Рішення № 140712249, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 жовтня 2026 р. справа № 520/26738/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Східного апеляційного господарського суду (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 42259888) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного апеляційного господарського суду, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , судді у відставці, оновленої довідки Східного апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, розміру доплат за вислугу років, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року №4695-IX, у розмірі 3328,00 грн;

- зобов`язати Східний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 , судді у відставці, оновлену довідку Східного апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді, розміру доплат за вислугу років, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року №4695-IX, у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після звільнення з посади судді у відставку їй призначено щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідки Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 № 08-36/003197, під час складання якої для визначення базового розміру посадового окладу судді було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. Посилаючись на положення статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та правові висновки Верховного Суду, позивач вважає, що для визначення суддівської винагороди має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, установленому на 1 січня 2026 року. У зв`язку із цим 05.08.2026 вона звернулася до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, 12.08.2026 отримала довідку № 140, яка, за твердженням позивачки, не враховує зазначеного розміру прожиткового мінімуму. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права й законні інтереси, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач у спірних правовідносинах має правовий статус судді Східного апеляційного господарського суду у відставці та є отримувачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

15 квітня 2025 року рішенням Вищої ради правосуддя № 801/0/15-25 позивача звільнено з посади судді Східного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом Східного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2025 року № 18/к її відраховано зі штату суду з 18 квітня 2025 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204850003465 від 02.05.2025 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 № 08-36/003197 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач зазначає, що під час складання вказаної довідки для визначення базового розміру посадового окладу судді було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

05 серпня 2026 року позивач звернулася до Східного апеляційного господарського суду з заявою про видачу оновленої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді та відповідних доплат, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, установленому на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX.

12 серпня 2026 року позивач отримала від відповідача довідку № 140, яка за своїм змістом є аналогічною раніше виданій довідці від 22.04.2025 № 08-36/003197 та не містить відомостей про суддівську винагороду, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, при цьому містить відомості про застосування розрахункової величини в розмірі 2102,00 грн, передбаченої статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»

Позивач вважає, що відповідач протиправно не виготовив довідку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн, оскільки, на її переконання, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді має визначатися з урахуванням саме цієї величини, а не спеціальної розрахункової величини в розмірі 2102,00 грн, передбаченої статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та Законом України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі за текстом - Закон № 1402-VIII), що відповідає частині першій статті 126 Основного Закону України, згідно з якою незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 № 4695-IX, передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-XIV (далі за текстом - Закон № 966-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Суд зазначає, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Між тим, Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII.

Суд зазначає, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може бути змінена без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі абз. 5 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є протиправною.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладена в постанові від 17.02.2026 року в справі № 200/2309/25, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховується судом.

У постанові від 17.02.2026 р. в справі № 200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо визначення у довідці від 12.08.2026 № 140 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці її розміру із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн замість установленого на 1 січня 2026 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Східного апеляційного господарського суду щодо визначення суддівської винагороди у довідці від 12.08.2026 № 140 із застосуванням розрахункової величини 2102,00 грн та зобов`язання відповідача скласти й видати ОСОБА_1 , судді у відставці, оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, установленого на 1 січня 2026 року.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Східного апеляційного господарського суду (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 42259888) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо визначення у довідці від 12.08.2026 № 140, виданій ОСОБА_1 , про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці її розміру із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, установленого на 1 січня 2026 року.

Зобов`язати Східний апеляційний господарський суд (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 42259888) скласти та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), судді у відставці, оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням базового розміру посадового окладу судді та відповідних доплат, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн, установленого на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного апеляційного господарського суду (просп. Незалежності, буд. 13, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 42259888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ