Ухвала суду № 140727726, 16.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7955/26

провадження 1-кс/462/1620/26

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 погоджене із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62026140110000544 від 28.01.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця

встановив:

слідчий СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 та визначити розмір застави.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в її провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 28.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110000544, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_4 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, як військовослужбовець, зважаючи на характер кримінального правопорушення яке було пов`язане порушенням встановленого порядку несення служби може здійснити вплив на свідків, які являються військовослужбовцями військової частини, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може будь-яким іншим чином сфальсифікувати документи щодо свого хворобливого стану, знищити або викрасти документи щодо його проходження військово-лікарської комісії та інші документи; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може вчиняти інші злочини.

Окрім цього, слідчий зазначає і наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачені у ст. 178 КПК, а саме: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному провадженні, у вчиненні якого він обвинувачується - відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, так як міра покарання за вчинення даного злочину становить від п`яти до десяти років позбавлення волі, вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє обрати йому будь який запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальну заставу, а не у максимальному розмірі, як просить прокурор.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 62026140110000544 від 28.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 5 ст. 407 КК України.

15.10.2026 року ОСОБА_4 відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин того, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.10.2025 року № 294 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 08.10.2025 року та призначено на посаду курсанта навчального взводу військової частини НОМЕР_1 . Вимоги ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні із 05.30 год. 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу. Однак, в порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів солдат ОСОБА_4 вчинив ухилення від військової служби в умовах воєнного стану за наступних обставин. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.10.2025 року № 309 солдат ОСОБА_4 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ). Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.10.2025 року № 190 солдат ОСОБА_4 , з 22.10.2025 року прибув до окремого розпорядження у відрядження з метою надання допомоги у господарських роботах на території наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 03.11.2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 18:45 год., самовільно залишив місце служби, а саме територію наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), та перебував поза межами місця служби до 15.10.2026 року, а саме до моменту прибуття до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Львів вул. Чернівецька, 2, чим припинив вчинення триваючого правопорушення. Відтак, у період з 03.11.2025 року по 15.10.2026 року солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби. Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_4 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, тому для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, з 15.10.2026 року по 13.12.2026 року включно з визначенням застави.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026140110000544 від 28.01.2026 року ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 15.10.2026 року по 13.12.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: UA918201720355299001500000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до старшого слідчого слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 2 управління Національної поліції у Львівській області, прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону м. Львова та суду за першою вимогою;

- не покидати місце несення служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_4 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 19.10.2026 року.

Слідчий суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Слідчий суддя: ОСОБА_1