Ухвала суду № 140720351, 14.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21748/26

1-кп/569/3627/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

представник потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження № 12017180000000086 від 31.05.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Рівне, Рівненської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року), -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Рівне, Рівненської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року), -

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12017180000000086 від 31.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2026 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

28.09.2026 року прокурором подано до суду клопотання, яке повністю ним підтримане в підготовчому судовому засіданні про продовження строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці та зобов`язання виконувати наступні обов`язки: - прибувати до прокурора та суду за викликом; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор вказав, що 18.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року), тобто у вчиненні продажу, оплатної передачі людини та здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов`язаних із законним переміщенням за її згодою через державний кордон України для подальшої передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації, залучення в боргову кабалу, повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, від якої потерпіла була в матеріальній та іншій залежності, яка обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами. Вказав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконний вплив на потерпілих і свідків в даному кримінальному провадженні. Вказав, що дані ризики продовжують існувати та продовження вказаного запобіжного заходу забезпечить явку обвинуваченого ОСОБА_4 до прокурора і суду по даному кримінальному провадженню та не допустять порушення безперервності судового провадження. Просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, наведені прокурором необгрунтовані та непідтверджені жодними доказами, кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце протягом 2002-2004 років, тому вважають, що продовжувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання через такий значний проміжок часу немає потреби. Зауважили, що жодного випадку ухилення ОСОБА_4 від слідства та суду не було, він має постійне місце проживання. Просили суд в задоволенні клопотання прокурору відмовити.

Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в підготовче судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час і місце підготовчого судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, належним чином повідомений про дату, час і місце підготовчого судового засідання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні пояснив суду, що обвинувачений ОСОБА_6 не з`явився до суду через те, що останній утримується в ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходить військово-лікарську комісію, про що в телефонному режимі повідомив сам ОСОБА_6 . Відтак, просив не проводити підготовче судове засідання, обмежившись розглядом клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні просив клопотання прокурора задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явлених обвинувачень з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку §3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовження існування заявлених прокурором ризиків.

Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першою ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання щодо продовження запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання. Так, останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року), за тяжче з яких передбачено безальтернативне понесення ними покарання у вигляді позбавлення волі строків від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватими у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілих та свідків суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Відтак, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

За наведеного, враховуючи обставини кримінального правопорушення, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_4 на потерпілих та свідків з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

Проаналізувавши доводи прокурора, оцінюючи вищевикладене, враховуючи позиції учасників судового процесу, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого, обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покладені на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в достатній мірі забезпечать його належну процесуальну поведінку.

Даних, які б вказували на неможливість продовження застосування такого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

За наведеного, вказані вище клопотання прокурора підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 194, 314, 369, 371- 372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до прокурора та суду за викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 12.12.2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього вище обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 16 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_13