Рішення № 140712586, 19.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/747/26

2/950/662/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 87203583 від 07 листопада 2021 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту № 87203583.

За умовами договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 6 300 грн, які він зобов`язався повернути у строки та на умовах, передбачених договором, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позивач зазначає, що договір був укладений дистанційно в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця шляхом акцепту відповідачем пропозиції на укладення договору та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав та перерахував 07.11.2021 на банківську картку відповідача грошові кошти у сумі 6 300 грн.

Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у передбачені договором строки кредит та проценти не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим розрахунком станом на 01.09.2025 заборгованість за кредитним договором № 87203583 становить 22 365 грн, з яких: 6 300 грн - заборгованість за тілом кредиту;

16 065 грн - заборгованість за процентами; 0 грн - штрафні санкції та комісії.

01 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01, за умовами якого ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі прав вимог, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 87203583.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 22 365 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

Представник позивача просила справу розглянути без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у випадку неявки належним чином повідомленого відповідача.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про направлення йому матеріалів справи та про розгляд справи із викликом сторін.

У клопотанні відповідач зазначив, що з ухвалою про відкриття провадження ознайомився 17.04.2026 у застосунку «Дія», однак копії позовної заяви та доданих до неї документів на той час не отримав. Просив надіслати йому копію позову з додатками та встановити додатковий строк для подання відзиву.

Крім того, відповідач просив проводити розгляд справи з викликом учасників, посилаючись на необхідність детального дослідження доказів та надання ним особистих пояснень.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета доказування та клопотання відповідача, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання.

Таким чином, зміна порядку розгляду справи не означала переходу до загального позовного провадження: справа продовжувала розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, однак із проведенням судового засідання та викликом сторін.

16 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він повідомив, що копії позовної заяви з додатками не отримав, просив надати йому відповідні документи та додатковий строк для подання відзиву. Також повідомив, що не зможе з`явитися у судове засідання 17.06.2026, оскільки перебуває за межами України, та зазначив, що підтверджуючі документи будуть надані додатково.

Надалі відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості, контррозрахунку чи доказів виконання кредитного зобов`язання суду не подав.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Повідомлення про причини неявки саме в судове засідання, в якому справу вирішено по суті, та доказів поважності таких причин до суду не подав.

Представник позивача в судове засідання також не з`явилася, однак у позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду, суд вважає наявними передбачені ст. 280 ЦПК України підстави для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом установлено, що 07 листопада 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання фінансового кредиту № 87203583.

У договорі зазначено персональні дані позичальника, зокрема його прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані, РНОКПП НОМЕР_1 , контактні дані та адресу проживання.

Договір укладено в електронній формі шляхом акцепту відповідачем пропозиції кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З умов договору та додатку до нього вбачається, що сума кредиту становила 6 300 грн.

Судом також досліджено докази фактичного перерахування кредитних коштів.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтвердило, що 07.11.2021 о 22 год. 03 хв. 49 сек. на платіжну картку з маскою НОМЕР_2 було успішно перераховано 6 300 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 118526838.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомило, що банківська картка № НОМЕР_3 була емітована саме на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також надало відомості про рух коштів за відповідним рахунком.

Отже, належність платіжної картки відповідачу та фактичне перерахування на неї кредитних коштів підтверджені не лише документами кредитодавця, але й відомостями незалежних фінансових установ.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 01.09.2025 за договором № 87203583 залишок основного боргу становить 6 300 грн, залишок заборгованості за процентами - 16 065 грн, загальна сума - 22 365 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливістю спірних правовідносин є укладення кредитного договору в електронній формі.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Досліджені судом договір, його додатки, відомості щодо ідентифікації позичальника, інформація про банківську картку та документи про зарахування 6 300 грн у своїй сукупності підтверджують, що відповідач акцептував умови договору та отримав передбачені ним кредитні кошти.

Саме по собі укладення договору без використання паперового носія не свідчить про недійсність такого правочину та не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач доказів повернення отриманих кредитних коштів та сплати нарахованих відповідно до умов договору процентів не надав.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить відомості про дату видачі кредиту, суму основного боргу та послідовне нарахування процентів. З нього вбачається, що непогашений основний борг становить 6 300 грн, а заборгованість за процентами - 16 065 грн. Загальний розмір заборгованості становить 22 365 грн. Будь-якого альтернативного розрахунку відповідачем не надано.

Відповідач не подав доказів здійснення платежів, які не були враховані позивачем, або інших доказів, що спростовували б розрахунок заборгованості.

При цьому суд враховує, що факт надання кредиту підтверджений відомостями платіжної системи та банківської установи.

Отже, суд вважає наданий розрахунок послідовним та таким, що узгоджується з іншими письмовими доказами у справі.

Щодо права ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на звернення з позовом

01 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» та ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» укладено договір факторингу № 01092025/01.

Згідно з договором ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до Реєстру прав вимог.

Факт передачі прав вимоги підтверджується актом приймання-передачі Реєстру прав вимог від 01 вересня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що до переданого портфеля включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 87203583 від 07.11.2021.

Крім того, виконання договору факторингу з боку нового кредитора підтверджується платіжною інструкцією № 6054383 від 02.09.2025, відповідно до якої ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перерахувало ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472,17 грн із призначенням платежу «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на договір факторингу, акт приймання-передачі, витяг із Реєстру прав вимог та документ про сплату фінансування суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «ПОЗИКА» належним чином підтвердило набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 87203583.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи договір про надання фінансового кредиту, суд вважає його належним доказом виникнення між первісним кредитором та відповідачем договірних правовідносин.

Відомості ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджують фактичне перерахування відповідачу 6 300 грн.

Відомості АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підтверджують належність платіжної картки, на яку перераховано кредит, саме ОСОБА_1 , що усуває сумніви щодо отримувача кредитних коштів.

Розрахунок заборгованості підтверджує розмір невиконаного грошового зобов`язання.

Договір факторингу, акт приймання-передачі Реєстру, витяг із Реєстру прав вимог та платіжна інструкція підтверджують перехід права вимоги до позивача.

Доказів на спростування зазначених обставин відповідачем не подано.

Таким чином, установлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, належним чином зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконав, а право вимоги за відповідним договором у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 22 365 грн заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду № 87203583 від 16.02.2026, акт надання послуг від 16.02.2026 та детальний опис виконаних робіт.

З акта надання послуг та детального опису робіт вбачається, що виконавцем були надані: письмова консультація щодо спірних правовідносин - 500 грн; правовий аналіз обставин спірних правовідносин і надання рекомендацій - 1 500 грн; складання позовної заяви, попереднього розрахунку судових витрат та інших необхідних документів - 3 000 грн; формування додатків до позовної заяви - 500 грн. Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 5 500 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами.

Суд враховує обсяг виконаних робіт, характер спору, ціну позову, значення справи для сторін, документальне підтвердження надання послуг, а також те, що відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та не наведено доводів щодо їх неспівмірності.

За таких обставин суд вважає вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258259, 263265, 274, 279282 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 IBAN НОМЕР_4 в ПуАТ "КБ "АКОРД БАНК", МФО 380634 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 87203583 від 07 листопада 2021 року в загальному розмірі 22 365 (двадцять дві тисячі триста шістдесят п`ять) грн 00 коп., з яких: 6 300 (шість тисяч триста) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 16 065 (шістнадцять тисяч шістдесят п`ять) грн 00 коп. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ