Рішення № 140731819, 19.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/5530/26

Провадження №2/466/3704/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.05 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) подало через систему «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2024 року №37390-02/2024 у розмірі 19 000,00 грн, а також судових витрат: 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 22 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №37390-02/2024, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8338. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 120 днів шляхом перерахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Оскільки первісний кредитор не мав змоги надати докази перерахування коштів, позивач заявив клопотання про їх витребування з Акціонерного товариства «Універсал Банк».

3.12 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу №12062024, відповідно до якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

4.Відповідач свої зобов`язання не виконав, кредит у строки, передбачені договором, не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 000,00 грн: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 14 000,00 грн - проценти. Штрафні санкції не нараховувались. Після відступлення права вимоги позивач додаткових нарахувань не здійснював.

5.Просив стягнути з відповідача на користь позивача 19 000,00 грн заборгованості, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 000,00 грн - заборгованість за процентами, а також 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні рішення та позиції сторін

6.14 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки НОМЕР_1 та зарахування на неї кредитних коштів.

7.04 червня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.65-67). Визнав позовні вимоги в частині стягнення 5 000,00 грн тіла кредиту. Щодо процентів зазначив, що нарахування 14 000,00 грн процентів, що майже втричі перевищує тіло кредиту, в період дії воєнного стану є очевидно несправедливим, надмірним та суперечить сутності інституту споживчого кредитування, послався на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та частину третю статті 509 Цивільного кодексу України. Просив відмовити у стягненні процентів у розмірі 14 000,00 грн.

8.Витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн вважав неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, оскільки вони перевищують суму тіла кредиту, просив зменшити їх розмір відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України. Зазначив про скрутне матеріальне становище. Просив розглядати справу без його участі.

9.04 червня 2026 року АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду надало відповідь №БТ/Е-23461 з випискою за рахунком (а.с.68-70).

10.16 червня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.73-78). Зазначив, що строк кредитування становив 120 днів - з 22 лютого 2024 року по 20 червня 2024 року, проценти нараховувались за фіксованою ставкою 2,50 % на день на фактичний залишок кредиту лише в межах строку кредитування (пункти 3.1, 3.3 договору). Знижена процентна ставка за програмою лояльності (пункт 1.4.2 договору) застосовується лише за умови своєчасної сплати платежів, тому з огляду на прострочення проценти нараховано за базовою ставкою. Загальна сума до повернення за графіком платежів становила 20 000,00 грн, з них 15 000,00 грн процентів, натомість позивач заявив до стягнення лише 14 000,00 грн процентів, нарахованих первісним кредитором до дати відступлення права вимоги. Витрати на правничу допомогу підтверджені договором про надання правової допомоги, додатковою угодою, детальним описом робіт та актом, їх розмір відповідає ринковим цінам. Просив позов задовольнити.

11.Ухвалою суду від 13 липня 2026 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №552/672/23 (провадження №61-4595сво25).

12.Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 19 жовтня 2026 року.

13.Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

14.Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглядати справу за його відсутності.

15.З урахуванням частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

16.Суд вважав за можливе розглядати справу на підставі наявних у справі доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

17.22 лютого 2024 року ОСОБА_1 заповнив на сайті ТОВ «Аванс Кредит» заявку-анкету на отримання кредиту, зазначивши свої персональні дані, номер телефону НОМЕР_2 та номер платіжної картки (а.с.14-15).

18.22 лютого 2024 року о 15:17:28 між ТОВ «Аванс Кредит» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір №37390-02/2024, який позичальник підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8338. Згідно з довідкою ТОВ «Аванс Кредит» про ідентифікацію клієнта від 12 червня 2024 року ідентифікатор W8338 відправлено 22 лютого 2024 року о 15:17:21 на номер телефону НОМЕР_2 , договір підписано 22 лютого 2024 року о 15:20:04, номер картки - НОМЕР_1 (а.с.22).

19.Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 120 днів; кредит повертається в останній день строку кредитування, датою повернення кредиту є 20 червня 2024 року. Кредит надається шляхом перерахування коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 (пункт 1.6 договору).

20.Пунктом 1.4.1 договору встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 2,50 % на день, яка застосовується в межах строку кредитування. Пунктом 1.4.2 договору передбачено застосування знижки (програми лояльності) за умови своєчасного внесення платежів. Проценти нараховуються на фактичний залишок кредиту лише в межах строку кредитування (пункти 3.1, 3.3 договору). Пунктом 5.3 договору передбачено пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості.

21.Згідно з графіком платежів (додаток №1 до договору) позичальник мав сплатити 22 березня, 21 квітня, 21 травня 2024 року по 3 750,00 грн процентів, а 20 червня 2024 року - 8 750,00 грн (5 000,00 грн тіла кредиту та 3 750,00 грн процентів); загальна сума до повернення становить 20 000,00 грн, з яких 15 000,00 грн - проценти. У разі застосування знижки кожен платіж процентів становив би 2 700,00 грн.

22.Відповідно до паспорта споживчого кредиту процентна ставка є фіксованою і становить 2,50 % на день (912,50 % річних), загальна вартість кредиту - 20 000,00 грн, реальна річна процентна ставка - 101 094,05 % (а.с.16-17).

23.Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 04 червня 2026 року №БТ/Е-23461 платіжна картка НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , у банку зазначено його номер телефону НОМЕР_2 . Згідно з випискою за рахунком, до якого випущено цю картку, 22 лютого 2024 року о 15:20:04 на рахунок зараховано 5 000,00 грн з описом операції «IPAY_CREDIT_VISA1» (а.с.68-70).

24.Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Аванс Кредит» (перейменованим у ТОВ «Йота Інвест»), відповідач платежів за договором не здійснював. Проценти нараховувались з 22 лютого 2024 року по 12 червня 2024 року (112 днів) по 125,00 грн на день (2,50 % від 5 000,00 грн), загалом 14 000,00 грн; після прострочення першого платежу знижку за програмою лояльності не застосовано. Станом на 12 червня 2024 року заборгованість становила 19 000,00 грн: тіло кредиту - 5 000,00 грн, проценти - 14 000,00 грн. Штрафні санкції не нараховувались (а.с.63-64).

25.12 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» (клієнтом) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактором) укладено договір факторингу №12062024, за яким клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов`язався оплатити права вимоги за грошовими зобов`язаннями боржників у загальному розмірі 17 682 740,37 грн (пункт 1.1 договору). Відступлення права вимоги та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в дату укладення цього договору (пункт 1.4 договору) (а.с.23-25).

26.Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 12 червня 2024 року підтверджується передача реєстру щодо 982 прав грошової вимоги на загальну суму 17 682 740,37 грн. Згідно з витягом з реєстру боржників від 12 червня 2024 року до ТОВ «Діджи Фінанс» відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №37390-02/2024 від 22 лютого 2024 року в сумі 19 000,00 грн (5 000,00 грн - основна сума боргу, 14 000,00 грн - проценти, 0,00 грн - штрафні санкції) (а.с.26-27).

27.Платіжною інструкцією від 26 червня 2024 року №8755 підтверджується сплата ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ТОВ «Аванс Кредит» 681 550,90 грн з призначенням «Оплата згідно з Договору факторингу № 12062024 від 12.06.2024» (а.с.28).

28.На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року №42649746/01, укладений з адвокатом (ФОП) ОСОБА_2, додаткову угоду від 10 квітня 2026 року №37390-02/2024, детальний опис робіт (наданих послуг) та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 10 квітня 2026 року, згідно з якими надано послуги на 6 000,00 грн: усна консультація (1,5 год, 300,00 грн), правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання рекомендацій (1 год, 500,00 грн), складання позовної заяви, у тому числі попереднього розрахунку суми судових витрат (3 год, 4 500,00 грн), формування додатків до позовної заяви (1 год, 700,00 грн) (а.с.29-34).

Норми права, що підлягають застосуванню

29.Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

30.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

31.Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

32.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

33.Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

34.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

35.Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України від 22 листопада 2023 року №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України №3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

36.Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (абзац перший частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

37.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

38.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

39.Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

40.Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Оцінка та мотиви суду

41.Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Для його вирішення суду потрібно з`ясувати, чи укладено кредитний договір з відповідачем і чи надано йому кредит, чи правомірно нараховано проценти, чи є підстави для їх зменшення з мотивів несправедливості, а також чи перейшло до позивача право вимоги.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту

42.Сукупністю доказів підтверджується, що 22 лютого 2024 року відповідач уклав з ТОВ «Аванс Кредит» кредитний договір №37390-02/2024 в електронній формі, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8338, надісланим на номер телефону, який АТ «Універсал Банк» підтвердило як номер відповідача. Кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн того ж дня зараховано на рахунок відповідача, до якого випущено платіжну картку, зазначену в договорі.

43.Відповідач факт укладення договору та отримання кредиту не заперечував і визнав заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн.

Щодо тіла кредиту

44.Строк кредитування сплив 20 червня 2024 року, тобто строк повернення кредиту настав. Доказів повернення кредиту відповідач не надав, тому з нього на користь позивача необхідно стягнути 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Щодо процентів за користування кредитом

45.Розмір процентів (2,50 % на день) погоджений сторонами в пункті 1.4.1 договору та зазначений у паспорті споживчого кредиту і графіку платежів.

46.Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) виснував, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України №3498-IX, є імперативною, а нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

47.Як роз`яснив Верховний Суд у цій же постанові, законодавець під час запровадження імперативного обмеження максимального розміру денної процентної ставки встановив перехідний період тривалістю 240 днів з поетапним зниженням граничної ставки. Перший етап охоплює період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, протягом якого максимальна денна процентна ставка для договорів, укладених у цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап тривав з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року зі зниженням граничної ставки для договорів, укладених у цей період, до 1,5 %. Лише після завершення 240-денного перехідного періоду, тобто з 20 серпня 2024 року, почало діяти постійне обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні не більше 1,0 %.

48.Отже, граничний розмір денної процентної ставки визначається за датою укладення договору про споживчий кредит, а не за періодом нарахування процентів.

49.Кредитний договір №37390-02/2024, на підставі якого заявлено позов, укладено 22 лютого 2024 року, тобто в межах першого 120-денного етапу перехідного періоду, що тривав з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року. Встановлена сторонами в пункті 1.4.1 договору денна процентна ставка в розмірі 2,50 % повністю узгоджується з пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» і не перевищує встановленого на момент укладення договору граничного рівня 2,5 % на день. Тому умова договору про розмір процентів не є нікчемною, а проценти правомірно нараховувались за цією ставкою протягом усього строку кредитування, зокрема і після 21 квітня 2024 року.

50.Пунктом 1.4.2 договору передбачено знижку за програмою лояльності, яка застосовується лише за умови своєчасного внесення платежів. Відповідач жодного платежу не здійснив, тому первісний кредитор правомірно нарахував проценти за погодженою сторонами базовою ставкою.

51.Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти нараховувались лише в межах строку кредитування - з 22 лютого 2024 року по 12 червня 2024 року, тобто до дати відступлення права вимоги, у розмірі 14 000,00 грн, що не перевищує суми процентів, визначеної графіком платежів (15 000,00 грн). Після відступлення права вимоги проценти не нараховувались. Це відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), про те, що право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

52.Відповідач у своєму відзиві зазначає про несправедливість та надмірність нарахованих процентів.

53.Суд ураховує, що у статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача», передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

54.Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

55.Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

56.Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

57.Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) зауважив, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору; натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

58.Умови договору щодо розміру процентів є чіткими та однозначними, підстав для їх тлумачення на користь споживача немає. Відповідач не пред`являв позовних вимог про визнання недійсною умови договору щодо розміру процентів чи про зміну договору, тому суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. Нікчемності умови договору про розмір процентів, яку суд мав би врахувати за власною ініціативою, не встановлено.

59.Посилання відповідача на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд відхиляє, оскільки ця норма звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування є платою за користування грошовими коштами, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання. Неустойку та нарахування за статтею 625 ЦК України позивач до стягнення не заявляв.

60.З огляду на це заборгованість за процентами становить 14 000,00 грн.

Щодо переходу права вимоги до позивача

61.Право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору факторингу від 12 червня 2024 року №12062024 в дату його укладення (пункт 1.4 договору факторингу), що підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників та витягом з реєстру боржників від 12 червня 2024 року. Оплату за відступлення права вимоги підтверджено платіжною інструкцією. Відповідач перехід права вимоги не заперечував.

Висновок

62.З огляду на викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 22 лютого 2024 року №37390-02/2024 у розмірі 19 000,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 000,00 грн - заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат

63.Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 662,40 грн судового збору.

64.Позивач просив стягнути 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач заперечив проти цих витрат, вказавши на їх неспівмірність.

65.За правилами частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

66.У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, на підтвердження чого надав копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг) та акта про підтвердження факту надання правничої допомоги.

67.Системний аналіз норм статей 137, 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

68.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

69.При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

70.Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, які полягали в наданні консультації, правовому аналізі обставин справи, складенні позовної заяви та формуванні додатків до неї, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

71.Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс, до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 22 лютого 2024 року №37390-02/2024 у розмірі 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5.У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

6.Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів