Рішення № 140720018, 19.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12995/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Андрейкович М.О., представника відповідача адвоката Олійника Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чопська міська лікарня» Чопської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання посадових обов`язків, стягнення середньомісячного заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середнього заробітку за час відсторонення.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що працювала на посаді головного бухгалтера КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня». 11.05.2026 вона подала заяву про звільнення за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, однак відповідач відмовив у її задоволенні та наказ про звільнення не видав. Тому трудові відносини між сторонами не припинилися.

11.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася за медичною допомогою, що підтверджується електронним направленням на госпіталізацію та медичним документом. Із 12.05.2026 на роботу не виходила через стан здоров`я, вважаючи причини своєї відсутності поважними.

01.06.2026 відповідач видав наказ № 6 про проведення службового розслідування, а 02.06.2026 комісія склала акт № 17, у якому зазначила про відсутність позивачки на роботі без поважних причин, ненадання бухгалтерських документів та порушення фінансової дисципліни.

Наказом т.в.о. директора КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» № 7 від 02.06.2026 ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків на період проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області. Зазначений наказ на думку позивачки є незаконним, оскільки проведення державного фінансового контролю та службового розслідування саме по собі не є передбаченою статтею 46 КЗпП України підставою для відсторонення працівника від роботи.

18.08.2026 ОСОБА_1 подала заяву про звільнення за власним бажанням. Наказом відповідача № 62 від 27.08.2026 її звільнено з 02.09.2026 за статтею 38 КЗпП України.

У зв`язку з цим просила визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» № 7 від 02.06.2026 «Про відсторонення від роботи» в частині її відсторонення від виконання посадових обов`язків, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час незаконного відсторонення за період з 11.05.2026 по 02.09.2026.

Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня». 11.05.2026 вона подала заяву про звільнення за угодою сторін без зазначення конкретної дати звільнення, однак у її задоволенні було відмовлено, наказ про звільнення не видавався.

Того ж дня позивачка звернулася до сімейного лікаря, який видав електронне направлення на госпіталізацію. Водночас під час оформлення до терапевтичного відділення вона забрала історію хвороби та залишила лікарню, а стаціонарне лікування їй оформлено не було. Відомості про листки непрацездатності за період з 11.05.2026 по 02.09.2026 в Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України були відсутні. Протягом цього періоду комісією лікарні складалися акти про відсутність позивачки на роботі, а на телефонні дзвінки та повідомлення керівника вона не реагувала.

18.05.2026 до лікарні надійшло направлення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на збір інформації в межах державного фінансового аудиту бюджету Чопської міської територіальної громади за період з 01.01.2022 по 31.03.2026. У зв`язку з відсутністю головного бухгалтера 19 та 22 травня їй направляли листи з вимогою надати пояснення та виконувати посадові обов`язки.

25.05.2026 відповідач видав наказ № 5 про створення комісії для забезпечення доступу до кабінету головного бухгалтера. Того ж дня ОСОБА_1 з`явилася на роботі з двома сумками бухгалтерських документів, частину яких передала за актом, однак відмовилася передати інші документи, що залишалися в кабінеті № 47, та надати комісії доступ до кабінету і комп`ютера. Окрім того, позивачка не нарахувала аванс і заробітну плату за травень, не оплатила першочергові рахунки та не подала відповідну податкову, бюджетну і статистичну звітність.

01.06.2026 надійшли розпорядження міського голови про витребування пояснень та лист начальника відділу охорони здоров`я Чопської міської ради щодо порушення строків подання бюджетної звітності. Того ж дня видано наказ № 6 про проведення службового розслідування, за результатами якого 02.06.2026 складено акт № 17. На підставі зазначених документів відповідач видав наказ № 7 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на період проведення заходів державного фінансового контролю.

08.06.2026 після завершення заходів державного фінансового контролю наказом № 11 наказ № 7 було скасовано. Водночас Управлінням Західного офісу Держаудитслужби складено акт про неможливість проведення збору інформації в лікарні, а відповідач повідомив поліцію про можливе вчинення кримінального правопорушення.

26.08.2026 відповідач отримав заяву ОСОБА_1 від 18.08.2026 про звільнення за власним бажанням. Наказом № 62 від 27.08.2026 ОСОБА_1 звільнено з 02.09.2026 за статтею 38 КЗпП України. У день звільнення з нею проведено розрахунок та виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 62 927,67 грн. 03.09.2026 до Пенсійного фонду України подано повідомлення про звільнення, а наступного дня позивачці направлено повідомлення про отримання трудової книжки та копію наказу про звільнення.

Відповідач вважав наказ № 7 правомірним, зазначаючи, що він діяв лише до 08.06.2026. При цьому з 11 травня до 02 червня 2026 року позивачка не виходила на роботу ще до видання наказу про відсторонення, а після його скасування продовжила бути відсутньою. Тому відповідач заперечував наявність причинного зв`язку між виданням наказу № 7 та відсутністю позивачки на роботі й вважав, що підстав для стягнення середнього заробітку за заявлений період немає.

28.09.2026 позивач подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що проведення державного фінансового контролю та службового розслідування не є самостійними підставами для відсторонення працівника від роботи, а відповідач не довів наявності передбачених статтею 46 КЗпП України підстав для видання наказу № 7. Також позивач наголосила, що після скасування наказу про відсторонення її не було повідомлено про необхідність приступити до роботи, та просила задовольнити позов.

Заяви, клопотання учасників справи.

28.09.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про витребування доказів.

05.10.2026 відповідач подав до суду докази, про витребування яких заявив позивач в заяві від 28.09.2026.

У судовому засіданні 6.10.2026 представник позивача усно заявила клопотання про залишення без розгляду поданого нею 28.09.2026 клопотання про витребування доказів у зв`язку з тим, що представником відповідача витребувані докази надано добровільно. Крім того, представник позивача заявила клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його необхідністю здійснення розрахунку середнього заробітку після отримання від відповідача відповідних документів.

14.10.2026 позивач подала заперечення, у яких зазначила про відсутність законних підстав для відсторонення, необґрунтованість доводів відповідача щодо обов`язку перебувати на робочому місці під час відсторонення та неповідомлення її про скасування наказу № 7.

Процесуальні дії суду .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.09.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.10.2026, постановленою без оформлення окремого документа та зазначеною у протоколі судового засідання, клопотання позивача від 28.09.2026 про витребування доказів залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 06.10.2026, постановленою без оформлення окремого документа та зазначеною у протоколі судового засідання, у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відмовлено. Підставою для відмови стало те, що позивачем визначено період, за який заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку, а здійснення відповідного розрахунку належної до стягнення суми є обов`язком суду на підставі встановлених обставин та наданих доказів.

Пояснення учасників справи, надані в судовому засіданні.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що 11.05.2026 перебувала на роботі, однак із 12.05.2026 перестала виходити на роботу через погіршення психічного стану, приймала лікарські засоби та постійно спала. 28.05.2026 приходила на роботу з метою передати бухгалтерські документи, після чого більше на роботі не з`являлася. 02.06.2026 їй телефоном повідомили про видання наказу № 7 про відсторонення від роботи, а 05.06.2026 вручили його письмову копію. Після цього вважала себе відстороненою від роботи, тому на роботу більше не приходила. Про скасування наказу про відсторонення роботодавець її не повідомляв.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у відзиві. Зазначив, що наказ № 7 від 02.06.2026 видано у зв`язку з проведенням державного фінансового контролю та службового розслідування. Вважав, що позивачка була відсутня на роботі ще до відсторонення, а після скасування наказу продовжила не виходити на роботу, тому підстав для стягнення середнього заробітку немає. При цьому підтвердив, що про скасування наказу про відсторонення позивачка не повідомлялася.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Наказом від 18.04.2026 № 18 ОСОБА_1 прийнято на роботу до КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» на посаду головного бухгалтера.

11.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до т.в.о. директора КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» із заявою про припинення з нею трудових відносин з 11.05.2026 за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Заяву отримано роботодавцем 11.05.2026, однак наказ про звільнення позивачки за цією підставою відповідач не видавав.

Того ж дня ОСОБА_1 звернулася до КНП «Чопський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чопської міської ради у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Довідкою від 11.05.2026 підтверджено, що після надання медичної допомоги її було скеровано на стаціонарне лікування. Електронним направленням № 9966-0907-9205-9740 від 11.05.2026 підтверджується направлення ОСОБА_1 на госпіталізацію, у ньому зазначено категорію «Госпіталізація» та код і найменування послуги А67010 «Стаціонарне лікування загального напрямку».

Разом з тим актами комісії КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» № 1 від 12.05.2026, № 2 від 12.05.2026, № 3 від 13.05.2026, № 4 від 14.05.2026, № 5 від 15.05.2026, № 6 від 18.05.2026, № 7 від 19.05.2026, № 8 від 20.05.2026, № 9 від 21.05.2026, № 10 від 22.05.2026, № 11 від 25.05.2026, № 12 від 26.05.2026, № 13 від 27.05.2026, № 14 від 28.05.2026 та № 15 від 29.05.2026 зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 08:00 до 17:00 у відповідні дні. Також зазначено, що на телефонні дзвінки за вказаним у документах номером вона не відповідала, а відомості про листок непрацездатності у відповідному розділі Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України були відсутні.

Наданим журналом викликів за номером НОМЕР_1 зафіксовано численні вхідні та вихідні виклики у період з 11 травня по 8 червня 2026 року. У матеріалах містяться скріншоти листування з абонентом, позначеним як «Бухгалтер ОСОБА_3», у яких, зокрема, йдеться про необхідність подання звітності та виходу на роботу.

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 19.05.2026 № 39, адресованим ОСОБА_1 , у зв`язку з її відсутністю на робочому місці з 11.05.2026 року запропоновано до 22.05.2026 до 12:00 години надати т.в.о. директора письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці в період з 11 по 18 травня 2026 року. До листа додано чек ТОВ «Нова пошта» про відправлення кореспонденції 19.05.2026 на адресу ОСОБА_1 .

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 22.05.2026 № 40 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у задоволенні її заяви про звільнення за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України. На підтвердження направлення листа надано документи ТОВ «Нова пошта», відповідно до яких відправлення здійснено 22.05.2026, номер відправлення 5900165589902, одержувачем зазначено ОСОБА_1 .

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці та відсутністю у роботодавця відомостей про місце її перебування наказом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 25.05.2026 № 5 створено комісію із забезпечення примусового доступу до кабінету головного бухгалтера. Необхідність доступу зумовлена проведенням планової перевірки Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області та необхідністю надання первинних бухгалтерських документів лікарні для проведення контрольних заходів.

Розпорядженням Чопського міського голови від 01.06.2026 № 1-с «Про витребування пояснень» т.в.о. директора КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» ОСОБА_2 зобов`язано до 03.06.2026 подати письмові пояснення щодо невиконання видатків за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», причин ненарахування та невиплати заробітної плати працівникам станом на 01.06.2026 та неодноразових порушень термінів подання бюджетної звітності до Ужгородського управління ДКСУ головним бухгалтером ОСОБА_1

Листом Відділу охорони здоров`я Чопської міської ради від 01.06.2026 № 03-31/1255 т.в.о. директора КНП «Чопська міська лікарня» рекомендовано створити комісію для з`ясування обставин, викладених у доповідній записці начальника відділу централізованого бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Чопської міської ради ОСОБА_4 від 01.06.2026 № 05-06-36, щодо неодноразового порушення головним бухгалтером КНП термінів подання бюджетної звітності до Ужгородського УДКСУ та причин виникнення бюджетних правопорушень, так як станом на 01.06.2026 підприємством не відновлено касові видатки за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», не нараховано та не виплачено заробітну плату працівникам, а за попередні періоди головним бухгалтером ОСОБА_1 неодноразово порушувалися строки подання бюджетної звітності.

Наказом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 01.06.2026 № 6 «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування щодо обставин, пов`язаних із відсутністю ОСОБА_1 на роботі та зазначеними порушеннями фінансової дисципліни. Проведення розслідування визначено у період з 01 по 03 червня 2026 року.

За результатами службового розслідування складено акт № 17 від 02.06.2026. В акті зазначено, що у період з 11 травня по 02 червня 2026 року ОСОБА_1 не з`являлася на робочому місці без зазначених у акті поважних причин, а з 11 травня у розділі «Листки непрацездатності» Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відсутні відомості щодо її втрати працездатності. Під час проведення аудиторської перевірки Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області ОСОБА_1 не надала доступу до документів бухгалтерсько-фінансової звітності, не здійснила нарахування авансу та заробітної плати, оплату термінових поточних рахунків і подання щомісячних статистичних звітів, а також відмовилася надати пояснення. Комісія рекомендувала т.в.о. директора відсторонити ОСОБА_1 від займаної посади на час проведення заходів державного фінансового контролю.

Наказом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 02.06.2026 № 7 «Про відсторонення від роботи» ОСОБА_1 , головного бухгалтера підприємства, відсторонено від виконання посадових обов`язків на період проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області. Підставами для видання наказу зазначено проведення службового розслідування з метою встановлення причин порушення фінансової дисципліни, акт службового розслідування від 02.06.2026 № 17, а також статті 139 та 46 КЗпП України.

У письмових поясненнях т.в.о. директора від 03.06.2026 № 44 зазначено, що заява ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін не була погоджена, а направлення на стаціонарне лікування, отримане нею 11.05.2026, не завершилося госпіталізацією. Т.в.о. директора пов`язала відсторонення з актом службового розслідування № 17 та статтями 139, 46 КЗпП України, водночас повідомила про прийняття іншого бухгалтера, подання звітності, здійснення необхідних платежів і нарахування заробітної плати працівникам за травень 2026 року.

Наказом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 08.06.2026 року № 11 «Про скасування наказу від 02.06.2026 № 7 «Про відсторонення від роботи»» у зв`язку із закінченням 08.06.2026 заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області скасовано наказ від 02.06.2026 № 7.

Розпорядженням Чопського міського голови від 15.06.2026 № 2-с т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 оголошено догану у зв`язку з обставинами, викладеними в її письмових поясненнях від 03.06.2026 № 44, та повідомленням Держаудитслужби про неможливість проведення збору інформації.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2026 у справі № 308/9910/26 провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Суд установив, що заробітну плату за травень 2026 року 58 працівникам у загальній сумі 443 264,66 грн виплачено в повному обсязі станом на 12.06.2026.

Листами КНП «Чопська міська лікарня» від 24.06.2026 № 35, від 27.06.2026 № 52, № 53 та від 29.06.2026 № 54, наданими на запити ГУНП у Закарпатській області, викладено пояснення щодо реєстрації та виконання запитів Держаудитслужби, відсутності ОСОБА_1 на роботі й надання бухгалтерської документації під час проведення державного фінансового контролю.

Адвокатським запитом від 30.06.2026 № 30/06-2 представник позивача звернулася до відповідача щодо обставин відсторонення та службового розслідування. У листі від 10.08.2026 № 68 відповідач повідомив про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.05.2026 про звільнення за угодою сторін та невидання відповідного наказу.

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 26.08.2026 № 70 надано архівну відомість № 5 за травень 2026 року та витяги з табелів обліку використання робочого часу за травень-серпень 2026 року. Зазначено, що заробітна плата ОСОБА_1 за цей період не нараховувалася та не виплачувалася у зв`язку з її відсутністю на роботі.

18.08.2026 ОСОБА_1 направила відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням, що підтверджується поштовою накладною АТ «Укрпошта» № 8950202512760.

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 27.08.2026 № 71 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перестала виходити на роботу, у зв`язку з чим її буде звільнено 03.09.2026.

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 27.08.2026 № 42 ОСОБА_1 повідомлено, що її заяву про звільнення за власним бажанням від 18.08.2026, яка надійшла електронною поштою 20.08.2026 та рекомендованим листом, зареєстровано та задоволено.

Наказом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 27.08.2026 № 12 «Про прийом-передачу первинної бухгалтерської документації головним бухгалтером КНП ЧМР «Чопська міська лікарня» ОСОБА_1 » визначено проведення 02.09.2026 прийому-передачі первинної бухгалтерської документації.

Наказом відповідача від 27.08.2026 № 62 ОСОБА_1 звільнено з 02.09.2026 за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Актами комісії № 16-37 за червень, № 38-60 за липень, № 61-81 за серпень та № 82-83 за 01-02.09.2026 зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на роботі з 08:00 до 17:00 у відповідні робочі дні без повідомлення причин. Також зазначено про відсутність відомостей щодо листків непрацездатності та, в окремих актах, відсутність відповіді на телефонні дзвінки.

Листом КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 04.09.2026 № 73 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність отримати трудову книжку у зв`язку зі звільненням 02.09.2026 за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

За табелем обліку використання робочого часу за квітень 2026 року ОСОБА_1 відпрацювала 22 робочі дні, за які їй нараховано 20 000,00 грн заробітної плати. За табелем за травень 2026 року відмітки про явку проставлені по 11.05.2026, а за період з 12.05.2026 по 31.05.2026 відмітки про відпрацьований час відсутні. За архівною відомістю за травень 2026 року позивачці нараховано 5 714,29 грн за 6 фактично відпрацьованих днів. У табелях за червень, липень і серпень 2026 року, а також за 01-02 вересня 2026 року, неявки ОСОБА_1 у робочі дні позначено кодом «НЗ» - неявка з нез`ясованих причин.

Довідкою № 1 про середню заробітну плату (дохід) зазначено, що за березень та квітень 2026 року ОСОБА_1 нараховано відповідно 20 281,39 грн та 20 000,00 грн, загальна сума - 40 281,39 грн, середньоденна заробітна плата - 660,35 грн.

Оцінка суду.

Характер правовідносин

У цій справі позивачка заявила вимоги про визнання незаконним та скасування наказу КНП Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» від 02.06.2026 № 7 «Про відсторонення від роботи», а також про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18 зазначив, що відсторонення працівника від роботи є призупиненням виконання ним трудових обов`язків за рішенням уповноваженого органу з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, супроводжується припиненням виплати заробітної плати.

Отже, суду належить встановити, чи мав відповідач передбачені законом підстави для відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків головного бухгалтера на період проведення державного фінансового контролю та чи виникли у зв`язку з цим підстави для стягнення середнього заробітку.

Щодо оскарження наказу про відсторонення від роботи

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які саме приватні (цивільні) права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем та за захистом яких прав (інтересів) особа звернулася до суду.

Водночас відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем права чи інтересу є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 753/8671/21, від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21).

У цій справі позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ від 02.06.2026 № 7 «Про відсторонення від роботи». Разом із тим на час розгляду справи зазначений наказ уже скасований відповідачем наказом від 08.06.2026 № 11.

Отже, на момент розгляду справи оспорюваний наказ втратив чинність, а правове становище позивача у цій частині вже змінено самим відповідачем шляхом скасування цього наказу. За таких обставин його повторне скасування судом не призведе до подальшого поновлення порушеного права позивача, оскільки обраний нею спосіб захисту в цій частині вже реалізований відповідачем.

Подібний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 13.03.2026 у справі № 757/21200/22-ц, у якій суд виходив з того, що у разі скасування роботодавцем наказу про відсторонення працівника та припинення його дії вимога про скасування такого наказу не може бути повторно задоволена судом.

Водночас скасування наказу про відсторонення не усуває необхідності надати оцінку правомірності такого відсторонення за період, протягом якого відповідний наказ був чинним, оскільки встановлення законності відсторонення має значення для вирішення вимоги про майнові наслідки такого відсторонення.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівника від роботи допускається у випадках, прямо передбачених законом, зокрема у зв`язку з появою на роботі в стані сп`яніння, відмовою або ухиленням від обов`язкових медичних оглядів та інших передбачених цією статтею процедур, а також проведенням службової перевірки роботодавцем, який належить до визначених законом об`єктів державної власності стратегічного значення та/або об`єктів чи операторів критичної інфраструктури.

Верховний Суд у постановах від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18, від 17.06.2020 у справі № 185/676/18 та від 13.03.2026 у справі № 757/21200/22-ц зазначав, що відсторонення працівника від роботи допускається лише з підстав, визначених законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 також наголосила, що таке втручання у право на працю має бути передбачене законом, переслідувати легітимну мету, бути необхідним і пропорційним.

Як убачається зі змісту наказу від 02.06.2026 № 7, позивачку відсторонено від виконання посадових обов`язків на період проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області. Підставами для його видання зазначено проведення службового розслідування з метою встановлення причин порушення фінансової дисципліни, акт службового розслідування від 02.06.2026 № 17, а також статті 139 та 46 КЗпП України.

Стаття 139 КЗпП України визначає обов`язки працівника, зокрема щодо сумлінного виконання трудових обов`язків і додержання трудової дисципліни, однак не передбачає відсторонення від роботи як наслідку їх порушення. Проведення державного фінансового контролю та службового розслідування також самі по собі не є підставами для відсторонення працівника, якщо такі підстави прямо не передбачені законом.

Відповідно до статті 46 КЗпП України проведення службової перевірки може бути підставою для відсторонення за умови, що роботодавець належить до визначених цією статтею об`єктів державної власності стратегічного значення та/або об`єктів чи операторів критичної інфраструктури. Водночас матеріали справи не містять належних доказів того, що КНП «Чопська міська лікарня» або відповідний об`єкт має такий статус. Саме лише віднесення діяльності підприємства до сектору охорони здоров`я цього не підтверджує.

Отже, наведені в наказі обставини та висновки акта службового розслідування № 17 щодо можливого неналежного виконання позивачкою трудових обов`язків не підтверджують наявності передбачених законом підстав для її відсторонення від роботи.

За таких обставин суд доходить висновку, що наказ від 02.06.2026 № 7 про відсторонення позивачки від роботи видано без належної правової підстави, передбаченої статтею 46 КЗпП України, а тому він є незаконним.

Водночас наказом відповідача від 08.06.2026 № 11 наказ № 7 було скасовано. З огляду на це повторне скасування вже скасованого наказу не є необхідним. Встановлена судом незаконність відсторонення підлягає врахуванню під час вирішення вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за відповідний період.

Щодо стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи

Встановивши незаконність відсторонення позивача від роботи, суд має визначити правові наслідки такого відсторонення, зокрема вирішити питання щодо оплати часу, протягом якого позивач була позбавлена можливості виконувати трудові обов`язки внаслідок незаконного розпорядження роботодавця.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 210/3278/22 Верховний Суд виходив із того, що у разі незаконного відсторонення працівника від роботи останній має право на отримання середнього заробітку за період такого відсторонення.

При цьому визначення періоду, за який підлягає виплаті середній заробіток, має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин справи та причин, з яких працівник не виконував трудові обов`язки. Саме по собі скасування наказу про відсторонення не означає, що середній заробіток має бути стягнутий за будь-який період, протягом якого працівник фактично не працював. Необхідно встановити, що невиконання роботи у відповідний період було зумовлене саме незаконним відстороненням.

У даній справі наказом від 02.06.2026 № 7 позивача відсторонено від виконання посадових обов`язків на період проведення державного фінансового контролю. Зазначений наказ скасовано наказом від 08.06.2026 № 11.

Отже, після набрання наказом № 7 чинності та до його скасування позивач була позбавлена можливості виконувати трудові обов`язки саме внаслідок відсторонення, оформленого цим наказом. Водночас період, що передував виданню наказу № 7, не може бути включений до часу незаконного відсторонення, оскільки відсутність позивача на роботі до 03.06.2026 не була наслідком застосування до неї цього заходу.

Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що після повідомлення їй 02.06.2026 про видання наказу № 7 вона вважала себе відстороненою від роботи і саме з цієї причини надалі не виходила на роботу.

За таких обставин наявні підстави вважати, що у період дії наказу № 7 позивач була позбавлена можливості виконувати трудові обов`язки саме внаслідок незаконного відсторонення, а тому має право на компенсацію втраченого заробітку за цей період.

На період дії наказу № 7 припадають чотири робочі дні 03, 04, 05 та 08 червня 2026 року. Оскільки наказ № 7 скасовано наказом № 11 саме 08.06.2026, цей день також входить до періоду, протягом якого позивач була відсторонена від роботи.

Підстав для стягнення середнього заробітку за період з 11 травня до 02 червня 2026 року суд не вбачає, оскільки цей період передує відстороненню позивача на підставі наказу № 7 та не пов`язаний із його дією.

Також відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за період після 08.06.2026.

Як зазначено вище, наказом від 08.06.2026.№ 11 наказ від 02.06.2026 № 7 про відсторонення позивача від роботи скасовано. Отже, починаючи з 09.06.2026, правова підстава, якою було оформлено відсторонення позивача від виконання трудових обов`язків, припинила свою дію.

Суд бере до уваги, що копія наказу № 11 про скасування відсторонення позивачу не вручалася. Ця обставина може мати значення для оцінки причин її подальшої неявки на роботу, однак сама по собі не свідчить про продовження відсторонення після 08.06.2026, оскільки після скасування наказу № 7 відповідного розпорядження роботодавця про недопуск позивача до роботи не існувало.

При цьому предметом розгляду є заявлена позивачем вимога про стягнення середнього заробітку саме за час незаконного відсторонення від роботи. Відтак оплаті в межах цієї вимоги підлягає період, протягом якого позивач була позбавлена можливості виконувати трудові обов`язки саме на підставі незаконного наказу про відсторонення.

Інше тлумачення призвело б до стягнення середнього заробітку не за час незаконного відсторонення, як це заявлено позивачем, а за весь наступний період її фактичної відсутності на роботі, що виходило б за межі заявленої позовної вимоги.

За таких обставин період з 09.06.2026 до 02.09.2026 не є періодом незаконного відсторонення, а тому середній заробіток за цей час у межах заявленої позовної вимоги стягненню не підлягає.

Таким чином, позовна вимога про стягнення середнього заробітку підлягає частковому задоволенню за період з 03.06.2026 року по 08.06.2026 включно.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які підлягають оплаті. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість таких днів.

Розрахунковим періодом у цій справі є квітень та травень 2026 року. За квітень 2026 року позивачці нараховано 20 000,00 грн заробітної плати, за травень 2026 року - 5 714,29 грн. Загальна сума заробітної плати за розрахунковий період становить 25 714,29 грн.

Згідно з табелями обліку використання робочого часу у квітні 2026 року позивачка фактично відпрацювала 22 робочі дні, у травні 2026 року - 6 робочих днів. Таким чином, у розрахунковому періоді позивачка фактично відпрацювала 28 робочих днів, а середньоденний заробіток становить 918,37 грн (25 714,29 грн ? 28 робочих днів).

Оскільки період незаконного відсторонення, за який позивачка має право на отримання середнього заробітку, охоплює чотири робочі дні 03, 04, 05 та 08 червня 2026 року, розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню, становить 3 673,48 грн (918,37 грн ? 4 робочі дні).

При цьому визначена судом сума середнього заробітку зазначена без відрахування податків і зборів, оскільки відповідні податки та збори підлягають нарахуванню, утриманню та перерахуванню відповідачем як податковим агентом під час виконання судового рішення відповідно до вимог податкового законодавства.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи. У задоволенні цієї вимоги суд відмовив, а тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за зазначену вимогу покладаються на позивача.

Водночас позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1 064,96 грн судового збору.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за період з 03.06.2026 по 08.06.2026 включно у розмірі 3 673,48 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Чопської міської ради «Чопська міська лікарня» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Чопської міської ради «Чопська міська лікарня», юридична адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, вул. Молодіжна, 12, код ЄДРПОУ 04850439.

Суддя Олена ГОЛЯНА