Рішення № 140711960, 19.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р. Справа № 480/2729/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області за №1832500010021 від 12.03.2026.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 05.03.2026 про призначення пенсії за віком і зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди: роботи з 17.07.1997 по 14.04.2000 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» в м. Дніпропетровськ та навчання на курсах 16.08.2001 по 14.12.2001 у Роменському сільськогосподарському технікумі, професія - оператор комп`ютерного набору.

Свої вимоги мотивувала тим, що після досягнення 60 років, звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії, що була розглянута ГУ ПФУ в Кіровоградській області, та рішенням якого їй відмовлено у призначенні пенсії через недостатність стажу для призначення такої пенсії. Зокрема, до страхового стажу їй протиправно не враховано відповідачем період її роботи з 17.07.1997 по 14.04.2000 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» та період її навчання на курсах 16.08.2001 до 14.12.2001 у Роменському сільськогосподарському технікумі, професія - оператор комп`ютерного набору, оскільки такі періоди підтверджено записами трудової книжки та свідоцтвом про навчання, а формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів ПФУ для обмеження особи у реалізації її конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 20.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідача витребувано додаткові докази у справі.

Відповідач подав витребувані докази та відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що головним управління вчинено будь-яку протиправну дію. Зокрема, всупереч положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58, у трудовій книжці позивача не зазначено назву підприємства при прийняті на роботу та відсутня інформація про присвоєння кваліфікації після курсів, у зв`язку з чим правомірно відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 17.07.1997 до 14.04.2000 та навчання на курсах з 16.08.2001 до 14.12.2001.

Щодо стягнення судового збору, вказав, що згідно ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Тому вимога позивача про стягнення судового збору з відповідача є необґрунтованою.

Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення ГУ ПФУ в Сумській області як третьої особи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після досягнення 60 років, звернулася 05.03.2026 до територіального органу ПФУ із заявою про призначення їй пенсії (а.с.62), що була розглянута ГУ ПФУ в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності, рішенням якого від 12.03.2026 №1832500010021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV у зв`язку з відсутністю страхового стажу (а.с.36).

Вказано, що відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 року - від 25 до 35 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2030 року по 31 грудня 2030 року - від 15 до 25 років.

Статтею 17 Закону України Про професійно-технічну освіту передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 вказаного Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно- технічних навчальних закладів належить навчально-курсові комбінати, навчальні центри та інші типи навчальних закладів, що надають професійно- технічну освіту. Випускникам професійно - технічних закладів освіти відповідно до їхнього освітньо кваліфікаційного рівня надають кваліфікацію кваліфікаційний робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видають відповідний документ про освіту встановленого зразка.

Також вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що до страхового стажу не зараховано:

- період роботи згідно трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) з 17.07.1997 по 14.04.2000, оскільки при прийнятті на роботу не зазначено назву підприємства. Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати уточнюючі довідки про період роботи, видані підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації,

- курси з 16.08.2001 по 14.12.2001, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації та дані в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, у рішенні також вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 2 місяці та 2 дні (а.с.26-27, 50-51зворот).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Суд встановив, що позивач досягла 60-річного віку 09.12.2025. Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття нею встановленого законом 60-річного віку, її загальний страхований стаж повинен був становити не менше 32 років.

Так, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.15-24, 72-83) судом встановлено, що згідно записів №№13,14 позивач у період з 17.07.1997 до 14.04.2000 працювала на посаді менеджера по рекламі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» в м.Дніпропетровськ.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.03.206 (а.с.26-27, 50), період роботи позивача з 17.07.1997 до 14.04.2000 не зарахований позивачу до страхового стажу, оскільки не зазначена назва підприємства при прийнятті на роботу.

Однак суд не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п.п.1,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).

Згідно із п.3 Порядку від 12.08.1993 №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці в і д с у т н і необхідні з а п и с и або містяться неправильні чи неточні записи п р о п е р і о д и роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

При цьому на момент внесення записів за спірний період Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції № 58).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про не зарахування спеціального стажу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

При цьому згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 1 ст.101 Закону України Про пенсійне забезпечення також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у ГУ ПФУ в Кіровоградській області сумнівів щодо права позивача на зарахування періоду роботи до страхового стажу позивача, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу чи інших документах не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення відповідних документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Натомість у цій справі матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 (а.с.15-24, 72-83) містить записи №№13,14 про те, що позивач у період з 17.07.1997 до 14.04.2000 працювала на посаді менеджера по рекламі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» в м.Дніпропетровськ, звільнення з якого завірено печаткою вказаного підприємства, а записи про прийняття на роботу та про звільнення з роботи - записами з посиланням на дати та номери наказів, що, своєю чергою, дає можливість встановити, що саме у Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» позивач була працевлаштована 17.07.1997.

Відтак, суд не приймає до уваги посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про відсутність назви підприємства при прийнятті на роботу позивача як обґрунтовану причину для відмови у зарахуванні до страхового стажу з 17.07.1997 до 14.04.2000, а тому доходить висновку, що записами №№13-14 у трудовій книжці позивача підтверджено спірний період роботи.

Щодо неврахування відповідачем періоду навчання на курсах 16.08.2001 до 14.12.2001 у Роменському сільськогосподарському технікумі, суд вказує наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.03.206 (а.с.26-27, 50), період навчання позивача на згаданих вище курсах на базі Роменського сільгосптехнікуму не зарахований позивачу до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації.

Однак суд не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно п.д ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Так, згідно ч.1 ст.17 Закону України Про професійно-технічну освіту від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР (у редакції, чинній на час навчання позивача, далі - Закон України Про професійно-технічну освіту) професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Згідно с.18 вказаного вище Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно- технічних навчальних закладів належить навчально-курсові комбінати, навчальні центри та інші типи навчальних закладів, що надають професійно- технічну освіту.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України Про професійно-технічну освіту випускнику професійно-технічного навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію "кваліфікований робітник", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.38 Закону України Про професійно-технічну освіту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вказувалось вище з посиланням на висновки Верховного Суду, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці в і д с у т н і необхідні з а п и с и або містяться неправильні чи неточні записи п р о п е р і о д и роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.15-24, 72-83) судом встановлено, що згідно записів №№17,18 позивач на базі Роменського сільськогосподарському технікумі 16.08.2001 зарахована до слухачів навчальної групи №3 перепідготовки операторів комп`ютерного набору згідно з направленням Роменського районного центру зайнятості, а 14.12.2001 - відрахована у зв`язку із закінченням курсів.

Крім того, згідно копії свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня робітничих професій судом встановлено, що позивач навчалась у період з 16.08.2001 до 13.12.2001 у Роменському сільськогосподарському технікумі та їй рішенням кваліфікаційної комісії від 13.12.2001 протокол №11 присвоєно четвертий розряд, професія - "Оператор комп`ютерного набору" (а.с.25).

Відтак, з урахуванням вказаних вище норм та висновків Верховного Суду, з огляду на внесення записів до трудової книжки позивача щодо її навчання у Роменському сільськогосподарському технікумі на курсах та підтвердженням отримання нею кваліфікаційного рівня з робітничих професій, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу останньої такого періоду навчання на курсах.

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача період навчання вказано з 16.08.2001 до 14.12.2001. Водночас із копії свідоцтва (а.с.25) судом встановлено, що позивач проходила навчання саме з 16.08.2001 до 13.12.2001, а тому суд вважає, що зарахуванню до страхового стажу позивача підлягає період навчання на курсах у Роменському сільськогосподарському технікумі за професією професія "Оператор комп`ютерного набору" саме з 16.08.2001 до 13.12.2001. У зв`язку з чим позовні вимоги щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу за 14.12.2001 задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області оскаржуваним рішенням від 12.03.2026 №1832500010021 протиправно відмовило у зарахуванні до страхового стажу позивача період її роботи з 17.07.1997 до 14.04.2000 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» менеджером по рекламі, а також період її навчання з 16.08.2001 до 13.12.2001 на курсах у Роменському сільськогосподарському технікумі за професією професія "Оператор комп`ютерного набору", у зв`язку з чим таке рішення не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення від 12.03.2026 №1832500010021 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.03.2026 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу період роботи позивача з 17.07.1997 до 14.04.2000 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» менеджером по рекламі та період навчання позивача з 16.08.2001 до 13.12.2001 на курсах у Роменському сільськогосподарському технікумі за професією професія "Оператор комп`ютерного набору.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1331,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно наявної у матеріалах справи квитанції.

При цьому, посилання ГУ ПФУ в Кіровоградській області у відзиві щодо стягнення судового збору на ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань витрати, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд.7а, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.03.2026 №1832500010021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2026 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 17.07.1997 до 14.04.2000 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково - виробничому підприємстві «ФАЛЬКАМ» менеджером по рекламі та період її навчання з 16.08.2001 до 13.12.2001 на курсах у Роменському сільськогосподарському технікумі за професією професія "Оператор комп`ютерного набору".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1331грн.20коп.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.10.2026.

Суддя І.Г. Шевченко