день укладення договору, зокрема за рахунок кредиту (пункт 2.5 договору).

32.Загальний строк кредитування становить 126 днів - з 13 серпня 2025 року по 17 грудня 2025 року; платежі вносяться один раз на два тижні згідно з графіком платежів (пункти 2.6, 2.6.1 договору). Загальні витрати за кредитом становлять 14 830,75 грн, денна процентна ставка - 0,8132 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 16 296,29 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 29 304,75 грн (пункти 2.7, 2.7.1, 2.8, 2.9.1 договору). Пунктом 2.10 договору передбачено штраф 300,00 грн і пеню 30,00 грн за кожен день прострочення.

33.Згідно з графіком платежів позичальниця мала здійснити 9 платежів по 2 870,11 грн з 27 серпня 2025 року по 17 грудня 2025 року; загальна сума процентів за графіком становить 11 347,99 грн, комісії за обслуговування - 9,00 грн, комісії за надання кредиту - 3 473,76 грн (а.с.35).

34.Довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 09 квітня 2026 року №1670/09-04 підтверджується успішний переказ 13 серпня 2025 року о 17:26 на картку № НОМЕР_4 3 232,01 грн з призначенням «Видача кредиту №196114 від 13.08.2025» (транзакція №1656627125) через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (а.с.52-53).

35.Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 10 липня 2026 року №46/12.11/95689/2026/БТ на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_5 , який обслуговується платіжною карткою № НОМЕР_4 . Платіжною інструкцією від 14 серпня 2025 року №2000979214214 підтверджується зарахування на цей рахунок 3 232,01 грн з призначенням «Зарахування переказу на рахунок CH Payment: VISA Acq --> Our VISA Cards». Банк повідомив, що номер телефону НОМЕР_2 не є фінансовим номером ОСОБА_1 , а її фінансовим номером є НОМЕР_3 , який міститься в анкетних даних клієнтки (а.с.127-130).

36.Згідно з карткою обліку виконання договору №196114, складеною ТОВ «ФК «Кредіплюс», відповідачка здійснила такі платежі: 28 серпня 2025 року - 2 870,11 грн (920,68 грн - тіло кредиту, 1 948,43 грн - проценти, 1,00 грн - комісія), 12 вересня 2025 року - 2 969,11 грн (1 044,62 грн - тіло кредиту, 1 824,49 грн - проценти, 100,00 грн - комісія), 09 жовтня 2025 року - 1 000,00 грн (тіло кредиту), всього 6 839,22 грн. Проценти нараховувались щоденно з 14 серпня 2025 року по 17 грудня 2025 року, тобто в межах строку кредитування; комісію за управління та обслуговування кредиту нараховано 1,00 грн і вісім разів по 100,00 грн; з 30 вересня по 23 грудня 2025 року нараховано сім штрафів по 300,00 грн. Станом на дату відступлення заборгованість становила 21 883,77 грн: тіло кредиту - 11 508,70 грн, проценти - 7 575,07 грн, комісія - 700,00 грн, штрафні санкції - 2 100,00 грн (а.с.15-18).

37.10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнтом) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактором) укладено договір факторингу №10102025, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти їх та передати клієнту грошові кошти за плату (пункт 2.1 договору). Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог (пункт 4.1 договору) (а.с.60-64).

38.Згідно з Реєстром прав вимог №5 від 03 лютого 2026 року до ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №196114 від 13 серпня 2025 року в загальній сумі 21 883,77 грн (11 508,70 грн - тіло кредиту, 7 575,07 грн - проценти, 700,00 грн - комісія, 2 100,00 грн - неустойка) (а.с.11). Актом приймання-передачі Реєстру прав вимог №5 від 03 лютого 2026 року підтверджується передача реєстру щодо 1 090 боржників на загальну суму 21 757 828,34 грн із сумою фінансування 2 134 267,34 грн (а.с.12).

39.Платіжною інструкцією від 10 лютого 2026 року №920 підтверджується сплата ТОВ «Юніт Капітал» на користь ТОВ «ФК «Кредіплюс» 1 000 000,00 грн; від 11 лютого 2026 року №922 - 600 000,00 грн; від 12 лютого 2026 року №924 - 534 267,34 грн, з призначенням «Оплата за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 р., та Реєстру відступлення права вимоги №5 від 03.02.2026 р.» (а.с.13).

40.Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №196114, складеної ТОВ «Юніт Капітал», за період з 03 лютого 2026 року по 01 травня 2026 року заборгованість не змінювалася, нарахувань і платежів не було (а.с.19).

41.На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року №20/01/26-02, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» (а.с.20-21), додаткову угоду до нього від 20 квітня 2026 року №25771533054 щодо справи відповідачки (а.с.22) та акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, згідно з яким надано послуги на 7 000,00 грн: складання позовної заяви (2 год, 5 000,00 грн), вивчення матеріалів справи (2 год, 1 000,00 грн), підготовка та подання адвокатського запиту (1 год, 500,00 грн), підготовка клопотання про витребування доказів (1 год, 500,00 грн) (а.с.23). Доказів оплати цих послуг не надано; пунктом 3.6 договору передбачено, що гонорар сплачується після фактичного стягнення коштів на користь клієнта. Позовна заява підписана представницею позивача Куксою К.О.

Норми права, що підлягають застосуванню

42.Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

43.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

44.Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

45.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

46.Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

47.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

48.Якщо виконаної боржником грошової суми недостатньо для виконання ним грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).

49.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

50.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) зобов`язується передати або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

51.Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

52.Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Оцінка та мотиви суду

53.Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Для його вирішення суду потрібно з`ясувати, чи укладено кредитний договір саме з відповідачкою і чи надано їй кредит, у якому розмірі слід визначити тіло кредиту, чи правомірно нараховано проценти та комісію, а також чи перейшло до позивача право вимоги.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту

54.Сукупністю досліджених судом доказів підтверджується, що 13 серпня 2025 року відповідачка уклала з ТОВ «ФК «Кредіплюс» договір про споживчий кредит №196114 в електронній формі, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а подальші дії відповідачки з отримання коштів та сплати платежів за графіком свідчать про виконання нею цього договору.

55.Суд не приймає доводів відповідачки про недоведеність укладення договору з посиланням на те, що номер телефону НОМЕР_2 не є її фінансовим номером у АТ «Ощадбанк».

56.Цей номер саме відповідачка зазначила як свій фінансовий номер у заяві на видачу кредиту від 13 серпня 2025 року, вказавши поряд з ним як додатковий номер НОМЕР_3 , який банк підтвердив як її фінансовий номер. У заяві та договорі наведено паспортні дані, РНОКПП, адресу та номер картки відповідачки. Кредитні кошти в сумі 3 232,01 грн 14 серпня 2025 року зараховано на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я відповідачки, що вона не заперечує. Після цього відповідачка трьома платежами сплатила за договором 6 839,22 грн, зокрема 28 серпня 2025 року - суму, що точно відповідає першому платежу за графіком (2 870,11 грн).

57.Те, що номер телефону не зареєстрований у банку як фінансовий номер клієнтки, не означає, що одноразовий ідентифікатор було надіслано іншій особі. Закон України «Про електронну комерцію» не пов`язує дійсність електронного підпису одноразовим ідентифікатором зі статусом номера телефону як «фінансового» в банку, що обслуговує рахунок позичальника. Доказів того, що номер НОМЕР_2 їй не належав або що договір уклала інша особа, відповідачка не надала.

Щодо розміру тіла кредиту

58.Доводи відповідачки про те, що тілом кредиту є лише 3 232,01 грн, суд відхиляє.

59.Порядок надання кредиту в сумі 14 474,00 грн сторони погодили в пункті 2.2.1 договору, а метою кредиту відповідачка сама зазначила в заяві «погасити інший кредит, сплата комісії». Спрямування 7 768,23 грн на погашення її заборгованості перед тим самим кредитодавцем за договором №189453 від 26 червня 2025 року є наданням кредиту в її інтересах, оскільки в цьому розмірі припинилося її попереднє зобов`язання. Наявність такої заборгованості відповідачка не заперечувала.

60.Комісія за надання кредиту в сумі 3 473,76 грн є одноразовою платою за надання фінансової послуги, її розмір чітко визначений у пункті 2.5 договору, графіку платежів і включений до загальних витрат за кредитом та до розрахунку денної процентної ставки. Відповідачка була обізнана з цією умовою до укладення договору.

61.З урахуванням сплачених відповідачкою в погашення тіла кредиту 2 965,30 грн (920,68 + 1 044,62 + 1 000,00), заборгованість за тілом кредиту становить 11 508,70 грн (14 474,00 - 2 965,30).

Щодо процентів за користування кредитом

62.Розмір процентів (350 % річних) погоджений сторонами в пункті 2.3 договору. Денна процентна ставка за договором становить 0,8132 % і не перевищує граничного розміру 1 %, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Орієнтовна реальна річна процентна ставка 16 296,29 % є розрахунковим показником, який з огляду на короткий строк кредитування відображає загальні витрати в річному вимірі, і сама по собі не свідчить про порушення закону.

63.Відповідачка у своєму відзиві зазначає про кабальність умов договору.

64.Суд ураховує, що у статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача», передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

65.Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

66.Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

67.Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

68.У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

69.Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення (частина сьома статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

70.Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

71.Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зауважив, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору; натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

72.Кабальний правочин є оспорюваним і може бути визнаний недійсним судом за позовом сторони (стаття 233 ЦК України). Відповідачка не пред`являла відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит, тому суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

73.Як вбачається з картки обліку виконання договору, проценти нараховувались лише в межах строку кредитування - з 14 серпня 2025 року по 17 грудня 2025 року, загальна сума нарахованих процентів (11 347,99 грн) не перевищує суми процентів, визначеної графіком платежів. Після спливу строку кредитування та після відступлення права вимоги проценти не нараховувались. З урахуванням сплачених відповідачкою 3 772,92 грн процентів заборгованість за процентами становить 7 575,07 грн.

74.Доводи відповідачки про те, що вона вже сплатила суму, яка перевищує отримані на картку кошти, не звільняють її від виконання договірних зобов`язань, оскільки загальний розмір кредиту становить 14 474,00 грн, а не 3 232,01 грн.

Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту

75.Позивач просить стягнути 700,00 грн комісії. Як вбачається з картки обліку виконання договору, це залишок комісії за управління та обслуговування кредиту, нарахованої за кожен розрахунковий період за стандартним тарифом 100,00 грн після прострочення платежів.

76.Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

77.Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

78.З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

79.У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

80.У дослідженому судом кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці та за які кредитодавцем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

81.Така комісія є платою за дії кредитодавця з обслуговування власного кредиту, які він здійснює у власних інтересах і які не є окремою послугою для споживача. Крім того, підвищення її розміру з 1,00 грн до 100,00 грн у разі прострочення платежу фактично є додатковою санкцією за порушення зобов`язання. Умова про таку комісію є несправедливою та нікчемною, тому у стягненні 700,00 грн комісії необхідно відмовити.

Щодо штрафних санкцій

82.Позивач не заявляв вимог про стягнення 2 100,00 грн штрафних санкцій, тому доводи відповідачки в цій частині не є предметом розгляду.

Щодо переходу права вимоги до позивача

83.Право вимоги до відповідачки за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу від 10 жовтня 2025 року №10102025 з моменту підписання Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №5 від 03 лютого 2026 року (пункт 4.1 договору факторингу). Оплату за відступлення права вимоги за цим реєстром підтверджено дослідженими судом платіжними інструкціями. Відповідачка перехід права вимоги не заперечувала.

Висновок

84.З огляду на викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2025 року №196114 у розмірі 19 083,77 грн, з яких 11 508,70 грн - заборгованість за тілом кредиту та 7 575,07 грн - заборгованість за процентами. У стягненні 700,00 грн комісії необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

85.Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 19 083,77 грн із заявлених 19 783,77 грн, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2 568,20 грн судового збору (2 662,40 ? 19 083,77 / 19 783,77).

86.Позивач просив стягнути 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідачка заперечила проти цих витрат, вказавши на їх неспівмірність.

87.За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

88. У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь позивача, на підтвердження чого надав копії договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди, та акту прийому-передачі наданих послуг.

89.Системний аналіз норм статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

90.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

91.При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

92.Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, які полягали у складенні позовної заяви, вивченні матеріалів справи, підготовці та поданні адвокатського запиту, підготовці клопотань, заяв по суті спору, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

93.Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн, яка визначена також з урахуванням часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит від 13 серпня 2025 року №196114 у розмірі 19 083 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн 77 коп.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн 20 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів