Рішення № 140717087, 19.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6780/26

Провадження № 2/357/5700/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду надійшов вищевказаний позов, в якому він просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 7978353 у розмірі 19 111,20 грн, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 25.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7978353, зобов`язання за яким відповідачем не виконано. В подальшому до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату передано право вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

08.06.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 23.07.2026, вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

23.06.2026 на адресу суду представник відповідач подав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що надана копія договору, графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують факт звернення позичальника до ОСОБА_1 про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

02.07.2026 від представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла відповідь на відзив, зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в особистому кабінеті в ІТС товариства визнаються вчиненими позичальником. У відповідності до умов вищезазначеного договору, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Відповідач не оспорив, не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується. Разом з відповіддю на відзив, представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

23.07.2026 ухвалою суду поновлено ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» строк звернення з клопотанням до суду, клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 25.06.2025; 2) інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку НОМЕР_2 ; 3) виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 25.06.2025 по 30.06.2025 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_2 за період з 25.06.2025 по 30.06.2025.

24.07.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких наголошує на забороні стягнення під час воєнного стану штрафних санкцій та комісії.

13.08.2026 на адресу суду надійшли витребувані докази.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача звернулась до суду з клопотанням, в якому просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Позиції сторін суду зрозумілі з поданих до суду заяв.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Судом встановлено наступне.

25.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 7978353, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 4 300 грн на 360 днів з кінцевим терміном повернення 20.06.2026.

Комісія за надання кредиту: 1 161 грн, яка нараховується за ставкою 27 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.2 договору).

Пунктом 1.5.2 договору сторони передбачили комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 13 811,60 грн, що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.

Згідно з листом № 20.1.0.0.0/7-260804/57443-БТ від 07.08.2026 та випискою АТ КБ «Приватбанк» у ОСОБА_1 в банку станом на 25.06.2025 відкрито 5 карткових рахунків, в тому числі НОМЕР_2 , на який 25.06.2025 від ТОВ «Мілоан» зараховано 4 300 грн.

Перерахування коштів також підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» № 156460124 від 25.06.2025.

В подальшому від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 24122025/1 від 24.11.2025 (з урахуванням акту приймання-передачі реєстру боржників) перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7978353.

В матеріалах справи також містяться анкета-заява на кредит, заява на отримання кредиту № 7978353, додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором, прийняття рішення по заяві 7978353 та погоджені умови кредитування, графік платежів, паспорт споживчого кредиту, відомість про щоденні нарахування.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджується факт укладання ОСОБА_1 кредитного договору № 7978353 від 25.06.2025 та факт існування за вказаним договором заборгованості.

Позикодавець, надавши відповідачу кредитні кошти, зобов`язання за договором виконав, при цьому позичальник порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув отримані кошти, оскільки за ним рахується заборгованість у розмірі 19 111,20 грн, з яких: 4 300 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 161 грн - сума заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту; 5 650,20 грн - сума заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту; 8 000 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Так, позичальником за умовами договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 27% від суми договору одноразово та комісія за обслуговування кредиту в розмірі 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду).

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Встановивши у кредитних договорах комісійну плату, позивач має зазначити та надати докази наявності, переліку оплатних послуг з обслуговування кредитної заборгованості та їх погодження зі споживачем при укладенні кредитних договорів.

Поряд з цим, положення договору в частині комісії за обслуговування кредиту не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, що суперечить частині першій та другій статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за якими надання конкретних послуг передбачено безоплатно.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові в частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту за необґрунтованістю вимог.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Схожа правова норма міститься у п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якої установлено, що неустойка (штраф, пеня) за договором про споживчий кредит, нараховані у період з 1 березня 2020 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача нарахованої неустойки в розмірі 8 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача в розмірі 5 461 грн, з яких: 4 300 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 161 грн - сума заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 760,65 грн (2 662,40 х 28,57%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 7978353 від 25.06.2025 у розмірі 5 461 грн та судовий збір у розмірі 760,65 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов