Рішення № 140729694, 15.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2750/26

2-о/133/144/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дурач О.А.

за участю: секретаря Блащук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник заявника Медик Людмила Олександрівна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н.,м.Козятин вул. Грушевського, буд. 64), заінтересована особа Козятинська міська рада Вінницької області (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 20) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 р. заявник звернувся до суду з зазначеною заявою.

Провадження у справі відкрито 24.07.2026 р.

Короткий зміст вимог заяви

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявника ОСОБА_2 , який на день смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

За життя, 14 травня 2007 року, спадкодавець склав заповіт, посвідчений секретарем Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області та зареєстрований за №35, відповідно до якого все належне йому майно заповів своєму сину ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 , які відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину. Ця обставина підтверджується довідкою Управління «ЦНАП у м. Козятині». Разом із тим, свої спадкові права вони не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Після її смерті спадщину у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв її син ОСОБА_3 , який також постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак оформити спадкові права також не встиг.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника ОСОБА_3 .

Після його смерті він, як спадкоємець першої черги за законом, своєчасно звернувся до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину відповідно до вимог статті 1269 ЦК України.

Під час оформлення спадкових прав нотаріусом було встановлено розбіжності у написанні по батькові діда заявника у правовстановлюючих документах.

Так, у Свідоцтві про право власності на житло від 17 серпня 1994 року, виданому Козятинською міською радою, його по батькові зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як у свідоцтві про смерть, свідоцтві про народження, свідоцтві про народження його сина, домовій книзі та інших документах правильно зазначено по батькові « ОСОБА_6 ».

Крім того, право власності на 1/2 частку квартири було зареєстровано Козятинським ВП КП «ВООБТІ» 25 грудня 2003 року за реєстровим № 93 також за ОСОБА_2 , що не відповідає його особистим документам.

Отже, у правовстановлюючому документі та записі про державну реєстрацію права власності допущено технічну помилку у написанні по батькові власника майна.

При цьому всі інші документи, що посвідчують особу спадкодавця та підтверджують його сімейний стан і родинні зв`язки, містять однакові анкетні дані ОСОБА_2 , що свідчить про те, що спірний правовстановлюючий документ фактично належить саме йому.

У зв`язку з наявністю зазначених розбіжностей нотаріус позбавлений можливості видати заявнику свідоцтво про право на спадщину.

Виправити допущену помилку в адміністративному порядку неможливо, оскільки свідоцтво про право власності було видано у 1994 році, а законодавством не передбачено механізму внесення відповідних змін до такого правовстановлюючого документа після смерті його власника.

Таким чином, встановлення судом факту належності зазначеного правовстановлюючого документа ОСОБА_2 є єдиним способом підтвердження належності йому спірного майна та необхідне для оформлення мною спадкових прав.

Просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1994 року, виданого Козятинською міською радою та зареєстрованого КП «ВООБТІ» 25 грудня 2003 року за реєстровим №93, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Процедура судового розгляду

У судове засідання заявник, його представник та заінтересовані особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заявник та його представник у заяві просили справу розглядати за їх відсутності, заяву підтримують. Заінтересовані особи заперечень за заявою не надали. Тому суд ухвалив розглянути справу без участі заявника, його представника та заінтересованих осіб, на підставі поданих ними заяв, враховуючи їх належне повідомлення про дату, час, місце розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявника ОСОБА_2 , який на день смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

14 травня 2007 року, спадкодавець склав заповіт, посвідчений секретарем Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області та зареєстрований за №35, відповідно до якого все належне йому майно заповів своєму сину ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 , які відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину, що підтверджується довідкою Управління «ЦНАП у м. Козятині». Разом із тим, свої спадкові права вони не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Після її смерті спадщину у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв її син ОСОБА_3 , який також постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак оформити спадкові права також не встиг.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника ОСОБА_3 .

Після його смерті заявник, як спадкоємець першої черги за законом, своєчасно звернувся до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину відповідно до вимог статті 1269 ЦК України.

Під час оформлення спадкових прав нотаріусом було встановлено розбіжності у написанні по батькові діда заявника у правовстановлюючих документах.

Так, у Свідоцтві про право власності на житло від 17 серпня 1994 року, виданому Козятинською міською радою, його по батькові зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як у свідоцтві про смерть, свідоцтві про народження, свідоцтві про народження його сина, домовій книзі та інших документах правильно зазначено по батькові « ОСОБА_6 ».

Крім того, право власності на 1/2 частку квартири було зареєстровано Козятинським ВП КП «ВООБТІ» 25 грудня 2003 року за реєстровим № 93 також за ОСОБА_2 , що не відповідає його особистим документам.

Отже, у правовстановлюючому документі та записі про державну реєстрацію права власності допущено технічну помилку у написанні по батькові власника майна.

Суд звертає увагу, що всі інші документи, що посвідчують особу спадкодавця та підтверджують його сімейний стан і родинні зв`язки, містять однакові анкетні дані ОСОБА_2 , що свідчить про те, що спірний правовстановлюючий документ фактично належить саме йому.

Отже, заявник не має можливості належним чином оформити в нотаріальному порядку та зареєструвати право власності на вказане майно.

Щодо мети встановлення даного факту.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення.

Наявність помилки у правовстановлюючому документі фактично блокує можливість реалізації конституційного права власності, передбаченого ст. 41 Конституції України.

Заявник в позасудовому порядку не має законодавчої можливості внести відповідні зміни до документів, оскільки власник майна, тобто особа, вказана у свідоцтві про право власності, помер.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Від встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності заявнику вказаного свідоцтва про право власності на житло, залежить питання можливості розпорядження належною йому домоволодіння.

Так, ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Висновки суду за результатами розгляду заяви

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні матеріали справи, з урахуванням установлених обставин у цій справі, суд зазначає, що надані суду докази переконують суд в тому, що саме ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належить Свідоцтво про право власності на житло від 17 серпня 1994 року, видане Козятинською міською радою та зареєстроване КП «ВООБТІ» 25 грудня 2003 року за реєстровим №93, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Дані докази дають підстави для задоволення заяви, тому що від встановлення факту залежить реалізація заявником права розпорядження належним йому майном, а встановити цей факт у позасудовому порядку не є можливим. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -Керуючисьст.ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник заявника Медик Людмила Олександрівна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н.,м.Козятин вул. Грушевського, буд. 64), заінтересована особа Козятинська міська рада Вінницької області (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 20) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1994 року, виданого Козятинською міською радою та зареєстрованого КП «ВООБТІ» 25 грудня 2003 року за реєстровим №93, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення складено 19.10.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач