Рішення № 140715811, 19.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13818/25

2/296/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої, просить:

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №10002122353 від 13.07.2020 у розмірі 28 980,00 грн;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10002122353, який підписано останньою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7 200,00 грн та зобов`язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 11 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір №11052021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за договором №10002122353. Крім того, зазначає, що в подальшому, а саме 23 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу№23/05/24, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги за договором №10002122353. Оскільки відповідачка не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 28 980,00 грн та складається з наступного: 7 200,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 21 780,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 12 січня 2026 року у даній справі витребувано докази за клопотанням представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням у цивільній справі, двічі направлялися на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - товариство, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №10002122353, який підписано останньою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 24999.

Положеннями розділу 1 вказаного вище договору передбачено наступне: за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим договором (п.1.1. розділу 1); cума на якe надається кредит 7 200 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.2.); строк надання кредиту 30 календарних днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів/розрахунків, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.3.); нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за процентною ставкою. Зазначена процентна ставка нараховується: - в межах строку кредиту, передбаченого п.1.3. цього договору; - в межах строку, на який було продовжено строк кредиту за домовленістю сторін, якщо інший розмір процентної ставки не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору із урахуванням програми лояльності. Якщо за ініціативою позичальника у межах строку, визначеного в п.1.3. договору, або протягом трьох робочих днів, що слідують за датою закінчення такого строку, відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, то позичальник як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на процентну ставку на новий строк кредиту. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.3. цього договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для позичальника промокодом за програмою лояльності, втрачають силу, застосовується базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою (п.1.4.); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 547.5% річних (п.1.6.); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає10 440 грн (п.1.7. договору).

Розділом 3 договору №10002122353 визначений наступний порядок обчислення (нарахування) процентів і порядок їх зміни: нарахування процентів за цим договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п.3.1. розділу 3); до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку розрахунків, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3. цього договору, відбулася пролонгація строку кредиту, відповідно до п.4.2. цього договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку розрахунків. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п.3.2.); розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4. цього договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії цього договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 4.1. та пункту 4.2. (з підпунктами) розділу 4 договору про надання споживчого кредиту, строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою позичальника на кількість днів, зазначену в п.1.3. цього договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.4.2. (пп.4.2.1.- 4.2.3.) цього договору (п.4.1.); пропозиція (оферта) позичальника щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій позичальником (п.п.4.2.1. п.4.2.); товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) позичальника про продовження строку користування кредитом шляхом направлення позичальнику текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (п.п.4.2.2. п.4.2.); у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) позичальника про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення позичальником дій, зазначених в пп.4.2.1. цього пункту договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті (п.п.4.2.3. п.4.2.).

Згідно п.п.6.1.1. п.6.1. розділу 6 договору, у разі направлення позичальником коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів.

У відповідності до наявного в матеріалах справи додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13.07.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 погодили наступний графік платежів: термін платежу - 30; сума кредиту - 7 200 грн; проценти за користування кредитом - 3 240 грн; до сплати разом - 10 440 грн; загальна вартість кредиту складає 145 % від суми кредиту (у процентному вираженні); орієнтовна реальна річна процентна ставка 547,5%.

Згідно заяви про прийняття оферти (акцепт) на укладення договору №10002122353 від 13.07.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», підписаної ОСОБА_1 13.07.2020 за допомогою одноразового ідентифікатора 24999, вбачається, що в ній, зокрема, було погоджено суму кредиту, термін кредиту, розмір процентної ставки/день, річний розмір процентної ставки /за користуваня кредитом. Також в даній заяві ОСОБА_1 підтвердила, що отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до доданої до позовної заяви електронної квитанції про оплату через платіжну систему PSP Platon від 13 липня 2020 року за номером транзакції 29465 25622 92247, а також згідно наданих на виконання ухвали суду повідомлення Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260126/103792-БТ від 28.01.2026 і виписки за договором №б/н за період 13.07.2020-19.07.2020, вбачається, що 13 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», перерахувало на емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) грошові кошти в розмірі 7 200,00 грн.

Згідно з випискою за договором №10002122353, складеною генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 за договором №10002122353 від 13.07.2020 станом на 11.05.2021 (фактично заборгованість обраховано по 22.11.2020) становила 28 980,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 200,00 грн; заборгованість за відсотками - 21 780,00 грн. Відомості щодо внесення ОСОБА_1 коштів на погашення заборгованості за договором у наданій суду виписці відсутні.

11 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №11052021, положеннями п.1.1. розділу 1 якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (-плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2. розділу 1 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3. розділу 3 договору факторингу, ціна продажу за договором становить 3 656 809,39 грн без ПДВ.

Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року та витягом з додатку №1 до договору факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року (реєстр боржників) підтверджено відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року на загальну суму 28 980,00 грн, яка складається з наступного: 7 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 780,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

23 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №23/05/24.

Положеннями розділу 1 вищевказаного догоовру факторингу передабчено наступне: за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (п.1.1.); до фактора переходять права клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав. Права вимоги, які відступаються клієнтом фактору згідно цього договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного боржника перед клієнтом, що зазначається в реєстрі боржників. За кожним кредитним договором, вказаним в Реєстрі боржників, фактор має право нарахувати кожному боржнику штрафи, пені та будь-які інші суми до сплати за кредитним договором, якщо нарахування таких сум передбачено кредитним договором та/або законодавством, незалежно від того, чи здійснював нарахування таких сум клієнт і не зважаючи на те, чи зазначені такі суми в Реєстрі боржників (п1.2.).

Згідно п.6.2. розділу 6 договору факторингу, ціна продажу за цим договором становить 2 944 375,35 грн.

20 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, відповідно до якої через технічну помилку (описку) внесено зміни в реєстри заборгованостей, які є додатками до договору факторингу. Інші умови договору залишено без змін.

Актом прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року та витягом з реєстру заборгованостей №2 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року підтверджено відступлення на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року на загальну суму 28 980,00 грн, яка складається з наступного: 7 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 780,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

У відповідності до платіжної інструкції №422780413 від 24 травня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти в розмірі 2 944 375,35 грн, з зазначенням наступного призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року без ПДВ.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №10002122353 від 13 липня 2020 року, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ОСОБА_1 за період з 11.05.2021 по 12.11.2025 має заборгованість в загальному розмірі 28 980,00 грн, з яких: 7 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 780,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Станом на 12.11.2025 заборгованість за договором №10002122353 від 13.07.2020 не погашена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: електронною квитанцією про оплату через платіжну систему PSP Platon від 13 липня 2020 року за номером транзакції 29465 25622 92247, повідомленням Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260126/103792-БТ від 28.01.2026 і випискою за договором №б/н за період 13.07.2020-19.07.2020.

Також, дослідженими судом договорами факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року та №23/05/24 від 23 травня 2024 року, додатковою угодою №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року та витягом з додатку №1 до договору факторингу №11052021 від 11 травня 2021 року (реєстр боржників), актом прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року та витягом з реєстру заборгованостей №2 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, платіжною інструкцією, підтверджено, що право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке в свою чергу відступило право вимоги за вказаним вище договором на користь позивача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Враховуючи вищевикладене, оскільки фактично отримані за договором про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року кошти в розмірі 7 200,00 грн, в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів за тілом кредиту, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 21 780,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно положень договору про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року та додатку №1 до нього (графік платежів), відповідачці по справі ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 7 200,00 грн строком на 30 календарних днів, зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитними коштами за ставкою 547.5% річних.

В розділі 4 вищевказаного договору містяться умови щодо продовження строку дії договору, зокрема, в ньому зазначено про необхідність здійснення позичальником платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки за договором №10002122353, складеної генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», вбачається, що заборгованість (в тому числі і по відсотках за користування кредитними коштами) нараховувалась відповідачці ОСОБА_1 до 22.11.2020, тобто поза межами встановленого умовами договору 30-ти денного строку кредитування.

Доказів пролонгації строку договору про надання споживчого кредиту №10002122353 матеріали справи не містять, натомість згідно відомостей з виписки первісного кредитора, ОСОБА_1 на виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом не вносились жодні кошти.

З огляду на вищевикладене, первісний кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» мав право нараховувати відповідачці ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом в межах 30-ти денного строку кредитування, а саме до 12 серпня 2020 року, та їх розмір за вказаний період становить 3 240,00 грн (7 200,00 грн (тіло кредиту) х 1,5% (547,5% річних) х 30 днів (строк кредитування)).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за договором в загальному розмірі 10 440,00 грн, з яких: 7 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 240,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 872,66 грн (10 440,00 грн/28 980,00 грн *2 422,40 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано докази, а саме: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року; прайс - лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів №01-11/2023 від 01 листопада 2023 року; заявку на надання юридичної допомоги №1097 від 01 жовтня 2025 року; витяг з акту №21 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року.

Так, згідно наявного в матеріалах справи договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» (клієнт) та АО «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, в тому числі представляти інтереси товариства в судах (розділи 1 та 2 договору).

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п.4.1 договору). Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5 договору).

Відповідно до витягу з акту №21 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», як сторонами договору №02-07/2024 про надання правової допомоги, погоджено надання наступних правових послуг щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №10002122353: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) - 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) - 9 000,00 грн. Всього 13 000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, часткове задоволення позову, обсяг наданих позивачем доказів, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №10002122353 від 13 липня 2020 року в розмірі 10 440,00 грн (десять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 872,66 грн (вісімсот сімдесят дві гривні шістдесят шість копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя М. В. Петровська