Рішення № 140730315, 19.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/11771/26

Провадження № 2/604/565/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження при заочному розгляді в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року позивач ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року цивільну справу № 607/11771/26 передано на розгляд до Підволочиського районного суду Тернопільської області.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 14 квітня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір № 280859 про надання фінансового кредиту. За умовами вказаного договору відповідачу було видано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн, шляхом їх перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом особисто під час укладання Договору, строком 90 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 14 днів. За твердженням позивача ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, в свою чергу відповідачем умови договору не виконано, не повернуто в повному обсязі кредит Кредитодавцю та не сплачено відсотки за користування кредитом.

Крім того вказує, що 19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено Договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передає Фактору за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Венера Фінанс» приймає належні Клієнту права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 280859 у сумі 7 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 592,00 грн заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн заборгованість за комісією.

За розрахунками позивача заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 7 592,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 4 000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 2 592,00 грн, заборгованості за комісією 1 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Венера Фінанс» жодних платежів станом на 27.05.2026 року (дата звернення з позовом до суду) не здійснив. Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 7 592,00 грн, а також в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву по суті позову не подав. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його реєстрації. До суду повернулись поштові відправлення, направлені на адресу реєстрації відповідача, з відмітками Укрпошти «про відсутність адресата за вказаною адресою» та про «відмову отримання відправлення».

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не вбачається.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (надалі Товариство) та ОСОБА_1 (надалі споживач або відповідач) уклали договір № 280859 про надання фінансового кредиту, у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL1706», відповідно до якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язалось надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сторонами договору погоджено наступні умови кредитного договору: сума кредиту складає 4 000,00 грн, строк кредиту 90 днів, тобто до 12.07.2025, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до цього Договору. Тип процентної ставки фіксована. Відсоткова ставка 0,72% (процентів) на добу. Також передбачена комісія за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 25% від суми фінансового кредиту, що становить 1 000,00 грн.

За умовами п. 1.5 Договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків.

Згідно з пунктом 3.3 договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

На підтвердження перерахування грошових коштів ОСОБА_1 та наявності в відповідача заборгованості за кредитним договором позивачем надано Підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»: на суму 4 000,00 грн. Дата / час здійснення переказу 14.04.2025 10:34, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент MONOBANK (UNIVERSAL BANK), призначення переказу: Видача кредита # НОМЕР_2 .

Таким чином, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 4 000,00 грн.

В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, у встановлений строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом станом на 19.12.2025 становить 7 592,00 грн, з яких сума кредиту 4 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 2 592,00 грн, сума комісії 1 000,00 грн.

Судом також встановлено, що 19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (надалі Клієнт) та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» (надалі Фактор) укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов зазначеного договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за вказаним Договором факторингу від 19.12.2025 № 19122025/1, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передав, а ТОВ «ФК «Венера Фінанс» прийняв реєстр боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу від 19 грудня 2025 року № 19122025/1 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 280859 у загальному розмірі 7 592,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4 000,00 грн, заборгованість за відсотками 2 592,00 грн, заборгованість за комісією 1 000,00 грн.

Надані позивачем договір факторингу, а також витяг з Реєстру боржників, який є додатком до договору, свідчать про те, що ТОВ «ФК «Венера Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 280859 про надання фінансового кредиту від 14.04.2025.

Щодо стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»..., умова договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною. Тому вимога позивача в частині стягнення комісії у розмірі 1 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 2 592,00 грн, суд зазначає, що розрахунок процентів здійснено правильно: 4 000,00 грн ? 0,72% ? 90 днів = 2 592,00 грн. Ставка 0,72% на день не перевищує встановлений законом ліміт 1% на день, а тому підстави для зменшення відсутні.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить: 4 000,00 грн (тіло) + 2 592,00 грн (відсотки) = 6 592,00 грн.

Щодо судових витрат.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати у виді сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено на 86,82824% (6 592,00 грн / 7 592,00 грн ? 100%).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 311,72 грн (2 662,40 грн ? 86,82824% / 100%) судового збору.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 500,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом враховано судові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги від 09 квітня 2026 року, Актом про отримання правової допомоги від 07.07.2026, в якому зазначено детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 15 500,00 грн, рахунком на оплату та платіжною інструкцією від 07.07.2026 на суму 15 500,00 грн.

Отже, матеріалами справи дійсно підтверджується факт надання адвокатом Пархомчуком С.В. правничої допомоги ТОВ «ФК «Венера Фінанс».

Клопотання та/або заперечення від ОСОБА_1 чи від представника щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 13 458,38 грн (15 500,00 ? 86,82824% / 100%), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за договором № 280859 про надання фінансового кредиту від 14.04.2025 у загальному розмірі 6 592,00 гривень (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок) та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 2 592,00 гривень (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок), а також суму судового збору в розмірі 2 311,72 грн. (дві тисячі триста одинадцять гривень 72 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 458,38 грн. (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 38 копійок), а всього 22 362,10 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят дві гривні 10 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 19 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко