Постанова № 140720349, 09.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25187/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли із УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, УБД, РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

11.11.2025 року о 01 год 33 хв в м. Рівне по вул. Олега Дудея (Чернишова), 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови; звужені зіниці, які не реагують світло; поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний відеореєстратор 473136, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 28.11.2025 року при розгляді справи провину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі не визнав, просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що в день події перебуваючи у відпустці в м. Рівне, маючи намір відпочити, в пошуку нічних "метеликів", керуючи транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , в комендантську годину був зупинений працівниками поліції в ході якої відносно нього проводилася безпідставна поверхнева перевірка та складений незаконний протокол. Вказав, що оскільки він є військовослужбовцем всі дії відносно нього мали бути проведені ВСП, що на його прохання працівниками поліції забезпечено не було. Просив відкласти розгляд справи, оскільки оскаржував дії працівників поліції. Також, цього ж дня ознайомився за заявою з матеріалами справи. 15 січня 2026 року подав клопотання про повторне перенесення розгляду справи у зв`язку з поважними причинами і крайньою необхідністю самостійно реалізовувати своє право на захист, та у зв`язку з потребою отримати додаткові джерела інформації від компетентних органів державної влади, у тому числі патрульної поліції міста, які матимуть доказову силу, що об`єктивно вплине на встановлення істини по справі та забезпечить реалізацію його права на захист та обов`язку як військового, так і громадянина реагування на виявлені злочини. Направляв також клопотання про долучення до справи письмових запитів до правоохоронних органів, органів державної влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відповідей на них. 23.02.2026 року ОСОБА_1 надіслав повідомлення про те, що з`явитися в судове засідання не має змоги, просив суддю проаналізувати попередньо надіслані ним докази, зазначив, що в наступне судове засідання намагатиметься з`явитися або приєднатися в онлайн-режимі. Також надіслав клопотання про долучення довіреної особи до участі в адміністративному провадженні, що не є адвокатом в якості представника ОСОБА_2 , яка за викликом в судове засідання не з`явилася. 09.04.2026 року ОСОБА_1 вчергове направив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не може з`явитися в судове засідання через виконання ним конституційного обов`язку із захисту Батьківщини. 13.07.2026 року подав клопотання про чергове перенесення розгляду справи, пов`язане з неможливістю прибути на засідання у зв`язку з виконанням службових обов`язків та з метою дослідити головний доказ по справі протокол в частині додатків до нього у вигляді матеріалів (носіїв інформації) відеофіксації події, в якому також заявив ряд клопотань, а саме: просив не розглядати справу без його участі; призначити технічну експертизу носіїв інформації з відеофіксацією події; задовольнити клопотання щодо зміни статуса суб`єкта на ветерана війни, діючого військовослужбовця, що перебуває на захисті Батьківщини та має державні гарантії соціального та правового захисту, визначених ЗУ "Про статус ветерана війни"; щодо витребування матеріалів службового розслідування, де містяться реальні відеозаписи події; Інструкції щодо порядку взаємодії патрульної поліції з військовим органом ВСП, що має гриф секретності "ДСК" в останній редакції із змінами та доповненнями. 26.08.2026 року ОСОБА_1 вкотре подав до суду клопотання про розгляд справи та допит свідків за його відсутності, забезпечення права на захист (надання адвоката як УБД), процесуальне долучення витребуваних суддею матеріалів службового розслідування та опитування свідків із попередженням за ст. 284 КК України, призначення судової відео-технічної експертизи записів відеофіксації події, витребуваних судом матеріалів в УПП ДПС України в Рівненській області; встановлення статусу військовослужбовця. 09.09.2026 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про проведення судового засідання, та опитування свідків-поліцейських 09.09.2026 року без його участі, витребування Висновку службового розслідування, визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими, неналежними, закриття провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП та реагування до ДБР.

Допитаний 28.08.2026 року за клопотанням ОСОБА_1 свідок - інспектор УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Сиротинський Д.І. у судовому засіданні пояснив, що водія ОСОБА_1 було зупинено в м. Рівне 01 год 33 хв в м. Рівне по вул. Олега Дудея (Чернишова), 14, тобто в комендантську годину, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію", оскільки є наказ коменданта про заборону руху транспортних засобів. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 помітно нервував, під час спілкування в машині було виявлено банку з-під алкогольного напою, через що прийнято рішення провести поверхневу перевірку. Зазначив, що поряд проїжджав інший екіпаж, який приєднався до них та проводив поверхневу перевірку. Згодом йому було озвучено ознаки алкоголього сп`яніння та запропоновано пройти огляд. ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд вказуючи на те, що він військовослужбовець та наполягав на виклику представників ВСП, на що йому було повідомлено, що оскільки він є водієм то на нього поширюються загальні правила, після чого все ж пройшов огляд з негативним результатом. Разом з цим його поведінка явно не відповідала обставновці. В ході проведення поверхневої перевірки було виявлено речовину, схожу на наркотичну. В подальшому, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння та попереджено про відповідальність за відмову від проходження огляду на що останній відмовився, через що відносно нього і було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає всі дії працівників поліції під час складання протоколу законними та такими, що відповідають вимогам воєнного стану в країні.

Допитаний 09.09.2026 року за клопотанням ОСОБА_1 свідок - інспектор УПП в Рівненській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що причиною зупинки транспортного засобу з іноземною реєстрацією під керуванням ОСОБА_1 була комендантська година. У ході спілкування з водієм працівники поліції в салоні транспортного засобу виявлили банку з-під алкогольного напою «Revo», його поведінка не відповідала обстановці, він себе поводив дивно у зв`язку з чим виникла підозра щодо можливого перебування водія у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Пояснив, що спільно із іншим екіпажем, який був поруч, було проведено поверхневу перевірку, під час якої виявлено речовину, схожу на наркотичну. Відтак виникла підозра, що водій може перебувати у стані наркотичного сп`яніння. Зазначив, що водій наполягав на виклику представників ВСП, однак, оскільки ним було допущено порушення правил дорожнього руху, необхідності у виклику представників ВСП не було, про що йому було роз`яснено. Зазначив, що оскільки водій ОСОБА_1 відмовився їхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відносно нього був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з цим зауважив, що під час перевірки документів помилково лишився паспорт ОСОБА_1 в патрульній машині, який йому був повернутий та претензій з цього приводу останній не мав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення допитаних за його клопотанням свідків - поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений та регулюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, даними, що містять протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509539 від 11.11.2025 року, а також узгоджені з ним дані відеофіксації цієї події на нагрудні камери поліцейських; акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.11.2025 року о 02 год 04 хв, де в графі «результати огляду на стан сп`яніння» зазначено, що «огляд не проводився»; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2025 року о 02 год 14 хв, де в графі «результати огляду» зазначено, що «огляд не проводився»; зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 509539 від 11.11.2025 року; довідка інспектора.

З довідки інспектора вбачається, що згідно баз «ІПНП» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався. Посвідчення водія НОМЕР_3 .

З дослідженого суддею відеозапису вбачається, що на відеозаписі під назвою «clip-5» зафіксовано рух та зупинку працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відеозапис під назвою «clip-0», починається з відмітки часу 01 год 33 хв, а саме з того, що поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в комендантську годину. З відеозапису під назвою «clip-1» на відмітці часу 01 год 51 хв вбачається, що провівши поверхневу перевірку, виявили в кишені кофти пакетик з вмістом зовні схожим на наркотичну речовину, що підтвердив сам ОСОБА_1 ; на відмітці часу 01 год 59 хв - поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, назвав ознаки наркотичного осп`яніння, які в нього вбачає, однак ОСОБА_1 чіткої відповіді не дав, уникав проходження огляду, продовжував вимагати, щоб викликали ВСП, оскільки він є військовослужбовцем, не звертав уваги на пояснення поліцейських щодо того, що він був зупинений і має статус водія і несе адміністративну відповідальність на загальних підставах; на відмітці часу 02 год 05 хв Кульшань сказав «складайте, я підпишу».

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст.266 КУпАП.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандарт або в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395).

Наявність у особи яка керувала транспортним засобом ознак наркотичного сп`яніння та відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

За таких обставин суддя вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив ці вимоги Правил, а саме відмовився на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння та вчиняв дії для ухилення проходження такого огляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Об`єктивних причин відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі на вимогу працівників поліції, не встановлено.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про забезпечення права на захист (надання адвоката як учаснику бойових дій), суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися правничою допомоги захисника.

Частинами 3, 4 ст. 271 КУпАП передбачено, що якщо особа є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Порядок надання безоплатної правничої допомоги регулюється Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі Закон).

Стаття 14 Закону визначає вичерпний перелік категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 вказаної статті, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності таке право мають лише особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт.

У цій справі ОСОБА_1 не перебуває під адміністративним затриманням чи арештом, а отже, не належить до переліку осіб, визначених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 14 Закону. Хоча ОСОБА_1 вказує на статус учасника бойових дій, що дає право на БВПД згідно з п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону, КУпАП не передбачає повноважень суду призначати захисника з системи БВПД у справах про адміністративні правопорушення (на відміну від кримінального провадження).

Крім того, слід зазначити, що п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону, право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб: - особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону, звернення про надання правничих послуг подаються безпосередньо до центру з надання безоплатної правничої допомоги. Суд не є суб`єктом призначення адвоката у даній категорії справ.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування матеріалів службового розслідування відносно поліцейських та приєднання їх до матеріалів справи, суддя зазначає, що в його задоволенні теж слід відмовити, оскільки жодного доказового значення для підтвердження обставин даної справи матеріали службового розслідування не несуть.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення відеотехнічної експертизи, наданих фрагметів відеозаписів події на предмет встановлення їх цілісності, безперервності та відсутності ознак монтажу або редагування також залишено без задоволення, оскільки суддя встановила, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи та відеозаписи, що містяться в матеріалах службового розслідування та були направлені до суду УПП в Рівненській області ДПП за клопотанням ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді від 30.07.2025 року, є ідентичними та повністю відображають обставини події 11.11.2025 року. Так, диск, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення містить відеофіксацію події з бодікамери одного поліцейського, який зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та складав адміністративні матеріали, а диск направлений на виконання вимог ухвали від 30.07.2026 року містить відеозапис з 4 бодікамер поліцейських, які були присутні на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання адміністравтивних матеріалів. Вказані відеозаписи є повними, безперервними та відображають обставини події з різних ракурсів в силу того, що камери містилися у різних поліцейських.

Вимога ОСОБА_1 постановити окрему ухвалу та направити її разом із матеріалами справи до Територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) з метою надання правової оцінки та внесення відомостей до ЄРДР за фактами вчинення працівниками поліції кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365, 366, ч.2 ст. 435 КК України (фальсифікація доказів, підроблення документів, змонтоване відео, перевищення та зловживання владою і службовими повноваженнями щодо військовослужбовця, шляхом виготовлення та поширення щодо нього не правдивих відомостей) не підлягає до задоволення, оскільки не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

Суддя також не погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не є уповноваженими особами на проведення огляду військовослужбовця на стан сп`яніння та складання відповідного адміністративного протоколу, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За змістом статті 266-1 КУпАП, огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до наведеної норми права, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз статті 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Відтак, положення статті 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Відповідно, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому приписами статті 266 КУпАП, який проводять працівники Національної поліції.

У частині 1 статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» передбачено, що одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Крім того належить зауважити, що спеціально створеного суб`єкту владних повноважень військової поліції на цей час не створено, їх повноваження за колом осіб спеціальним законом не визначено.

В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суддя вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов`язок з використанням цивільного автомобіля».

В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених частиною 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» щодо виконання законних вимог поліцейського.

Поряд із цим, у пункті 1 частини 1 статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (стаття 130 КУпАП), у зв`язку з чим працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

При розгляді даної справи суддя також приймає до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.

Також суддя акцентує, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого статтею 172-20 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Згідно із частиною дев`ятою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу») військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З огляду на викладене в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП, та «Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Натомість у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння має здійснюватися за правилами статті 266 цього Кодексу.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 11.11.2025 року серії ЕПР1 №509539 та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений 11.11.2025 року о 01 год 33 хв в АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 не надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов`язки військової служби, а отже його дії вірно кваліфіковані, а саме за статтею 130 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, працівниками поліції була дотримана визначена законодавством процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

11.09.2024 р. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Ураховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на правовідносини, що виникають із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ураховуючи те, що у даній справі ОСОБА_1 є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий збір у відповідності до положень ст.40-1 КУпАП належить сплаті на загальних підставах, а тому суддя не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч грн) 00 коп з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК