Ухвала суду № 140730410, 10.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2026 Справа №607/22067/26 Провадження №1-кс/607/7013/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026211040001357 від 07.10.2026, стосовно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчої групи у кримінальному провадженні заступник начальника відділення СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026211040001357 від 07.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 264 240 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не спілкуватися зі свідком ОСОБА_7 ; не відлучатися з населеного пункту проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що метою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Підставами застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність зазначених ризиків. Органом досудового розслідування наголошено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний належним чином запобігти встановленим ризикам переховування та незаконного впливу на свідка. Також у клопотанні вказано, що з урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, розмір застави, який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт у нічну пору доби. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що законні підстави для тримання під вартою відсутні, а доводи сторони обвинувачення є суперечливими. Зокрема, захисник зазначив, що прокурор у мотивувальній частині клопотання стверджує про неможливість застосування застави як більш м`якого заходу, однак у прохальній частині сам же просить визначити заставу як альтернативу триманню під вартою. Крім того, захист просив врахувати дані про особу підозрюваного, а саме: його молодий вік, відсутність судимостей, а також наявність міцних соціальних зв`язків. Щодо запропонованої прокурором застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб захисник вказав, що сторона обвинувачення необґрунтовано просить максимальну межу, передбачену законом для цієї категорії злочинів, абсолютно не враховуючи матеріальне становище підозрюваного та не надавши доказів його спроможності сплатити таку суму. На переконання захисника, належну процесуальну поведінку підозрюваного у повній мірі здатний забезпечити нічний домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026211040001357 від 07.10.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

09 жовтня 2026 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , якому надалі, 10 жовтня 2026 року, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Зокрема такими доказами є: заява про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 07.10.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.10.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.10.2026; протокол огляду місця події від 09.10.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.

Про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк трьох до восьми років з конфіскацією майна, з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ризик незаконного впливу на свідка ОСОБА_7 є реальним та триваючим, оскільки останній є безпосереднім заявником та ключовим очевидцем подій, від чиїх первинних показань у суді залежить доведення вини, а враховуючи специфіку особистих контактів під час передачі коштів, підозрюваний має прямий мотив та психологічну можливість схилити свідка до зміни чи відмови від показань.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною першою статті 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку слідчий суддя має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість, оскільки відповідно до статті 12 КК України воно є тяжким злочином, за який у разі визнання винним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Також судом враховуються дані про особу підозрюваного, який в порядку статті 89 КК України є раніше не судимим, його молодий вік, майновий стан та ступінь міцності соціальних зв`язків.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, з метою дотримання принципу пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити запропонований стороною обвинувачення розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України, вік підозрюваного (20 років), те, що він раніше не судимий та офіційно не працевлаштований, а отже, не має власного постійного доходу. Суд вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави є непомірним та фактично позбавляє підозрюваного реальної можливості скористатися правом на звільнення з-під варти.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 04 грудня 2026 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/22067/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_7 ;

- не відлучатися із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 04 грудня 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддяОСОБА_1