Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 рокусправа № 580/9943/26м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) через свого представника подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 23.07.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 з 08.05.2014 було спочатку призначено пенсію за вислугою років, потім з 02.09.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 23.07.2026 позивач звертається до відповідача із заявою, в якій просить перерахувати та виплатити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум. За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 20.08.2026 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Представник вказав, що оскільки позивачу було призначено пенсію за віком, а перед тим заявник був на пенсії за вислугою років, відповідач має перерахувати пенсію, виходячи (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Ухвалою від 18 вересня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.09.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю та зазначила, що з 01.10.2017 позивачу було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». 02.09.2024 позивач звернувся із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Пенсію за віком на дату переведення обчислено з урахуванням страхового стажу 39 років 11 місяців 25 днів, заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 до 31.03.2014, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. Законодавчі підстави для переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки відсутні.
Крім того зазначила, що позивач із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 в Головне управління не звертався а Головне управління не приймало рішення щодо відмови у здійсненні зазначеного перерахунку пенсії, а тому публічно-правовий спір між Головним управлінням і позивачем щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відсутній.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що з 08.05.2014 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).
На підставі заяви позивача, йому із 02.09.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У відповідь на заяву представника позивача листом від 20.08.2026 № 17594-17417/П-02/8-2300/26 із покликанням на п. 3 ст. 45 Закону № 1058 відповідач повідомив, що підстави перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки відсутні.
Дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що ч. 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа № 720/208/17) та постанові від 18 серпня 2020 року (справа № 263/6611/17).
Як вище встановив суд, з 08.05.2014 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, а із 02.09.2024 відповідач призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, отже у спірному випадку має місце саме призначення пенсії, тому підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, як того вимагає частина друга статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2021, 2022 та 2023 роки.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд заяви про призначення або перерахунок пенсії повинно прийматися у формі рішення (протоколу). Чинне законодавство не наділяє суб`єкта владних повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку направлення листа кваліфікується як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії чи про відмову.
Як свідчать матеріали справи, отримавши заяву представника позивача про перерахунок пенсії, відповідач не прийняв жодного рішення, передбаченого частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслав на адресу представника позивача лист від 20.08.2026, який має інформаційний характер, отже для належного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки.
Суд відхиляє доводи представниці відповідача щодо відсутності публічно-правового спору між позивачем та відповідачем, оскільки за наслідками розгляду заяви представника позивача про перерахунок пенсії відповідач повідомив про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2021, 2022, 2023 роки, чим фактично відмовив у перерахунку пенсії позивача.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок позивачу з 23.07.2026 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов потрібно задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (2021, 2022, 2023).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 23.07.2026 перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (2021, 2022, 2023) та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.10.2026.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК
Судове рішення № 140715029, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/9943/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: