Рішення № 140713749, 16.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2448/26

Єдиний унікальний № 742/3386/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У червні 2026 року позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп» заборгованість за кредитним договором №60200416225 від 30.12.2025 року у сумі 28449 грн 74 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 30.12.2025 року між ТОВ «Пузієм Богданом Руслановичем» та ОСОБА_1 було укладено договір №60200416225 про отримання товарів в системі «Плати пізніше тм» на суму 15692 грн 10 коп.

Згідно з п.8.1 Договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраних клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процессинг- Центра (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»).

Згідно з п.1.1, 1.3 договору про участь постачальника в системі «Плати пізніше тм» №2025122501 від 25.12.2025 всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору -30.12.2025.

Відповідач зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів згідно з умов договору.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 28449 грн 74 коп, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 18 червня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год 00 хв 16 вересня 2026 року.

У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено до 08 год 30 хв 16 жовтня 2026.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив та не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

30.12.2025 року між ТОВ «Пузієм Богданом Руслановичем» та ОСОБА_1 було укладено договір №60200416225 про отримання товарів в системі «Плати пізніше тм» на суму 15692 грн 10 коп.

Згідно з п.8.1 Договору клієнт отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраних клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процессинг- Центра (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп».

Згідно з п.1.1 договору про участь постачальника в системі «Плати пізніше тм» №2025122501 від 25.12.2025, постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає Процессинг- Центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а Процессинг-Центр здійснює факторингове фінансування відступлення постачальником Процессинг-Центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг.

Згідно з п.1.3 договору про участь постачальника в системі «Плати пізніше тм» №2025122501 від 25.12.2025, права вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються постачальником на користь в момент підписання договору клієнтом. Постачальник повідомляє про це клієнта в момент підписання відповідного договору з клієнтом. Інформація щодо відступлення постачальником Процессинг- Центру права вимоги платежів за договорами з клієнтами визначається у відповідному договорі з клієнтом(а.с.8).

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів згідно з умов договору №60200416225 від 30.12.2025 про отримання товарів в системі «Плати пізніше тм» .

Згідно з розрахунку заборгованості за договором №60200416225 від 30.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 червня 2026 становить 28449 грн 74 коп, яка складається: основний борг 20234 грн 55 коп; заборгованість за комісією -5 грн 00 коп, заборгованість за комісією за управління заборгованістю -6070 грн 37 коп, штраф 2139 грн 83 коп(а.с.15).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 30.12.2025 року між ТОВ «Пузієм Богданом Руслановичем» та ОСОБА_1 було укладено договір №60200416225 про отримання товарів в системі «Плати пізніше тм» на суму 15692 грн 10 коп, відповідно доякого відповідач отримав товар від постачальника.

В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процессинг- Центра (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп».

Відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то вимога про стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 15692 грн 51коп, підлягає задоволенню.

Натомість, вказану в розрахунку суму щомісячних платежів в розмірі 20234,55 гривень , як суму основного боргу суд не приймає до уваги, оскільки дана сума є сумою щомісячних платежів, яка включає в себе і комісію.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість за комісією становить 5 грн 00 коп, заборгованість за комісією за управління заборгованістю -6070 грн 37 коп.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії у розмірі 5 грн 00 коп та заборгованість за комісією за управління заборгованістю -6070 грн 37 коп, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 5 грн 00 коп та заборгованість за комісією за управління заборгованістю -6070 грн 37 коп.

Щодо стягнення штрафу.

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 2139 грн 83 коп штрафу.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 21767 гривень 47 коп, які складаються з заборгованості за основним боргом 15692 грн 10 коп; , заборгованість за комісією -6075 грн 37 коп.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2037 грн 81 коп, виходячи з розрахунку (76,51% задоволено позовних вимог) х 2662,40 грн(судовий збір), в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, місто Київ, проспект Степана Бандери, 21, заборгованість за договором №60200416225 від 30.12.2025 року у сумі 21767 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят сім) гривень 47 коп, які складаються з заборгованості за основним боргом 15692 грн 10 коп, заборгованість за комісією - 5 грн 00 коп, заборгованість за комісією за управління заборгованістю -6070 грн 37 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп», ЄДРПОУ 38922870, місто Київ, проспект Степана Бандери, 21, 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн 81 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО