Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/2923/25
Провадження №2/148/19/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Ремонтник», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору та скасування виконавчого напису за участі: представника позивача адвоката Кучерявої І.П., представника відповідача ТОВ «Ремонтник» адвоката Арустамян А.Е., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Яремчук Г.Б., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що ОСОБА_1 , є стягувачем у виконавчому провадженні № 75919732, яке відкрито згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2024, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В.
Виконавче провадження №75919732 відкрито на підставі виконавчого листа №148/2727/23 виданого 03.06.2024 Тульчинським районним судом про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 31.01.2022 в сумі 5 107 017,60 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.12.2023 еквівалентно 136000 доларів США.
Вказане виконавче провадження № 75919732 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 72861666, до складу якого згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 23.10.2024 входять:
- Наказ № 902/1213/21 виданий 09.03.2022 Господарським судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Ропа Україна» 150 338,75 грн.
- Наказ № 902/999/23, виданий 28.08.2023 Господарським Судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 40 000 грн боргу та 268,40 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.
- Виконавчий лист № 148/2727/23 виданий 03.06.2024 Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 31.01.2022 у сумі 5 107017, 60 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.12.2023 еквівалентно 136 000 доларів США.
- Виконавчий лист №148/27272/23 виданий 03.06.2024 Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 13 420 грн. та 605,60 грн. судового збору за забезпечення позову.
Як видно із зведеного виконавчого провадження, серед усіх стягувачів Позивач має найвищий розмір вимог.
У ході здійснення виконавчого провадження №72861666: 23.10.2024 у виконавчому провадженні (ЗВП 72861666) винесено Постанову про опис та арешт майна боржника (ТОВ «Ремонтник»), зокрема, комплексу будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 31.10.2024 винесено Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 20.11.2024 виконавцем подано "до ДП «Сетам» Заявку на реалізацію арештованого майна, ЗВП 72861666. Майно: комплекс будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Невдовзі після винесення вищеперерахованих постанов та передачі арештованого майна на реалізацію: 11.12.2024 до виконавця подано заяву ОСОБА_2 від 10.12.2024 про примусове виконання рішення; 11.12.2024 відкрито виконавче провадження №76768019 з виконання Виконавчого напису № 1271 виданого 05.12.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котик Д.І. про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 303 779, 74 Євро, яке також приєднано до зведеного виконавчого провадження №72861666.
Станом на даний час зведене виконавче провадження перебуває на стадії реалізації арештованого майна.
Опубліковано 24.12.2024 оголошення про продаж арештованого майна: комплексу будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Стартова ціна з урахуванням ПДВ: 5 605 420 грн. з ПДВ.
Дата проведення аукціону 23.01.2025.
Після передачі арештованого майна на реалізацію, Відповідачем 2 - ОСОБА_2 як стягувачем подано на виконання Виконавчий напис, реєстровий № 1271 від 05.12.2024.
У матеріалах виконавчого провадження № 72861666 міститься Виконавчий напис, вчинений 05.12.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котиком Денисом Івановичем, зареєстрований в реєстрі № 1271, а також копія Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) від 29.11.2024. укладеного між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі № 1256. Саме цей договір став правовою підставою для вчинення Виконавчого напису, реєстровий № 1271 від 05.12.2024.
Позивач вважає, що Виконавчий напис вчинений 05.12:2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котиком Д.І. зареєстрований в реєстрі № 1271 (далі - Виконавчий напис) та Договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) від 29.11.2024, укладений між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_2 , посвідчений 29.11.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котиком Денисом Івановичем, зареєстрований в реєстрі № 1256 (далі - Договір новації), вчинено та укладено всупереч вимогам закону та є достатньо правових підстав для визнання вказаного договору недійсним, а виконавчого напису - таким, що не підлягає виконанню.
Зважаючи на умови договору позики (які викладені у тексті договору новації) та умови договору новації, видно, що зміст правовідносин залишився незмінним, а саме характер правовідносин не змінився, загальна сума заборгованості лишилась не змінною (сума заборгованості з повернення позики існувала до укладення договору новації від 29.11.2024 у сумах 92 600 Євро та 211179,74 Євро відсотки, що загалом складає 303 779,74 Євро, а після його укладення існує така ж заборгованість у розмірі 303 779,74 грн). Змінено лише строк виконання зобов`язання.
З виконавчого напису видно, що заборгованість сплачується ТОВ «Ремонтник» на підставі Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), посвідченого 29.11.2024 за реєстровим № 1256 Котиком Д.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
За період з 29.11.2024 по 11.12.2024 у зведеному виконавчому провадженні заборгованість боржника збільшилась на суму 303779,74 Євро, які цілком зрозуміло, за приписами Закону України «Про виконавче провадження» підлягають задоволенню за результатами звернення стягнення.
Згідно із підпунктом 1.1.3 п.1 вказаного Договору новації строк повернення грошових коштів настав 04.12.2024.
Строк за який провадиться стягнення становить 1 день - з 05.12.2024 по 05.12.2024.
Із наведених Обставин вбачається, що з серпня 2024 року здійснюється виконавче провадження зі стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача грошових коштів. В процесі здійснення виконавчого провадження було арештовано майно Відповідача 1 як боржника, здійснено його оцінку. Станом на листопад 2024 року у виконавчому провадженні майно Відповідача 1 було передано на реалізацію. Одночасно з цим, 29.11.2024 Відповідач 1 укладає з Відповідачем 2 договір новації, який посвідчують нотаріально, хоча борг, який став предметом договору новації, до цього був предметом договору позики, виконання якого було забезпечено заставою майна. І буквально через 5 днів настає строк виконання зобов`язання та Відповідач 2 звертається за вчиненням виконавчого Напису.
Тобто, Відповідач 1 достеменно знаючи про стадію виконавчого провадження, уклав договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), за яким взяв на себе додаткові значні зобов`язання з виконанням їх у обмежений строк.
Відповідач 1 шляхом укладення договору новації обмежив строк виконання зобов`язання.
Укладення Відповідачем 1 вищевказаного договору новації призводить до значного зменшення чи навіть до неможливості задоволення заявленої вимоги стягувача - Позивача за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника.
Поряд з цим, до 29.11.2024, тобто до укладення Договору новації, борг Відповідача як боржника перед Відповідачем 2 як кредитором не входив до складу зведеного виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, такий борг виник за Договором позики, укладеним у простій письмовій формі та складав 92 600 Євро основної суми позики та нарахованих (згідно умов п.9 Договору позики) восьми процентів в місяць від простроченої суми у розмірі 211 179, 74 Євро.
Більше того, такий борг було забезпечено заставою майна згідно за Договором застави, посвідченим 24.07.2019 за реєстровим № 681 приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Вірською А.І.
Об`єкт застави - комбайн бурякозбиральний ROPA EURO TIGER, номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 та комбайн бурякозбиральний ROPA EURO TIGER номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 .
Згідно інформації, внесеної до державного реєстру обтяжень рухомого майна, розмір основного зобов`язання Відповідача 1 перед Відповідачем 2 первинно складала 684325,84 грн, які згодом замінено на 92 600 Євро зі строком виконання зобов`язання до 31.12.2019.
Відтак, у Відповідача 2 не було жодних перешкод задовольнити вимоги за договором позики за рахунок Заставленого майна.
Проте, відповідачами укладено Договір новації. В результаті укладення Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), заборгованість Боржника у виконавчому провадженні різко і значно Зросла (на суму 303 779,74 грн, що по курсу НБУ 1 євро дорівнює 43,32 грн, складає 13 159 738 грн). Така сума втричі перевищує вартість майна, яке передано на реалізацію в процесі виконавчого провадження. Кошти, отримані у виконавчому провадженні від реалізації майна розподіляються в порядку черговості та пропорційно у кожній черзі.
Тому, укладення Договору новації за вищенаведених сумнівних обставин безпосередньо зачіпає інтереси іншого стягувача (Позивача) у виконавчому провадженні.
Укладення договору не може використовуватися учасниками цивільний відносин для уникнення чи зменшення розміру стягнення на користь інших осіб, тим паче, присуджених за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідач 1 проти якого розпочате виконавче провадження про стягнення боргу, укладаючи вищевказаний договір новації, діяв очевидно недобросовісно та із зловживанням правами по відношенню по Позивача.
Тому, наведені дії відповідачів неможливо вважати добросовісними, а вчинення правочину новації (договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), посвідченого 29.11.2024 за реєстровим № 1256) є таким, яке здійснено з всупереч принципів добросовісності та недопустимості зловживання правом, передбачених ст. 3 та ст. 13 ЦК України. Такий правочин є фраудаторним.
У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення дій з виведення або зменшення активів боржника з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (ч.3 ст. 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.
Договір новації укладено не лише всупереч принципів, передбачених ст. 3 та ст. 13 ЦК України, а й з порушенням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України, що є підставами для визнання такого договору недійсним.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування, від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Однією з обов`язкових умов, які досліджує нотаріус при вчиненні виконавчого напису та який зазначається у виконавчому написі є строк, за який проводиться стягнення.
У оскаржуваному Виконавчому написі строк, за який проводиться стягнення складає 1 день.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 документами для стягнення заборгованості в безспірними порядку є, зокрема, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Зобов`язання відповідача 1 (ТОВ «Ремонтник») перед Відповідачем 2 ( ОСОБА_2 ) виникло не з договору новації (Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням від 29.11.2024), а з договору позики (Договір позики від 15.07.2019), який не посвідчений нотаріально.
Відтак, оскаржуваний виконавчий напис вчинено за відсутності документа, передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
З врахуванням вищезазначеного, позивач просить визнати договір новації недійсним, а виконавчий напис такий, що не підлягає виконанню.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим що оспорюваний Договір новації укладено у письмовій формі, як того вимагає частина перша статті 1047 ЦК України для укладення договору позики; оспорюваний Договір новації укладений між тими самими сторонами, які були учасниками первинного договору позики, а саме між ОСОБА_2 та ТОВ «РЕМОНТНИК»; сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору новації, за умовами якого зобов`язання за Договором позики від 15.07.2019, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2019 про внесення змін та доповнень да даного правочину, припинилося домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами шляхом укладення Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) від 29.11.2024. Тобто, у оспорюваному правочині сторонами зазначено про вчинення новації, визначено предмет, зроблено вказівку на колишнє й нове зобов`язання, яке виникає замість попереднього, яке припиняється; не виключається за домовленістю сторін заміна первісного зобов`язання, яке виникло на підставі договору позики, новим позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами.
Враховуючи характер договірних відносин, що склались між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, можливо безумовно стверджувати про те, що у такому разі відбулась новація.
Оскільки договір новації був посвідчений нотаріально, то в такому разі вчинення виконавчого напису було здійснено у правовому полі.
Надуманим та безпідставним є висновок Позивача, що зобов`язання Відповідача 1 (ТОВ «Ремонтник») перед Відповідачем 2 ( ОСОБА_2 ) виникло не з Договору новації (договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням від 29.11.2024), а з договору позики (Договір позики від 15.07.2019), який не посвідчений нотаріально.
Договір позики, так і договір новації були укладені між Відповідачами з дотриманням встановлених цивільним законодавством України вимог щодо форми їх вчинення.
Згідно пункту 3.7. Договору новації Сторони домовились, що вказаний правочин повинен бути оформлений у письмовій формі та посвідчений нотаріально.
Сторони Договору новації скористалися принципом свободи договору та врегулювали взаємні відносини на власний розсуд. Так, за згодою обох сторін визначено і форму вчинення правочину. Це не суперечить чинному законодавству, зокрема пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України, згідно з яким до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, та статтям 6, 627 ЦК України, в яких розкривається зміст цього принципу відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відтак, безпідставним та необґрунтованим є твердження Позивача про те, що у даному випадку не відбулось заміни одного зобов`язання іншим, а залишилось те ж саме позикове зобов`язання, проте з іншим строком його погашення.
Щодо твердження позивача про ознаки фраудаторного правочину, Відповідач 2 зазначає, що позивач дійшов до безпідставного та необґрунтованого висновку про те, що «Договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) від 29.11.2024, зареєстрований в реєстрі № 1256, є таким, який вчинено всупереч принципів добросовісності та недопустимості зловживання правом, передбачених ст. 3 та ст. 13 ЦК України, а тому є підставою для визнання його недійсним, Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №1271 від 05.12.2024 - таким, що не підлягає виконанню».
Позивач зазначає, що конкретно у даній справі, визнання договору недійсним матиме наслідок повернення коштів, отриманих ОСОБА_2 від реалізації майна ТОВ «Ремонтник» у межах виконавчого провадження. Саме таке повернення коштів збільшить активи Боржника, за рахунок яких відбувається погашення вимог стягувачів, зокрема, ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні.
На думку Відповідача 2 наведені позивачем обставини в обґрунтування фраудаторності Договору новації не відповідають дійсності, суперечать нормам матеріального права; позивач вдається до власних трактувань ряду обставин з метою створення у суду хибного уявлення про наявність ознак, які начебто свідчать про фраудаторність оспорюваного правочину.
При цьому, ОСОБА_2 переконаний, що вчинений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 оспорюваний Договір новації не містить жодних ознак, які б могли характеризувати його як фраудаторний.
У даній справі відсутність ознак фраудаторності оспорюваного Договору новації підтверджується наступними обставинами та доказами: не є можливим кваліфікація як фраудаторного Договору новації, оскільки він не був укладений щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги Позивача, як стягувача, за рахунок такого майна.
За наслідками вчинення оспорюваного правочину, а саме Договору новації, як не було відчужено жодне майно ТОВ «Ремонтник», як боржника, так і Відповідач 2 не отримав жодних прав, в тому числі майнових, щодо будь-якого майна.
Тобто, зважаючи на природу Договору новації у даній справі, внаслідок його вчинення не відбулося унеможливлення звернення стягнення на майно боржника; доводи Позивача про наявність невиконаного грошового зобов`язання (боргу) перед ним на момент вчинення спірного правочину, як підставу його недійсності є недоречним, адже, укладення Договору новації не призвело до зменшення розміру активів Відповідача 1 (ТОВ «Ремонтник» не було здійснено перерахування грошового зобов`язання у визначений правочином строк); стосовно контрагента за оспорюваним правочином, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази пов`язаності осіб Боржника (ТОВ «Ремонтник») і Кредитора ( ОСОБА_2 ), чи що вони є родичами.
Позивач ОСОБА_1 не обґрунтовував позов тим, що у Відповідача 1, як боржника, немає іншого нерухомого чи рухомого майна, за рахунок якого Позивач мав би змогу повністю задовольнити свої вимоги до боржника. Позивач відповідні докази не подавав, тож останнім не доведено, що внаслідок вчинення оспорюваного договору ТОВ «Ремонтник» став неплатоспроможним.
Також, є абсолютно не підтверджені посилання Позивача на створення оскаржуваним правочином преференцій Відповідачу 2 у задоволенні вимог, тим більше поза процедурою виконавчого провадження, так як ТОВ «Ремонтник», як боржником, не було виконано жодних зобов`язань перед ОСОБА_2 у будь-який спосіб.
Доводи Позивача щодо нібито процесуальної недобросовісності, зокрема, Відповідача 2 зводяться виключно до його дій, спрямованих на реалізацію права на захист приватно-правового інтересу.
Так, як вбачається із матеріалів справи, оскільки у встановлений Договором новації строк Відповідачем 1 не було виконано грошове зобов`язання, то Відповідач 2 реалізував своє право на стягнення боргу за нотаріально посвідченим Договором на підставі виконавчого напису нотаріуса. Такі дії свідчать про намагання Відповідача 2 захистити свій приватно-правовий інтерес, зумовлений невиконанням ТОВ «Ремонтник» зобов`язань за Договором новації. При цьому, така поведінка у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України.
Безпідставним є твердження Позивача про те, що унаслідок укладення Договору новації у Відповідача 1 значно зросла заборгованість перед ОСОБА_2 , а саме: «орієнтовно з 90 тис. євро до 300 тис. євро».
Проте, це не відповідає дійсності, оскільки, як вже зазначалося, сума боргу, що зазначена у Договорі новації складається із основної суми позики та нарахованих (згідно умов пункту дев`ятого Договору позики) восьми процентів в місяць від простроченої суми.
При цьому, у змісті позовної заяви Позивач сам стверджує, що загальна сума заборгованості як до укладення Договору новації, так і після його укладення залишилась незмінною
Вказане свідчить про недобросовісну поведінку Позивача та намагання у незаконний спосіб не допустити Відповідача 2 до можливості у межах виконавчого провадження отримати задоволення своїх законних вимог шляхом стягнення заборгованості з боржника за рахунок процедур примусового виконання.
Так, оспорюваний правочин вчинений дійсно у період, коли тривало виконавче провадження (як слідує із матеріалів справи), проте Відповідач 2 не був обізнаний про нього, оскільки не був кредитором у ньому. Але сама по собі ця обставина ще не свідчить про фраудаторність вчиненого правочину. Позивачем не надано суду доказів, які б вказували на те, що саме його укладення призвело до неможливості задоволення вимог Позивача та призвело до неплатоспроможності Відповідача 1. За таких обставин твердження Позивача, що укладення оспорюваного правочину було здійснено саме з метою невиконання його вимог у виконавчому провадженні, не ґрунтується на фактичних обставинах справи в контексті підстав оспорюваного правочину.
Позивач не являється стороною Договору позики та даний правочин не має жодного наслідку для останнього, що вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів позову.
Щодо вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Відповідач 2 вважає, що у даному випадку Позивач не є тією особою, яка наділена повноваженнями щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Із матеріалів справи безумовно вбачається, що Позивач, ОСОБА_1 , не є стороною Договору новації, а також не є стороною виконавчого провадження № 76768019 з виконання виконавчого напису.
У даній справі, Позивач звернувся із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який не пов`язаний з правом власності ОСОБА_1 , яке набуте в процесі виконання виконавчого напису, останній у цій справі не має спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно Відповідача 2, тобто особи, яка зверталась за виконавчим написом та на користь якої вчинено виконавчий напис.
Немає підстав вважати, що оскаржуваний виконавчий напис порушує права, свободи, інтереси та обов`язки Позивача. Зазначене є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на мотиви які викладені у позовній заяві та письмових пояснення.
Позивач у судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив.
Представник Відповідача ТОВ «Ремонтник» адвокат Арустамян А.Е. у судовому засіданні заперечила, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Яремчук Г.Б. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову посилаючись на обставини викладені у відзиві та письмових поясненнях.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович у судове засідання не з`явився подав клопотання щодо розгляду справи за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котик Д.І. у судовому засіданні заперечив, щодо задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 28.08.2026 на підставі виконавчого листа № 148/2727/23 Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.06.2024 про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 31.01.2022 в сумі 5 107 017,60 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.12.2023 еквівалентно 136000 доларів США, відкрито виконавче провадження № 75919732 (а.с. 22 т.1).
Виконавче провадження № 75919732 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 72861666, до складу якого згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 23.10.2024 входять:
- Наказ № 902/1213/21 виданий 09.03.2022 Господарським судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Ропа Україна» 150338,75 грн.;
- Наказ № 902/999/23, виданий 28.08.2023 Господарським Судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 40 000 грн боргу та 268,40 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору;
- Виконавчий лист № 148/2727/23 виданий 03.06.2024 Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики від 31.01.2022 у сумі 5107017,60 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.12.2023 еквівалентно 136 000 доларів США;
- Виконавчий лист №148/27272/23 виданий 03.06.2024 Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 13 420 грн. та 605,60 грн. судового збору за забезпечення позову.
Також, вказаною постановою описано та арештовано майно боржника (ТОВ «Ремонтник»), зокрема, комплексу будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-25 т.1).
Постановою від 31.10.2024 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 26 т.1).
Згідно заявки від 20.11.2024 на реалізацію арештованого майна ЗВП № 72861666 виконавцем подано до ДП «Сетам» майно на реалізацію, а саме: комплекс будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27-28 т. 1).
Приватному виконавцю 11.12.2024 вх.№5688 надійшла заява від ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого напису № 1271 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котиком Д.І. від 05.12.2024 про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_2 заборгованість у суму 303779,74 Євро та 132764,81 грн. (а.с.30 т.1).
Постановою приватного виконавця від 11.12.2024 на підставі виконавчого напису №1271 від 05.12.2024 відкрито виконавче провадження за № 76768019 (а.с. 31-32 т.1).
Постаново Приватного виконавця від 11.12.2024 виконавче провадження №76768019 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 72861666 (а.с. 33 т.1).
Згідно оголошення опублікованого 24.12.2024, проведення аукціону 23.01.2025 про продаж арештованого майна: комплексу будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Стартова ціна з урахуванням ПДВ: 5 605 420 грн. з ПДВ (а.с. 35-40 т. 1).
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.12.2024 вчинено виконавчий напис № 1271 на підставі Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), посвідченого 29.11.2024 за реєстровим номером № 1256, щодо стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 303779,74 Євро сума неповернутої позики, строк за який проводиться стягнення становить 1 день з 05.12.2024 по 05.12.2024 та стягнення плати з боржника за вчинення виконавчого напису у сумі 132764,81 грн. (а.с. 41-46 т.1).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 93405417 від 05.09.2024 запис щодо обтяження заставного майна, а саме: транспортний засіб комбайн бурякозбиральний марки ROPA EURO TIGER номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_5 виданий ДІСГ у Вінницькій області 02.06.2016 транспортний засіб комбайн бурякозбиральний марки ROPA EURO TIGER номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 виданий ГУ Держпродспоживслужбою у Вінницькій області 04.08.2017, обтяжував ОСОБА_2 розмір основного зобов`язання 92600 Євро термін дії до 24.07.2024 (а.с. 47-49 т. 1).
Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону № 630020 від 24.02.2025 переможцем аукціону (торгів) стало ТОВ ФРЕЙР КОМПАНІ в собі ОСОБА_2 цінова пропозиція серед 5 учасників найвища у розмірі 4 616228,40 грн (а.с. 140-141 т.1).
Згідно договору позики від 15.07.2019 укладеного між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ТОВ «Ремонтник» в особі директора ОСОБА_6 (Позичальник) про те, що Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти в розмірі 92 600 Євро, що за офіційним курсом валют, встановленим НБУ станом на 15.07.2019 складає 2 684325,84 грн, пунктом, пунктом 3 визначено, що позика здійснюється без нарахування відсотків, пунктом 5 перебачено строк повернення суми позики до 31.12.2019, пунктом 9 визначено, що Позичальнику відомо про те, що у випадку неповернення ним суми позики у визначений Договором строк, відповідно до вимог ст. 625 УК України, повинен сплатити Позикодавцю суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та вісім процентів в місяць від простроченої суми (а.с. 171 т.1).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.12.2019 про внесення змін та доповнень до договору позики від 15.07.2019, сторони домовились внести зміни до п.4 Договору позики, що «грошове зобов`язання має бути виконано в Євро, а у разу повернення позики не в Євро, сума грошових коштів має відповідати еквіваленту відповідної суми в Євро, за офіційним курсом до гривні встановленим НБУ станом на день повернення» та п. 5 Договору позики «термін повернення позики до 15.07.2022» (а.с 172 т.1).
Згідно договору застави від 24.07.2019 нотаріально засвідченого укладеного між ТОВ «Ремонтник» та ОСОБА_2 , предметом договору є передача Заставодавцем в заставу Заставодержателю рухомого майна транспортні засоби: комбайн бурякозбиральний марки ROPA EURO TIGER номер об`єкта НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_5 виданий ДІСГ у Вінницькій області 02.06.2016 транспортний засіб комбайн бурякозбиральний марки ROPA EURO TIGER номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6 виданий ГУ Держпродспоживслужбою у Вінницькій області 04.08.2017, для забезпечення виконання в повному обсязі свої зобов`язань щодо повернення позики, сплати процентів за користування позикою, комісії, пені, збитків та будь яких інших платежів відповідно до договору позики від 15.07.2019 (а.с.173 т.1)
Відповідно до письмової вимоги від 05.12.2024 про сплату боргу відповідно до Договору про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) від 29.11.2024 ОСОБА_2 , адресованій ТОВ «Ремонтник», він вимагає сплати боргу у сумі 303 779,74 Євро (а.с. 215 на звороті т.1)
Згідно відповіді на письмову вимогу ОСОБА_2 від 05.12.2024, директор ТОВ «Ремонтник» ОСОБА_6 від 05.12.2024, останній повідомляє, що Товариство визнає заборгованість у сім 303 779,74 Євро, однак не має можливості сплатити наявну заборгованість (а.с. 216 т.1)
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 05.04.2023 в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23).
Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.
Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.
У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України.
Кваліфікація правочину як фіктивного виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав.
Натомість для кваліфікації фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК) не має значення, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав. Важливим для кваліфікації такого правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення відбувається, зокрема, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна.
Необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 523/17429/20, провадження № 61-2612св23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».
Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).
Касаційний суд вже зауважував, що: недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину; в практиці касаційного суду допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) чи такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України). Одна й інша підстави для кваліфікації правочину як фраудаторного побудовані законодавцем за моделлю оспорюваного правочину. Тобто оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред`явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов); кваліфікація правочину як фіктивного виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав; натомість для кваліфікації фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не має значення, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав. Важливим для кваліфікації такого правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення відбувається, зокрема, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна; очевидно, що одночасна кваліфікація оспорюваного фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) і такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не допускається (постанова Верховного Суду від 05.01.2024 в справі № 761/40240/21).
Судом встановлені такі обставин, а саме, що після спливу строку повернення позики відповідно до Додаткової угоди № 1 31.12.2019 до Договору позики від 15.07.2019 Відповідачем ОСОБА_2 не вживалось будь яких заходів щодо стягнення та повернення коштів з боржника, з врахуванням наявності Договору застави.
Відповідач ТОВ «Ремонтник» достеменно знаючи про існування виконавчого провадження, про описи та арешт належного йому майна, одразу після того, як приватний виконавець 20.11.2024 подає заявку на реалізацію арештованого майна ЗВП № 72861666 до ДП «Сетам», а саме: комплекс будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, буд. 67, вже 29.11.2024 укладає договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) між ОСОБА_2 та ТОВ «Ремонтник» на загальну суму 303779,74 Євро, з яких заборгованість за договором позики в сумі 92 600 Євро та нарахованих восьми процентів в місяць від простроченої суми в розмірі 211 179,74 Євро, навіть не заперечуючи нарахування відсотків, що є значно більшими ніж основна сума боргу, з строком повернення до 04.12.2024, хоча на час укладення Договору новації Відповідач 1 був неплатоспроможний, що підтверджується зведеними виконавчим провадженням.
Зі спливом строку повернення зобов`язання встановленого договором новації, одразу на наступний день Відповідач 2 - ОСОБА_2 05.12.2024 звертається до боржника Відповідача 1 - ТОВ «Ремонтник» з письмовою вимогою про сплату боргу, однак в той же самий день 05.12.2024 останній письмово повідомляє Відповідача 2, що не має можливості сплатити борг.
У подальшому, одразу того ж дня Відповідач 2 - ОСОБА_2 05.12.2024 звертається до приватного нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису щодо примусового стягнення відповідно до договору новації, і 11.12.2024 приватному виконавцю надходить заява від ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого напису № 1271 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котиком Д.І. від 05.12.2024 про стягнення з ТОВ «Ремонтник» на користь ОСОБА_2 заборгованість у суму 303779,74 Євро та 132764,81 грн, у зв`язку з чим, осатаній набуває статусу стягувача у такій же черговості, як і позивач, що звузило право останнього на отримання суми боргу у більшому розмірі.
Разом з тим, за наслідками проведення аукціону (торгів) 25.02.2025 щодо продажу майна ТОВ «Ремонтник», а саме: комплекс будівель та споруд площею 3 651,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем стає ТОВ ФРЕЙР КОМПАНІ в собі ОСОБА_2 з ціновою пропозиціє у розмірі 4 616 228,40 грн, тобто кошти витрачені переможцем на придбання майна боржника, у подальшому були звернуті на погашення заборгованості за Договором новації також самому ж стягувачу відповідачу ОСОБА_2 .
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також, поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
В даному випадку Відповідач 1 ТОВ «Ремонтник» укладаючи договір новації, без заперечно погоджуючись на збільшення зобов`язання, не оспорюючи нарахування відсотків, які в двічі перебільшують суму позики, з строком виконання 04.12.2024 достеменно знав, що він не платоспроможний, і що даний договір ним не буде виконано.
Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.
Однак, у силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин, що узгоджується з правовою позиціє Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.2014 у справі за №916/379/23.
Суд приходить до висновку, що як наслідок, саме на підставі порушення загальних засад цивільного законодавства, а саме: принципу добросовісності, фраудаторний правочин Договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), посвідченого 29.11.2024 за реєстровим номером № 1256, вчинений на шкоду кредитору, підлягає визнанню недійсним, а виконавчий напис, не підлягає виконанню.
Згідно ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх повного задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов - задовольнити.
Визнати недійсним Договір про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), укладений 29.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтник» та ОСОБА_2 , посвідчений 29.11.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котик Денисом Івановичем, зареєстрований в реєстрі № 1256.
Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис, вчинений 05.12.2024 Котик Денисом Івановичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 1271.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтник», місцезнаходження якого, за адресою: вул. Миколи Леонтовича, 67, м. Тульчин, Вінницька область, Код ЄДРПОУ 23101525, на користь ОСОБА_1 , місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , в солідарному порядку, судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу одинадцять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , в солідарному порядку, судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026.
Суддя:
Судове рішення № 140729800, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/2923/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: