Рішення № 140720131, 19.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8597/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., у присутності: представника позивача - адвоката Пересоляка О.С., представника відповідача - адвоката Фабіан Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, який діє за дорученням законного представника ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та стягнення грошових коштів на користь малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, який діє за дорученням законного представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Міністерство оборони України, за якою просить:

- встановити батьківство ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 06.10.2011 року);

- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), складеного та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №1216 від 06 жовтня 2011 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- визнати за малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), право на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) його батька, військовослужбовця ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час захисту Батьківщини, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- перерозподілити суму одноразової грошової допомоги, яка була виплачена ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) як члену сім`ї у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в рівних частинах між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

15.07.2000 року під час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_5 , народилась донька ОСОБА_4 , про що 13.09.2000 року, складено відповідний актовий запис № 793 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . На момент народження дитини, батьки у шлюбі не перебували, оскільки 08.12.2003 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу № 409. За ініціативою Позивача у свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_2 внесено відомості про батька (яким є ОСОБА_6 ) відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Отже, батьком дитини записаний неіснуючий чоловік « ОСОБА_6 ».

Не зважаючи на юридичне припинення шлюбних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , фактично такі були відновлені після народження сина, однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , до квітня 2020 року, про що складено акт про фактичне місце проживання від 12.05.2025 року, виданим Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЄДИНІ» (код ЄДРПОУ: 38330278), та скріплено підписами сусідів.

Попри відсутність офіційних шлюбних відносин ОСОБА_5 проявляв до ОСОБА_7 батьківську турботу, брав безпосередню участь у його вихованні, цікавився його життям, регулярно відводив сина до дитячого садочка, школи, сімейного лікаря.

Крім того, ОСОБА_5 проводив вільний час з сином, організовував прогулянки. Позивач не перешкоджала у спілкуванні з сином.

Згідно з довідкою лікаря сімейного лікаря від 08.05.2025 року протягом 11 років ОСОБА_1 дитина регулярно відвідувала сімейного лікаря разом з батьком ( ОСОБА_5 ) та матір`ю ( ОСОБА_2 ). Дитина була завжди охайна, доглянута. ОСОБА_5 завжди називався батьком дитини регулярно приводив ОСОБА_1 на огляд до сімейного лікаря, регулярно спілкувався з лікарем з приводу стану здоров`я сина, проявляв батьків турботу. ОСОБА_1 завжди називав ОСОБА_5 своїм батьком.

ОСОБА_5 протягом років навчання ОСОБА_1 у Закладі дошкільної освіти № 19 загального розвитку Ужгородської міської ради у період з 2014 по 2018 роки, регулярно приводив сина до дитячого садочку та забирав, регулярно спілкувався з педагогами та вихователями, які навчали сина проявляв батьківську турботу та завжди називався батьком ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною довідкою від 08.05.2025 року батьком.

Отже, за життя ОСОБА_5 ніколи не заперечував факту кровного споріднення із ОСОБА_1 , називав його своїм рідним сином, приводив та забирав сина з дитячого садочку (Заклад дошкільної освіти № 19 загального розвитку Ужгородської міської ради), регулярно спілкувався з педагогами та вихователями, які навчали сина, цікавився життям дитини, проявляв батьківську турботу.

Наприкінці 2022 року ОСОБА_5 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_7 , та зарахований до списків військової частини НОМЕР_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець стрілецької роти, військовослужбовець військової частини НОМЕР_6 загинув під час захисту Батьківщини в Донецькій області, Бахмутському районі, населеному пункті Авдіївка.

Орієнтовно з січня 2025 року ОСОБА_3 (Відповідач) (матір загиблого) виплачується одноразова грошова допомога у частці 1/1 відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168.

Починаючи з січня 2025 року, Позивачу стало відомо про здійснення виплати одноразової грошової допомоги Відповідачу. Пропозицію, щодо розподілу одноразової грошової допомоги між членами сім?ї загиблого (померлого) військовослужбовця за взаємною згодою Відповідач відхилила.

Дана позовна заява направлена саме на захист прав дитини ( ОСОБА_1 ) загиблого військовослужбовця Збройних Сил України. Враховуючи загибель ОСОБА_5 , у Позивачки не залишається іншого способу захисту прав її малолітньої дитини, крім, як звернення до Суду з відповідною позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року справу було передано на розгляд судді Наумової Н.В.

За ухвалою від 27.06.2025 року судом було відкрите провадження у цій справі № 308/8597/25 за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

03.07.2025 року до суду надійшло письмове пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Міністерства оборони України, за яким вона просить:

- виключити Міністерство оборони України з числа третіх осіб по даній справі;

- у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування пояснень третя особа зазначила наступне.

Головною метою для заявника є встановлення батьківства малолітньої дитини та стягнення частини одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України як юридична особа безпосередньо не здійснює заходи щодо встановлення факту батьківства та виплати зазначеної одноразової грошової допомоги. Зазначені дії здійснювалися відповідним територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Рішення про призначення одноразової грошової допомоги Комісія Міноборони приймає на підставі висновків ІНФОРМАЦІЯ_8 , які у свою чергу ґрунтуються на підставі поданих заяв членів сім`ї загиблого.

Підтвердженням суспільно - правових відносин батька і сина є свідоцтво про народження дитини або рішення суду про встановлення факту батьківства. Моментом набуття права на отримання одноразової грошової допомоги є момент (дата) смерті ОСОБА_5 - яка записана у свідоцтві про смерть.

Так як, на момент смерті, в свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьком, відповідно до статті 135 СК України, записаний ОСОБА_6 , дане унеможливило набуття права на частину одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Таким чином, комісія Міноборони прийняла законне і правомірне рішення, через відсутність заяви ОСОБА_1 та відповідного документу який підтверджував би відносини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як батька та сина.

Дана позиція підтверджується подібними правовими позиціями Верховного Суду України у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, постанові Великої Палати Верховного Суду 08.10.2024 у справі №280/9248/23 та окремої думки судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Коваленко Н.В. у справі №420/11608/23 від 21 жовтня 2024 року.

Позивач до позовної заяви додав висновок молекулярно - генетичного експертного дослідження для подання до суду від 13.06.25 №48315, проте, у зазначеному висновку прямо не вказано що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_5 . Підтвердженням факту батьківства може бути лише висновок де буде чітке питання про спорідненість ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також обов`язковою умовою є поінформованість експерта про кримінальну відповідальність.

За ухвалою від 10.09.2025 року судом було задоволено частково заяву представника позивача - ОСОБА_1 , адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, який діє за дорученням законного представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 308/8597/25.

Забезпечено позов шляхом заборони Міністерству Оборони України (Адреса: АДРЕСА_16 Код ЄДРПОУ: НОМЕР_12 E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_23), здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у зв`язку загибеллю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час захисту Батьківщини в Донецькій області, Бахмутському районі, населеному пункті Авдіївка.

Забезпечено позов шляхом накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах на ім`я ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у межах розміру суми позовних вимог 7 500 000,00 грн. (Сім мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

17.11.2025 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву від 15.11.2025 року, за яким він просить: відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на доводи, наведені у цьому відзиві.

20.11.2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача у справі, за якими він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 128 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про встановлення батьківства мають лише мати дитини або сама дитина після досягнення повноліття. Тому відповідач вважає, що позов подано неналежним позивачем. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 , окрім того, що зазначений як Позивач, також вказаний як "інша особа", що суперечить принципу визначеності процесуального статусу учасників справи.

Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

На підтвердження фактичних шлюбних відносин Позивачем надано акт про фактичне місце проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , що 12.05.2025 року підписаний головою ОСББ "ЄДИНІ". Слід зазначити, що даний акт не містить дати його складення, а також не містить інформації про період фактичного проживання ОСОБА_5 за вказаною адресою.

Натомість згідно довідки, виданої ОСББ "Грушевського 62" від 10.11.2025 року та акту про фактичне місця проживання особи від 10.11.2025 року, що складений головою ОСББ "Грушевського 62" за участі свідків-сусідів, ОСОБА_5 в період з 1972 по 2022 рік проживав за адресою: АДРЕСА_4 .

За цією ж адресою було зареєстроване постійне місце проживання ОСОБА_5 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_7 виданого Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 27.01.1998 року.

Крім того, в матеріалах справи №2о-110/08, що розглядалася Ужгородським міськрайонним судом (суддя Бенца К.К.), міститься довідка про склад сім`ї, видана ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" від лютого 2008 року № 52, згідно якої за адресою по АДРЕСА_3 проживають тільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Щодо довідки від 08.05.2025 року, виданої сімейним лікарем ОСОБА_8 , що містить інформацію про регулярні відвідування сімейного лікаря ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_5 , вияви батьківської турботи та ін., то відповідач вважає, що вона видана сімейним лікарем ОСОБА_8 з порушенням встановленого законом порядку є недопустимим доказом і не може братися судом до уваги при розгляді справи.

Також, до позовної заяви Позивачем долучено довідку закладу дошкільної освіти №19 від 08.05.2025 року про участь батька в житті дитини в якій стверджується про те, що ОСОБА_5 завжди називався батьком ОСОБА_1 , регулярно приводив дитину до садочку та забирав, цікавився шкільним життям дитини, проявляв батьківську турботу.

На адвокатський запит представника Відповідача від 04.09.2025 року про була надана відповідь від 04.09.2025 року з якої слідує, що чоловік, про якого йдеться в довідці як про батька ОСОБА_1 , був закладом ідентифікований як його батько через те, що був добре відомий працівникам закладу як батько сестри Позивача, ОСОБА_9 , який також, за їх твердженням, був їм добре відомий, оскільки, очевидно, і в її житті "брав активну участь". Видана закладом дошкільної освіти №19 довідка від 08.05.2025 року також не містить жодного первинного джерела у вигляді документації, навіть статистичної, та ґрунтується виключно на показах свідків, які, як вже зазначалося вище, повинні надаватися в порядку, встановленому ЦПК України. Видана закладом дошкільної освіти №19 довідка від 08.05.2025 року також не містить жодного первинного джерела у вигляді документації, навіть статистичної, та ґрунтується виключно на показах свідків, які, як вже зазначалося вище, повинні надаватися в порядку, встановленому ЦПК України. Довідка навіть не містить інформацію про те, що саме ці особи, які видали та підписали довідку, працювали в дошкільному закладі в той час, коли ОСОБА_1 його відвідував.

Крім того, в матеріалах справи №2о-110/08, що розглядалася Ужгородським міськрайонним судом (суддя Бенца К.К.), міститься заява ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 , від 31.01.2008 року, в якій вона вказує на те, що ОСОБА_5 на початку 2001 року почав зустрічатися з іншою жінкою, внаслідок чого їх шлюб 08.12.2003 року було розірвано, вони припинили шлюбні стосунки , ОСОБА_5 звільнився з роботи і поїхав до Словаччини, з того часу ніяких відомостей від нього не надходило, і їй не відомо де він знаходиться, просить визнати його безвісно відсутнім.

Як доказ визнання батьківства ОСОБА_5 до позову долучено тільки 3 спільних з ОСОБА_1 фото, які, судячи з їх вмісту, вірогідніше зроблені в один день (однаковий одяг, зачіски та ін.), немає жодного спільного фото зі свят, що відбувалися в дошкільному навчальному закладі, який відвідував ОСОБА_1 та про активну участь в житті якого стверджується в довідці, виданій закладом дошкільної освіти №19 від 08.05.2025 року. Відсутні також фото з домашніх свят, днів народжень, святкування релігійних чи будь-яких інших подій.

На офіційному сайті товариства з обмеженою відповідальністю "МАМА ПАПА" (https://www.testdnk.com.ua/contact.html) в мережі Інтернет розміщена інформація наступного змісту: "тест ДНК на батьківство - єдиний точний метод визначити, чи є можливий батько біологічним батьком дитини. У процесі аналізу порівнюються ДНК профілі батька і дитини, для встановлення, отримав дитина необхідну генетичну інформацію від передбачуваного батька. Є тільки 2 можливих варіанти результату: батьківство виключається на 100% або підтверджується на >99,9%. Учасники: обов`язково: передбачуваний батько і дитина, опціонально: мати, додатковий батько і дитина". Також на цьому ж сайті у розділі "Аналізи на спорідненість для особистого користування" йдеться про надання послуги "Аналіз ДНК брат/сестра - брат/сестра". Результати такого тесту можуть бути наступні: 1) Імовірність родинного зв`язку рідні Брат/Сестра - Брат/Сестра висока, 2) Імовірність спорідненого зв`язку родинного зв`язку Брат/Сестра - Брат/Сестра низька, 3) Імовірність родинного зв`язку Брат/Сестра - Брат/Сестра не дає певного результату.

Станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 з вимогою про визнання за ним права на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 , він не має юридично підтвердженого статусу дитини загиблого чоловіка, а відтак не може вважатися його членом сім`ї. Відповідно до статей 121, 125, 128 Сімейного кодексу України, права та обов`язки дитини щодо батька виникають лише після встановлення походження дитини від нього у встановленому законом порядку, тобто, до набрання рішенням суду про встановлення батьківства законної сили юридичні наслідки, у тому числі членство сім`ї померлого, не виникають. Таким чином вимога про визнання за ОСОБА_1 права на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 є безпідставною та передчасною.

Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_8 відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» для отримання виплат одноразової грошової допомоги за період з 01.12.2024 року по 05.11.2025 року, ОСОБА_3 станом на 05.11.2025 року отримала одноразову грошову допомогу в сумі 5700000,00 грн. (п`ять мільйонів сімсот тисяч гривень). Також, представником ОСОБА_10 14.11.2025 року здійснено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_9 про виплачені ОСОБА_3 суми одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її сина військовослужбовця ОСОБА_5 , відповідь на який буде надана до суду після її надходження. Отже, враховуючи, що через встановлену законодавством поетапність здійснення виплат, ОСОБА_3 ще не виплачена одноразова грошова допомога у повному розмірі, а рішення про розмір, порядок (в т.ч. перерозподіл) її виплати може бути прийнято виключно уповновженим на те органом, визначеним законодавством, вимоги Позивача щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги в рівних частинах між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суми 7 500 000 грн. є безпідставними та передчасними.

20.11.2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи, за яким він просив:

- постановити ухвалу про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручити експертам Товариству з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА» (код ЄДРПОУ 40652411, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21, тел. +380 (67) 320-77-95).

- на вирішення експерта поставити наступні запитання:

1.Чи є ОСОБА_3 (Адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ), яка є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною бабусею дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), народженого матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 )?

2. Якщо ОСОБА_3 (Адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ), є біологічною бабусею, то чи є загиблий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), народженого матір`ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 )?

- попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України;

- витрати по сплаті експертизи покласти на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 );

- для проведення даної експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ПЛЮСМЕД» (Код ЄДРПОУ: 40106366, адреса 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Лендьєла Володимира, будинок 4А, приміщення 12) забір зразків біологічного матеріалу у: ОСОБА_3 (Адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 );

- зобов`язати ОСОБА_3 (Адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ), на вимогу експерта з`явитися до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ПЛЮСМЕД» (Код ЄДРПОУ: 40106366, адреса 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Лендьєла Володимира, будинок 4А, приміщення 12) для надання біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи;

- в ухвалі суду про призначення експертизи надати дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей, згідно ст. 108 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки проведення судової молекулярно генетичної експертизи вимагає використання руйнівних методів дослідження;

- копію ухвали суду та матеріали цивільної справи (за додатковою вимогою) надати до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА» (код ЄДРПОУ 40652411, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21, тел. +380 (67) 320-77-95);

- копію ухвали направити на виконання до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ПЛЮСМЕД» (Код ЄДРПОУ: 40106366, адреса 88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Лендьєла Володимира, будинок 4А, приміщення 12).

За ухвалою від 07.01.2026 року судом було відмовлено повністю у задоволенні клопотання 20.11.2025 року позивача про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи з підстав зазначених у цій ухвалі.

В судовому засіданні 17.02.2026 року судом було протокольно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

17.02.2026 року до суду надійшло клопотання від 16.02.2026 року представника позивача - адвоката Пересоляка О.С. про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи, за яким він просив:

- Призначити в справі № 308/8597/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне запитання: «Чи є ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ), матір`ю якого є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , код РНОКПП: НОМЕР_4 )?

- Проведення експертизи доручити експертам Закарпатського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (юридична адреса: 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Середнє, вул.Лінська,9; поштова адреса: 88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, Слов`янська набережна, 25, код ЄДРПОУ 25575144), попередивши їх про кримінальну відповідальність відповідно до ст. ст.384 , 385 КК України.

- Для забезпечення проведення експертизи дозволити ексгумацію трупа ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_10 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_11 та похований на Пагорбі Слави ( кладовище Кальварія, м. Ужгород, вул. Тиха, 16 ).

- Доручити службовим особам КП «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 05448567, адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Героїв, будинок 2) проведення ексгумації та здійснення повторного захоронення трупа ОСОБА_5 з приведенням могили у попередній стан.

- Доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Закарпатське Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.02.2026 6 обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ: 01992216, адреса: вул. Капушанська, 83, Ужгород, Закарпатська обл., 88018) здійснити, з належним документальним оформленням, відбирання біологічних матеріалів (зразків кісткової тканини та/або інших органів померлого ОСОБА_5 (фрагменти губчатої кістки, кістки ребер, хребців тощо), які найкраще збереглися), необхідних та достатніх для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, від трупа ОСОБА_5 . 7. Зобов`язати службових осіб КП «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 05448567, адреса: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Героїв, будинок 2) сприяти експертам Державної спеціалізованої установи «Закарпатське обласне бюро судово медичної експертизи» (код ЄДРПОУ: 01992216, адреса: вул. Капушанська, 83, Ужгород, Закарпатська обл., 88018) при вилученні з місця поховання біологічного матеріалу трупа ОСОБА_5 .

- Зобов`язати експертів Державної спеціалізованої установи «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ: 01992216, адреса: вул. Капушанська, 83, Ужгород, Закарпатська обл., 88018) здійснити належне пакування, опечатування та документальне оформлення відібраних зразків (біологічних матеріалів від трупа ОСОБА_5 ) і передати їх експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (юридична адреса: 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Середнє, вул.Лінська,9; поштова адреса: 88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, Слов`янська набережна, 25, код ЄДРПОУ 25575144) для проведення судової молекулярно генетичної експертизи.

- Надати експертам Закарпатського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України (юридична адреса: 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Середнє, вул.Лінська,9; поштова адреса: 88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, Слов`янська набережна, 25, код ЄДРПОУ 25575144) дозвіл на використання та повне або часткове знищення об`єктів дослідження (експертизи).

- Провадження у справі № 308/8597/25 зупинити на час проведення експертизи.

За ухвалою від 17 лютого 2026 року, відмовлено повністю у задоволенні клопотання від 16.02.2026 року позивача про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи.

03 березня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабіан Наталії Арпадівни, про скасування заходів забезпечення позову, за якою просить: скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2025 року у цивільній справі № 308/8597/25 (провадження № 2/308/2976/25), а саме:

- скасувати заборону Міністерству оборони України (АДРЕСА_17, код ЄДРПОУ НОМЕР_12) здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 ;

- скасувати накладений арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_3 у банківських та інших кредитно-фінансових установах у межах суми 7 500 000,00 грн.

За ухвалою від 13.03.2026 року судом було відмовлено повністю у задоволенні клопотання від 03.03.2026 року представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабіан Наталії Арпадівни, про скасування заходів забезпечення позову.

Задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, який діє за дорученням законного представника ОСОБА_2 , про виклик свідків.

Викликано задля допиту у якості свідків у цій цивільній справі № 308/8597/25 наступних осіб:

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабіан Наталії Арпадівни, про виклик свідків.

Викликано задля допиту у якості свідків у цій цивільній справі № 308/8597/25 наступних осіб:

- ОСОБА_14 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 ;

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 ;

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_11 .

Попереджено вищезазначених свідків про кримінальну відповідальність, встановлену статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Закрите підготовче провадження у справі № 308/8597/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Зазначена ухвала була переглянута у апеляційному порядку.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, за постановою Закарпатського апеляційного суду від 05.08.2026 року у цій справі було апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фабіан Наталія Арпадівна - задоволено частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - змінено.

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фабіан Наталія Арпадівна, про скасування заходів забезпечення позову - задоволено частково.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2025 року в частині накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах на ім`я ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 ) у межах розміру суми позовних вимог 7 500 000,00 грн (сім мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок) - скасовано.

Забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України (адреса: АДРЕСА_16 Код ЄДРПОУ: НОМЕР_12 E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6), здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у зв`язку загибеллю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час захисту Батьківщини в Донецькій області, Бахмутському районі, населеному пункті Авдіївка - залишено без змін.

13.08.2026 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабіан Н.А. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, за яким вона просить: замінити захід забезпечення позову, застосований ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2025 року у цивільній справі № 308/8597/25 (провадження № 2/308/2976/25), а саме: заборону Міністерству оборони України (АДРЕСА_17, код ЄДРПОУ НОМЕР_12) здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у зв`язку загибеллю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час захисту Батьківщини в Донецькій області, Бахмутському районі, населеному пункті Авдіївка у - повному обсязі, на інший захід забезпечення позову, а саме: заборону Міністерству оборони України здійснювати нарахування та виплату сум одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у зв`язку загибеллю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), під час захисту Батьківщини в Донецькій області, Бахмутському районі, населеному пункті Авдіївка, що перевищують 7 500 000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

За ухвалою від 14.08.2026 року судом було відмовлено повністю у задоволенні клопотання від 13.08.2026 року представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабіан Н.А. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Зазначена ухвала була оскаржена у апеляційному порядку, проте на час ухвалення цього рішення не переглянута у апеляційному порядку.

09.10.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 175 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов під тримав та просив суд його задовольнити з підстав наведених у позові та додатково поданих письмових заявах.

Представник відповідача - адвокат Фабіан Н.А. позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, наведених у письмових запереченнях.

За заявою від 23.07.2026 року представник третьої особи - Міністерства оборони України просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_18 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 . При цьому до свідоцтва внесені відомості про матір позивача - ОСОБА_2 . Запис про батька внесений зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України і зазначено батьком дитини - ОСОБА_6 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 11.09.2019 року № 00023913121.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 13 липня 2000 року по 18 грудня 2003 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується письмовими поясненнями законного представника позивача та не заперечується відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_19 під час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 від батьків ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 .

З отриманої судом довідки Відділу реєстрації місця проживання від 24.06.2025 року № 1209/03.4-06 вбачається, що відповідач - ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 11.09.2023 року № 619/2023, причиною смерті ОСОБА_5 є множинні вогнепальні осколкові поранення внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

За листом від 11.09.2023 року № 619/2023 Ужгородська окружна прокуратура надала дозвіл на видачу трупа ОСОБА_5 родичам/близьким померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.05.2025 року № 11/1/7310 громадянка ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) на користь інших членів сім`ї, шляхом надання нотаріально засвідченої заяви НТВ № 429917 від 18 липня 2024, яка була долучена до основного пакету документів та скерована на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для прийняття кінцевого рішення щодо призначення ОГД іншим членам сім`ї загиблого, в розмірі, визначеному наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 "Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

З наданого суду Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду Медико-генетичного центру ТОВ «Мама Папа» від 13.06.2025 року № 48315 вбачається, що: ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , мають спільного біологічного батька, складає 99,9998%.

Суду надано три фотознімки із зображенням ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Візуально дитині на зображенні близько 6 - 7 років, тобто цей доказ підтверджує, що вони спілкувалися між собою у період 2017 - 2018 років.

Позивачем також надана суду довідка від 08.05.2025 року сімейного лікаря ОСОБА_8 , яка зазначила, що протягом 11 років дитина - ОСОБА_1 , регулярно відвідувала сімейного лікаря разом з батьком ( ОСОБА_5 ) та матір`ю ( ОСОБА_2 ). Дитина була завжди охайна, доглянута. ОСОБА_5 завжди називався батьком дитини регулярно приводив ОСОБА_1 на огляд до сімейного лікаря, регулярно спілкувався з лікарем з приводу стану здоров`я сина, проявляв батьків турботу. ОСОБА_1 завжди називав ОСОБА_5 своїм батьком. Судом був досліджений оригінал цього доказу, який містить також печатку медичної установи.

З Акту про фактичне місце проживання від 12.05.2025 року, складеного Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЄДИНІ» та скріпленого підписами сусідів, вбачається, що: ОСОБА_5 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, без зазначення точного періоду проживання, лише із вказівкою на закінчення такого періоду - до 2020 року.

З Довідки Закладу дошкільної освіти № 19 загального розвитку Ужгородської міської ради від 08.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 проходив виховання у період з 2014 по 2018 роки. Протягом навчальних років дитина регулярно відвідувала зайняття. Дитина була завжди охайна, доглянута. ОСОБА_5 завжди називався батьком дитини регулярно приводив ОСОБА_1 до садочка та забирав, регулярно спілкувався з педагогами та вихователями, які навчали сина, цікавився шкільним життям дитини, проявляв батьківську турботу.

З відповіді на адвокатський запит відповідача, наданої Закладом дошкільної освіти № 19 загального розвитку Ужгородської міської ради від 04.09.2025 року № 97 вбачається, що ОСОБА_20 відвідував заклад починаючи з 01.09.2013 року по 31.08.2018 року. В книзі обліку дітей батько дитини не вказаний. Окремих заяв про те, хто буде забирати дитину не надавалося. Заборон, перешкод щодо спілкування батька з дитиною не було. Хлопчик ніколи не заперечував, якщо його забирав батько. Вихователі групи добре знали і довіряли цій людині, бо його старша дитина ОСОБА_4 також була вихованкою ЗДО №19. Батько дитини ОСОБА_5 , якого в свідоцтві про народження дитини вказано як ОСОБА_6 , з перших днів перебування дитини в дитячому садку не був осторонь всіх заходів, які відбувалися і брав активну участь в житті групи, відвідував свята, розваги тощо та надавав дієву допомогу під час проведення ремонтів групи, де були потрібні міцні чоловічі руки.

З протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 12.08.2025 року ОСОБА_4 вбачається, що вона стверджує, що на момент смерті, окрім неї, у батька є ще одна дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 12.08.2025 року ОСОБА_2 вбачається, що вбачається, що 13 липня 2000 року між нею та ОСОБА_5 був укладений шлюб, у якому народилася їх донька - ОСОБА_4 . Проте з часом їх життєві обставини та інтереси розійшлися, у зв`язку з чим 08 грудня 2003 року шлюб було офіційно розірвано. Після народження сина, починаючи з 2012 року ОСОБА_5 проживав разом із нею, донькою та сином як одна сім`я до 2023 року. Вони не мали наміру повторно укладати шлюб, оскільки вважали себе такими, що перебувають у фактичному (цивільному) шлюбі.

З наданої суду довідки ОСББ «Грушевського 62» від 10.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 фактично проживав з 1972 року по 2022 рік за адресою: АДРЕСА_2 .

З Акту «Про встановлення фактичного місця проживання особи» від 10.11.2025 року ОСББ «Грушевського 62» та сусідів, вбачається, що ОСОБА_5 з 1972 року по 2022 рік проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки ЗАТ «Житлово - побутове підприємство» від 02.2008 № 52 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована та постійно проживає ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 , 2000 р.н.

Як вбачається з наданого суду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2008 року у справі № 2о-110/08 вбачається, що за наслідками розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , зацікавленої особи відділу РАЦСу Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім, - було заяву задоволено, визнано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 - безвісно відсутнім.

При цьому судом встановлено наступне.

З пояснень заявниці даних в судовому засіданні вбачається, що її колишній чоловік ОСОБА_6 , зареєстрований в АДРЕСА_12 . З 2003 року за вказаною адресою не проживає та місце його проживання чи знаходження невідоме, з 2003 року вона з ним з не спілкується і не має про нього жодних відомостей.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 08.12.2003 року розірвано, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу за актовим записом № 409, від 08.12.2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області.

З показів свідка ОСОБА_22 даних в судовому засіданні вбачається, що з сім`єю ОСОБА_24 знайома тривалий час. Їй відомо, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. Колишнього чоловіка заявниці не бачила близько 2 років, жодних відомостей від нього не має. Зі слів матері ОСОБА_5 їй відомо, що відповідач виїхав на заробітки в Словаччину, місце знаходження її сина їй невідоме, жодних відомостей про його місце перебування не має, відповідач не цікавиться вихованням дитини та не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зверталась в Ужгородський MB УМВС України в Закарпатській області з заявою по факту зникнення її колишнього чоловіка ОСОБА_5 , за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_5 виїхав на заробітки в Словаччину, інформації про скоєння відносно нього злочину не отримано.

З матеріалів справи вбачається про відсутність будь - яких даних відносно ОСОБА_5 за останнім місцем проживання з 2003 року.

Враховуючи, що близько п`яти років в місці постійного проживання ОСОБА_5 відсутні відомості про місце його перебування, суд вважає, що є передбачені ст. 43 ЦК України підстави для визнання цієї особи безвісно відсутньою.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено у ст. 45 ЦК України якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Судом перевірено за даними справи № 2о-110/08 той факт, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2008 року у справі № 2о-110/08 не було оскаржене у апеляційному порядку і набуло законної сили із 26 травня 2008 року. Проте матеріали цієї справи не містять відомостей про скасування цього рішення за заявою ОСОБА_5 або іншої заінтересованої особи в порядку, встановленому ст. 45 ЦК України, відсутні такі відомості і у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відтак суд позбавлений можливості достовірно встановити точну дату його з`явлення за зареєстрованим місцем проживання. Допитані судом свідки, покази яких зазначені нижче, підтвердили, що він дійсно зникав, після того як поїхав на заробітки та відбував у Словаччині покарання у місцях позбавлення волі, а потім з`явився та продовжував своє життя.

З виписки по картковому рахунку за період з 01.12.2024 року по 05.11.2025 року вбачається, що відповідач - ОСОБА_3 отримала 6 500 000,00 грн. виплат, пов`язаних із смертю свого сина ОСОБА_5 .

З листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.11.2025 року № 11/1/14462 вбачається, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 (зі змінами) матері загиблого 05.09.2023 у період дії воєнного стану сержанта ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, що оформлено протоколами № 211/168 від 20.09.2024 та 23/зм від 11.10.2024.

Відповідно до прийнятого Комісією рішення громадянці ОСОБА_3 виплачено: 23.01.2025 - 1500000 грн, 14.02.2025 - 150000 грн, 08.04.2025 - 150000 грн, 02.05.2025 - 150000 грн, 15.05.2025 - 150000, 12.06.2025 - 600000 грн, 30.06.2025 - 150000 грн, 01.08.2025 - 150000, 21.08.2025 - 150000, 19.09.2025 - 150000 грн. Тобто виплачено 3 300 000,00 грн.

Протоколом 291/168 від 13.12.2024 Комісією призначено одноразову грошову допомогу зазначеній громадянці в розмірі іншої 1/2 частини 15000000 грн.

Відповідно до протоколу 291/168 від 13.12.2024 громадянці ОСОБА_3 виплачено: 31.01.2025 - 1500000 грн, 04.03.2025 - 150000 грн, 08.04.2025 - 150000 грн, 02.05.2025 - 150000 грн, 29.05.2025 - 150000, 12.06.2025 - 150000 грн, 30.06.2025 - 150000 грн, 01.08.2025 - 150000, 21.08.2025 - 150000, 19.09.2025 - 150000 грн. Тобто виплачено 2 850 000,00 грн.

Загалом відповідачці станом на 19.09.2025 року виплачено 6 150 000,00 грн.

Судом також за клопотанням представників сторін було допитано у якості свідків наступних осіб:

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , працює у ТОВ «Полонинській хліб» менеджером із продажу, є сусідкою, яка пояснила суду наступне: покійний ОСОБА_23 був офіційним чоловіком ОСОБА_24 . У них діти народилися одночасно, були у одному садочку, вони разом спілкувалися. ОСОБА_23 поїхав на заробітки і зник, був визнаний безвісно відсутнім. ОСОБА_24 була за кордоном, тому вона не знає чи жив ОСОБА_23 із ними чи не жив, до ОСОБА_9 відносився добре. У неї був викидень, а потім прийшла ОСОБА_24 і сказала ходи до мене, я вагітна, сиди на стільчику, потім і вона завагітніла, і вони також майже одночасно народили других дітей. З ОСОБА_25 ходив у одну групу, малий казав на ОСОБА_23 опру або пітю, потім вона переїхала на АДРЕСА_13 , через 2 будинки. ОСОБА_5 гуляв із малим не часто, пропадав, потім з`являвся, замовляв дітям піцу. Якийсь певний проміжок часу ОСОБА_9 була у бабусі, їй був потрібен холодильник і ОСОБА_23 приходив до неї за холодильником. ОСОБА_23 та ОСОБА_26 дуже схожі візуально. 3 дня назад вона зустріла ОСОБА_27 , коли він повернувся, вони дуже схожі. У 2012 - 2013 роках вона стала головою ОСББ. У 2013 році вони виграли тендерна ремонт покрівлі даху. ОСОБА_28 та ОСОБА_5 ремонтували покрівлю, і ОСОБА_23 постійно перебував у жінки. ОСОБА_23 був більш вимогливим до ОСОБА_26 , ніж до ОСОБА_29 . Стосунки у неї із ОСОБА_24 були дружні, 62, 68 квартири, вони спілкувалися, були приятельські стосунки, могли і рік не розмовляти. ОСОБА_5 був турботливим батьком, питав у ОСОБА_29 що купити, так само і у ОСОБА_26 , вони ходили разом щось купувати. ОСОБА_26 на нього казав опру. На дні народження він був, вітав дітей, це було у Фламінго , позаду Деліції . Після 2003 року у них був бурний характер відносин, то любов, то ненависть, то сходилися, то розходилися. ОСОБА_23 проживав за цією адресою, проте чи спав там, чи вів спільне господарство - їй невідомо. У 2020 році вони разом святкували новий рік. У 2011 році у неї чоловік був після операції і вони були постійно вдома, тому вона бачила, що ОСОБА_23 періодично проживав. Останній період у них був дуже галасливий, двері вибивалися, без дзвінка не можна було зайти. Частіше за все ОСОБА_32 приходив після обіду, системно, роками, до 2014 року, а потім вони переїхали. ОСОБА_23 періодично приходив, потім сидів у в`язниці за кордоном. Коли ОСОБА_23 приходив, у них із сином були відносини як у батька із сином, старший йшов комусь допомагати, малий йшов разом із ним, вони робили спільно. З ОСОБА_26 вони робили ремонт у квартирі ОСОБА_33 , він ліжка придбав дітям, допомагав фінансово дітям, приходив у садочок. На Білочці була точка - Шкільний ярмарок, там він малому купив рюкзачок синій, приладдя, не бив, не викидав.

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , законного представника, матір позивача, яка працює у ТЦ «Епіцентр» їдальня - кафе, кухарем, яка пояснила суду наступне: вона приїхала із Словаччини у 1998 році до родичів у Новий район, їй було 27 років. із ОСОБА_23 вони познайомилися, зустрічалися, потім вона перейшла до нього жити на АДРЕСА_14 , народилася ОСОБА_9 , потім вони переїхали жити на АДРЕСА_15 , і на другий день він поїхав на заробітки, коли повернувся почалися проблеми із алкоголем, він був закодований 4 роки, потім зірвався і вони розвелися і так 20 років і жили. Коли ОСОБА_23 був на заробітках - передавав гроші, половину вона носила ОСОБА_36 . На новий рік 2011 дочка поїхала у Словаччину до матері. ОСОБА_5 прийшов привітати із Новим роком, потім, коли її знудило, вона зрозуміла, що вагітна, а він поїхав на заробітки, висилав їй гроші. Коли прийшов час народжувати, він їй прислав гроші на пологи, забирав із пологового будинку в Ужгороді разом із вітчимом. Коли привіз додому, пішов за ліками, обробляв їй рани після Кесарева розтину. Це була ї ініціатива не записувати його батьком, щоб вільно пересуватися із дитиною та отримувати допомогу, як малозабезпеченій. Він приїжджав, на свята був у них, їздив по заробітках. Лікувався до заміжжя. Вони спочатку проживали у АДРЕСА_2 , а потім переїхали на АДРЕСА_3 , у квартиру, яку їй купила матір та формила на неї. Вона хотіла щоб син навчався у Словаччині, хотіла поїхати із ОСОБА_23 , була надії, що він перестане пити. ОСОБА_23 одів повністю дитину, у садочок ходив забирати, постійно, коли приїжджав. 02 лютого вони ходили на день народження до матері ОСОБА_38 , вона пекла і передавала дітям печене. ОСОБА_4 було 25, коли у неї народився син ІНФОРМАЦІЯ_21 , перший онук, вони думали, що ОСОБА_23 перестане пити, але він став і далі пити. Приходив тверезий кожен день. Коди пив, мати викликала на нього поліцію, а він потім приходив до них і скаржився на матір. ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_39 . У садочку 19, де навчався ОСОБА_26 , ОСОБА_23 все робив, був у сина і на святі, брав участь у конкурсах. ОСОБА_40 тістечка передавала дітям. Ставлення у неї змінилося, коли вона вигнала дочку влітку з квартири, тоді різко погіршилися у них стосунки. Ставлення змінилося. Перед зачаттям ОСОБА_26 , вони зустрічалися із ОСОБА_23 , він носив їй тюльпани. Вона дійсно не була на похованні, проте відвідує могилу. Вони хотіли оформити постійне проживання і у них забрали паспорти, тому вони не змогли приїхати. Аліменти ОСОБА_23 їй не сплачував, передавав кошти. 5000 грн. переказав у Словаччину, сусідка може це підтвердити. Вони не любили фотографуватися, тому фото залишилося мало, також ламаються телефони і фото не збереглися. ОСОБА_41 , батьком не називав. В суді вона була, давала покази, чому вони не збігаються пояснити не може. ОСОБА_23 багато пив і не хотів визнати дитину, тому вона і записала батьком ОСОБА_6 . Зараз хоче встановити цей факт, оскільки чужі діти користуються грошами її дітей. ОСОБА_42 отримувала гроші. З першої зарплати на війні він передав гроші дітям, скидав на карточку, бо вони були у Словаччині.

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 , пенсіонер, є сусідками з ОСОБА_43 , яка пояснила суду наступне: ОСОБА_23 жив у будинку із мамою і був прописаний, ходив до жінки навіть коли вони були розведені, однак вона не знала що у нього була дитина. Перша дитина - дівчинка, друга - вона знає лише тепер, що хлопчик. Вона сусідка ОСОБА_44 і відвідувала її на свята, вони зустрічалися кожен день. ОСОБА_23 був вдома, а потім уходив, куди вона не знає. ОСОБА_26 у ОСОБА_44 вона не бачила. ОСОБА_23 вона не може охарактеризувати як турботливого батька. З 2003 року до мобілізації він проживав із мамою, вона його там бачила. Про стосунки із дружиною вона нічого не знає. Знає, що він ходив до ОСОБА_45 , а вона його не пустила. Про ОСОБА_26 він нічого не говорив. Вона проживає із 1983 року на 7 поверсі, спілкується із ОСОБА_43 і ще 2 сусідками, є ліфт та по телефону. Її син спілкувався із ОСОБА_23 , останній коли посвариться приходив і скаржився її сину, що вона його вигнала, коли розійшлися, вона його не пускала. ОСОБА_46 мама не пускала, не знає, може випивши був, скільки разів точно не пам`ятає. Вона ніколи не хотіла його пускати. Вона один раз бачила ОСОБА_23 із дочкою у магазині. ОСОБА_47 вона спілкувалася часто, один раз на тиждень. З Фейсбуку їй стало відомо про ОСОБА_26 2 роки назад, чий це син вона не знає. ОСОБА_23 розповідав їй про дівчинку, що ОСОБА_49 не пускала його, а він її любить, це було 18 чи 20 років назад.

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , є пенсіонером, вона є членом сім`ї ОСОБА_24 - дружина старшого сина ОСОБА_3 від першого шлюбу з яким вона розлучена, з якою вона перебуває у дуже добрих стосунках, яка пояснила суду наступне: ОСОБА_5 вона знала, він був одружений із ОСОБА_50 , у них народилася дочка - ОСОБА_9 , він підтримував зв`язки тільки із донькою. Потім вони розлучилися. Він відвідував сім`ю для спілкування із донькою, бабуся готувала подарунки. Потім вони дізналися, що ОСОБА_51 народила сина. ОСОБА_40 не казала, що син ОСОБА_45 є її внуком, не спілкувалася із ним. Вона особисто спілкувалася із ОСОБА_23 , він все своє життя прожив із матір`ю. Після розлучення він хотів йти до ОСОБА_45 , але вона не хотіла його бачити, не пускала, так казав ОСОБА_23 . Вона особисто ніколи не бачила щоб ОСОБА_23 знаходився поруч із хлопчиком. Вона його бачила разів 5, 2 з них він був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_9 він любив, купляв їй подарунки. Проте ОСОБА_23 ніколи нічого не купляв сину, навіть не казав, що є у нього син. Бабуся не давала грошей її дітям, тому фінансової зацікавленості вона не має. ОСОБА_23 просив у них грошей, вони жили на пенсію ОСОБА_44 . ОСОБА_51 ж проживала за кордоном у мами, про неї ніхто нічого не знав. ОСОБА_23 та ОСОБА_51 підтримували відносини тільки заради дитини - дочки. ОСОБА_23 у період приблизно 2006 - 2007 рік зник, втратив телефон, документи. ОСОБА_40 вирішила допомогти дитині, бо вважає її своєю онукою та не має житла, розлучена, орендує житло. ОСОБА_23 проживав із матір`ю, був зареєстрований у її житлі, вона бачила його у неї, там же були його речі, він йшов на роботу і повертався додому. Вона у 2017 році звільнилася з Управління пенсійного фонду України і 9 років проживає за кордоном. З ОСОБА_50 вона майже не спілкувалася, а з ОСОБА_52 - тільки коли вона приходила до бабусі. Потім ОСОБА_53 жила у бабусі, народила дитину, а після цього вона не знає. ОСОБА_26 приходив у гості коли йому було 3 - 4 роки, а потім бабуся не говорила. ОСОБА_23 називав ОСОБА_26 - син ОСОБА_45 , а як ОСОБА_26 називав ОСОБА_23 вона не знає. Із ОСОБА_23 вона спілкувалася 1 раз на рік, коли приїжджала в Україну. У 2020 - 2021 році вони спілкувалися у ОСОБА_44 , він ще просив у неї гроші, але про дітей нічого взагалі не говорив.

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_11 , працює у ресторані « ОСОБА_54 » поваром, знає сусідів із першого поверху, яка пояснила суду наступне: вона проживає на одній площадці з ОСОБА_58 20 - 25 років, знає всіх по - сусідські, у квартирі проживали: батько - ОСОБА_23 , ОСОБА_23 та ОСОБА_55 , потім ОСОБА_53 народилася, однак вони проживали недовго, ОСОБА_55 пішла із малою, а ОСОБА_23 залишився вдома. Потім його довго не було вдома, може і 5 років, любив скандали створювати. Останнім часом знав пити, курити, просив доглядати за його мамою. У ОСОБА_56 є син - це їй казала бабка, але не від ОСОБА_23 . Як вони жили із жінкою - вона не знає. Він часто їхав на заробітки, позичок багато робив, а мати за нього виплачувала з пенсії. Це вона знає, бо сусідка зичила у неї гроші, щоб відправити ОСОБА_23 на заробітки. Зі слів ОСОБА_57 вона знала, що вони розійшлися, про сина взагалі не було розмов, тільки те, що є син, але не від нього. у святах вона не приймала участь. З 1996 року вона проживає за цією адресою, бувало таке, що вона їздила у село у Міжгірському районі на 1 - 2 тижні, 1 місяць. У неї є аккаунт у Фейсбуці , у друзях є ОСОБА_51 . Коли помер ОСОБА_23 , прийшли військові і питали, з ким він проживає, вона відповіла що не знає, знає лише про дочку - ОСОБА_4 . Із ОСОБА_23 вона спілкувалася дуже часто, він знав приходити п`яний і стукати їй у двері, нічого не розповідав, їй було не цікаво. Казав, що онук народився, це єдине. Онука до бабусі приходила не часто, вона її бачила пару разів, коли вона жила у бабусі, що було далі вона не знає. В гостях вона була дуже рідко. ОСОБА_59 казала, що це її онука і вона її любила у дитинстві. 10 років назад її баба казала, як жива була, що дитина не його. Інших жінок у ОСОБА_23 вона не бачила.

Сторони відмовилися від допиту решти свідків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Водночас статтею 129 СК України врегульовано порядок вирішення спору про визнання батьківства.

Згідно статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Судом встановлено, що при народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , запис про батька дитини ОСОБА_6 був внесений зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

У пунктах 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено судам, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.

У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо:

- дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК ( 2947-14 );

- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК);

- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).

Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК. У разі пред`явлення такого позову іншими особами суддя відповідно до п. 3

ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки в таких випадках позивач не має права представляти інтереси дитини.

Поняттям "родичі", яке вживається в СК, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.

"Членами сім`ї" є мачуха, вітчим, які проживають однією сім`єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою.

"Інші особи" - це особи, в сім`ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують

заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по

батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст.

212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх

прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст.

146 ЦПК може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця

експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21.

Доказами батьківства конкретного чоловіка можуть бути різноманітні документи (листи, заяви за місцем роботи про надання матеріальної допомоги тощо), усні заяви та поведінка відповідача під час вагітності матері та після народження дитини (турбота про матір, вітання з новонародженим, обрання імені дитині та інше). Усе це може прямо чи опосередковано свідчити про те, що батьком дитини є саме позивач (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Судово-генетична експертиза у цій справі, проведена не була, оскільки позивачем не було відшукано генетичного матеріалу померлого ОСОБА_5 , а його матір - ОСОБА_3 не надала згоди на ексгумацію його трупа, без проведення якої неможливо відібрання зразків біологічного походження задля проведення експертизи. Всі ці доводи були наведені судом в ухвалах про відмову у призначенні експертизи. Відповідача судом неодноразово попереджено про наслідки її ухилення від проведення експертизи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Позивачем самостійно було проведено експертизу, за висновком якої ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , мають спільного біологічного батька, складає 99,9998%.

Відтак суд вважає цей доказ належним і допустимим, при встановленні факту батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 , оскільки він є єдиним найбіль достовірним доказом. ОСОБА_5 за життя визнав батьківство щодо дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , і був записаний її батьком у свідоцтві про народження. Відповідач не надав згоду на проведення прямої експертизи батько - дитина, мотивуючи релігійними переконаннями, проте, на думку суду, виходячи із корисних спонукань.

Суд оцінює цей доказ у сукупності із показами свідків та письмовими доказами, фотознімками, на яких зображений ОСОБА_5 який обіймає ОСОБА_1 . Незважаючи на певні суперечності у доказах, суд констатує, що інститут реєстрації не свідчить про безумовне проживання людини саме за цією адресою та не виключає її проживання у іншому житловому приміщенні.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Судове провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується приватного життя чоловіка, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

У справах цієї категорії має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. Суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини, ретельно вивчати у справедливій процедурі чи визнання батьківства не суперечить інтересам дитини, зокрема на виховання в існуючій сім`ї, що забезпечує адекватний розвиток дитини. При врахуванні такого балансу доцільно надавати оцінку висновкам органів у справах дітей щодо сімейної ситуації та думці дитини, яка здатна її висловити.

Національні органи влади, у справах про встановлення батьківства, користуються дискреційними повноваженнями, спрямованими на захист найкращих інтересів дитини та збалансування інтересів як дитини, так і передбачуваного біологічного батька, що не суперечить гарантіям, які містяться у статті 8 Конвенції (Krisztian Barnabas Toth v. Hungary, № 48494/06, 12 лютого 2013 року, § 33)

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в частині встановлення батьківства ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 06.10.2011 року) та внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), складеного та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №1216 від 06 жовтня 2011 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Що ж стосується визнання за позивачем права на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) його батька, перерозподіл цих коштів між сторонами та їх стягнення з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (тут і далі - у редакції, яка діяла станом на ІНФОРМАЦІЯ_11 - дату смерті ОСОБА_5 , і, відповідно, дату виникнення спірних правовідносин щодо виплати ОГД) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон 2011-XII).

Згідно із частинами першою, пунктом першим частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 від батьків ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 11.09.2023 року № 619/2023, причиною смерті ОСОБА_5 є множинні вогнепальні осколкові поранення внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.05.2025 року № 11/1/7310 громадянка ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) на користь інших членів сім`ї, шляхом надання нотаріально засвідченої заяви НТВ № 429917 від 18 липня 2024, яка була долучена до основного пакету документів та скерована на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для прийняття кінцевого рішення щодо призначення ОГД іншим членам сім`ї загиблого, в розмірі, визначеному наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 "Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".

З виписки по картковому рахунку за період з 01.12.2024 року по 05.11.2025 року вбачається, що відповідач - ОСОБА_3 отримала 6 500 000,00 грн. виплат, пов`язаних із смертю свого сина ОСОБА_5 .

З листа ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.11.2025 року № 11/1/14462 вбачається, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 (зі змінами) матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану сержанта ОСОБА_5 в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, що оформлено протоколами № 211/168 від 20.09.2024 та 23/зм від 11.10.2024.

Відповідно до прийнятого Комісією рішення громадянці ОСОБА_3 виплачено: 23.01.2025 - 1500000 грн, 14.02.2025 - 150000 грн, 08.04.2025 - 150000 грн, 02.05.2025 - 150000 грн, 15.05.2025 - 150000, 12.06.2025 - 600000 грн, 30.06.2025 - 150000 грн, 01.08.2025 - 150000, 21.08.2025 - 150000, 19.09.2025 - 150000 грн. Тобто виплачено 3 300 000,00 грн.

Протоколом 291/168 від 13.12.2024 Комісією призначено одноразову грошову допомогу зазначеній громадянці в розмірі іншої 1/2 частини 15000000 грн.

Відповідно до протоколу 291/168 від 13.12.2024 громадянці ОСОБА_3 виплачено: 31.01.2025 - 1500000 грн, 04.03.2025 - 150000 грн, 08.04.2025 - 150000 грн, 02.05.2025 - 150000 грн, 29.05.2025 - 150000, 12.06.2025 - 150000 грн, 30.06.2025 - 150000 грн, 01.08.2025 - 150000, 21.08.2025 - 150000, 19.09.2025 - 150000 грн. Тобто виплачено 2 850 000,00 грн.

Загалом відповідачці станом на 19.09.2025 року виплачено 6 150 000,00 грн.

Моментом набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у цій справі є момент (дата) смерті ОСОБА_5 - яка записана у свідоцтві про смерть, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що відповідачу - ОСОБА_3 , матері загиблого, було повністю нараховано виплату у розмірі 15 000 000,00 грн., яку вона отримала частково у розмірі 6 500 000,00 грн., з огляду на забезпечення позову у цій справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 листопада 2025 року у справі № 560/12192/24 (адміністративне провадження № К/990/15258/25) навів тлумачення положень пункту 2 Постанови КМУ № 168 у системному зв`язку з нормами Закону № 2011-ХІІ і пунктом 2 Перехідних положень Закону № 3515-ІХ - у частині визначення моменту виникнення права на отримання допомоги та меж його реалізації та зазначив наступне.

Так, пункт 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року

№ 3515-IX встановлює, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням і отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя та народжених після її смерті, за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на її отримання.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець чітко розмежував право на призначення одноразової грошової допомоги (як елемент державної гарантії соціального захисту) та право на її отримання (як стадію реалізації цієї гарантії у конкретних правовідносинах).

Пункт 2 Перехідних положень встановлює обмежувальну умову для застосування Закону № 3515-ІХ: його дія може поширюватися на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, лише за відсутності будь-якого первинного призначення одноразової грошової допомоги стосовно конкретного випадку загибелі (смерті) військовослужбовця.

Тобто, запроваджуючи спеціальне правило щодо дітей, зачатих за життя та народжених після смерті військовослужбовця, законодавець мав на меті усунути правову прогалину для ситуацій, коли така дитина через народження після смерті батька не могла бути включена до кола осіб, яким призначалася допомога, і при цьому щодо цього випадку загибелі військовослужбовця рішення про призначення одноразової грошової допомоги ще не приймалося.

Однак зазначене положення не створює нового суб`єктивного права на повторне призначення або «донарахування» одноразової грошової допомоги щодо конкретного загиблого військовослужбовця після того, як така допомога вже була розподілена та виплачена іншим членам його сім`ї. Його зміст спрямований на розширення часових меж застосування закону до неврегульованих випадків, однак не вбачає покладення на державу додаткового бюджетного зобов`язання у межах одного і того самого випадку загибелі військовослужбовця. Законодавець, розширюючи коло осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, не змінював установленого статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ принципу рівності часток між усіма отримувачами та не передбачав покладення на державу фінансового зобов`язання держави понад фіксовану суму, визначену Постановою № 168. Таким чином право дитини на одноразову грошову допомогу не втрачається, однак може бути реалізоване виключно в межах уже виплаченої суми шляхом перерозподілу часток між отримувачами за правилами, встановленими пунктом 2 Постанови № 168.

Таким чином, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 постанови КМУ № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку.

Разом із тим, визнання правомірності відмови Міністерства оборони України у повторному призначенні одноразової грошової допомоги не позбавляє дитину права на відповідну частку такої допомоги як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Це право зберігається, однак не може бути реалізоване шляхом повторного звернення до Міністерства оборони України, оскільки після повної виплати такої допомоги первинним отримувачам таке призначення є неможливим, а подальше вирішення питання про отримання коштів має приватноправовий характер. З огляду на це вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України призначити частку допомоги не підлягають задоволенню.

Після ухвалення Комісією Міністерства оборони України рішення про первинний розподіл і виплату допомоги її повноваження вважаються вичерпаними. Відтак питання визначення належної дитині частки переходить у сферу приватноправових відносин між отримувачами, а за відсутності згоди між ними спір може бути вирішений судом, виходячи з принципу рівності прав усіх членів сім`ї загиблого військовослужбовця та з урахуванням гарантій, передбачених статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, у випадку, коли одноразова грошова допомога вже виплачена, реалізація права дитини здійснюється не через повторне звернення до Міністерства оборони України, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл належної їй частки у встановленому законом порядку.

Такий підхід узгоджується з:

положеннями пункту 2 Постанови № 168, які визначають єдиний правовий механізм перерозподілу вже виплаченої допомоги;

статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ, що гарантує рівність прав усіх отримувачів на частку допомоги;

принципами правової визначеності та справедливості, оскільки держава вже виконала свій обов`язок щодо виплати загальної суми допомоги, а подальший розподіл належить до компетенції суду або узгоджених дій самих отримувачів.

У цій справі сторони не дійшли добровільної згоди щодо перерозподілу нарахованої і частково виплаченої суми одноразової грошової допомоги, що суду безпосередньо підтвердила відповідачка в ході розгляду справи.

Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 2 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дитина, яка не досягла повноліття станом на дату смерті батька - ОСОБА_1 , належить до кола членів сім`ї загиблого ОСОБА_5 у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII, а тому має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі частини, проте не може скористуватися своїм правом у позасудовому порядку, оскільки така допомога була нарахована та частково виплачена його рідній бабусі, відповідачу у цій справі - ОСОБА_3 , а остання у добровільному порядку відмовляється віддати йому кошти після виплати, тому вимоги позивача щодо визнання права на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) його батька, перерозподіл суми одноразової грошової допомоги, яка була виплачена ОСОБА_3 та стягнення з неї 7 500 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору у розмірі 12 112,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Жодних клопотань від учасників справи про скасування заходів забезпечення позову до суду не надходило, відтак суд не вбачає підстав задля їх скасування у відповідності до положень статті 158 ЦПКУ країни та у зв`язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 158, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, який діє за дорученням законного представника ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та стягнення грошових коштів на користь малолітньої дитини, - задовольнити повністю.

Встановити батьківство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області 06.10.2011 року.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , складеного та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 1216 від 06 жовтня 2011 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на 1/2 частину одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) його батька, військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час захисту Батьківщини, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Перерозподілити суму одноразової грошової допомоги, яка була виплачена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , як члену сім`ї у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частинах між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), 7 500 000,00 грн. (Сім мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , витрати із сплати судового збору у розмірі 12 112,00 грн. (Дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова