Рішення № 140719996, 16.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6962/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 2846859 від 30.07.2021 та за Договором про споживчий кредит № 101875347 від 20.08.2021 в загальному розмірі 52 551,19 грн., а також 2 422,40 грн. судового збору та 16 000,00 грн.. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 30.07.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2846859, а 20.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 - Договір про споживчий кредит № 101875347. Обидва договори укладені в електронній формі та підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договорів кредитодавці перерахували на банківську картку відповідачки 2 000,00 грн. та 3 000,00 грн. відповідно, проте відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення коштів та сплати процентів не виконала.

30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-11-65, 29.12.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - договір факторингу № 29/12-2021, за якими до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшли права вимоги за вказаними договорами. 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідачки за зазначеними договорами.

Згідно з розрахунками позивача заборгованість за Договором позики № 2846859 від 30.07.2021 становить 26 001,19 грн.., з яких 1 847,59 грн.. - заборгованість за тілом позики та 24 153,60 грн.. - заборгованість за процентами. Заборгованість за Договором про споживчий кредит № 101875347 від 20.08.2021 становить 26 550,00 грн.., з яких 3 000,00 грн.. - заборгованість за тілом кредиту, 22 980,00 грн.. - за процентами та 570,00 грн.. - за комісією. Загальний розмір заборгованості - 52 551,19 грн.. (4 847,59 грн.. - тіло, 47 133,60 грн.. - проценти, 570,00 грн.. - комісія).

16.07.2025 через підсистему «Електронний суд» представник відповідачки - Петюшка Р.В. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Зокрема зазначив, що як стверджує відповідачка, жодних коштів за договорами не отримувала. Доданий позивачем лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про зарахування 2 000,00 грн.. та квитанція платіжного сервісу LiqPay про перерахування 3 000,00 грн.., на думку відповідачки, не є належними доказами надання кредитних коштів, оскільки в них зазначено лише неповний номер платіжної картки, що унеможливлює її ідентифікацію. Первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення, видаткові касові ордери) в матеріалах справи відсутні. Тому, на думку відповідачки, факт надання коштів та право вимоги кредиторів не доведені.

Також, відповідачка заперечує розрахунок заборгованості. За Договором позики № 2846859 строк позики встановлено до 26.08.2021, Додатковою угодою № 1 його продовжено до 01.09.2021, а строк дії договору, який спливає через три місяці після спливу строку позики, закінчився 01.12.2021. Станом на 21.10.2021 заборгованість становила 5 104,96 грн.. (1 847,59 грн.. - позика та 3 257,37 грн.. - проценти), а подальше нарахування процентів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період із 29.12.2021 по 09.01.2023 здійснено після спливу строку дії договору, що суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. За Договором про споживчий кредит № 101875347 строк кредитування разом із максимально можливою пролонгацією - 60 днів, закінчився 06.11.2021. Станом на цю дату заборгованість становила 13 650,00 грн.., з яких 3 000,00 грн.. - тіло, 10 080,00 грн.. - проценти, 570,00 грн.. - комісія. Нарахування процентів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період із 30.11.2021 по 23.02.2022 є безпідставним, оскільки пунктом 4.2 договору обов`язок сплати процентів за ст. 625 ЦК України поставлено в залежність від відповідної вимоги кредитодавця, якої відповідачка не отримувала. Відтак, за твердженням відповідачки, її заборгованість становить 5 104,96 грн.. за першим договором та 13 650,00 грн.. за другим.

Окрім цього, відповідачка заперечує проти стягнення 16 000,00 грн.. витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що позивач не надав доказів, які підтверджують фактичне понесення таких витрат, та їх розрахунку.

23.07.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наполягає, що договори укладені в електронній формі та підписані відповідачкою одноразовим ідентифікатором, а відповідачка прямо не заперечує факт їх укладення. Кошти за Договором № 2846859 перераховані ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору про переказ коштів, а за Договором № 101875347 - через платіжний сервіс LiqPay. Позивач не є банком і не може надати виписку з рахунку позичальника, натомість відповідачка мала можливість отримати таку виписку та надати її суду. Нарахування процентів позивач вважає правомірним, оскільки, за його позицією, умови договорів - пп. 2.5, 3.1.1, 3.1.3, 3.2.1, 3.10 Договору позики та пп. 1.6, 2.3.1.2, 4.2 Договору про споживчий кредит, передбачають нарахування процентів після спливу первісного строку, в тому числі внаслідок автоматичної пролонгації. Щодо витрат на правничу допомогу позивач посилається на договір про надання правової допомоги та принцип свободи договору.

10.09.2025 представник відповідачки подав заяву, в якій заперечив проти покладення на відповідачку тягаря доведення факту перерахування коштів, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази зарахування коштів на банківську картку відповідачки, а номер картки, зазначений позивачем, є неповним. Позивач, як юридична особа, повинен мати первинні бухгалтерські документи.

Ухвалою судді Ужгородсського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано в АТ КБ «Приват Банк»: - інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка № НОМЕР_2 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 2 000,00 грн.., які 30.07.2021 року були на неї перераховані та 3 000,00 грн.., які 20.08.2021 року були на неї перераховані, а саме виписку по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 30.07.2021 по 30.09.2021 р.; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки. інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 з 30.07.2021 по 30.09.2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Однак в матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_2 про розгляд справи без їх участі.

Відповідачка та її представник у судове засідання також не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомляли.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 30.07.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2846859. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» та ч. 1 ст. 205 ЦК України.

Відповідно до умов договору: сума позики - 2 000,00 грн.. (п. 2.3.3); строк позики - до 26.08.2021, 27 днів (п. 2.3.4); середньоденний розмір процентів за користування позикою на акційних умовах - 1,592 % від суми позики за кожен день (п. 2.4.2), на базових умовах - 1,99 % (пп. 2.4.3, 2.4.4); розмір процентів на прострочену позику - 1,01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів (п. 2.5); позика надається шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства (п. 2.6). Строк дії договору - період, що починається з дати укладення договору та спливає через три місяці після спливу строку позики. Датою укладення договору є день перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника. Додатковою угодою № 1, укладеною в тому ж порядку, строк позики продовжено до 01.09.2021 (на 7 днів) із залишком заборгованості за сумою позики 1 847,59 грн., при цьому проценти в період дії додаткової угоди нараховуються за базовою ставкою 1,99 %, а загальна сума до повернення за графіком становить 2 104,96 грн..

20.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 101875347. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який надіслано на номер мобільного телефону позичальника НОМЕР_3 .

Відповідно до умов договору сума кредиту - 3 000,00 грн.. (п. 1.2); строк кредитування - 18 днів з 20.08.2021, дата повернення кредиту - 07.09.2021 (пп. 1.3, 1.4); комісія за надання кредиту - 570,00 грн.. (п. 1.5.1); проценти за користування кредитом в межах первісного строку - 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день, 1 080,00 грн.. (п. 1.5.2); стандартна (базова) процентна ставка - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.6); кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1). Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, але загалом не більше ніж на 60 днів, при цьому проценти нараховуються за базовою ставкою; пунктом 4.2 - що у разі прострочення позичальником зобов`язань кредитодавець має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою, передбаченою п. 1.6, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України, а обов`язок позичальника з їх сплати настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

У відзиві відповідачка зазначила про недоведеність факту укладення договорів, проте не стверджувала, що не підписувала їх чи не зверталася до кредиторів із заявами про оформлення кредитів, та не оспорювала ці договори в судовому порядку. Зустрічного позову про визнання договорів недійсними чи неукладеними не заявляла. Номер мобільного телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор для підписання Договору № 101875347 ( НОМЕР_3 ), збігається з номером телефону, який зазначено як засіб зв`язку відповідачки у позовній заяві.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів нікчемності чи недійсності договорів матеріали справи не містять. За таких обставин суд вважає, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договорів (ч. 1 ст. 638 ЦК України), а договори - укладеними та такими, що створюють для сторін права і обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей. За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тому суд має встановити, чи надав кредитодавець позичальнику грошові кошти.

Заперечуючи проти позову, відповідачка стверджує, що жодних коштів не отримувала.

При цьому, листом ТОВ «Універсальний дата центр» (iPay.ua) від 29.10.2024 вих. № 2782_241029140446 повідомлено, що на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-20/05-05 від 08.07.2020 30.07.2021 о 14:18:16 успішно перераховано 2 000,00 грн.. на платіжну картку з маскою НОМЕР_2 (номер транзакції в системі iPay.ua - 100317516). У листі ТОВ «МАНІФОЮ» від 06.11.2024 вих. № 3709 щодо клієнтів, право вимоги за договорами яких відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та реєстрі до нього відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зазначена за договором позики № 2846859 з номером транзакції IPAY 100317516. Відповідно до квитанції платіжного сервісу LiqPay (ID платежу 1739865675) 20.08.2021 о 12:37 на картку 516875*42 перераховано 3 000,00 грн.. з призначенням платежу «Кошти згідно договору 101875347», платником зазначено ТОВ «МІЛОАН» (Tengo).

Листом від 22.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-251016/23756 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 та що за цим рахунком було зарахування коштів на суму 2 000 грн.. від 30.07.2021 та на суму 3 000 грн.. від 20.08.2021. До листа додано виписку за договором б/н за період 30.07.2021 30.09.2021 по картці відповідачки, з якої вбачається, що: 30.07.2021 на картку № НОМЕР_4 зараховано переказ у розмірі 2 000,00 грн. (сума в валюті картки - 1 990,00 грн.., комісія - 10,00 грн.); 20.08.2021 на ту ж картку зараховано переказ «LiqPay. Переказ з карти на карту від 20-08-2021, ID платежу 1739865675» у розмірі 3 000,00 грн. (сума в валюті картки - 2 985,00 грн., комісія - 15,00 грн.). Після зарахування цих сум за карткою здійснювалися операції з використанням коштів (оплата товарів і послуг, зняття готівки, перекази).

Таким чином, номер картки, на яку, за даними кредиторів, було перераховано кошти ( НОМЕР_2 та 516875*42), збігається з реквізитами картки № НОМЕР_4 , емітованої банком на ім`я відповідачки, дати та суми зарахувань - 30.07.2021 - 2 000,00 грн., 20.08.2021 - 3 000,00 грн., повністю відповідають датам та сумам кредитів за договорами № 2846859 і № 101875347. Ідентифікатор платежу LiqPay у виписці банку (1739865675) збігається з ідентифікатором у квитанції, доданій позивачем. Різниця між сумою переказу та сумою, зарахованою на картку, пояснюється комісією, утриманою за зарахування, і не свідчить про неповне виконання кредиторами обов`язку з передання коштів. Доводи відповідачки про неповноту номера картки та неможливість ідентифікації одержувача коштів спростовуються банківською інформацією. Інформація надана банком - установою, що обслуговує рахунок відповідачки, на запит суду, відповідачкою не спростована, а тому суд оцінює її як належний, допустимий і достовірний доказ (ст. 77-80, 89 ЦПК України). Відповідачка, яка стверджує, що кошти на її картку не надходили, мала можливість самостійно отримати виписку за своїм рахунком та надати її суду, однак цього не зробила.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «МАНІФОЮ» і ТОВ «МІЛОАН» виконали свої зобов`язання за договорами, надавши позичальниці кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн. та 3 000,00 грн. відповідно, а доводи відповідачки про те, що вона не отримувала коштів, є необґрунтованими. Відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів (платіжних доручень, видаткових касових ордерів) не спростовує цього висновку, оскільки факт надання коштів підтверджується банківськими документами.

Щодо права вимоги позивача.

Відповідно до ст. 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України). Згідно зі ст. 1077-1079 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Судом встановлено, що 29.12.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до якого права вимоги за договорами позики, в тому числі за Договором № 2846859, відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». На підтвердження оплати надано платіжне доручення № 316500005 від 29.12.2021, акт приймання-передавання реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в якому відповідачка зазначена за договором № 2846859 із залишком заборгованості за сумою позики 1 847,59 грн. та загальною сумою 5 104,96 грн. станом на дату відступлення.

У свою чергу, 30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-11-65, за яким відступлено права вимоги за договорами, в тому числі за Договором № 101875347. На підтвердження оплати надано платіжне доручення № 308250004, акти приймання-передавання реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в якому відповідачка зазначена за договором № 101875347 із заборгованістю 3 000,00 грн. - тіло, 10 080,00 грн. - проценти, 570,00 грн. - комісія, всього 13 650,00 грн..

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким позивач набув права вимоги до відповідачки за Договором № 2846859 та Договором № 101875347. На підтвердження розрахунків за договором позивачем надано, зокрема, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023. Додатковою угодою № 1 від 29.12.2023 до договору № 10-01/2023 у зв`язку з технічною помилкою внесено зміни до реєстру боржників. У реєстрі боржників (у новій редакції) відповідачка зазначена за договором № 2846859 із сумою заборгованості 26 001,19 грн., з яких 1 847,59 грн. - тіло, 24 153,60 грн. - проценти, а за договором № 101875347 - із сумою 26 550,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - тіло, 22 980,00 грн. - проценти, 570,00 грн. - комісія. Відповідачка не заперечує проти заміни кредитора та не оспорює договори відступлення. Тому суд вважає доведеним, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором відповідачки за обома договорами, до нього перейшли права вимоги в обсязі й на умовах, що існували на момент їх переходу (ст. 514 ЦК України).

Щодо розміру заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом як плату за користування кредитом припиняється; права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнено, що можливість нарахування процентів після спливу строку кредитування та їх розмір залежать від підстави нарахування за ч. 2 ст. 625 ЦК України: суду необхідно тлумачити умови договору й установити, чи мали сторони на увазі встановити проценти як міру відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування, чи в розділі договору передбачили лише проценти за правомірну поведінку позичальника («за користування кредитом»); припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики за відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого строку кредитування.

Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 891-IX від 15.09.2020, чинній з 01.01.2021, тобто на момент укладення спірних договорів) сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2021 становила 6 000 грн., тому до обох спірних договорів (2 000 грн. та 3 000 грн.) ця норма застосовується.

Договір позики № 2846859.

За умовами цього договору строк позики, з урахуванням Додаткової угоди № 1, закінчився 01.09.2021, а строк дії договору - через три місяці після спливу строку позики, тобто 01.12.2021. Станом на дату початку нарахування процентів ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 29.12.2021 заборгованість відповідачки становила 5 104,96 грн., з яких 1 847,59 грн. - сума позики та 3 257,37 грн. - проценти, нараховані первісним кредитором. Ця заборгованість нарахована в межах строку дії договору відповідно до умов, погоджених сторонами, відповідачка щодо її розміру заперечень не висловлює і сама визначає заборгованість за цим договором у розмірі 5 104,96 грн..

Проценти в сумі 20 896,23 грн., з яких 13 861,10 грн. за ставкою 1,99 % на день та 7 035,13 грн. за ставкою 1,01 % на день, нараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 29.12.2021 по 09.01.2023 (377 днів), не підлягають стягненню з огляду на таке.

Цей період є періодом після спливу строку дії договору (01.12.2021), коли право кредитодавця на проценти як плату за користування позикою за ст. 1048 ЦК України припинилося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Крім того, умови договору (пп. 2.5, 3.2.1) передбачають за прострочення повернення позики проценти на прострочену позику у розмірі 1,01 % на день, тобто спеціальний вид відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас за той самий період за тією самою простроченою сумою позивач (первісний кредитор) одночасно нарахував і проценти за базовою ставкою 1,99 % на день, і проценти за ставкою 1,01 % на день, тобто застосував до боржника дві міри відповідальності за одне й те саме порушення, що є неприпустимим.

Окрім цього, сума нарахувань 20 896,23 грн за період після спливу строку дії договору, що за своєю правовою природою є платежами за порушення зобов`язання, значно перевищує подвійну суму одержаних споживачем коштів - 4 000,00 грн., що суперечить ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Така сума, яка більш ніж у 10 разів перевищує суму позики, не відповідає критеріям розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України) і, за відсутності в позовній заяві вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за ч. 2 ст. 625 ЦК України, не може бути стягнута як відповідальність за прострочення.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за Договором позики № 2846859 у розмірі 5 104,96 грн., з яких 1 847,59 грн. - сума позики та 3 257,37 грн. - проценти). У задоволенні решти вимог за цим договором слід відмовити.

Щодо договору про споживчий кредит № 101875347.

За умовами договору кредит надано строком на 18 днів з 20.08.2021 (до 07.09.2021) з можливістю автоматичної пролонгації на строк до 60 днів із нарахуванням процентів за стандартною ставкою 5 % на день (п. 2.3.1.2), максимальний строк кредитування, з урахуванням пролонгації, закінчився 06.11.2021. Станом на цю дату, як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30-11-65, заборгованість становила 13 650,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - кредит, 10 080,00 грн. - проценти (1 080,00 грн. за ставкою 2 % на день за первісний строк та 9 000,00 грн. за ставкою 5 % на день за 60 днів пролонгації) та 570,00 грн. - комісія за надання кредиту. Ці нарахування здійснені за умовами договору в межах погодженого сторонами строку кредитування, з урахуванням пролонгації, передбаченої п. 2.3.1.2 договору.

Проценти в сумі 12 900,00 грн. (5 % на день від 3 000,00 грн. за 86 днів, з 30.11.2021 по 23.02.2022), нараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» вже після спливу максимального строку кредитування, 06.11.2021,, не підлягають стягненню. Право на проценти за користування кредитом як плату за користування припинилося зі спливом строку кредитування.

Згідно з п. 4.2 договору проценти за ставкою, визначеною п. 1.6, можуть нараховуватися після спливу строку кредитування лише як проценти за порушення грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, і лише за умови, що кредитодавець має таке право, а обов`язок позичальника з їх сплати настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Доказів пред`явлення відповідачці такої вимоги ні первісним кредитором, ні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ані позивачем, матеріали справи не містять. Сам розрахунок ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зроблено як нарахування «процентів згідно кредитного договору», а не процентів за ст. 625 ЦК України. Крім того, нарахування у розмірі 12 900,00 грн. за період після спливу строку кредитування за своєю правовою природою є платежем за порушення зобов`язання і більш ніж удвічі перевищує подвійну суму одержаного кредиту, що суперечить ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, на переконання суду, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за Договором № 101875347 у розмірі 13 650,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - кредит, 10 080,00 грн. - проценти, 570,00 грн. - комісія. У задоволенні решти вимог за цим договором слід відмовити.

Доводи позивача про свободу договору не можуть бути підставою для стягнення платежів, які суперечать імперативним нормам закону та висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним вище.

Інші доводи сторін, зокрема доводи позивача про те, що відповідачка здійснювала часткове погашення, суд відхиляє, оскільки за розрахунками позивача погашень за договорами не було.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість: за договором № 2846859 від 30.07.2021 в розмірі 5104,96 грн. з яких: 1 847,59 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3 257,37 грн. заборгованість за процентами, а також за договором № 101875347 від 20.08.2021 в розмірі 13 650, 00 грн., з яких 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 080,00 грн. заборгованість за процентами, 570,00 грн. заборгованість за комісією.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Водночас суд, керуючись критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. позивачем подано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений з АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 195 від 01.04.2025, витяг з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 та тарифи адвокатського об`єднання. За змістом заявки та витягу з акту було надано: усну консультацію з вивченням документів - 2 год. по 2 000,00 грн. (4 000,00 грн.) та складання позовної заяви про стягнення боргу - 4 год. по 3 000,00 грн. (12 000,00 грн.).

Суд не вбачає підстав для відшкодування цих витрат за рахунок відповідачки. Згідно з п. 4.2 договору про надання правової допомоги клієнт зобов`язується оплатити надані послуги після надання адвокатським об`єднанням відповідного рахунку для оплати. Проте рахунку на оплату, платіжного доручення чи іншого банківського (платіжного) документа, що підтверджує оплату або виникнення в позивача обов`язку з оплати конкретної суми, позивачем суду не надано. Окрім цього, витрати на складання позовної заяви в розмірі 12 000,00 грн. за 4 години роботи не є співмірними зі складністю справи, яка є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), належить до справ про стягнення заборгованості за договорами, не потребувала значних витрат часу на підготовку, оскільки не містить складного правового аналізу й побудована на стандартних для цієї категорії справ доводах. Консультація з вивченням документів також не підтверджена жодними доказами, що свідчать про її обсяг. Крім того, витяг з акту про надання послуг № 9 датований 30.04.2025, тоді як розрахунки заборгованості, додані до позовної заяви, складені станом на 03.05.2025, що ставить під сумнів відповідність наведеного в акті переліку фактично виконаних робіт. За таких обставин суд вважає, що позивач не довів реальності та розумності розміру заявлених витрат, а тому у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.. Позовні вимоги майнового характеру задоволені на 35,69 % (18 754,96 грн. із заявлених 52 551,19 грн.), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 864,53 грн.. Відповідачка про відшкодування витрат на правничу допомогу не заявляла, її інтереси представляв адвокат, залучений з безоплатної правничої допомоги.

Керуючись статтями 45, 10, 1213, 7681, 89, 127, 133, 137, 141, 259, 263265, 268, 273275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість: за Договором позики № 2846859 від 30.07.2021 у розмірі 5 104,96 грн. (п`ять тисяч сто чотири гривні дев`яносто шість коп.), з яких: 1 847,59 грн. - заборгованість за сумою позики, 3 257,37 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 101875347 від 20.08.2021 у розмірі 13 650,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят), з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 10 080,00 грн. - заборгованість за процентами, 570,00 грн. - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 864,53 (вісімсот шістдесят чотири гривні 53 копійки) грн..

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М. М. Крегул