Рішення № 140715320, 02.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11796/26

Провадження № 2/161/6135/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання- Хилько О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ :

01.06.2026 року позивач, ТОВ «Факторинг партнерс», звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.01.2023 року між ТОВ «Сенс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 005/01451/01/23, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

11.09.2024 року між ТОВ «Сенс Кредит» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу № 70-ФП-СК-202409, у відповідності до умов якого до ТОВ «Фактор П» перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року.

Крім цього, 30.01.2026 року між ТОВ «Фактор П» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено Договір факторингу № 30-01/26, у відповідності до умов якого до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року становить 17498,20 грн., з них: 9889,00 грн. тіло кредиту, 7609,20 грн. - проценти за користування кредитом.

На підставі викладеного позивач ТОВ «Факторинг партнерс» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року в розмірі 17498,20 грн., а також стягнути на його користь судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 16.01.2023 року між ТОВ «Сенс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 005/01451/01/23, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк 120 днів. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі платіж) визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 208,7046% (процентів) річних від суми кредиту з першого по 5 платіж та 2278,0258% (процентів) річних з 6 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів 8,5769% (процентів) з першого по 5 платіж та 93,6175% (процентів) з 6 до останнього платежу, за період дії договору 393,9661% (процентів).

16.01.2023 року ТОВ «Сенс Кредит» надало відповідачу, ОСОБА_1 , кошти готівкою згідно кредитного договору № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року, що підтверджується видатковим касовим ордером від 16.01.2023 року.

11.09.2024 року між ТОВ «Сенс Кредит» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу № 70-ФП-СК-202409, у відповідності до умов якого ТОВ «Фактор П» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року (акт приймання-передачі відступлених прав від 11.09.2024 року, витяг з реєстру боржників від 11.09.2024 року).

30.01.2026 року між ТОВ «Фактор П» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено Договір факторингу № 30-01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг партнерс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року (акт приймання-передачі відступлених прав вимоги від 30.01.2026 року, витяг з реєстру боржників від 30.01.2026 року).

Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «Факторинг партнерс» є кредитором у зобов`язанні по виконанню кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року становить 17498 грн. 20 коп., яка складається з наступного: 9889 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7609 грн. 20 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач, ОСОБА_1 , не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року, у зв`язку з чим у ТОВ «Факторинг партнерс» виникло право вимагати від нього повернення тіла кредиту в розмірі 9889 грн. 00 коп. та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7609 грн. 20 коп., а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім цього, позивачем були заявлені витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивач заявив до стягнення 9000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку про надання юридичної допомоги № 2959 від 01.04.2026 року, витяг з акту про надання юридичної допомоги № 33 від 30.04.2026 року.

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, а навпаки - типовою справою, що виникає у відносинах стягнення кредитної заборгованості. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає, що справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 005/01451/01/23 від 16.01.2023 року в загальному розмірі 17498 (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 7, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 09.10.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович