Рішення № 140717816, 16.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3636/26

381/4846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастіові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.12.2024 у розмірі 64 445,29 грн., а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.12.2024 відповідач звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву та Запевнення Клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank». Відповідно до укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 3 000,00 грн., спеціальним платіжним засобом за рахунком є платіжна картка № НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами. Натомість відповідач належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала, у зв`язку з чим станом на 18.05.2026 утворилась заборгованість у розмірі 64 445,29 грн., з яких 32 866,94 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, визначений банком як тіло кредиту, 13 322,48 грн. - заборгованість за пенею, 18 255,87 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою судді від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, про розгляд справи в його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з Анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг щодо відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту. До матеріалів справи долучено копії паспорта відповідача та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Відповідно до пунктів 1, 2 Анкети-заяви відповідач просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт до 500 000,00 грн. залежно від суми, погодженої банком і відображеної у мобільному застосунку. У пункті 2 Анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, який становить до 62 календарних днів, на кредит нараховується процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

В Анкеті-заяві зазначено, що вона разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та Тарифами складає договір про надання банківських послуг.

Пунктом 4 Анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису для вчинення правочинів та платіжних операцій. Відповідно до пункту 5 Анкети-заяви її невід`ємною частиною є Запевнення Клієнта, з підписанням якого у мобільному застосунку договір набуває чинності.

У Запевненні Клієнта відповідач підтвердила отримання примірника договору у мобільному застосунку, ознайомлення та згоду з його умовами, укладення договору і зобов`язання виконувати його умови. У пункті 6 Запевнення Клієнта визначено юридичні наслідки накладення удосконаленого електронного підпису як аналога власноручного підпису. Пунктом 10 Запевнення Клієнта передбачено право банку здійснювати дебетові перекази з рахунків відповідача для погашення її грошових зобов`язань перед банком. Таке доручення визначає спосіб здійснення платежів, проте саме по собі не підтверджує розміру зобов`язання, на погашення якого здійснено списання.

На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надало Анкету-заяву та Запевнення Клієнта від 13.12.2024, форми підтвердження електронних документів, довідку про етапи реєстрації відповідача, паспорт споживчого кредиту, довідки про наявність рахунку та розмір установленого кредитного ліміту від 18.05.2026, виписку про рух коштів по картці за період з 13.12.2024 по 18.05.2026, розрахунок заборгованості станом на 18.05.2026, пояснення до виписки, Умови і правила обслуговування, Тарифи та таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 18.05.2026 відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , тип картки - Чорна картка, активна до 02/29. Довідка від 18.05.2026 про розмір установленого кредитного ліміту містить запис про встановлення 13.12.2024 о 16:04:33 кредитного ліміту в сумі 3 000,00 грн. Інших змін кредитного ліміту ця довідка не містить.

З виписки про рух коштів по зазначеному рахунку за період з 13.12.2024 по 18.05.2026 вбачається, що 13.12.2024 на рахунок відповідача зараховано 25 000,00 грн. за операцією « ОСОБА_2 на картку». Того ж дня відповідач здійснила переказ з рахунку в сумі 25 000,00 грн. Після проведення цих двох операцій залишок за рахунком становив 0,00 грн.

Надалі відповідач здійснила карткові операції: 13.12.2024 поповнила мобільний телефон на 200,00 грн. та 60,00 грн., здійснила переказ на картку зі списанням 2 600,00 грн., 15.12.2024 оплатила товари на 76,00 грн. та 33,00 грн., 27.12.2024 здійснила переказ зі списанням 28,08 грн. У виписці щодо двох переказів окремо відображено комісії 100,00 грн. та 1,08 грн., які вже враховані у відповідних сумах списання. Залишок за рахунком після зазначених операцій становив мінус 2 997,08 грн.

06.01.2025 відповідач поповнила рахунок на 115,00 грн. та 8,00 грн., усього на 123,00 грн. Після врахування цих платежів непогашений залишок за картковими операціями становив 2 874,08 грн. Подальших видаткових операцій відповідача з оплати товарів, послуг або переказів, які збільшували б цей залишок, та внесення нею власних коштів на його погашення виписка не містить.

Подальше збільшення облікованої банком заборгованості відбувалося за рахунок списань за розстрочкою, процентами, штрафами та операцією з призначенням «Банківські операції». Так, 13.01.2025, 13.02.2025, 13.03.2025, 13.04.2025 та 13.05.2025 списано по 1 516,67 грн. за операціями «Розстрочка на картку», усього 7 583,35 грн. 01.06.2025 здійснено списання 19 791,65 грн. з призначенням «Банківські операції». Сукупна сума цих списань становить 27 375,00 грн.

Крім того, до 01.06.2025 за операціями «% за кредитом» списано 178,12 грн., 310,12 грн., 466,05 грн., 577,20 грн. та 736,37 грн., усього 2 267,86 грн. 01.03.2025 списано штраф 50,00 грн., 01.04.2025, 01.05.2025 та 01.06.2025 - по 100,00 грн., усього 350,00 грн. Після зазначених списань та операції «Банківські операції» облікований банком залишок збільшився до 32 866,94 грн.

Відображене у виписці 01.12.2025 зарахування 100,00 грн. з призначенням «Скасування MONO_percent» є скасуванням банківського нарахування, а не внесенням відповідачем власних коштів. Воно вже враховане у кінцевому сальдо банку та не свідчить про повернення основної суми кредиту.

За розрахунком банку станом на 18.05.2026 заборгованість за договором від 13.12.2024 становить 64 445,29 грн., у тому числі 32 866,94 грн., визначених як тіло кредиту, 13 322,48 грн. пені та 18 255,87 грн. за порушення грошового зобов`язання. Окремий залишок заборгованості за процентами у підсумку розрахунку визначений у сумі 0,00 грн.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтею 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Розрахунок банку підлягає оцінці у сукупності з випискою, документами про укладення договору та погодженими сторонами умовами кредитування. Саме зазначення певної суми в розрахунку як тіла кредиту не доводить, що всі включені до неї нарахування є фактично наданими позичальнику коштами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у якій грошові кошти були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 633, 634 ЦК України банк може надавати послуги на умовах публічного договору та договору приєднання, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах. При цьому позивач повинен підтвердити ті умови, з якими відповідач була ознайомлена та до яких приєдналась.

Суд враховує, що письмова форма правочину може забезпечуватися електронними документами та погодженим сторонами електронним підписом. Відсутність рукописного підпису на паперовій копії електронного документа не є самостійною підставою для висновку про неукладення правочину. Стаття 100 ЦПК України допускає подання паперових копій електронних доказів.

До позову долучено форми підтвердження електронних документів «MonobankDocument» та «umovy», які містять дані відповідача, відомості про формування її електронного підпису 13.12.2024 о 16:02:44 та результат його перевірки. Форма щодо документа «umovy» також містить відомості про електронний підпис представника банку від 04.12.2024. Паспорт споживчого кредиту містить відмітку про підпис відповідача від 13.12.2024. Суд оцінює ці документи у сукупності з Анкетою-заявою, Запевненням Клієнта та фактичним користуванням рахунком і не відхиляє їх лише через подання у паперовій формі.

Саме по собі співвідношення дати затвердження долученого тексту Умов - 24.11.2021, за Протоколом Правління № 46, і дат накладення електронних підписів не доводить непогодження відповідачем умов банківського обслуговування. Разом із тим загальне погодження обслуговування рахунку не замінює доказів фактичного надання коштів та погодження індивідуальних параметрів розстрочки, нарахування за якою банк включив до позову.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, паспорт споживчого кредиту виконує переддоговірну інформаційну функцію та сам по собі не замінює погодження змісту кредитного договору. У цій справі базова ставка 3,1% на місяць визначена безпосередньо в Анкеті-заяві, тому підстав для висновку про відсутність домовленості щодо будь-яких процентів немає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 виходила з обов`язку повернути фактично отримані та використані позичальником кошти і необхідності доведення погодження спірних стандартних умов. Суд застосовує цей висновок з урахуванням того, що надана у цій справі Анкета-заява містить базову процентну ставку, а матеріали справи - відомості про електронне підписання документів.

Перевіряючи склад заявлених 32 866,94 грн., суд встановив, що ця сума сформована з непогашеного залишку карткових операцій у розмірі 2 874,08 грн., списань за розстрочкою в сумі 7 583,35 грн., операції «Банківські операції» на 19 791,65 грн., процентів у сумі 2 267,86 грн. та штрафів у сумі 350,00 грн.

Факт надання відповідачу 25 000,00 грн. за операцією «Розстрочка на картку» 13.12.2024 підтверджений випискою та подальшим переказом цих коштів. Зарахування цієї суми на рахунок було наданням кредиту, а не поверненням відповідачем раніше отриманих коштів. Тому при визначенні сукупної неповернутої основної суми кредитування зазначене зарахування не може враховуватись як внесення відповідачем власних коштів.

Оскільки 25 000,00 грн. кредитного зарахування вже враховані банком при формуванні карткового сальдо, сукупна неповернута основна сума за підтвердженими операціями становить 27 874,08 грн. (2 874,08 грн. + 25 000,00 грн.). Щомісячні списання за розстрочкою за рахунок збільшення дебетового сальдо того самого рахунку не підтверджують повернення відповідачем коштів банку в цілому. При визначенні зазначеної суми 25 000,00 грн. враховані один раз, а щомісячні списання та перенесення залишку заборгованості повторно до основного боргу не додаються.

Щодо відображених у виписці комісій за перекази суд враховує, що пункт 5.8 Умов передбачає надання кредиту для оплати видаткових операцій, здійснених клієнтом, та передбачених договором комісій. Тарифами визначено комісію за переказ з картки на картку за рахунок кредитних коштів у розмірі 4%. Відображені комісії 100,00 грн. та 1,08 грн. відповідають 4% від сум переказів 2 500,00 грн. та 27,00 грн. і включені до списань 2 600,00 грн. та 28,08 грн. Вони є платою за здійснені відповідачем перекази, не пов`язані з простроченням та профінансовані в межах установленого ліміту. Тому зазначені суми враховуються у залишку 2 874,08 грн. і повторно до нього не додаються.

Водночас матеріали справи не містять індивідуальної заяви або договору розстрочки із визначенням її строку, графіка платежів, процентів і комісій, які дозволяли б підтвердити всю заявлену суму 27 375,00 грн. Самі назви списань по 1 516,67 грн. та «Банківські операції» на 19 791,65 грн. не визначають складу цих платежів. Виведення розміру процентів чи комісії лише зі співвідношення зазначених чисел означало б доказування на припущеннях. Отже, із 27 375,00 грн. зазначених списань доведено обов`язок відповідача повернути фактично надані 25 000,00 грн., а вимоги в частині решти 2 375,00 грн. задоволенню не підлягають через недоведеність їх підстав та розміру.

Повернення фактично отриманих коштів відповідачем не підтверджено. За відсутності підтверджених індивідуальних умов щодо строку повернення розстрочки позивач вправі вимагати захисту свого права через суд шляхом стягнення фактично отриманої та неповернутої суми, з урахуванням положень статей 530, 1049 ЦК України та наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду. При цьому суд не встановлює непідтвердженого графіка платежів та не додає до цієї суми договірних нарахувань за розстрочкою.

Таким чином, довідка про ліміт у сумі 3 000,00 грн. не визначає автоматично суму стягнення. Кредитний ліміт визначає дозволений розмір користування коштами за карткою, однак сам по собі не доводить розміру непогашеного основного боргу з урахуванням окремого кредитного зарахування, фактичних операцій та погашень. За наявними доказами цей борг становить 27 874,08 грн.

Щодо процентів суд встановив, що до показника, названого банком тілом кредиту, включені 2 267,86 грн. нарахувань за операціями «% за кредитом» від 01.02.2025, 01.03.2025, 01.04.2025, 01.05.2025 та 01.06.2025. У розрахунку банку за відповідні періоди зазначена ставка 74,4% річних, тоді як Анкетою-заявою встановлено базову ставку 3,1% на місяць, що відповідає 37,2% річних за наведеною банком методикою.

Позивач посилається на пункт 5.15 Умов щодо подвійного розміру процентів у разі порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу. Натомість пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» забороняє збільшення процентної ставки через невиконання зобов`язань за договором у період воєнного стану, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України. Доказів застосування погодженої змінюваної ставки за правилами зазначеної статті позивач не надав. Позначення 74,4% у розрахунку як базової ставки не усуває встановленої законом заборони її підвищення у зв`язку з простроченням.

При цьому законодавче звільнення від відповідальності за прострочення не звільняє від сплати правомірних процентів за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України. Таке розмежування плати за користування коштами та відповідальності за порушення зобов`язання узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 727/1033/21.

База нарахування банку також збільшена на спірні платежі за розстрочкою, штрафи та раніше списані проценти. Посилання на загальні правила дебетування рахунку й овердрафту не підтверджує правомірності кожної складової такої бази. Списання незаконної неустойки не створює правомірного нового кредиту, а списання за розстрочкою без підтвердження її індивідуальних умов не доводить суми додаткового карткового кредитування. Пункт 5.10.1 Умов, на який посилається позивач, пов`язує списання процентів за рахунок кредитного ліміту з наявністю його невикористаної частини. Належного розрахунку правомірного додаткового кредитування для формування всієї збільшеної бази позивач не надав.

Наведений у поясненнях банку пункт 5.22 Умов щодо збільшення кредиту за відсутності власних коштів не усуває цих недоліків. Він не дозволяє стягувати заборонені законом штрафи як новий кредит або нараховувати проценти на недоведені платежі. Віднесення банком до овердрафту всієї суми понад 3 000,00 грн., включно із санкціями за статтею 625 ЦК України, також не доводить, що вся ця сума є наданим відповідачу кредитом. Суд перевіряє фактичну та правову підставу кожного включеного до заборгованості нарахування.

Тому суд перераховує проценти за базовою ставкою за підтвердженим залишком карткових операцій, виключаючи із бази спірні списання за розстрочкою, штрафами та капіталізованими нарахуваннями. Окремо зарахована сума розстрочки 25 000,00 грн. до розрахунку цих процентів не включається, оскільки матеріали справи не підтверджують погодження застосування до цієї послуги карткової ставки 3,1% на місяць.

З урахуванням визначених Анкетою-заявою наслідків непогашення кредиту в пільговий період та наведеного позивачем порядку нарахування за кожний день виходячи з 365/366 днів у році суд здійснює розрахунок за ставкою 37,2% річних. У 2024 році враховується 366 днів, у 2025 році - 365 днів. Нарахування перевіряються за період з 13.12.2024 по 31.05.2025, якому відповідають п`ять зазначених списань процентів у складі заявлених 32 866,94 грн. Інший період договірних процентів до цієї складової суд не додає.

Максимальний залишок за картковими операціями протягом кожного дня, включно із залишком на початок дня, становив: з 13.12.2024 по 14.12.2024 - по 2 860,00 грн., з 15.12.2024 по 26.12.2024 - по 2 969,00 грн., з 27.12.2024 по 31.12.2024 - по 2 997,08 грн. Сума цих щоденних показників за грудень 2024 року становить 56 333,40 грн. У січні 2025 року з 01.01.2025 по 06.01.2025 враховується по 2 997,08 грн., з 07.01.2025 по 31.01.2025 - по 2 874,08 грн., сума щоденних показників становить 89 834,48 грн. Врахування 06.01.2025 залишку на початок дня відповідає наведеному позивачем порядку нарахування на максимальну заборгованість протягом дня.

Отже, проценти за грудень 2024 року та січень 2025 року, які враховуються разом після завершення пільгового періоду, становлять 148,81 грн. (56 333,40 грн. х 37,2% / 366 + 89 834,48 грн. х 37,2% / 365). За лютий 2025 року проценти становлять 82,02 грн. (2 874,08 грн. х 28 х 37,2% / 365), за березень 2025 року - 90,81 грн. (2 874,08 грн. х 31 х 37,2% / 365), за квітень 2025 року - 87,88 грн. (2 874,08 грн. х 30 х 37,2% / 365), за травень 2025 року - 90,81 грн. (2 874,08 грн. х 31 х 37,2% / 365). Суми щомісячних нарахувань округлено до копійок.

Загальний правомірний розмір зазначених процентів становить 500,33 грн. (148,81 грн. + 82,02 грн. + 90,81 грн. + 87,88 грн. + 90,81 грн.). В іншій частині нарахованих 2 267,86 грн., а саме в сумі 1 767,53 грн., вимоги задоволенню не підлягають через застосування недоведеної бази та ставки, яка не відповідає погодженій базовій ставці й законодавчим обмеженням.

Наведений перерахунок не змінює предмета позову, оскільки проценти вже включені банком до заявленої суми заборгованості, а обставини їх нарахування викладені у позовній заяві. Суд визначає правову природу складових заявленої заборгованості та їх доведений розмір, не збільшуючи заявлених вимог і не додаючи нового періоду нарахування.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц Верховний Суд зазначив, що незгода з розрахунком кредитодавця не є достатньою підставою для відмови у позові в повному обсязі. Суд має визначити доведену суму боргу та вправі здійснити власний розрахунок у межах процесуальних повноважень. У цій справі надані докази дозволяють встановити наведену основну суму та перерахувати проценти за погодженою базовою ставкою.

Щодо 13 322,48 грн. пені та 18 255,87 грн. за порушення грошового зобов`язання суд виходить з наступного. У позові банк визначає останню суму як відповідальність за статтею 625 ЦК України із застосуванням 74,4% річних. Позивач зазначає, що 27.08.2025 направив повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості, а 26.09.2025 кредит набув форми «на вимогу». Отже, за правовою підставою, наведеною самим позивачем, ця складова є відповідальністю за прострочення, а не договірною платою за правомірне користування кредитом за базовою ставкою.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Договір укладено 13.12.2024, а всі заявлені санкції нараховані після 24.02.2022, у період дії воєнного стану. Відтак вимоги про стягнення 13 322,48 грн. пені та 18 255,87 грн. за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягають незалежно від погодження їх договірного розміру. Вирішення питання про ці санкції не потребує припущення щодо належного направлення чи одержання дострокової вимоги, оскільки законодавче звільнення від зазначеної відповідальності застосовується і в разі встановлення прострочення.

Крім того, до заявленого тіла кредиту включені штрафи: 50,00 грн. від 01.03.2025 та по 100,00 грн. від 01.04.2025, 01.05.2025 і 01.06.2025, усього 350,00 грн. Ці нарахування також є неустойкою за прострочення, від сплати якої відповідач звільнена законом. Віднесення штрафів до тіла кредиту не змінює їх правової природи та не створює підстав для їх стягнення як фактично отриманих коштів. У цій частині позов також задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 28 374,41 грн., з яких 27 874,08 грн. - неповернута основна сума кредитування та 500,33 грн. - проценти за користування картковим кредитом.

У решті вимог на загальну суму 36 070,88 грн. суд відмовляє, у тому числі щодо 2 375,00 грн. недоведених додаткових нарахувань за розстрочкою та банківськими операціями, 1 767,53 грн. надлишково нарахованих процентів, 350,00 грн. штрафів, включених до показника тіла кредиту, 13 322,48 грн. пені та 18 255,87 грн. відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 57905489630 від 23.06.2026, проведеним банком 23.06.2026.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 172,22 грн. судового збору (2662,40 грн. х 28 374,41 грн. / 64 445,29 грн.).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.12.2024 у сумі 28 374 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят чотири) гривні 41 копійка, з яких 27 874,08 грн. - основна сума кредиту та 500,33 грн. - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1 172 (одну тисячу сто сімдесят дві) гривні 22 копійки судового збору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА