Рішення № 140715444, 19.10.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Cправа № 166/1788/26

Провадження 2-а/166/18/26

категорія: 139

Рішення

іменем України

с-ще Ратне 19 жовтня 2026 року

Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Фазан О.З.,

з участю секретаря Приймачук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору поліцейського офіцера громад ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції Зіньчука Василя Васильовича , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 у вересні 2026 року звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить скасувати постанову серії ББА № 348513 від 23.09.2026 про накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 121 КУпАП, тобто за керування без пристебнутого ременя безпеки, непред`явлення документів для перевірки , наявність тріщини лобового скла в зоні дії склоочисників та справу провадженням закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він 23 вересня 2026 року під час керування транспортним засобом був пристібнутим засобом пасивної безпеки ( ременем безпеки) . Причини зупинки поліцейський належним чином не аргументував та не надавав жодних належних і допустимих доказів порушення ним ПДР України . Всупереч вимогам ст. 251 КУпАП до постанови не додано жодних фото чи відеоматеріалів , які б фіксували факт керування транспортним засобом непристебнутим водієм.

Крім того, покликається на висновок Верховного Суду у справах № 686/11314/17 та № 127/19227/16а , згідно до яких вимога поліцейського пред`явити документи є законною виключно у разі наявності правомірних підстав для зупинки транспортного засобу та підтвердженого факту вчинення правопорушення. Вважає зупинка була безпідставною , а факт порушення ПДР не доведений , вимога інспектора пред`явити документи були неправомірними, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП, оскільки наявність тріщини на лобовому склі не забороняє експлуатацію та наявність тріщини скла відносно інших ушкоджень за відсутності доказів вимірювань підпадає під загальну норму ст. 125 КУпАП , за що передбачено виключно попередження.

Окрім цього , вказує, що поліцейським не надано можливості скористатися правовою допомогою , розгляд справи проведено формально та упереджено.

Просить скасувати оскаржувану постанову,а справу провадженням закрити на піставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року відкрито провадження в справі.

09 жовтня 2026 року на адресу суду від представника відповідача Сорочук А .М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства, роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та положення ст.268 КУпАП, факт вчинення правопорушення зафіксовано на нагрудну боді камеру поліцейського, а тому даний позов є безпідставним. Крім того, долучено DVD-R диски з місця вчинення адміністративного правопорушення.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив із долученою квитанцією про направленні її копії відповідачеві. Просить задовольнити позов.

Судове засідання 12.10.2026 року відкладено у зв`язку з надходження відповіді на відзив.

Позивач ОСОБА_1 просить позов розглянути без його участі.Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ГУНП у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору поліцейський офіцер громад ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції Зіньчук В. В. не з`явилися, не клопотали про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 вересня 2026 року поліцейським офіцером громад ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Зіньчуком В. В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ББА №348513, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126,ч.1 ст. 121 КУпАП за порушення п.2.3 в , п.2.1 , п. 31.4.7 ПДР.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 23.09.2026 о 17 год 23 хв у с.Головне по вул. Незалежності , керуючи транспортним засобом ЗАЗ LANOS д.н.з. НОМЕР_1 ,обладнаним засобами безпеки, не був пристебнутим ременем безпеки , не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії В , тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисника з боку водія, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 126,ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідальність за ч.5 ст. 121 КУпАП наступає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами .

Згідно з п. 2.3в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Статтею 126 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП наступає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.4.7 ПРД України передбачено інші елементи конструкції:а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;б) не працює звуковий сигнал;в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість та інші.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В обґрунтування своїх заперечень щодо законності постанови та відсутності в своїх діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126,ч.1 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 посилається на безпідставність зупинення, оскільки ременем безпеки був пристебнутим, безпідставне вимагання документів, тріщина лобового скла немає порушенням ч.1 ст. 121 КУпАП , порушено його право на правову допомогу при розгляді адміністративної справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Суд звертає увагу, що у п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відеозапис з реєстратора службового автомобіля та нагрудної боді камери 861947.

З долученого представником відповідача відеозапису з боді камери поліцейського не можливо встановити факт порушення позивачем ч.5 ст. 121 КУпАП, який був пристебнутий ременем безпеки, що зафіксовано на боді камеру вже після зупинки транспортного засобу.

Беручи до уваги наведені вище обставини, а також враховуючи приписи згаданих процесуальних норм, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова у справі не може слугувати носієм доказової інформації, оскільки інформація, відображена в ній, не підтверджена будь-якими засобами доказування

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, правомірності рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП не довів.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані долучені відеозаписи не підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення правил п. 2.3 в ПДР України, а відтак аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку про не доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відтак, відсутні були підстави для зупинення транспортного засобу поліцейським водія Барилюка О. М. , а відповідно і вимога пред`явити документи , тому в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП .При цьому, поліцейським Зіньчуком В. В. встановлено особу ОСОБА_1 згідно відомчої інформаційно-телекомунікаційної системи ІПНП.

Також в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП , оскільки наявність тріщини на лобовому склі є технічною несправністю , з якою експлуатація не заборонена та такі дії підпадають під норми ст. 125 КУпАП , що зазначено у відзиві представника відповідача.

Окрім того, в оскаржуваній постанові поліцейського Зіньчука В. В. відсутнє посилання на ст. 36 КупАП .

Ураховуючи встановлені обставини, в зв`язку із відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення, винесена поліцейським постанова від 23 вересня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Керуючись ст.ст.1, 77, 132, 134, 139, 242, 246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 121, 251, 276, 279-3, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору поліцейського офіцера громад ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції Зіньчука Василя Васильовича , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Постанову поліцейського офіцера громад ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції Зіньчука Василя Васильовича серії ББА №348513 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121,ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 121 КУпАП закрити за відсутністю складу вказаних правопорушень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Ратнівського

районного суду О. З. Фазан