Рішення № 140720045, 16.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11712/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, що діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100323712 від 29.05.2024 у розмірі 80 049,81 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладено договір про споживчий кредит №100323717, згідно з умовами якого відповідач отримав 13 183,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Даний договір Відповідач та Позивач уклали договір у вигляді електронного документа. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису.

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, згідно з умовами якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в точу числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №100323717 від 29.05.2024.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, яка становить 80 049,81 грн., з яких 13 183,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 58 845,31 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 430,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 6 591,50 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Зазначають, що відповідачу надсилалася письмова претензія про погашення кредитної заборгованості вих. № 23977578/3274 від 01.07.2026, однак заборгованість відповідач не погасив, тому позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

17.08.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано в Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_1 на ім`я: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 29.05.2024 року, у разі наявності карти, але на інше ім`я - надати дані особи отримувача кредитних коштів. 2. Витребувати інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 13183 грн. від ТОВ «Мілоан» в період з 29.05.2024 по 05.06.2024 року.

07.09.2026 на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

Оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав та сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд, керуючись ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалою від 16.10.2026 постанови провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.05.2024 ОСОБА_1 до ТОВ «Мілоан» із анкетою-заявою на отримання кредиту № 100323712.

Того ж дня, 29.05.2024, між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 100323712, відповідно до умов якого фінансова установа зобов`язалась надати ОСОБА_1 кредит в сумі 13 183,00 гривень на споживчі потреби строком на 345 днів з 29.05.2024. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом: 09.05.2025.

Даний договір було підписано одноразовим ідентифікатором № 119927, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_3 , 29.05.2024 о 02 год. 37 хв.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використання картки НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів та підписали паспорт споживчого кредиту №100323712.

На виконання умов кредитного договору № 100323712 від 29.05.2025 ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 13 183, 00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2024 №89887121.

З виписки по особовому рахунку відповідача, наданої позивачем, вбачається, що станом на 15.07.2026 заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 80 049,81 грн., з яких 13 183,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 58 845,31 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 430,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 6 591,50 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Факти укладання договору про надання споживчого кредиту в електронній формі та перерахування відповідачу коштів за договором підтверджується копіями договору про надання споживчого кредиту №100323712 з Додатком №1 та Додатком №2, паспорту споживчого кредиту, що підписані сторонами договору електронними підписами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором №119927, Анкетою-заявою на кредит та листом акціонерного товариство «Універсал Банк» №БТ/Е-38812 від 03.09.2026, наданим банком на виконання ухвали суду від 17.08.2026, відповідно до якого фінансова установа повідомила, що картка НОМЕР_5 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також виписку про рух коштів з 29.05.2024 по 05.06.2024 відповідно до якої на картку № НОМЕР_4 , 29.05.2024 було зараховано кошти у розмірі 13 183,00 грн.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору № 100323712 від 29.05.2024 передбачена заміна кредитора у зобов`язанні без згоди боржника (п. 3.2.6. договору).

28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100323712 від 29.05.2024 року.

Так, згідно із п. 6.2.3 вищевказаного договору право вимоги переходить до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у день здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Мілоан» у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення прав вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.

28.10.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було підписали вищевказаний Акт.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору № 113-МЛ/Т від 28. 10.2024про відступлення прав вимоги ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості становить 44 429,73 грн.

На виконання умов договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було у повному обсязі сплатило на користь ТОВ «Мілоан» суму фінансування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 28.10.2024 №6981, на загальну суму 1 779 026,46 грн.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доказів того, що вказаний договір відступлення прав вимог визнаний недійсним, суду не надано.

Таким чином, після підписання ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідного Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, відбулось часткове, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало новим кредитором відповідача.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору № 100323712 від 29.05.2024, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що між первісним кредитором, право вимоги після якого набув позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким первісний кредитор виконав усі взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити позивачу, до якого перейшло право вимоги за цим договором, заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування ним.

Щодо простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2023 року у справі № 910/8349/22.

Разом з цим, суд не погоджується з законністю нарахування та стягнення комісії за видачу кредиту , оскільки нарахування вказаної комісійної винагороди є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6 591,50 грн. та заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 1 430, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.3ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно дост.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З поданих представником позивача доказів вбачається, що під час розгляду даної справи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надавалася професійна правнича допомога, а саме 01.07.2025 між ТОВ «ФК ««ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.

До позовної заяви було долучено копію детального опису від 15.07.2026 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту №Д/30703 наданих послуг від 15.07.2026.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19,20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були заявлені в розмірі 80 049,81 грн., задоволено вимоги в розмірі 72 028,31 грн., що складає 89,98 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 2 395,04 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 611, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100323712 від 29.05.2024 в загальному розмірі 72 028,31 (сімдесят дві тисячі двадцять вісім гривень 31 копійку) грн., що складається з 13 183,00 (тринадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 00 копійок) грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 58 845,31 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот сорок п`ять гривень 31 копійку) грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 395,04 (дві тисячі триста дев`яносто п`ять гривень 04 копійки) грн. та 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко