Рішення № 140730038, 28.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12108/25

Провадження № 2/466/1267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 вересня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

встановив:

24.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» (далі ТОВ «Кредит Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 10.08.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит) (далі ТОВ «Селфі Кредит») в електронній формі був укладений договір про надання споживчого кредиту №933487, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 гривень, шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідача, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.4.4 договору).

Первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів відповідачу виконав у повному обсязі, натомість відповідач умови кредитного договору не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 114474,31грн., яка складається з наступного: 14889,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 99584,32 грн. заборгованість за процентами.

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит Капітал») укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передав ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 року.

Відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків.

З урахуванням викладеного, позивач ТОВ «Кредит Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 у розмірі 114474,31грн., яка складається з 14889,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 99584,32 грн. заборгованість за процентами, а також стягнути судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» докази.

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано письмові докази (а.с.97).

Представник позивача ТОВ «Кредит Капітал» у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 10.08.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №933487 (далі кредитний договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К030, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки (а.с.11-21).

Строк кредитування за вказаним кредитним договором становить 360 календарних днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів, детальні терміни дати повернення кредиту та сплати процентів визначені у Графіку платежів, що є додатком до Договору.

За умовами кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 10.08.2023 або 11.08.2023.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.24-26).

ТОВ «Селфі Кредит» виконав умови кредитного договору №933487 від 10.08.2023, та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 , зазначеної останнім у кредитному договорі, кошти у загальному розмірі 15000 грн.

Згідно інформації АТ «Універсал Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , 10.08.2023 було здійснено зарахування коштів на суму 15000 грн. (а.с. 97).

Таким чином, факт отримання відповідачем від ТОВ «Селфі Кредит» кредитних коштів у загальному розмірі 15000 грн. суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи.

21.06.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №21062024 (а.с.44-53).

Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21.6.2024 ТОВ «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №933487 від 10.08.2023, в загальному розмірі 114474,31 грн., з яких 14889,99 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 99584,32грн.- заборгованість за процентами (а.с.54).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога) (частина1статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 даного Кодексу, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд встановив, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №933487 від 10.08.2023 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кошти в сумі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

10.08.2023 кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчить лист АТ «Універсал Банку» від 22.02.2026р. (а.с.90).

Факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Селфі Кредит» суд вважає доведеним.

У подальшому ТОВ «Кредит Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 станом на момент подання позову становила 114474,31грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту14889,99грн, заборгованість за відсотками 99584,32 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 32-43, 54).

Згідно п. 3.1 кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною та зниженою процентною ставкою, яка застосовується у разі виконання Споживачем умов п. 1.5.2 кредитного договору.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Розмір заборгованості за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 відповідає умовам договору та не спростований відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» кредитного договору, право вимоги за яким згідно договорів факторингу перейшло до позивача, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, і з відповідача на користь ТОВ «Кредит Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 у загальному розмірі 114474,31 грн., з яких: 14889,99 грн. - заборгованість по кредиту, 9584,32 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. У позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відтак, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.2ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №135 наданих послуг від 15.12.2025 року, з яких вбачається, що вартість послуг адвоката з аналізу, складання та подання позовної заяви становить 8 000,00 грн. та детальний опис наданих послуг до акта №315 (а.с. 61-62).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило.

Відтак, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Також з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89, 133,137,141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 280-284,352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №933487 від 10.08.2023 року в загальному розмірі 114 474,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026р.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова