Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 690/695/26
Провадження № 2/690/45/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2026 року Багачевський міський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Вахнової Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Багачеве в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, звернувся до суду із вказаним позовом в електронній формі через електронний кабінет. В обґрунтування поданого позову зазначив, що 13.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "Макс Кредит" був укладений кредитний договір № 00-9814098 шляхом його підписання відповідачем електронним підписом, відтвореним з використанням одноразового ідентифікатора UVCU-24503, надісланого на номер його мобільного телефону кредитодавцем.
Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5290 грн., шляхом перерахування через банк-провайдер.,
20.01.2025 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ «ЕЙС» укладений Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до якого ТОВ "Макс Кредит" передало (відступило) за плату ТОВ «ЕЙС» права вимоги, а ТОВ «ЕЙС» прийняло належні ТОВ "Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Первісний кредитор та ТОВ «Макс Кредит» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №б/н від 20.01.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги, в тому числі право вимоги за Договором кредитної лінії № 00-9814098 від 13.06.2024 р до відповідача ОСОБА_1 на суму 18429,90 грн.
Таким чином, оскільки позичальник не виконав свого обов`язку по поверненню кредиту, представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9814098 від 13.06.2024 у розмірі 18429,90 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Багачевського міського суду Черкаської області від 22.10.2025 справу прийнято до провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
13.11.2025 на виконання ухвали АТ КБ «Приватбанк» було надано витребувані судом відомості.
Представником позивача в позові заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримали з наведених підстав, не заперечили проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, у клопотанні до суду просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав частково щодо стягнення тіла кредиту в сумі 4600,00 грн та комісії за видачу кредиту 690,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог просив відмовити на підставі п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.06.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9814098, підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UVCU-24503, отриманого від кредитодавця ТОВ "Макс Кредит" на вказаний ОСОБА_1 у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 13.06.2024 номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до п.1.2, 1.3, 1.5, 1.6 Договору ТОВ "Макс Кредит" надало відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 4600,00 грн на строк 360 днів до 08.06.2025, зі сплатою процентів 1,45% за кожен день користування, та одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми Кредиту, що складає: 690,00 грн.
Договором встановлено, що кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).
З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № 0970704975 за період 13.06.2024-18.06.2024: Даний номер знаходиться у анкетних даних ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 4600 грн. 13.06.2024.
Свої зобов`язання відповідач належним чином не виконав, згідно розрахунку ТОВ «Макс Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9814098 станом на 20.01.2025 склало загальну суму 18429,90 грн, з яких за тілом кредиту 4600,00 грн, за комісією 690,00 грн, за нарахованими процентами 13139,90 грн, за штрафними санкціями 2300,00 грн. За весь період користування кредитними коштами відповідач здійснив оплату 07.07.2024 в розмірі 1357,00 грн., яка була врахована первісним кредитором при розрахунку заборгованості.
20.01.2025 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений Договір факторингу № 20012025-МК, відповідно до якого ТОВ "Макс Кредит" передало (відступило) за плату ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги, а позивач прийняло належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Первісний кредитор та ТОВ «ЕЙС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 20.01.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному в Реєстрі прав вимоги за № 1872, та складає суму 18429,90 грн, з яких за тілом кредиту 4600,00 грн, за комісією 690,00 грн, за нарахованими процентами 13139,90 грн, за штрафними санкціями 2300,00 грн..
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 01.10.2025, заборгованість відповідача становила 18429,90 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 5290,00 грн., заборгованість за процентами 13139,90 грн..
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду із даним позовом, предметом якого є стягнення заборгованості за Кредитним договором №00-9814098 від 13.06.2024 року, укладеного на строк 360 днів, та набув право вимоги за цим кредитним договором на підставі Договору факторингу №20012025-МК/Ейс з додатками від 20.01.2025 р..
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» за кредитним договором станом на 20.01.2025 склала суму 18429,90 грн, з яких за тілом кредиту 4600,00 грн, за комісією 690,00 грн, за нарахованими процентами 13139,90 грн, за штрафними санкціями 2300,00 грн.
Зазначений загальний розмір заборгованості також відображений у долученій позивачем до позовної заяви виписці з особового рахунку ОСОБА_1 (довідка про заборгованість), яка складена станом на 01.10.2026 ТОВ ФК «ЕЙС».
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (№ 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року (№ 6-16цс15).
Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.
Відповідач не визнав розмір заборгованості, заперечив проти правильності розрахунку позивача, хоча власний розрахунок суду не надав, незважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України та усталену судову практику Верховного Суду з цих підстав.
Оцінюючи згідно вимог ст. 89 ЦПК України надані позивачем докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України, Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи наявність належних і допустимих доказів на виконання умов кредитного договору щодо видачі кредитних коштів 4600,00 грн та погодження між сторонами розміру одноразової комісії 690,00 грн, а визнання цих обставин відповідачем, суд вважає їх такими що підтверджені та підлягають задоволенню.
Натомість, вирішуючи питання про розмір заборгованості за процентами судом було встановлено наступне докази.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на «08» липня 2024р., та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та Комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною.
Сума отриманого кредиту: 4600,00 грн., строк дії договору з 13.06.2024 - 360 днів, відсотки за користування кредитом згідно п.1.5 обраховуються за зниженою процентною ставкою - 1,18% від суми кредиту за кожен день користування протягом 25 перших днів користування на добу за умови їх погашення на 25 день від отримання кредитних коштів.
Так, за період з 13.06.2024 по 07.07.2024 первісним позивачем за 25 днів користування було нараховано проценти в загальній сумі 1357,00 грн, виходячи з розміру зниженої процентної ставки, та були сплачені відповідачем 07.07.2024, що підтверджується детальним розрахунком ТОВ «Макс Кредит», який узгоджується з умовами кредитного договору.
Натомість, п.1.5.1 Кредитного договору стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).
За цих підстав за інший період після 07.07.2024 первісним кредитором нараховувались проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,45% від суми кредиту за кожний день до 20.01.2025 (дата продажу вимоги первісним кредитором та ненарахування за період з 20.01.2025 по 01.10.2025 процентів позивачем згідно його розрахунку), а тому їх загальний розмір склав суму 13139,90 грн (66,70 грн * 197 днів).
Натомість, ч.5 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, при цьому її положення доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, в прикінцевих та перехідних положеннях якого визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно п.17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, на кредитний договір поширюються вимоги ЗУ «Про споживче кредитування», а тому розрахунок первісного кредитора частково суперечить його вимогам щодо максимального розміру денної процентної ставки з урахуванням тимчасового протягом 240 днів перехідного періоду набрання ним законної сили.
Згідно самостійно здійсненого розрахунку заборгованості судом, з урахуванням норм ЗУ «Про споживче кредитування» заборгованість за нарахованими процентами складає суму 9952,10 грн, яка обраховувалась судом наступним чином: 1) за період з 13.06.2024 по 07.07.2024 нараховано позивачем та сплачено відповідачем за ставкою 1,18 % загальну суму 1357 грн (54,28*25днів); 2) за період з 08.07.2024 по 19.08.2024 нараховано за ставкою 1,45% (66,70 грн*43 дні) загальну суму 2868,10 грн, які не сплачено відповідачем; 3) за період з 20.08.2024 по 20.01.2025 нараховано за ставкою 1,00% (46,00 грн*154 дні) загальну суму 7084,00 грн, яка не була сплачена відповідачем.
З урахуванням викладених підстав суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково в сумі 15242,10 грн, з яких тіло кредиту 4600,00 грн., комісія за видачу кредиту 690,00 грн та нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 08.07.2024 по 20.01.2025 9952,10 грн.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням розміру заявлених позивачем вимог 18429,90 грн та часткове їх задоволення в сумі 15242,10 грн, встановлено, що позов задоволено на 82,7%.
Позивачем при подачі позовної заяви сплачено 2422,40 грн, відповідно відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу 2003,32 грн (2422,40*82,7%) судового збору.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу до позовної заяви надано: договір про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги які містять відомості про вид наданих послуг, витрачений час на її виконання та вартість.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, суд встановив, що зазначені позивачем витрати, які включають послуги: складання позовної заяви та вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів, що є складовими для надання професійної допомоги адвоката, а тому суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу є розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, також зменшенню підлягають і витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог до суми 5789,00 грн.(7000*82,7%).
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-09814098 від 13.06.2024 року в загальній сумі 15242,10 грн, пропорційно до задоволених вимог судовий збір в розмірі 2003,32 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5789,00 грн, а всього стягнути суму 23 034,42 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Алматинська, 8, офіс 310-А, м. Київ, 02090, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Л.А. Вахнова
Судове рішення № 140726836, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 690/695/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: