Ухвала суду № 140720447, 19.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/8272/26

Провадження № 1-кс/331/2146/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування, внесеного 12.10.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082020000791, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082020000791, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що 12.10.2026 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа, 11.10.2026 о 15:00 під виглядом отримання грошової допомоги, шляхом застосування фішингового додатку «Epidtrimka», здійснила з банківської картки НОМЕР_1 емітованої в АТ «ПУМБ» 9 транзакцій на загальну суму 14 105,58 грн., чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив, 08.10.2026 приблизно о 15:00 в соціальній мережі «Facebook» перейшов за рекламою про виплату грошової допомоги від компанії «Caritas» та увів свої анкетні й контактні дані. Надалі, 11.10.2026, після 20-хвилинної розмови в месенджері «Telegram» із нібито представником компанії, ОСОБА_4 за його вказівкою завантажив на мобільний телефон сторонній додаток «Epidtrimka», внаслідок чого пристрій вимкнувся. Після увімкнення телефону потерпілий виявив у мобільному банкінгу «ПУМБ» несанкціоноване списання коштів з власної кредитної картки № НОМЕР_1 шляхом проведення 9 невідомих транзакцій за рахунок кредитного ліміту:

1) 11.10.2026 о 15:01 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

2) 11.10.2026 о 15:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

3) 11.10.2026 о 15:02 на суму 12,68 грн. з приміткою «Steam purchase».

4) 11.10.2026 о 15:02 на суму 15,40 грн. з приміткою «Steam purchase».

5) 11.10.2026 о 20:59 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

6) 11.10.2026 о 20:59 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

7) 11.10.2026 о 21:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

8) 11.10.2026 о 21:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

9) 11.10.2026 о 21:52 на суму 9234,00 грн. на картку НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім»

Таким чином, невстановлена особа, заволоділа грошовими коштами в сумі 14 105 грн. 58 коп., що належать потерпілому ОСОБА_4 .

Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі у сумі 9234 грн. 00 коп. які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок, що керується Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий Дім», (ЄДРПОУ 21665382) з номером: № НОМЕР_2 , та які мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти були перераховані на банківську картку Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» код ЄДРПОУ 21665382 (юридична адреса: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5, літера «А») з номером № НОМЕР_2 .

Враховуючи вищенаведене, накладення арешту на грошові кошти, а також банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «Банк «Кліринговий Дім», на якій перебувають грошові кошти, необхідно для подальшого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 1 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на банківський рахунок.

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки та безготівкові кошти, які перебувають на рахунках, із забороною користування та розпорядження рахунками та безготівковими коштами, з метою відшкодування в подальшому матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та забезпечити погашення цивільного позову так як наразі існує достатньо підстав та обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, зникнення, використання та передачі майна.

Слідчий надав суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без його участі, та його задовольнити, посилаючись на його обґрунтованість та доведеність.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є - збереження речових доказів , спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026082020000791, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2026 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла письмова заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа, 11.10.2026 о 15:00 під виглядом отримання грошової допомоги, шляхом застосування фішингового додатку «Epidtrimka», здійснила з банківської картки НОМЕР_1 емітованої в АТ «ПУМБ» 9 транзакцій на загальну суму 14 105,58 грн., чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив, 08.10.2026 приблизно о 15:00 в соціальній мережі «Facebook» перейшов за рекламою про виплату грошової допомоги від компанії «Caritas» та увів свої анкетні й контактні дані. Надалі, 11.10.2026, після 20-хвилинної розмови в месенджері «Telegram» із нібито представником компанії, ОСОБА_4 за його вказівкою завантажив на мобільний телефон сторонній додаток «Epidtrimka», внаслідок чого пристрій вимкнувся. Після увімкнення телефону потерпілий виявив у мобільному банкінгу «ПУМБ» несанкціоноване списання коштів з власної кредитної картки № НОМЕР_1 шляхом проведення 9 невідомих транзакцій за рахунок кредитного ліміту:

1) 11.10.2026 о 15:01 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

2) 11.10.2026 о 15:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

3) 11.10.2026 о 15:02 на суму 12,68 грн. з приміткою «Steam purchase».

4) 11.10.2026 о 15:02 на суму 15,40 грн. з приміткою «Steam purchase».

5) 11.10.2026 о 20:59 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

6) 11.10.2026 о 20:59 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

7) 11.10.2026 о 21:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

8) 11.10.2026 о 21:00 на суму 807,25 грн. з приміткою «Steam purchase».

9) 11.10.2026 о 21:52 на суму 9234,00 грн. на картку НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім»

Таким чином, невстановлена особа, заволоділа грошовими коштами в сумі 14 105 грн. 58 коп., що належать потерпілому ОСОБА_4 .

Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі у сумі 9234 грн. 00 коп. які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок, що керується Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий Дім», (ЄДРПОУ 21665382) з номером: № НОМЕР_2 , та які мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти були перераховані на банківську картку Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» код ЄДРПОУ 21665382 (юридична адреса: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5, літера «А») з номером № НОМЕР_2 .

Таким чином, з метою виконання передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального судочинства, повного та всебічного дослідження зазначених обставин, існує очевидна необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, яке може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметами, що були об`єктами кримінально протиправних дій, або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що по відношенню до зазначеного майна, існує сукупність правових підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, подальше проведення слідчих дій з ним не виявляється за можливе без застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном тобто арешту, як це передбачено ст.170 КПК України.

На підставі матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 9234 грн. 00 коп. у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться банківській картці № НОМЕР_2 , що керується Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий Дім», з забороною проведення видаткових операцій по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного (вказаних) рахунку (рахунків), є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 1, 3 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на вказане майно не несе негативних наслідків для їх володільця, оскільки не несе інформації та не є річчю, які б унеможливлювали життєдіяльність їх володільця.

Обмеження права власності володільця на вказане майно є розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.

Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішеннявід 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вжиття судом заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначені кошти є запобіжним заходом проти порушення прав та законних інтересів сторін кримінального провадження, оскільки у випадку їх приховування чи розпорядження ними, можуть настати вкрай негативні наслідки.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування, внесеного 12.10.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082020000791, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на грошові кошти у сумі 9234 грн. 00 коп. у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_2 , що керується Акціонерним товариством «Банк «Кліринговий Дім» (ЄДРПОУ 21665382), та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного (вказаних) рахунку (рахунків).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 19 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1